Рішення № 138246041, 09.07.2026, Семенівський районний суд Чернігівської області

09.07.2026

Справа № 744/163/26

Провадження № 2/744/337/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Смаги С. В.,

при секретарі судового засідання Бородіній В. В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Новгород-Сіверського районного нотаріального округу Шик Альона Леонідівна,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачем, ОСОБА_1 , пред`явлено до суду позов до відповідача, Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, про визнання права власності на спадкове майно в якому позивач просив: 1. Прийняти позовну заяву до розгляду. 2. Визнати право приватної власності, у порядку спадкування, за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на житловий будинок із надвірними будівлями, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . 3. Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження. 4 Справу просить розглядати без її участі позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позовній заяві зазначила про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 27 червня 2003 року серії НОМЕР_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яку вона прийняла належним чином, шляхом подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим Жогою О. І. державним нотаріусом 13 жовтня 1997 року за реєстровим №1627. До спадкової маси, входить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Факт належності житлового будинку ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння від 23 січня 1987 року. Документи, які підтверджують право власності на житловий будинок спадкодавця, у вигляді свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння було втрачено.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України). Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Позивач звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Але нотаріус роз`яснила, що видати свідоцтво вона не може, оскільки згідно п. 4.15 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 р. № 296/5 ( далі за текстом позовної заяви - Порядок) передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, а жоден з вищезазначених документів мною не був поданий.

Як убачається з гл.3.1. Узагальнення ВССУ від 16.05.2013 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56. Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56. передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, ОСОБА_2 своє право власності в БТІ зареєстрував.

Пунктом 4.1 К Порядку зазначено, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Фактично вищевикладене свідчить про відсутність умов для отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у порядку передбаченому ЗУ «Про нотаріат». За її заявою був виготовлений технічний паспорт на житловий будинок.

Ухвалою судді від 14 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання на 09 липня 2026 року.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, у позовній заяві просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача, Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, Семенівський міський голова Новгород-Сіверського району Чернігівської області Деденко Сергій Іванович у підготовче судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, подав до суду письмову заяву, згідно даних якої просив розглянути справу без представника Семенівської міської ради протягом усіх судових засідань, у задоволенні позовних вимог міська рада не заперечує.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Новгород-Сіверського районного нотаріального округу Шик Альона Леонідівна у підготовче судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, подала до суду письмову заяву, у якій просила суд розглянути справу без її участі, щодо визначення права власності на житловий будинок не заперечує, та повідомила, що спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , інший спадкоємець спадщину в установлені строки не прийняв, на спадщину не претендує, про що подав відповідну заяву. Також третя особа надала до суду відповідну інформаційну довідку зі Спадкового реєстру.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне задовольнити позов повністю за наступних обставин.

У справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 27 червня 2003 року серії НОМЕР_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яку вона прийняла належним чином, шляхом подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим Жогою О. І. державним нотаріусом 13 жовтня 1997 року за реєстровим №1627. До спадкової маси, входить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Факт належності житлового будинку ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння від 23 січня 1987 року. Документи, які підтверджують право власності на житловий будинок спадкодавця, у вигляді свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння було втрачено.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України). Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Позивач звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Але нотаріус роз`яснила, що видати свідоцтво вона не може, оскільки згідно п. 4.15 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 р. № 296/5 ( далі за текстом позовної заяви - Порядок) передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, а жоден з вищезазначених документів мною не був поданий.

Як убачається з гл.3.1. Узагальнення ВССУ від 16.05.2013 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56. Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56. передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, ОСОБА_2 своє право власності в БТІ зареєстрував.

Пунктом 4.1 К Порядку зазначено, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Фактично вищевикладене свідчить про відсутність умов для отримання нею свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у порядку передбаченому ЗУ «Про нотаріат». За її заявою був виготовлений технічний паспорт на житловий будинок.

Оскільки будь-яких заперечень проти позову від відповідача не надійшло, а тому немає ніяких перешкод для визнання права власності на зазначений будинок за позивачем ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про прийняття визнання позову відповідачем та про винесення рішення по суті справи.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Новгород-Сіверського районного нотаріального округу Шик Альона Леонідівна, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування право приватної власності на житловий будинок із надвірними будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Семенівська міська рада Новгород-Сіверського району Чернігівської області (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04062009, місцезнаходження: вулиця Героїв України, будинок 6, місто Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області, 15400).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Новгород-Сіверського районного нотаріального округу Шик Альона Леонідівна (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 02901670, місцезнаходження: вулиця Князя Ігоря, будинок 22/2, місто Новгород-Сіверський Чернігівської області, 16000).

Суддя: С. В. Смага