Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 521/6923/25
Провадження № 2/369/4679/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2026 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
за участю секретаря Крикуна І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 521/6923/25 за позовом Акціонерного товариства «ВСТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2025 року представник позивача ПАТ «Банк Восток» - адвокат Меюс Ірина Миколаївна звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «БАНК ВОСТОК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву-Договір № S000400578 про акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування. На підставі укладеного Договору відповідачу було відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт у межах продукту «Банк Власний Рахунок»/програми кредитування «Кредитний ліміт до 100 000 гривень» у розмірі 35 000, 00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 36 % річних, а у разі прострочення 72 % річних.
ПАТ «БАНК ВОСТОК» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами у межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку. Відповідач користувався кредитними коштами для власних потреб, однак належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.
Відповідно до умов Договору та Правил надання банківських продуктів і послуг фізичним особам у ПАТ «БАНК ВОСТОК», у разі неповернення овердрафту у встановлений строк заборгованість вважається простроченою з наступного операційного дня. У зв`язку з анулюванням Банком овердрафту строк його повернення настав 29.08.2023 року, однак відповідач свої зобов`язання не виконав, що є порушенням умов Договору та вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України.
Станом на 08.04.2025 року заборгованість відповідача перед Банком за Договором становить 41 982, 39 грн, з яких: 35 000, 00 грн прострочена заборгованість за овердрафтом та 6 566, 44 грн заборгованість за простроченими відсотками.
У зв`язку з викладеним, ПАТ «БАНК ВОСТОК» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за Заявою-Договором № S000400578 від 16.01.2022 року у розмірі 41 982,39 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2025 року справу було передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
26 червня 2025 року позовна заява з матеріалами справи надійшла до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 червня 2025 року справу передано на розгляд судді Фінагеєвій І.О.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 січня 2024 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином. Разом з позовною заявою подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за відсутності позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином. Відповідач на адресу суду відзиву на позовну заяву не подав, причини неможливості подати відзив суду не повідомив.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ПАТ «БАНК ВОСТОК» здійснює банківське обслуговування фізичних осіб шляхом відкриття поточних рахунків та надання банківських продуктів, у тому числі шляхом встановлення кредитного ліміту (овердрафту) на платіжні картки клієнтів.
16 січня 2022 року між ПАТ «БАНК ВОСТОК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір № S000400578 про акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт у межах продукту «Банк Власний Рахунок»/програми кредитування «Кредитний ліміт до 100 000 гривень».
Умовами Договору передбачено встановлення відповідачу кредитного ліміту у сумі 35 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 36 % річних, а у разі прострочення виконання зобов`язань 72 % річних. Кінцевий термін повернення овердрафту встановлено до 28.08.2023 року.
У Заяві-Договорі зазначено, що відповідач погодився з тим, що дана заява разом із Правилами надання банківських продуктів та послуг фізичним особам у ПАТ «БАНК ВОСТОК», Тарифами Банку та Паспортом споживчого кредиту становлять між ним та Банком договір про надання банківських послуг, а також підтвердив, що ознайомився та погодився з їх умовами.
На підтвердження факту укладення кредитного договору та надання кредитних коштів Банк надав Заяву-Договір № S000400578 від 16.01.2022 року, розрахунок кредитної заборгованості, виписку руху коштів по рахунку за період з 16.01.2022 року по 08.04.2025 року, витяг з Правил надання банківських продуктів та послуг фізичним особам у ПАТ «БАНК ВОСТОК», а також паспорт споживчого кредиту.
Згідно з наданим Банком розрахунком, станом на 08.04.2025 року заборгованість відповідача за Договором становить 41 982, 39 грн, з яких: 35 000, 00 грн прострочена заборгованість за овердрафтом та 6 566, 44 грн заборгованість за простроченими відсотками.
Спір між сторонами виник з договірних правовідносин, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України в частині позики та договору кредиту, а також регулюються загальними положеннями про договір та зобов`язання.
21 жовтня 2025 року до суду надійшла заява від Акціонерного товариства «ВСТ БАНК» про зміну найменування позивача з Публічного акціонерного товариства «БАНК ВОСТОК» на акціонерне товариство «ВСТ БАНК», при цьому заявником зазначено, що зміна найменування юридичної особи не є її реорганізацією, а Акціонерне товариство «ВСТ БАНК» є правонаступником усіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «БАНК ВОСТОК».
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до правил ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Абзацом 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
У силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Судом було встановлено, що заява-договір № S000400578 про акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування підписана 16.01.2022 ОСОБА_1 електронним підписом, що підтверджується відомостями, зазначеними у документі, та наявністю посилання на сервіс перевірки електронного підпису Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (https://ca.informjust.ua/verify).
У вищевказаному договорі визначено всі його істотні умови, а саме предмет договору, його оплатність, строковість, цільове признання кредиту, порядок повернення кредиту тощо, які сторони засвідчили своїми підписами. Відповідачем не надано доказів протилежного.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Стаття 559 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
У порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, кредит та проценти за користування кредитом у визначений договором строк не повернув.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сума заборгованості ОСОБА_1 по виконанню кредитного договору становить 41 982, 39 грн - заборгованості за наданим кредитом та підлягає стягненню з відповідача на користь АТ «ВСТ БАНК», а тому позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 76, 83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «ВСТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ВСТ БАНК» заборгованість за Заявою-Договором № S000400578 про акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування від 16 січня 2022 року у розмірі 41 982 (сорок одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дві) грн 39 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ВСТ БАНК» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене удень його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: Акціонерне товариство «ВСТ БАНК», код ЄДРПОУ 26237202, адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Курсантська, 24.
Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1
Суддя Інна ФІНАГЕЄВА
Судове рішення № 138239210, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 15.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 521/6923/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: