Ухвала суду № 138238767, 14.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10168/26

Провадження № 4-с/357/19/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаною скаргою, в якій просить: 1) визнати неправомірною відмову головного державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київськоп Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Прохацького Руслана Олександровича щодо не зняття арешту з майна, а саме: невизначене майно, все майно, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 , який накладено постановою про відкриття з накладенням арешту, б/н, 02.11.2009, MB ДВС Білоцерківського МРУЮ, реєстраційний номер обтяження: 9454012; 2) зобов`язати Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківською районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з майна, а саме: невизначене майно, все майно, належне на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який накладено постановою про відкриття з накладенням арешту, б/н, 02.11.2009, МВ ДВС Білоцерківського МРУЮ, реєстраційний номер обтяження: 9454012.

В обґрунтування скарги зазначено, що в межах виконавчого провадження № 15551661 за постановою про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2009 на все майно ОСОБА_1 накладено арешт. Вказане ВП завершене 28.10.2011 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на момент винесення постанови - повернення без виконання в зв`язку з відсутністю майна боржника: «Заставне майно боржника - автомобіль SUBARU Legasy, д.н.з. НОМЕР_2 реалізовано борг стягнуто частково в сумі 55 240,50 грн, інше майно, на яке може бути звернуто стягнення у боржника відсутнє, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними». При здійсненні пошуку в АСВП, встановлено, що після винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, виконавчий лист № 2-3789 виданий 29.09.2009 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення ОСОБА_1 на користь ВАТ «ВТБ Банк» боргу в сумі 141 403,03 грн не надходив. Виконавчі провадження, в яких ОСОБА_1 є боржником, на примусовому виконанні не перебувають, що свідчить про відсутність обов`язку відповідача у грошовому зобов`язанні, яке може настати, тому наявність арешту є втручанням у право особи на мирне володіння майном.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

18.06.2026 ухвалою судді вказану скаргу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні 24.06.2026.

24.06.2026 від представника Білоцерківського відділу ДВС у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прохацького Р.О. надійшов лист з проханням здійснювати розгляд скарги без участі представника органу ДВС, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

14.07.2026 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності, скаргу просить задовольнити.

Стягувач у виконавчому провадженні № 15551661 - ВАТ «ВТБ Банк», який перебуває в стані припинення, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно з вказаною інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 479795774 від 01.06.2026, у розділі «Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна» міститься запис про обтяження: 1) тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 9454012, зареєстровано: 27.01.2010 10:56:34 реєстратором: Київська обласна філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження: постанова про відкриття з накладенням арешту, б/н, 02.11.2009, МВ ДВС Білоцерківського МРУЮ, об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно, власник: ОСОБА_1 .

Згідно з листом Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 121020 від 28.05.2026, відповідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, у період з 02.11.2009 по 28.10.2011 в Білоцерківському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на виконанні перебувало виконавче провадження № 15551661 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3789 виданого 29.09.2009 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «ВТБ Банк» боргу в сумі 141 403,03 грн. В межах виконання ВП № 15551661 на все майно ОСОБА_1 накладено арешт постановою про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2009. ВП № 15551661 завершене 28.10.2011 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на момент винесення постанови (Повернуто без виконання в зв`язку з відсутністю майна боржника: «Заставне майно боржника - автомобіль SUBARU Legasy, д.н.з. НОМЕР_2 реалізовано, борг стягнуто частково в сумі 55 240,50 грн, інше майно, на яке може бути звернуто стягнення у боржника відсутнє, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними»). При здійсненні пошуку в АСВП встановлено, що після винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 15551661 від 28.10.2012 - виконавчий лист № 2-3789 виданий 29.09.2009 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення ОСОБА_1 на користь ВАТ «ВТБ Банк» боргу в сумі 141 403,03 грн станом на дату надання відповіді до Відділу на примусове виконання повторно не надходив.

Згідно з інформацією вказаного листа органу ДВС, надати матеріали виконавчого провадження № 15551661 не вбачається за можливе, оскільки матеріали ВП знищено в зв`язку з закінченням терміну їх зберігання.

Відповідно до інформації, що міститься у Автоматизованій системі виконавчих проваджень, виконавчі провадження, в яких ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 виступає боржником, на примусовому виконанні у Білоцерківському відділі державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, станом на дату надання відповіді - не перебувають.

За даними відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 2937860 від 25.06.2026, АТ «ВТБ Банк» перебуває в процесі припинення діяльності.

При вирішенні скарги, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на момент розгляду справи), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 5 зазначеного Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу частини 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Положеннями частини першої, другої та п`ятої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається і самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону).

Аналогічні норми містив також попередній Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом частин 1, 2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із частиною 1 статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як встановлено судом, на примусовому виконанні у Білоцерківському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебувало виконавче провадження при примусовому виконанні виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, яке завершено у 2011 році. Повторно виконавчий документ до виконання не пред`являвся. При цьому застосований в межах вказаних виконавчого провадження арешт знятий не був та продовжує залишатись чинним.

Отже, на час розгляду скарги з матеріалів справи вбачається, що наявність спірного обтяження у вигляді арешту на все майно ОСОБА_1 є безпідставним та таким, що обмежує його права як власника.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, зважаючи на здійснені скаржником дій щодо звернення до органу ДВС із заявою про скасування арешту, виходячи з повноважень суду за наслідками розгляду скарги та повноважень відділу ДВС щодо зняття арешту у вже завершеному виконавчому провадженні, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення скарги шляхом зобов`язання органу ДВС скасувати відповідне обтяження (арешт), що на думку суду є ефективним способом захисту прав та інтересів скаржника, який був боржником у виконавчому провадженні.

В іншій частині скарги слід відмовити.

Керуючись ст. 12, 13, 259, 260, 353, 447-453 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов`язати Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати обтяження у вигляді накладення арешту з майна, а саме: невизначене майно, все майно, належне на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який накладено постановою про відкриття з накладенням арешту, б/н, 02.11.2009, МВ ДВС Білоцерківського МРУЮ, реєстраційний номер обтяження: 9454012.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя А. Ю. Цуранов