Рішення № 138240157, 15.07.2026, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/311/26

номер провадження 2/558/248/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року селище Демидівка

Дубенського району

Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області

у складі :

одноособово суддя Олексюк А. О.

секретар судових засідань Хом`як О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_1 , зареєстрований 12.10.1985 року Рогізненською сільською радою Млинівського району Рівненської області, за актовим записом № 10.

В обгрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 12 жовтня 1985 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що складено відповідний актовий запис про шлюб за № 10.

У шлюбі у них народилися спільні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спочатку їхні сімейні відносини, як дружини і чоловіка були нормальними. Вони проживали разом, вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали спільні права і обов`язки.

Однак, через відсутність роботи в Україні, у 2016 році, вона поїхала і працевлаштувалась в Італії та стала там проживати. З цього часу позивачка і чоловік проживають окремо. Сімейні зв`язки між нею, як дружиною та чоловіком, з часом були втрачені і позивачка переконана у тому, що відновити їх неможливо і вона не бажає цього.

Відтак, з 2016 року позивачка і відповідач проживають окремо, спільного господарства не ведуть, спільним побутом та спільними сімейними правами і обов`язками не пов`язані.

На час подання позовної заяви, позивачка проживає у м. Луцьку Волинської області, а відповідач в селищі Демидівка Дубенського району Рівненської області.

Фактично позивачку і відповідача пов`язують тільки актовий запис про державну реєстрацію і спільне свідоцтво про шлюб.

Позивачка не бажає надалі перебувати у шлюбі, який є формальним і твердо переконана у тому, що подальше збереження шлюбу між нею і відповідачем суперечить її інтересам, що має для неї істотне значення.

Позивачка на розгляд справи не з`явилась. Представник позивачки адвокат Новосад В. О. звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі позивачки та його участі. Позивачка позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити у повному обсязі. /а. с. 21/.

Відповідач ОСОБА_2 на розгляд не з"явився. Відзиву на позов не подав. Звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає у повному обсязі, відносно розірвання шлюбу не заперечує. /а. с. 19/.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

04 червня 2026 року судом прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом вирішено справу в межах заявлених позивачкою позовних вимог.

В ході розгляду справи сторони (їх представники) заяв та/чи клопотань не подавали.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Під час розгляду справи в суді встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрували свій шлюб 12 жовтня 1985 року. /а. с. 7/.

Сторони проживають роздільно, заходи для збереження сім`ї ними не вживаються, шлюбні відносини подружжя фактично не підтримує.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

На підставі ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

З викладеного, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя стало неможливим, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому позов про розірвання шлюбу підлягає до задоволення повністю.

У позовній заяві позивачка, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилалася на положення ст. ст. 18, 21, 51, 56, 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України.

Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованими.

Щодо вирішення питання стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем по справі.

Згідно з нормами ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Разом з тим, ч. 1 ст. 142 ЦПК України, передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позов повністю до початку розгляду справи по суті, про що підтверджує його заява про визнання позову, то відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, суд рахує за можливе повернути позивачці з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, а 50% сплаченого судового збору стягнути з відповідача на користь позивачки.

На підставі ст. ст. 24, 110, 111, 112, 113 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 142, 198, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Задовольнити повністю позов.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНКОПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 12 жовтня 1985 року Рогізненською сільською радою Млинівського району Рівненської області, за актовим записом № 10.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНКОПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), 50 % сплаченого судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 50 % сплаченого нею судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, що сплачені відповідно до квитанції № 1.691989507.1 від 02.06.2026 про сплату судового збору на рахунок UA 178999980313101206000017509, отримувач: ГУК у Рівн. обл/отДубенська м.тг/22030101, код отримувача 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С У Д Д Я: Алла ОЛЕКСЮК