Ухвала суду № 138246465, 06.07.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 175/5128/26

Провадження № 6/204/509/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Жеребцової В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі подання приватного виконавця Шаган Олексія Анатолійовича, заінтересовані особи Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», ОСОБА_1 , про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань за рішенням, -

встановив:

2 липня 2026 року до з Дніпровського районного суду Дніпропетровської області до Чечелівського районного суду міста Дніпра за підсудністю надійшло подання приватного виконавця Шаган Олексія Анатолійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань за рішенням боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В обґрунтування свого подання зазначив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О. А. перебуває зведене виконавче провадження № 76764678 до складу якого входить ВП № 76728037 з примусового виконання виконавчого листа № 204/12287/23, виданого 28.11.2024 року, Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у сумі 4 2541 грн. 22 коп. ВП № 74766103 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1464/11 виданого 05.12.2011 року, Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № DNUHGA0000000009 ВІД 15.04.2008 року у розмірі 8874405,76 грн. На адресу боржника 02.10.2024 року та 10.11.2025 року направлено виклики про необхідність прибути до виконавця. 08.12.2025 року здійснено вихід за адресою боржника згідно виконавчого документа, що є зареєстрованим місцем проживання. Станом на момент звернення до Суду, боржником проігноровано вимоги приватного виконавця, заходи спрямовані на виконання рішення Суду не вжито, запитувані інформацію та документи не надано. Станом на момент звернення до Суду боржником не вжито жодної дія спрямованої на виконання рішення Суду. З метою забезпечення виконання вимог виконавчого документа, 17.04.2024 року винесено постанову №74766103 про арешт коштів боржника, які направлено до банківських установ для виконання. 17.04.2024 року винесено постанову № 74766103 про арешт майна боржника. 06.12.2024 року винесено постанову №76728037 про арешт коштів боржника. 06.12.2024 року винесено постанову №76728037 про арешт майна боржника. Відповідно до інформації ДМС боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає виконавчому документу. Відповідно до інформації МВС України за боржником не зареєстровані транспортні засоби. Згідно з відповідей, рухоме майно за боржником не зареєстровано, кошти на рахунках відсутні зазначене вище свідчить про умисне ігнорування боржницею законних вимог приватного виконавця та ухилення від виконання рішення суду. Тому, з врахуванням того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, жодних заходів щодо його виконання не вчиняє, виникла необхідність у зверненні до суду з поданням.

Вивчивши подання та матеріали додані до нього, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Закон України від 21.01.1994 «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання рішення суду.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов`язання, то до виконання зобов`язань або розв`язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Згідно ч. 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Відповідно до роз`яснень Верховного суду України від 01.02.2013 року, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Під ухиленням розуміються такі дії або бездіяльність боржника, які полягають у навмисному або іншому свідомому невиконанні ним обов`язку по виконанню рішення суду. Про ухилення боржника від виконання обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання обов`язків, що передбачені частиною 5 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 8 статті 19 цього Закону, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Крім того, слід зазначити що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець повинен зазначити у поданні.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Необхідною умовою для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України є наявність встановленого факту про те, що боржнику відомо про рішення, яким на нього покладені відповідні зобов`язання, примусове виконання якого здійснюється державним виконавцем.

Закон уповноважує суд обмежити вже існуюче право особи на виїзд за кордон, коли останній має намір чи вчинив такі дії і вже отримав дозвіл про це від уповноваженого державного органу.

У судовому засіданні встановлено, що на виконанні приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексія Анатолійовича перебуває зведене виконавче провадження № 76764678 до складу якого входить ВП № 76728037 з примусового виконання виконавчого листа Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська № 204/12287/23 від 28.11.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у сумі 42541 грн. 22 коп. та за ВП № 74766103 з примусового виконання виконавчого листа Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська № 2-1464/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № DNUHGA0000000009 ВІД 15.04.2008 року у розмірі 8 874 405,76 грн.

Проте, відомості про отримання ОСОБА_1 викликів приватного виконавця,, відсутні. Наявність лише самої заборгованості за рішенням суду не є свідченням умисного ухилення боржника від виконання рішення суду. Крім того, суду не надано та в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 має намір виїхати за кордон, насамперед, з метою невиконання зобов`язання.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що необхідність застосування по відношенню до боржника обмеження у праві виїзду за межі України не доведена, підстав для такого обмеження відносно ОСОБА_1 не встановлено, а саме подання обґрунтовується лише перебування останньої у статусі боржника.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку про відсутність достатніх законних підстав для задоволення подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 441 ЦПК України, -

ухвалив:

Подання приватного виконавця Шаган Олексія Анатолійовича, заінтересовані особи Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», ОСОБА_1 , про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань за рішенням залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повного тексту ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Т.О. Дубіжанська