Рішення № 138235255, 15.07.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року Чернігів Справа № 620/6067/26

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області до Приватного автотранспортного підприємства "Інтрансавтострой" про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного автотранспортного підприємства "Інтрансавтострой", в якому, з урахуванням заяви про виправлення описки, просить:

Стягнути в дохід бюджету з рахунків Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой» (код ЄДРПОУ 24839115) в банках, що обслуговують такого платника податків, кошти в сумі 196 450,38 гривень (сто дев`яносто шість тисяч чотириста п`ятдесят гривень 38 копійок) для погашення податкового боргу з податку прибуток приватних підприємств на бюджетний рахунок отримувача UA038999980333189318000025703, отримувач - ГУК у Черніг.обл/тг cН.Бiлоус/11021000, код отримувача 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

В обґрунтування позову вказано, що відповідач у визначений законодавством строк не сплатив узгоджене грошове зобов`язання, у зв`язку з чим виник податковий борг. Вжиті позивачем заходи щодо погашення податкового боргу не дали результатів.

У відзиві на позов відповідач заперечує проти задоволення позову та вказує, що

- податкові вимоги від 29.07.2005 №1/204 та від 21.09.2005 не є узгодженими у розумінні Податкового кодексу України, так як на момент відправки цим вимог Податковий кодекс України ще не був прийнятий, а тому посилатись на них, як на підставу стягнення податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні (робіт, послуг) є необґрунтованим та неправомірним;

- Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.01.2011 по справі №2а-9022/09/2570 із Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой» було стягнуто податковий борг з податку на прибуток в сумі 242 952,33 грн. Відповідно до платіжної інструкції №1827 від 05.11.2025, платіжної інструкції №1830 від 06.11.2025, платіжної інструкції №1831 від 06.11.2025, платіжної інструкції №1833 від 07.11.2025, платіжної інструкції №1847 від 12.11.2025 Приватним автотранспортним підприємством «Інтрансавтострой» було сплачено податковий борг з податку на прибуток в сумі 242 952,33 грн;

- Приватне автотранспортне підприємство «Інтрансавтострой» не погоджується із розрахунком пені позивача, оскільки відповідно до наявної в ньому інформації неможливо встановити порядок розрахунку пені, строки її нарахування та на яку суму заборгованість з податку на прибуток підприємств була нарахована пеня;

- Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 по справі №620/17247/21 (набрало законної сили 20.09.2022 за результатами апеляційного оскарження) зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області прийняти рішення про визнання безнадійним податкового боргу Приватного автотранспортного підприємства "Інтрансавтострой" з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, стосовно якого минув строк давності і відсутнє рішення судів про його стягнення, та списати цей безнадійний податковий борг з картки платника податків.

У відповіді на відзив позивач наполягає на задоволені позову та вказує, таке:

- під час розгляду справи №620/18894/23 судом вже досліджувалося як питання законності податкових вимог 1/204 від 29.07.2005 та 2/240 від 21.09.2005 року, так і питання виконання контролюючим органом рішення ЧОАС від 14.02.2022 року по справі 620/17247/21, а тому відповідно до ч. 4 ст. 78 КАСУ, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;

- податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 196 450,38 грн. має наступну структуру: 1) 41 084,00 грн. основні зобов`язання, які виникли на підставі самостійно поданих відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток підприємств: - за 2023 рік № 9385019539 від 29.02.2024, де визначив податкові зобов`язання в розмірі 14084,00 грн. з терміном сплати 11.03.2024 року;- за 2024 рік № 9427575821 від 03.03.2025, де визначив податкові зобов`язання в розмірі 27000,00 грн. з терміном сплати 11.03.2025 року. Таким чином, вказані зобов`язання не можуть мати жодного відношення до рішення ЧОАС від 14.02.2022 року по справі 620/17247/21, яким зобов`язано контролюючий орган провести списання безнадійного податкового боргу. 2) 155 366,38 грн. пеня, нарахована за несвоєчасну сплату податкового боргу по ППР 0000172640 від 05.11.2010 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне автотранспортне підприємство «Інтрансавтострой» (код ЄДРПОУ 24839115) зареєстроване як юридична особа з 30.09.1997, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та 03.10.1997 - взято на податковий облік.

