Рішення № 138236203, 15.07.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2477/26

Єдиний унікальний № 755/7926/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

при секретарі судових засідань Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

01.04.2026 р. представник ТОВ «Свеа Фінанс» через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №2022415 від 13.01.2025 р. в розмірі 34 164,00 грн. та судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позов обґрунтовувався тим, що 13.01.2025 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №2022415 шляхом обміну електронними повідомленнями, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 7 300 грн., строком користування кредитом 360 днів, стандартна процентна ставка 1% на день.

30.06.2025 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-18/25, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі і до боржника ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №2022415.

Посилаючись на те, що відповідач зобов`язань за кредитним договором не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 34 164 грн., позивач просить стягнути з відповідача вказаний розмір заборгованості та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бабенко Ю.В. подала відзив на позовну заяву, в якому заперечила проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач посилається на те, що в січні 2025 року стала жертвою шахрайських дій, внаслідок яких невстановлені особи заволоділи її персональними даними; за цим фактом відкрито кримінальне провадження №12025105040000944 від 01.10.2025 р.

Відповідач заперечує факт укладення нею особисто договору №2022415 від 13.01.2025 р., зазначаючи, що матеріали справи не містять доказів направлення саме на її телефонний номер одноразового ідентифікатора, доказів її реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Селфі Кредит», проходження нею ідентифікації та верифікації, а відтак і доказів підписання договору відповідачем у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

Крім того, відповідач заперечує факт переходу права вимоги за вказаним кредитним договором до позивача, посилаючись на те, що у долученому до позову витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01.02-18/25 від 30.06.2025 р. (в редакції, підписаній обома сторонами договору факторингу) відсутні відомості про відповідача; наданий позивачем окремий Витяг з реєстру боржників, що стосується відповідача, підписаний лише представником позивача, не містить підпису первісного кредитора та посилань на нього, а також не передбачений як додаток у первісній редакції договору факторингу.

Також відповідач заперечує проти стягнення пені у розмірі 14 600 грн., посилаючись на приписи п.18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України та п.6-1 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», якими передбачено звільнення позичальника від сплати неустойки (пені, штрафу), нарахованої за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану в Україні. З урахуванням наведеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю.

ІІ. Процедура та позиція сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, в поданій заяві просила розглядати справу без участі відповідача та її представника.

За таких обставин справа розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.05.2026 р. справу передано за підсудністю до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.06.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 13.01.2025 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №2022415, за умовами якого кредитодавець надає клієнту грошові кошти у розмірі 7 300 грн, строком на 360 днів, зі стандартною процентною ставкою 1% в день, шляхом переказу на банківську карту № НОМЕР_1 , на умовах строковості, зворотності та платності /а.с. 18-24/.

Вказаний договір про споживчий кредит, таблицю обчислення загальної вартості кредиту підписано електронним підписом 13.01.2025 р. одноразовим ідентифікатором Т584; паспорт споживчого кредиту підписано одноразовим ідентифікатором Т132.

Як убачається з листа ТОВ «Пейтек» №20250701-2964 від 01.07.2025 р., товариство повідомило, що на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, укладеного з ТОВ «Селфі Кредит», було перераховано грошові кошти в сумі 7 300 грн на платіжну картку, у листі зазначено реквізити проведеної транзакції, дату та час її здійснення, банк-еквайр (АТ «ПУМБ»), а також маскований номер платіжної картки отримувача /а.с.41/.

30.06.2025 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу відступлення прав вимоги №01.02-18/25, згідно умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги за кредитними договорами, включеними до реєстру боржників /а.с.42-49 зв./.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників, що є Додатком № 1 до Договору факторингу від 30.06.2025 № 01.02-18/25, до реєстру включено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2752 від 13.01.2025. Зазначений витяг містить відомості про номер та тип кредитного договору, персональні дані боржника, дату видачі кредиту, суму кредиту 7 300,00 грн, валюту кредиту, адресу реєстрації боржника, дату закінчення строку дії договору, а також інформацію про стан виконання зобов`язань за кредитним договором.

Згідно з указаним витягом, строк прострочення виконання зобов`язань становить 153 дні, а загальний розмір заборгованості 34 164,00 грн, яка складається із: 7 300,00 грн суми основного боргу за кредитом, 12 264,00 грн нарахованих процентів та 14 600,00 грн штрафних санкцій /а.с. 57/.

V. Норми права, що підлягають застосуванню.

Згідно ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.626, ст.629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п.1 ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

VІ. Оцінка Суду.

З матеріалів справи вбачається, що 13.01.2025 р. ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» уклали договір №2022415 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, наданої позичальником, за умовами якого відповідач отримала грошові кошти у розмірі 7 300 грн, строком користування кредитом 360 днів, відсоткова ставка 1 % за один день користування кредитом.

Кредитні кошти надано на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Оцінюючи заперечення відповідача щодо факту укладення договору, суд зазначає наступне.

