Рішення № 138235685, 15.07.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/662/26

2/683/848/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Цішковського В.А.

з участю секретаря Васічевої О.В.

розглянувши в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 683/662/26, номер провадження 2/683/848/2026 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року в електронному вигляді з використанням системи ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» представник товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (далі - ТОВ «Свеа фінанс») Паладич А.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 5154209 від 03.12.2024 року у розмірі 38 171,32 грн, а також просить стягнути суму судових витрат.

В обґрунтування заявленого позову вказує, що 03.12.2024 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі - ТОВ «Лінеура Україна») був укладений кредитний договір № 5154209, який було підписано ОСОБА_1 електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора який був надісланий відповідачу через телекомунікаційні систему. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 у безготівковій формі, шляхом перерахування на реквізити платіжної карти надано кредит у розмірі 12 000 гривень, а остання зобов`язалася повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит через партнера ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

26 серпня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-33/25, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передав ТОВ «Свеа фінанс» за плату, а ТОВ «Свеа фінанс» прийняло належні ТОВ «Лінеура Україна» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-33/25 від 26.08.2025 року ТОВ «Свеа фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5154209 від 03.12.2024 року у розмірі 38 171,32 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 10 479,79 грн; заборгованість за відсотками 21 691,53 грн; пеня, штраф 6 000 грн, яку позивач просить стягнути у судовому порядку із відповідача, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11.03.2026 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву у встановлені судом строки, згідно ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11.03.2026 року, не скористався.

Судом встановлено, що 03.12.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5154209 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «78035» (03.12.2024 о 13:40), відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ними та виконати обов`язки передбачені договором (п. 1.2 договору).

Сума кредиту становить 12 000 гривень (п. 1.2 договору). Строк кредиту 360 днів. Періодичність сплати платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.3 договору).

Процентна ставка фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору (п. 1.4, 1.4.1 договору).

Проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1 Договору).

Денна процентна ставка 1 % (п.1.4.1 договору).

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . Дати надання кредиту: 03.12.2024 або 04.12.2024 (п. п. 2.1, 2.2 договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту.

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 5154209 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом.

03 грудня 2024 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за заявою ТОВ «Лінеура Україна» здійснило переказ коштів в розмірі 12 000 гривень шляхом перерахування на банківську картку клієнта № НОМЕР_1 в системі iPay.ua, про що свідчить довідка від 26.08.2025 року.

26 серпня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-33/25, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передав ТОВ «Свеа фінанс» за плату, а ТОВ «Свеа фінанс» прийняло належні ТОВ «Лінеура Україна» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-33/25 від 26.08.2025 року ТОВ «Свеа фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 5154209 від 03.12.2024 року у розмірі 38 171,32 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 10 479,79 грн; заборгованість за відсотками 21 691,53 грн; пеня, штраф 6 000 грн

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Свеа фінанс» за договором № 5154209 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.12.2024 року, який укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд встановив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» у електронній формі було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5154209 від 03.12.2024 року, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що цілком відповідає положенням наведених вище норм закону.

Відповідно до умов договору товариство надало відповідачу кошти в сумі 12 000 грн, загальним строком на 360 днів, а остання зобов`язалася повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними у розмірі 1 % в день (стандартна процентна ставка).

03 грудня 2024 року кредитні кошти були перераховані відповідачу на номер платіжної карти вказаної у договорі, про що свідчить довідка ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Лінеура Україна» суд вважає доведеним.

У подальшому позивач ТОВ «Свеа фінанс» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором.

У підписаному відповідачем договорі визначені усі істотні умови договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідач, у порушення умов укладеного договору, своєчасно не повернула кредитні кошти, у зв`язку з чим виникла прострочена заборгованість, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 10 479,79 грн, заборгованості за процентами 21 691,53 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та яка підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

Відповідач не спростувала розміру заборгованості, власного розрахунку, доказів про належне виконання умов кредитного договору не надала.

Водночас позовні вимоги про стягнення заборгованості за пенею, штрафом в розмірі 6 000 грн, суд вважає безпідставними з наступних підстав.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки пеня, штраф за кредитним договором нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то ОСОБА_1 звільняється від обов`язку їх сплати на користь позивача.

Тож суд відмовляє у стягненні пені, штрафу.

Тому, у суду наявні підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідача загальної суми заборгованості в розмірі 32 171,32 грн. Щодо стягнення пені, штрафу за кредитним договором № 5154209 від 03.12.2024 року у розмірі 6 000 грн, слід відмовити у зв`язку з безпідставністю позовних вимог у цій частині.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 38 171,32 грн, а задоволено на суму 32 171,32 грн, тобто на 84,28% (32 171,32 х 100 : 38 171,32).

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 243,87 грн (2 662,40 грн х 84,28 %) судового збору.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» задовільнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5154209 від 03.12.2024 року у розмірі 32 171,32 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 10 479,79 грн; заборгованість за процентами 21 691,53 грн.

В решті позовних вимогах відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» 2 243,87 грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс», місце знаходження: вул. Іллінська, 8 м. Київ, код ЄДРПОУ - 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: