Рішення № 138250564, 15.07.2026, Ренійський районний суд Одеської області

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Провадження № 2/510/611/26

Справа № 510/1782/25

15 липня 2026 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.,

за участю секретаря Фурсової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 23 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк» для отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».

Анкетою-заявою передбачено, що вона разом з умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщенні за посиланням https://a-bank.com.ua, становлять договір про надання банківських послуг.

08 лютого 2025 року відповідач звернувся до позивача з заявою про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101739027951347, згідно якої просив надати йому в АТ «А-БАНК» кредит за Послугою «Швидка готівка» на умовах, зазначених в заяві.

АТ «Акцент-Банк» виконало умови договору, надавши кошти відповідачу, а останній не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання з повернення коштів, у зв`язку з чим у нього станом на 29 серпня 2025 року виникла заборгованість у розмірі 25 096 грн. 72 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 18 991 грн. 51 коп., заборгованості за процентами 5 620 грн. 96 коп., заборгованості за пенею 484 грн. 25 коп.

Заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена. Вимоги представника АТ «Акцент-Банк» щодо повернення коштів залишаються проігнорованими відповідачем.

З огляду на вищенаведене, представник позивача звернувся з позовом до суду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення сповіщався належним чином, про причини неявки не повідомив. Відзив у встановлений судом строк не надходив.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що причини неявки відповідача є неповажними та є підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов наступного.

Дійсно, як встановлено судом, 23 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк» для отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».

Анкетою-заявою передбачено, що вона разом з умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщенні за посиланням https://a-bank.com.ua, становлять договір про надання банківських послуг.

08 лютого 2025 року відповідач звернувся до позивача з заявою про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101739027951347, згідно якої просив надати йому в АТ «А-БАНК» кредит за Послугою «Швидка готівка» на умовах, зазначених в заяві.

Зазначена заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку: www.a-bank.com.ua , Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять договір (п. 18 Заяви).

Згідно положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, що визначено ч. 1 ст. 638 ЦК України.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (утому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Так, 08 лютого 2025 року між сторонами був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано суму кредиту 22 000 грн. (п. 4 Договору), строком - 12 місяців з 08 лютого 2025 року по 07 лютого 2026 року включно (п. 5 Договору), з процентною ставкою 85 % на рік (п. 6 Договору), денною процентною ставкою 0,14% (п. 8 Договору), з визначенням пені у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки у випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості (п. 12 Договору) та ін.

АТ «Акцент-Банк» виконало умови договору надавши кошти відповідачу, а останній не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання з повернення коштів.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди, що передбачено ч. 1 ст. 611 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором від 08 лютого 2025 року укладеного між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , станом на 29 серпня 2025 року, останній, має заборгованість в розмірі 25 096 грн. 72 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 18 991 грн. 51 коп., заборгованості за процентами 5 620 грн. 96 коп., заборгованості за пенею 484 грн. 25 коп.

На підставі вищевикладеного, наданих до суду документів, судом встановлено, що АТ «Акцент-Банк» виконані умови договору з надання відповідачу кредитних коштів.

Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, суду не надано.

Разом із тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Позивачем здійснено нарахування пені за договором від 08 лютого 2025 року у розмірі 484 грн. 25 коп., після 24 лютого 2022 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у зазначеному розмірі задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є частково обґрунтованим та таким що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у належному розмірі 2 422,40 грн. відповідно до платіжного доручення № 6005315503268 від 29 серпня 2025 року.

У зв`язку з частковим задоволенням позову, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2 375 грн. 65 коп. (98,07 % від розміру задоволених позовних вимог).

Ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом враховується, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, -

вирішив:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження за адресою: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ 14360080, МФО № 307770, рах. № НОМЕР_2 ) заборгованість за договором № ABH0CT155101739027951347 від 08 лютого 2025 року в розмірі 24 612 (двадцять чотири тисячі шістсот дванадцять) грн. 47 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 18 991 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна) грн. 51 коп., заборгованості за процентами 5 620 (п`ять тисяч шістсот двадцять) грн. 96 коп., яка виникла станом на 29 серпня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження за адресою: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ 14360080, МФО № 307770, рах. № НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 375 грн. (дві тисячі триста сімдесят п`ять) грн. 65 коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення пені відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова