Ухвала суду № 138248633, 16.07.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/724/26

Провадження № 2-др/302/7/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Готри В. Ю., за участі секретаря судового засідання Сити Л. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» - адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», в інтересах якого діє представник адвокат Андрущенко Михайло Валерійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

У провадженні Міжгірського районного суду Закарпатської області перебувала зазначена вище цивільна справа.

Заочним рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13.07.2026 цей позов ТОВ «Іннова-Нова» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 7464960325 від 17.03.2025 у розмірі 31 612 грн, а також 1 845,31 грн сплаченого судового зборута витрат, пов`язаних із учиненням процесуальних дій, необхідних для підготовки для розгляду справи у розмірі 223,30 гривень. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

16 липня 2026 року представник позивача ТОВ «Іннова-Нова» - адвокат Андрущенко М. В. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що позивачем у зв`язку з розглядом даної справи понесено витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 5 000 грн, які підтверджуються: - договором про надання правничої допомоги № 06-05/2025 від 06.052025; - заявкою № 3218906883 про надання послуг від 04.12.2025; - платіжною інструкцією № 55 від 14.07.2026 про перерахування позивачем ТОВ «Іннова-Нова» адвокату Андрущенку М. В. за надані правничі послуги 5 000 грн; - актом № 3218906883 від 15.07.2026 приймання-передачі наданих послуг.

На підставі ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд розглядає питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення разом із додатками до неї, перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.

Судом установлено, що заочним рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13.07.2026 позов ТОВ «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 7464960325 від 17.03.2025 у розмірі 31 612 грн, а також 1 845,31 грн сплаченого судового зборута витрат, пов`язаних із учиненням процесуальних дій, необхідних для підготовки для розгляду справи у розмірі 223,30 гривень. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Під час ухвалення вказаного заочного рішення, судом не вирішувалось питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем, оскільки безпосередньо в позовній заяві було зазначено про подання доказів, що підтверджують розмір понесених стороною позивача витрат на правову допомогу, упродовж п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею цього Кодексу.

Як унормовано ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 15 ЦПК України).

Положеннями ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з учиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Також за положеннями ч. 1, пункту 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Як установлено матеріалами справи інтереси позивача у цій справі представляв адвокат Андрущенко М. В., який діє на підставі ордера серії АН № 1854011 від 29.05.2026, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 6216, договору про надання правничої допомоги № 06-05/2025 від 06.052025. Відповідно до заявки № 3218906883 про надання послуг від 04.12.2025, платіжної інструкції № 55 від 14.07.2026 про перерахування позивачем ТОВ «Іннова-Нова» адвокату Андрущенку М. В. за надані правничі послуги 5 000 грн, акту № 3218906883 від 15.07.2026 приймання-передачі наданих послуг, цим адвокатом надано правничі послуги позивачу ТОВ «Іннова-Нова» та їх вартість становить 5 000 грн, які позивачем сплачено адвокату Андрущенку М. В.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі у справі № 205/5969/15-ц (провадження № 61-12669св23).

Отже, з приводу заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу та керуючись наведеним вище, принципів співмірності та розумності судових витрат, ураховуючи характер спірних правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, ціну позову, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, часткове задоволення позову, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 200 гривень. У стягненні решта таких витрат у розмірі 3 800 грн слід відмовити і покласти їх на позивача.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 259, 268, 270, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» - адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», в інтересах якого діє представник адвокат Андрущенко Михайло Валерійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 200 (одна тисяча двісті) гривень.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 16.07.2026.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», місцезнаходження: вул. Верхній Вал, 10, поверх 2, офіс 5 м. Київ, код в ЄДРПОУ 44127243;

Відповідачка ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя В. Ю. Готра