Станом на 22.05.2026 за відповідачем обраховуються податкові зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 196 450,38 грн (а.с.5, 10-11), у тому числі:

- 41 084,00 грн основні зобов`язання, які виникли на підставі самостійно поданих відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток підприємств:

за 2023 рік, де визначено податкові зобов`язання в розмірі 14084,00 грн (а.с.12-13);

за 2024 рік, де визначено податкові зобов`язання в розмірі 27000,00 грн (а.с.14-15);

- 155 366,38 грн пеня, нарахована за несвоєчасну сплату податкового боргу визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000172640 від 05.11.2010 (а.с.16-34).

Податковим органом направлені відповідачу податкові вимоги форми «Ю1» від 29.07.2005 №1/204 та форми «Ю2» від 21.09.2005 №2/240, які відповідач отримав 05.08.2005 та 26.09.2005 (а.с.35).

У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до визначень, наведених у ст.14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підп.14.1.39 п.14.1);

- податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підп.14.1.156 п.14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підп.14.1.175 п.14.1).

Відповідно до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За приписами підп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Положеннями ст.54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Щодо надсилання податкової вимоги суд зазначає таке.

Процедура погашення податкового боргу до 1 січня 2011 року була врегульована Законом № 2181-III, відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 якого, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов`язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов`язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Підпунктом 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону №№ 2181-III податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:

а) сума податкового зобов`язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків;

б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов`язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;

в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов`язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом;

г) податкові зобов`язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс; ( Підпункт «г» підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550-IV 550-15 від 20.02.2003 )

д) податковий борг визнається безнадійним.

Відповідно до підпункту 59.1. статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3. статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 59.5. статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, законодавством, яке діяло до 01.01.2011р., та п.59.5ст.59 ПК України яка діє з 01.01.2011р., передбачать, що якщо податковий борг не був погашений в повному обсязі, нова податкова вимога додатково не надсилається (не виставляється та не формується).

І лише у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, контролюючому органу слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу виходячи з виникнення нового грошового зобов`язання.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів стосовно того, що ним як з 2005 року так і з 2011 року здійснювалось погашення всієї суми боргу у зв`язку з чим у позивача виник обов`язок сформувати та направити нову податкову вимогу, а лише факт змін у податковому законодавства шляхом втрати чинності одним Законом та прийняттям Податкового кодексу України не є підставою для формування та надсилання нової податкової вимоги.

Враховуючи, що перша податкова вимога за формою «Ю1» від 29.07.2005 №1/204 та друга податкова вимога за формою форми «Ю2» від 21.09.2005 №2/240 є чинними (доказів про скасування або відкликання податкових вимог суду не надано), колегія суддів вважає, що контролюючим органом (позивачем у справі) при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України.

Щодо нарахування пені суд вказує на таке.

Пунктом 1 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021р. (далі Порядок №5), передбачено, що для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску в ІКС ДПС відкриваються ІКП за кожним кодом класифікації доходів бюджету / технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об`єкта оподаткування, коду території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3).

ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Під час проведення облікової операції в ІКП зазначаються дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.

Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для фіксації та відображення в ІКП первинних показників оперативного обліку та первинних показників оперативного обліку, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.

Усі вартісні первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку в ІКП проводяться у гривнях або доларах США / євро (стосовно платників, які зареєстровані відповідно до пункту 208-1.2 статті 208-1 розділу V Кодексу) з двома десятковими знаками.

Первинні показники оперативного обліку в ІКП відображаються в хронологічному порядку. Водночас кожний первинний показник оперативного обліку фіксується в окремому рядку із зазначенням коду та його короткого опису з посиланням на реквізити первинних документів, дати його проведення з подальшим автоматичним розрахунком в ІКП первинних показників оперативного обліку.

Для організації оперативного обліку кожній ІКП присвоюється код, який її ідентифікує в ІКС ДПС та не може бути присвоєний іншій ІКП.

Згідно із пунктом 6 підрозділу 2 розділу ІІІ Порядку №5 у разі погашення податкового боргу засобами ІКС ДПС автоматично проводиться нарахування пені у порядку, визначеному статтею 129 глави 12 розділу II Кодексу. Сума пені та сума погашеної пені відображаються в ІКП відповідними первинними показниками оперативного обліку та обліковими операціями. При нарахуванні пені в ІКП додатково відображається період, за який її розраховано.

