Ухвала суду № 138253782, 16.07.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6499/26

1-кс/215/486/26

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП№5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041760000410 від 14.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2026 року в суд надійшло клопотання слідчого СВ ВП№5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041760000410, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24.06.2026 приблизно о 00 год. 05 хв. знаходився в салоні власного транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN PASSAT», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , поблизу ТОВ «Аквамир», код ЄДРПОУ 31932484, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Івана Сірка, 20, спільно із невстановленою на даний час особою, достовірно знаючи про наявність у останньої заздалегідь заготовленого саморобного вибухового пристрою світло-шумової дії, який за своїми властивостями міг бути використаний для заподіяння тілесних ушкоджень та використання якого створювало реальну небезпеку для життя і здоров`я осіб, що перебували поблизу місця його застосування.

Знаходячись у вказаному місці та у вказаний час ОСОБА_5 сумісно із невстановленою на даний час особою, побачив автомобіль патрульної поліції екіпажу «Буран-101», який забезпечений візуальними та звуко-світловими елементами ідентифікації, що стояв поблизу вищевказаного товариства та у них виник спільний умисел на вчинення хуліганських дій.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_5 добровільно погодився брати участь у вчиненні кримінального правопорушення, усвідомлюючи характер протиправних дій невстановленої особи, наявність у неї саморобного вибухового пристрою світло-шумової дії та погодившись забезпечити її доставлення до місця вчинення кримінального правопорушення, очікування після застосування вибухового пристрою і подальше безперешкодне залишення місця події.

Так, ОСОБА_5 сумісно із невстановленою на даний час особою, діючи зі спільним прямим умислом, направленим на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, у тому числі до представників поліції, ставлячись зневажливо до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, усвідомлюючи реальну небезпеку загрози спричинення своїми умисними діями шкоди здоров`ю особам, у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, які можуть опинитися у вказаний момент у вказаному місці, тобто діючи з особливою зухвалістю, розділили між собою ролі, згідно чого ОСОБА_5 забезпечував можливість безперешкодного зникнення з місця вчинення злочину за допомогою вищевказаного транспортного засобу, а невстановлена на даний час особа вийшла з автомобіля та кинула раніше зазначений саморобний вибуховий пристрій світло-шумової дії у бік ТОВ «Аквамир», код ЄДРПОУ 31932484 та екіпажу патрульної поліції «Буран 101», що спричинило гучний вибух, який у свою чергу порушив громадський порядок.

У результаті вказаних дій було створено реальну небезпеку заподіяння тілесних ушкоджень особам, які перебували поблизу місця події, викликано переляк у присутніх громадян, порушено нормальну діяльність працівників поліції та демонстративно знехтувано загальновизнаними правилами поведінки у суспільстві, чим грубо порушено громадський порядок.

У подальшому, ОСОБА_5 виконуючи свою роль по забезпеченню безперешкодного зникненню з місця вчинення злочину, керуючи власним транспортним засобом, почекав поки невстановлена на даний час особа сяде до салону автомобіля, та зник з місця вчинення злочину, всупереч подальшим вжитим заходам екіпажу патрульних поліцейських «Буран-101», які подавали останньому світло-звукові сигнали зупинки у тому числі під час переслідування транспортного засобу.

Таким чином, ОСОБА_5 та невстановлена на даний час особа діяли узгоджено, відповідно до заздалегідь розподілених між собою ролей, реалізуючи єдиний спільний злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Умисні дії ОСОБА_5 , кваліфіковані за ч.4 ст. 296 КК України за ознаками хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, передбачений ст.296 КК України.

15.07.2026, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України за ознаками хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Так, 14.07.2026 в приміщенні ВП № 5 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Алли Горської, 2, затримано особу, підозрювану у вчиненні злочину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та в ході особистого обшуку затриманої особи виявлено та вилучено наступне: мобільний телефон марки «OSCAL», моделі «S80», чорного кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , який поміщено до спеціального пакету НПУ № SUD2082826.

Вилучений мобільний телефон є особистою власністю підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку із тим, що на теперішній час вживаються заходи щодо встановлення особи співучасника вчинення злочину та докази щодо нього та додаткові докази відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є підстави вважати, що у вищевказаному мобільному телефоні можуть міститися відомості щодо вчинення злочину, зокрема переписка, фотознімки, тощо тому є потреба в його огляді та за необхідності - проведенні комп`ютерно-технічної експертизи.

Зокрема, відомості щодо контактів підозрюваного із невстановленим співучасником, історії телефонних з`єднань, текстового листування, повідомлень у месенджерах, фотографій, відеозаписів, геолокації, відомостей про маршрути пересування, а також інших електронних даних, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Згідно зі ст.12 КК України злочин, передбачений ст.296 ч.4 КК України, відноситься до категорії тяжких, санкція даної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явилися, кожен окремо надали суду клопотання в яких зазначили, що клопотання підтримують в повному обсязі, з підстав та доводів наведених в ньому, просили проводити розгляд у їх відсутність.

ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду.

Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалась, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши клопотання та документи додані до нього, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно зі ст.ст.131,132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: зберегли на собі його сліди.

У відповідності до положень ст. ст. 167, 168, 237 КПК України, вилучені в ході проведення слідчої (розшукової) дії обшуку вищевказані речі, та документи відносяться до тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, з письмових матеріалів клопотання встановлено, що 13.10.2025 слідчим СВ відділення поліції №5 ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_7 було винесено постанову про визнання речовим доказом вилучені мобільні телефони та грошові кошти.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, зважаючи на те, що згідно матеріалів кримінального провадження, існують достатні підстави вважати, що майно, яке слід арештувати, підпадає під критерії ст. 98 та ч. 1 ст. 170, п. 1 ч. 2 ст. 170 та ч. 3 ст. 170 КПК України та на нього необхідно накласти арешт, з метою забезпечення його збереження як об`єкта кримінально-протиправних дій, а також з метою виконання цілей кримінального провадження, зокрема, призначення та проведення експертиз, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, знищення, продажу або приховування вказаних речових доказів, слідчий суддя доходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні майна.

Керуючись вимогами ст.ст.107, 131,132,170-173,309,395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №5 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041760000410 від 14.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження, користування на майно, а саме на мобільний телефон марки «OSCAL», моделі «S80», чорного кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , який поміщено до спеціального пакету НПУ № SUD2082826, що 14.07.2026 вилучений під час особистого обшуку затриманої особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в приміщенні ВП №5 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Алли Горської, 2.

Місцем зберігання вказаних речових доказів, після його огляду, та/або проведення необхідних експертиз, визначити кімнату зберігання речових доказів ВП №5 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Алли Горської, 2.

Ухвалу слідчого судді може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 5-ти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді про арешт майна набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: