Ухвала суду № 138236191, 15.07.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 741/938/23

Провадження № 2-ві/741/4/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Носівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Ляшка Р.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гордіної Н.О.,

особи, яка подала заяву про відвід - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в місті Носівка заяву ОСОБА_1 про відвід судді Киреєва Олега Васильовича від розгляду цивільної справи № 741/938/23 за позовом ОСОБА_1 до Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області, товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» про зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Носівського районного суду Чернігівської області Киреєва О.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області, товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» про зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом виселення.

10 липня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про відвід судді Киреєва О.В.

Свою заяву мотивує тим, що 08.07.2026 на його електронну адресу надійшла заява про виклик свідка від Мринської сільської ради, сформована через систему «Електронний суд». В даній заяві Мринська сільська рада, зокрема, просить визнати поважними причини заявлення клопотання про виклик свідків на стадії розгляду справи по суті; викликати та допитати у судовому засіданні як свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Щодо задоволення даної заяви ОСОБА_1 заперечував в судовому засіданні 10.07.2026 в повному обсязі.

Відповідно до частини третьої статті 91 ЦПК України заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 15 жовтня 2024 року підготовче провадження у справі № 741/938/23 закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Згідно з вимогами ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку встановленого законом або судом; документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

Після закриття підготовчого провадження, у відповідності з процесуальним законодавством, у сторін по справі не має права, зокрема, викликати в судове засідання інших свідків, ніж які були заявлені до або під час підготовчого судового засідання, та яких суд залучив у якості свідків.

Мринська сільська рада не була позбавлена можливості заявити клопотання про виклик вищевказаних свідків на стадії підготовчого провадження. Водночас судом було вирішено питання щодо виклику всіх свідків, про виклик та допит яких заявляла Мринська сільська рада, а саме - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Представник Мринської сільської ради подав до суду заяву, яка з огляду на вимоги ЦПК України та стадію судового розгляду справи по суті очевидно не може бути задоволена. При цьому представник Мринської сільської ради не міг не усвідомлювати, що заявлене клопотання не відповідає процесуальним вимогам та не підлягає задоволенню на цій стадії розгляду справи. За таких обставин дії Мринської сільської ради свідчать про недобросовісне користування процесуальними правами та спрямовані виключно на затягування розгляду справи.

Такий висновок підтверджується й тим, що у справі вже існують труднощі із забезпеченням явки свідків, зокрема ОСОБА_7 . За таких обставин задоволення заяви про виклик додаткових свідків неминуче призведе до подальшого та безпідставного затягування розгляду справи.

Задоволення даної заяви є грубим порушенням процесуального законодавства та принципів розгляду справи та ст. 49 ЦПК України, яка визначає, що сторони користуються рівними процесуальними правами, адже це порушує всі наявні принципи законності і справедливості при розгляді справи в суді, які передбачені цивільним законодавством.

Задоволення, залучення як свідків у даній справі, отримання та дослідження їхніх показань не можуть бути враховані при розгляді справи по суті, оскільки докази одержані з порушенням процесуального порядку. Судом апеляційної інстанції встановлено достатність зібраних матеріалів для винесення рішення суду у справі №741/938/21. Обставини, які можуть підтвердити свідки не потребують доказуванню, оскільки вони підтверджуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до положень ст. 209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

З огляду на те, що заява про виклик (допит) свідків була подана 08 липня 2026 року вже на стадії розгляду справи по суті, її задоволення, залучення як свідків осіб, зазначених у цій заяві, а також отримання та дослідження їхніх показань не можуть бути враховані при розгляді справи по суті в силу ст. 209 ЦПК України.

Такі докази будуть одержані з порушенням процесуального порядку їх подання та дослідження доказів, встановленого статтями 91, 189, 197 та 209 ЦПК України.

Суддя Киреєв О.В. всупереч вищевказаним фактам та нормам закону задовольнив заяву Мринської сільської ради та викликав в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Також в судовому засіданні представник Мринської сільської ради Постой О. в усній формі заявив клопотання про допит ще двох свідків, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Суддя Киреєв О.В. задовольнив і це клопотання незважаючи на те, що за своєю формою і змістом воно суперечить вимогам ст. 91 ЦПК України.