Позивачем на підтвердження факту укладення договору №2022415 від 13.01.2025 р. надано копію самого договору, паспорта споживчого кредиту, підписаних одноразовими ідентифікаторами Т584 та Т132, а також лист ТОВ «Пейтек» №20250701-2964 від 01.07.2025 р., яким підтверджується факт фактичного перерахування грошових коштів у сумі 7 300 грн на платіжну картку відповідача, з наведенням реквізитів транзакції, дати, часу її здійснення та маскованого номера картки отримувача.

Відповідач, заперечуючи факт власноручного підписання договору та отримання одноразового ідентифікатора саме на її телефонний номер, разом з тим, не заперечила належність їй банківської картки, на яку відповідно до листа ТОВ «Пейтек» було перераховано кредитні кошти, та не надала суду жодних доказів на спростування цієї обставини (зокрема, доказів звернення до банку-емітента платіжної картки з приводу непричетності до отримання коштів, доказів блокування картки чи оскарження транзакції, доказів звернення із заявою про вчинення щодо неї шахрайських дій саме у зв`язку з даним кредитним договором).

Посилання відповідача на кримінальне провадження №12025105040000944 від 01.10.2025 р. суд оцінює критично, оскільки на момент розгляду справи будь-яке рішення у цьому кримінальному провадженні, яким би встановлювався факт вчинення шахрайських дій стосовно спірного договору №2022415, відсутнє; надана відповідачем довідка підтверджує лише факт реєстрації кримінального провадження та проведення дізнання за заявою відповідача, тобто відображає її власні твердження, а не встановлені у передбаченому законом порядку факти. Крім того, кримінальне провадження зареєстроване 01.10.2025 р., тобто майже через дев`ять місяців після укладення спірного договору (13.01.2025 р.), що не узгоджується з версією про негайне виявлення шахрайства.

За таких обставин, з урахуванням наявних у справі доказів у їх сукупності, зокрема підтвердженого документально факту перерахування коштів на картку відповідача та відсутності з боку відповідача будь-яких доказів на спростування цього факту, суд приходить до висновку, що укладення договору №2022415 від 13.01.2025 р. та отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 7 300 грн є доведеним.

Оцінюючи заперечення відповідача щодо доведеності переходу права вимоги за вказаним договором до позивача, суд враховує таке.

Факт відступлення права вимоги за кредитним договором №2022415 від первісного кредитора ТОВ «Селфі Кредит» до позивача ТОВ «Свеа Фінанс» підтверджується договором факторингу №01.02-18/25 від 30.06.2025 р., актом приймання-передачі реєстру боржників, а також Витягом з реєстру боржників до вказаного договору факторингу, який містить усі ідентифікуючі дані боржника (прізвище, ім`я, по батькові, ідентифікаційний номер, паспортні дані), номер та дату кредитного договору, суму кредиту, що повністю відповідає умовам укладеного з відповідачем договору №2022415, а також засвідчений підписом уповноваженої особи позивача та відбитком печатки товариства.

Заперечення відповідача щодо відсутності відомостей про неї у загальному реєстрі боржників, на переконання суду, не спростовують факту переходу права вимоги за договором, оскільки Витяг з реєстру боржників є похідним документом, що деталізує відомості щодо конкретного боржника на виконання договору факторингу, а зазначені в ньому відомості (номер договору, сума кредиту, персональні дані боржника) повністю кореспондуються з умовами кредитного договору №2022415, укладеного саме з відповідачем, і відповідачем по суті не спростовані.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; договір факторингу №01.02-18/25 від 30.06.2025 р. недійсним не визнавався, доказів протилежного відповідачем не надано.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт переходу до нього права вимоги за кредитним договором №2022415 від 13.01.2025 р. щодо боржника ОСОБА_1 , а тому позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу та процентів є обґрунтованими.

Вирішуючи питання стягнення пені у розмірі 14 600 грн., суд зважає на наступне.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Так, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойки (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на те, що на підставі кредитного договору №2022415 від 13.01.2025 р. пеню відповідачу нараховано в період дії воєнного стану в України, на підставі п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вказана сума підлягала списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому заявлена вимога про її стягнення є неправомірною.

За таких обставин суд погоджується з запереченнями відповідача в цій частині та приходить до висновку, що вимога про стягнення пені у розмірі 14 600 грн. задоволенню не підлягає, а нарахована пеня підлягала списанню кредитодавцем в силу прямої вказівки закону.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» підлягають частковому задоволенню в межах суми основного боргу 7 300 грн. та процентів 12 264 грн., в загальному розмірі 19 564 грн.; в частині стягнення пені у розмірі 14 600 грн. в решті позову слід відмовити.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. /а.с.15/.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені частково (57,26%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 524,54 грн.,

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,76,77,81,141,258-259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2022415 від 13.01.2025 р. у розмірі 19 564 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот шістдесят чотири) грн.

У задоволеннііншоїчастинипозовнихвимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 1 524 (одна тисяча п`ятсот двадцять чотири) грн. 54 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя В.Г. Павлов