Рішення № 138248700, 14.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8442/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

за участю секретаря судового засідання Дударева Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

АТ «Акцент-Банк» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовну заяву мотивує тим, що 22.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим уклав кредитний договір AВН0СТ155101769113476436, відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 50 000 грн. строком на 36 місяців зі сплатою процентів у розмірі 75% щорічно.

При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Однак, взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування Позичальник належним чином не виконує і станом на 09.06.2026 року його заборгованість по кредиту складає 64 757.48 грн., з яких: 49 999.6 грн. заборгованість за кредитом (тілом); 14 141.01 грн. заборгованість по відсотках; 616.87 грн. заборгованість за пенею.

На підставі вищенаведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором AВН0СТ155101769113476436 від 22.01.2026 рокуу розмірі 64 757.48 грн. та судові витрати в розмірі 2 662.4 грн. судового збору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, при цьому в позовній заяві просить у випадку неявки представника позивача у судове засідання проводити розгляд даної справи без його участі за наявними у справі матеріалами, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явився та подав заяву, згідно якої визнає позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та просить списати відсотки у зв`язку з тим, що він є військовослужбовцем.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим уклав кредитний договір AВН0СТ155101769113476436, відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 50 000 грн. строком на 36 місяців зі сплатою процентів у розмірі 75% щорічно.

При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України. Відповідно до цієї статті, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу кредит в розмірі, встановленому договором.

В судовому засіданні встановлено, що Позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків за його користування та комісії належним чином не виконує.

З наданого позивачем розрахунку слідує, що станом на 09.06.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором AВН0СТ155101769113476436 від 22.01.2026 року складає 64 757.48 грн., з яких: 49 999.6 грн. заборгованість за кредитом (тілом); 14 141.01 грн. заборгованість по відсотках; 616.87 грн. заборгованість за пенею

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Зважаючи на те, що доказів повернення боргу станом на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заборгованості за кредитним договором AВН0СТ155101769113476436, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Одночасно, при вирішенні питання про стягнення суми заборгованості, суд враховує надані відповідачем документи про те, що він перебуває на військовій службі, а тому на нього поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За приписами ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

З доданої відповідачем Довідки з ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.07.2026 №814/7/8701 вбачається, що ОСОБА_1 являється військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_1 за контрактом.

Суд вказує, що предметом спору у даній справі, також є стягнення процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим на спірні правовідносини поширюється положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому нарахована заборгованість за відсотками після прийняття відповідача на військову службу не підлягає стягненню.

Суд зазначає, що законодавство України не ставить застосування гарантій, передбачених для військовослужбовців, у залежність від факту повідомлення кредитора про проходження військової служби. Пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено заборону на нарахування штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом (у випадках, передбачених законом) на час проходження військової служби певними категоріями військовослужбовців. Вказана норма є імперативною та підлягає застосуванню незалежно від того, коли саме військовослужбовець звернувся до кредитора із відповідними документами.

Сам факт проходження відповідачем військової служби у період, на який поширюються встановлені законом гарантії, є юридично значущою обставиною, з якою закон пов`язує виникнення відповідних прав та обов`язків сторін. Подання документів, що підтверджують проходження військової служби, має доказове значення для підтвердження вже існуючого права, але не створює таке право та не визначає момент його виникнення.

За таких обставин, суд приймає доводи відповідача та доходить висновку, що на підставі розрахунку, наданого позивачем, підлягає до стягнення лише заборгованість за тілом кредиту в сумі 49 999.6 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково і стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором AВН0СТ155101769113476436 від 22.01.2026 на загальну суму 49 999.6 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено на 77.21%, з відповідача підлягає до стягнення сплачений позивачем судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, заборгованість за кредитним договором AВН0СТ155101769113476436 від 22.01.2026 року у розмірі 49 999.6 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн. шістдесят коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080) судові витрати в розмірі 2 055.37 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Т.Р. Деметрадзе