У разі погашення суми податкового боргу (його частини) шляхом подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від`ємним значенням суми податкових зобов`язань нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Суми пені зараховуються до бюджетів або фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, до яких згідно із законодавством зараховуються відповідні платежі та єдиний внесок.

Моніторинг повноти та своєчасності відображення в ІКС ДПС сум пені, нарахованих на грошові зобов`язання, визначені платником податків, у разі їх несвоєчасної сплати (крім пені у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 розділу I Кодексу) забезпечується керівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, який здійснює облік платежів.

Моніторинг повноти та своєчасності відображення в ІКС ДПС сум пені, нарахованих на податкові зобов`язання, визначені платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 глави 2 розділу II Кодексу, забезпечується керівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, відповідального за адміністрування платежів.

Аналіз положень вказаного Порядку свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №825/999/17, від 26.02.2019 у справі №805/4374/15-а, від 17.06.2021 у справі №520/7599/19.

У Постанові Верховного Суду від 03.03.2026 у справі №200/5487/21, Суд вказав, що в результаті неправомірного нарахування контролюючим органом на підставі приписів підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пені у відповідному розмірі (сумі) належним способом захисту, що відновить порушені права, є саме коригування в інформаційній системі податкових органів даних інтегрованої картки шляхом виключення неправомірно нарахованих сум пені, в незалежності від сплати платником податку такої сумі пені, чи (або) проведеного контролюючим органом в ІКП коригування нарахованої пені, шляхом її погашення.

Тому суд вважає за необхідне зазначити, що незгода платника податків з нарахованими сумами податкового боргу є підставою для звернення його до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги, нарахувань пені, та/або з позовом про зобов`язання Головного управління ДПС у Чернігівській області привести у відповідність інтегровану картку платника податків, у випадку, якщо відповідач не погоджується із зарахованими сумами платежів, виконанням рішень судів щодо спрямування сплачених коштів тощо.

Водночас суду не надані докази скасування та/або оскарження відповідачем нарахованої позивачем пені за несвоєчасну сплату податкового боргу визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000172640 від 05.11.2010, а в цій справі предметом позову є стягнення податкового боргу, а не правомірність/протиправність нарахування пені.

Суд відхиляє доводи відповідача, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 по справі №620/17247/21 (набрало законної сили 20.09.2022 за результатами апеляційного оскарження) зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області прийняти рішення про визнання безнадійним податкового боргу Приватного автотранспортного підприємства "Інтрансавтострой" з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, стосовно якого минув строк давності і відсутнє рішення судів про його стягнення, та списати цей безнадійний податковий борг з картки платника податків, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів неналежного виконання Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області вказаного рішення, що впливає на визначення податкового боргу, що є предметом у цій справі.

Щодо стягнення суми податкового боргу з рахунків позивача суд враховує таке.

Пунктом 41.4 статті 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України до контролюючих органів відносяться податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).

При цьому, пунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Таким чином, позивач є органом державної влади, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до абз.1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.4 ст.95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У цій справі суд встановив, що відповідач станом на 22.05.2026 має податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 196 450,38 грн.

Податковим органом були направлені відповідачу податкові вимоги форми «Ю1» від 29.07.2005 №1/204 та форми «Ю2» від 21.09.2005 №2/240, які відповідач отримав 05.08.2005 та 26.09.2005, які відповідачем не оскаржувалися, не є скасованими, зміненими або відкликаними.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки за відповідачем обліковується податковий борг у загальній сумі 196450,38 грн, відповідачем не подано до суду доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позов слід задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про стягнення податкового боргу у вказаному вище розмірі з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки спір вирішено на користь позивача як суб`єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч.2 ст.139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДПС у Чернігівській області до Приватного автотранспортного підприємства "Інтрансавтострой" про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути в дохід бюджету з рахунків Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой» в банках, що обслуговують такого платника податків, кошти в сумі 196 450,38 грн для погашення податкового боргу з податку прибуток приватних підприємств на бюджетний рахунок отримувача UA038999980333189318000025703, отримувач - ГУК у Черніг.обл/тг cН.Бiлоус/11021000, код отримувача 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 44094124).

Відповідач: Приватне автотранспортне підприємство "Інтрансавтострой" (вул. Квітнева, 21, с. Новий Білоус, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,15501, код ЄДРПОУ 24839115 ).

Повне судове рішення складено 15.07.2026.

Суддя Олена ЛУКАШОВА