Рішення № 138235516, 13.07.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/638/26

Провадження № 2/673/724/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"13" липня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої судді Грицишиної Л.В.

з участю:

секретаря судового засідання Осієвської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

25 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТОВ «Юніт Капітал») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредитної лінії №504006767 від 21.10.2024 року у розмірі 12 450 грн., з яких: 5 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7 450 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, а також понесені витрати по справі на сплату судового збору та правову допомогу.

В обґрунтування заявленого позову вказує, що 21.10.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , було укладено договір кредитної лінії №504006767 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. За умовами цього кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит по типу кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності. Загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 5 000 грн., який надається одразу після укладення договору. Строк дисконтного періоду становив 30 днів (до 20.11.2024) з можливістю його продовження за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Процентна ставка протягом дисконтного періоду становить - 0,70 % від суми кредиту за кожен день користування ним. ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ним, відповідно до умов, зазначених у договорі.

24.12.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №МВ-ТП/14, відповідно до умов якого перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , на загальну суму 13 200 грн. за договором кредитної лінії №504006767 від 21.10.2024 року.

В подальшому, 04.12.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №04/1225-01, за результатами якого право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №504006767 від 21.10.2024 перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».

Оскільки відповідач ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконав своїх зобов`язань за договором кредитної лінії №504006767 від 21.10.2024 року, тому ТОВ «Юніт Капітал» звернулось за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою судді від 02 червня 2026 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності, підтримуючи позовні вимоги та не заперечуючи щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом відправки рекомендованого повідомлення за зареєстрованим місцем його проживання. Відзиву на позов не подав, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Суд, у відповідності до ст.280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, згідно ст.281 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.10.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №504006767.

За умовами цього кредитного договору ОСОБА_1 відповідно до п.2.2 Договору отримав кредит у загальному розмірі 5 000 грн.

Згідно п.2.3. Договору Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює Загальному розміру Кредиту 21.10.2024 (що є датою надання Кредиту).

Відповідно до п.3.1. Договору Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору.

Згідно п. 3.2. Договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах,описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно з п. 3.3. Договору, для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1 050 гривень. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через особистий кабінет.

Відповідно до п. 7.1. Договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 20.11.2024 року, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Згідно з п. 7.3. договору кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 20.11.2029 року.

Відповідно до п.п.7.4.2. Договору після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Відповідно до п. п.8.1 Договору, його сторони визначили, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти.

Згідно з п. 8.3. Договору, Базова процентна ставка складає 1,00 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

Відповідно до п.8.5.1 Договору за період від 21.10.2024р. до 20.11.2024р. (включно) Кредитодавець надає Позичальнику знижку в розмірі 30,00 (тридцять) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,70 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 255,50 (двісті п`ятдесят п`ять цілих п`ять десятих) відсотків річних;

ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти, а також сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Із договору кредитної лінії №504006767 від 21.10.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 ознайомився з публічною пропозицією ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на укладення договору, тарифами банку, строком кредитування, підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором QPHN та надав ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» реквізити платіжної карти № 4149-49XX-XXXX-9089, на яку Товариство перерахувало грошові кошти в сумі 5 000 грн., тобто, Товариство свої зобов`язання за кредитним договором, виконало в повному обсязі.

Як вбачається із наданої на запит суду АТ «Приват Банк» виписки з банківського рахунку відповідача, ОСОБА_1 на вказану ним карту № НОМЕР_1 21.10.2024 року було зараховано 5 000 грн., що підтверджує зарахування позивачем суми кредиту на рахунок відповідача.

24.12.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №МВ-ТП/14. відповідно до умов якого перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , за договором кредитної лінії №504006767 від 21.10.2024 року.

Відповідно до Реєстру прав вимоги від 24.12.2024 року до Договору факторингу №МВ-ТП/14 від 24.12.2024 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №504006767 від 21.10.2024 року у розмірі 13 200 грн.

В подальшому, 04.12.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №04/1225-01, за результатами якого право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №504006767 від 21.10.2024 перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».

Таким чином, ТОВ «Юніт Капітал» правомірно набув право вимоги за договором кредитної лінії №504006767 від 21.10.2024р.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визнає та погоджується на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.

Отже, підписання договору кредитної лінії №504006767 від 21.10.2024 року свідчить про те, що ОСОБА_1 усі умови цілком зрозумів і своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вищевказаний договір кредитної лінії №504006767 від 21.10.2024 року підписаний відповідачем електронним підписом, а наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 р. у справі № 524/5556/19).

Отже, вказаний договір кредитної лінії №504006767 від 21.10.2024 року, підписаний сторонами є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 21.10.2024 року між сторонами виникли договірні відносини щодо користування коштами.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, відповідно до наданої позивачем виписки з особового рахунку за договором кредитної лінії №504006767 від 21.10.2024 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість в сумі 17 450 грн. з яких: 5 000 грн. заборгованість за сумою кредиту, 7 450 грн. заборгованість за процентами, 5 000 грн. заборгованість по штрафам.

Однак, ТОВ «Юніт Капітал» у своїх позовних вимогах просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 450 грн., та не стягувати 5 000 грн. штрафу визначеного у розрахунку.

З огляду на ст. 13 ЦПК України, відповідно до принципу диспозитивності, суд не має права виходити за межі заявлених позивачем вимог і повинен вирішувати спір у межах пред`явленого позову. Відтак, суд при ухваленні рішення обмежується розміром заборгованості, заявленої у позовній заяві, а саме: 12 450 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина друга зазначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення останнім зобов`язання щодо їх повернення, тому заборгованість за кредитним договором визначена 12 450 грн., є доведеною та обґрунтованою.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2026 року між Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» був укладений договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02, а також додаткова угода №25771512902 до договору.

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2025 року вбачається, що вартість наданих Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери» юридичних послуг щодо підготовки позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором становить 7 000 грн.

Враховуючи, що відповідач у судове засідання не з`явився, заперечень щодо розміру витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу до суду не надходили, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» слід стягнути 7 000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 12,13,141, 259,263-265ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №504006767 від 21.10.2024 року в розмірі 12 450 грн., з яких: 5 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7 450 грн. заборгованість за несплаченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2 662 грн. 40 коп. судового збору та 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження:вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10 м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Текст рішення складено 15.07.2026 року.

Суддя: Л. В. Грицишина