Юридично неспроможними є доводи Мринської сільської ради, що предметом спору у справі є, зокрема, фактичне проведення зборів, участь у них співвласників та прийняття колегіального рішення. Предметом позову у даній цивільній справі є лише одна позовна вимога зобов?язання усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом виселення. Мринська сільська рада не має зареєстрованого у встановленому порядку права власності на приміщення в адмінбудівлі по АДРЕСА_1 . Впродовж тривалого часу Мринська сільська рада користувалась приміщеннями адмінбудівлі на підставі договору оренди, укладеного з ТОВ «Агрофірма «Україна», а отже вона немає жодних правових підстав для користування приміщеннями адмінбудівлі, оскільки між ним, як власником нерухомого майна та Мринською сільською радою договір оренди не укладався.

Зважаючи на вищевикладені факти, цілком очевидним є той факт, що суддя Киреєв О.В. прямо та побічно заінтересований у результаті розгляду справи на користь Мринської сільської ради. Систематичне порушення суддею Киреєвим О.В. норм процесуального законодавства вже призвело до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства, зокрема: верховенства права; рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальності сторін; диспозитивності; пропорційності; недопустимості зловживання процесуальними правами тощо.

На підставі ст. 36 ЦПК України просив відвести суддю Киреєва О.В. від розгляду справи №741/938/23.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області Киреєва О.В. від 13 липня 2026 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Киреєва Олега Васильовича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області, товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» про зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом виселення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 липня 2026 року заява про відвід судді Киреєва О.В. була передана судді Ляшку Р.С.

Розгляд заяви про відвід призначено у судове засідання на 10 годину 45 хвилин 14 липня 2026 року.

Передано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Носівського районного судді Чернігівської області Киреєва О.В. до канцелярії Носівського районного суду Чернігівської області для визначення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подану заяву про відвід судді Киреєва О.В. з наведених у ній доводів та підстав, просив її задовольнити та прийняти законне та обгрунтоване рішення. Додатково зазначив, що суддя Киреєв О.В. систематично порушує норми процесуального права. Упереджено ставиться до особи позивача та приймає рішення на користь відповідача Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області. Неправові діяння не можуть порушувати неправові наслідки. Суддею Киреєвим О.В. не надано жодної оцінки пропуску строку Мринською сільською радою для подання клопотання про допит свідків. Крім того, свідок ОСОБА_2 є третьою особою у справі та допитується за іншою процедурою. Також суддею Киреєвим О.В. звужені права позивача у даній справі.

Суддя Киреєв О.В. та інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви про відвід повідомлялися належним чином.

Вислухавши думку ОСОБА_1 , дослідивши заяву про відвід та матеріали цивільної справи № 741/938/23, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу(самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частин 2, 3 статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які обєктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: суб`єктивний, де беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; об`єктивний, де визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.

Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Таким чином, з урахуванням наведеного, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Оцінивши доводи, викладені ОСОБА_1 у заяві про відвід судді, дослідивши матеріали цивільної справи № 741/938/23, суд не вбачає об`єктивних обставин, які б свідчили, що суддя Киреєв О.В. прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, викликали сумніви у безсторонності судді та у його неупередженості чи об`єктивності.

Заява ОСОБА_1 щодо відводу судді Киреєва О.В. фактично зводиться до не згоди з процесуальними діями судді при розгляді клопотання про допит свідків. Однак, така незгода відповідно до чинного ЦПК України не може бути підставою для відводу судді, або свідчити про його особисту заінтересованість в результатах розгляду справи, викликати сумнів у його неупередженості та об`єктивності.

Доводи ОСОБА_1 щодо суттєвих порушень суддею вимог чинного процесуального законодавства, як підстава для відводу судді не приймається, оскільки оцінка прийнятого судового рішення, його обґрунтованість, встановлення процесуальних порушень на підставі яких прийнято рішення та оцінка прийнятих процесуальних рішень по справі, є компетенцією апеляційної та касаційної інстанції, а не суду під час розгляду заяви про відвід.

За таких обставин заява про відвід судді задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 258-260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Киреєва Олега Васильовича від розгляду цивільної справи № 741/938/23 за позовом ОСОБА_1 до Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області, товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» про зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом виселення - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.С. Ляшко