Рішення № 138247024, 15.07.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1533/26

Провадження №2/367/4296/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

15 липня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі Пронченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 101569298 від 19.10.2023 року в загальному розмірі 17105,75 грн., сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №101569298, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором. Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором.

28.02.2024 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 105-МЛ/Т від 28.02.2024, відповідно до умов якого Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 101569298 від 19.10.2023 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем.

Сума заборгованості Відповідача становить 17105,75 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4500 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 11655,75 грн.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 950 грн.

Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості Відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме: відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23402360/3786 від 29.12.2025 р.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 03 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

26.02.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому з позовними вимогами позивача відповідач не погоджується, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне. Номер телефону: НОМЕР_1 , вказаний у позові ніколи відповідачу не належав і він ним не користувався. З ТОВ «Мілон» договір про споживчий кредит №101569298 від 19.10.2023р. не укладав і гроші не отримував. У 2023 році щодо відповідача було вчинено шахрайські дії, а саме заволодіння паспортом громадянина України, у зв?язку з чим його персональні дані були використані третіми особами без його відома, про що 27.12.2023р. подано звернення до Національної поліції та відкрито кримінальне провадження ЄРДР №1202316040001321 від 28.12.2023р. Починаючи з грудня 2023 р. на домашню адресу почали надходити листи від фінансових установ, що надають мікрокредити, з вимогою щодо погашення заборгованостей за кредитними договорами, які відповідач не укладав та жодних коштів не отримував. Крім того, невідомі,особи здійснювали телефонні дзвінки з різних номерів його батькам, під час яких висловлювали вимоги щодо сплати боргів та погрози. Номер банківської картки на яку було перераховані гроті, VISA 414939*77 відповідно до платіжного доручення, наведеного позивачем в якості доказів, відповідачу не належав. Позивач у позові не надав доказів належності номера телефону саме відповідачу. Не надав належних доказів реєстрації на сайті та створення особистого кабінету, перевірки документів, підтвердження достовірності даних особи або інформації вказаною позичальником, проведення ідентифікації позичальника при вході в особистий кабінет, підтвердження отримання саме відповідачем одноразового паролю та підписання договору, порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи належним чином повідомлений. До суду представник позивача направив до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити без його участі, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заперечення, викладені у відзиві на позов підтримує у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагає ст. 12 ЦПК України, та у відповідності з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частинами 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 19.10.2023 року між ОСОБА_1 укладено та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 101569298, який був укладено в електронній формі.

Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000.00 грн.

Відповідно до п. 1.3. Кредит надається строком на 96 днів з 19.10.2023 року.

Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 25.10.2023 року. (п.1.4 Договору).

Відповідно до п.1.5.1. Договору комісія за надання кредиту: 950.00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово;

Згідно п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 750.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Відповідно до 1.5.3. Договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 15750.00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.л.2.2,.2.3 цього Договору. (п. 1.6. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти 414939*77.

Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця.

Також сторонами Договору узгоджено, Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для Позичальника визначено у Правилах). На Договір накладається електронний підпис уповноваженого працівника Кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення Договору. Після укладення цей Кредитний договір надається (надсилається) Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв?язку, наданими Позичальником Товариству. За зверненням Позичальника Товариство може повторно надати (надіслати) укладений кредитний договір на електронну скриньку Позичальника та/або виготовити і надіслати на поштову адресу Позичальника засвідчену Кредитодавцем копію цього договору в паперовому вигляді за письмовим зверненням Позичальника.

Відповідно до п. 6.3. Договору приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 6.4. Договору укладення Кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до платіжного доручення №74773295 від 19.10.2023 року ТОВ «Мілоан» перерахувало кредитні кошти, здійснивши 19.10.2023 року переказ грошових коштів на банківську картку № НОМЕР_2 в сумі 5000,00 грн.

28.02.2024 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 105-МЛ/Т від 28.02.2024.

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 101569298 від 19.10.2023 року,що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем.

Відповідно до платіжної інструкції № 75540 від 31.01.2020 року ТОВ «Факторинг Партнерс» здійснило переказ коштів на рахунок ТОВ «Мілоан» в розмірі 2240601,68 грн. призначення платежу: оплата згідно Договору факторингу 105-МЛ/Т від 28.02.2024р.

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» наділено правом вимоги за договором № 101569298 від 19.10.2023 року.

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги 105-МЛ/Т від 28.02.2024 р. ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101569298 від 19.10.2023 року у розмірі 17105,75 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4500 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 11655,75 грн.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 950 грн.

Згідно з наданим розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 101569298 від 19.10.2023 року становить 17105,75 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4500 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 11655,75 грн.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 950 грн.

Однак відповідач зазначає, що не звертався до позивача із заявкою про отримання кредитів, не підписував у будь-якій формі жодних договорів, заявок тощо, а також не отримував жодних кредитних коштів від відповідача. Номер телефону: НОМЕР_1 , вказаний у позові ніколи відповідачу не належав і він ним не користувався.

З довідки АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що відповідач має дві картки у АТ КБ «ПриватБанк», серед яких картка за номером НОМЕР_2 відсутня.

Таким чином, позивачем не доведено факту перерахування кредитних коштів за Кредитним договором № 101569298 від 19.10.2023 року саме на карту, яка належить відповідачу.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, 27.12.2023 до ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшла заява ОСОБА_1 , про те, що невстановлена особа в жовтні 2023 року, незаконно використала особисті дані заявника та оформила від його імені мікрозайми у різних фінансових установах, на загальну суму 40500 грн., чим завдала матеріальної шкоди. Відомості внесені до ЄДРДР кримінальне провадження № 12023118040001321. за ч. 1 ст. 190 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи кредит за Кредитним договором № 101569298 від 19.10.2023 року було отримано 19 жовтня 2023 року.

Відповідач звернувся з заявою до поліції про незаконне використання особистих даних заявника та оформлення від його імені мікрозаймів у різних фінансових установах 27.12.2023 року.

Таким чином, вказані обставини підтверджують заперечення відповідача про те, що він з позивачем договору не укладав та кредиту не отримував.

У даній справі відсутні докази того, що саме відповідач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме позивачем цього одноразового ідентифікатора, а також відсутні докази реєстрації позивача у інформаційно-телекомунікаційній системі відповідачів, відсутні докази отримання саме позивачем коштів згідно з оспорюваними кредитним договором.

Позивач не надав будь - яких доказів щодо вказаних обставин, не довів, що банківська картка, на яку було перераховано кошти належить відповідачу.

Відповідно до ст. ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» та п. 2.1.3. Правил, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Статтею 12 вказаного закону передбачено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Кодексу, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі.

Встановлено, що оспорюваний правочин було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Проте, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі №501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі №577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі №759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі №176/1445/22, від 06 вересня 2023 року у справі №686/30030/21.

У постанові Верховного Суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц вказано, що «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходив з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

У постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16 ц вказано, що «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог банку.

Також у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16 (провадження № 61-17629св18) зазначено, що «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 зазначено, що «саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частини третя та п`ята ст. 203 ЦК України передбачають, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Належних та допустимих доказів того, що із боку відповідача була вчинена будь-яка дія, направлена на укладення цього договору та на отримання коштів, матеріали справи не містять.

Враховуючи вказане вище позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 101569298 від 19.10.2023 року задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12,76,78, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 626-628, 638,639 ЦК України, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію»,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я.В. Шестопалова