Ухвала суду № 138233496, 14.07.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №461/9098/24

Провадження №6/463/159/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року місто Львів

Личаківський районний суд міста Львова у складі: головуючої судді Ціпивко І.І., з участю секретаря судового засідання Гусак К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за поданням приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ,

встановив:

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Ю.А. звернулася до суду з поданням про обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до погашення заборгованості у виконавчому провадженні №77696548.

В обґрунтування подання покликається на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. перебуває ВП № 77696548 з примусового виконання виконавчого листа № 461/9098/24, виданого 25.02.2025 року Галицьким районним судом міста Львова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором R01.00204.005615622 від 21.08.2019 року у розмірі 139243,69 грн. та 3028,00 грн судового збору.

03.04.2025 року приватним виконавцем Шелінською Ю.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77696548, яку скеровано боржнику для виконання, стягувачу до відома.

03.04.2025 року приватним виконавцем Шелінською Ю.А. винесено постанову про арешт майна боржника.

Приватним виконавцем вчинялися заходи щодо отримання інформації від боржника, проте такі залишились без належного реагування

26.03.2025 приватним виконавцем Сокіл В.І. здійснено виїзд за адресою боржника для виявлення його майна. В результаті виїзду встановлено, що ОСОБА_1 відсутній за місцем реєстрації, на підставі чого складено акт виконавця.

Станом на дату звернення з поданням рішення боржником не виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, майно належне боржнику відсутнє, отже, він має невиконані зобов`язання на території України, у зв`язку з чим приватний виконавець просить обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Перевіривши матеріали подання, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. перебуває виконавче провадження № 77696548 з примусового виконання виконавчого листа № 461/9098/24, виданого 25.02.2025 року Галицьким районним судом міста Львова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором R01.00204.005615622 від 21.08.2019 року у розмірі 139243,69 грн. та 3028,00 грн судового збору.

03.04.2025 року приватним виконавцем Шелінською Ю.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77696548, яку скеровано боржнику для виконання, стягувачу до відома. Боржник таку постанову отримав, що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням.

П. 2 згаданої вище постанови боржника зобов`язано надати декларацію про доходи та майно протягом п`яти робочих днів.

03.04.2025 року приватним виконавцем Шелінською Ю.А. винесено постанову про арешт майна боржника.

Виконавцем 03.04.2025 року, 16.04.2025 року та 12.05.2025 року скеровано запити в реєструючі органи з метою перевірки майнового стану боржника.

03.04.2025 року виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку скеровано до банківських установ: АТ КБ «Приват Банк», АТ «Кредобанк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Ощадбанк», АТ «СЕНС БАНК», АТ «Укрексімбанк», АТ «УкрСиббанк», АТ «А-банк», АТ «Таскомбанк», АТ «ОКСІ БАНК», ПАТ «АКБ «Індустріалбанк», ПАТ «Банк Восток», АТ «Кредит Банк», АТ «ОТП Банк», АТ АКБ «Львів», АТ «Ідея Банк», АТ «Агропросперіс Банк», АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», АТ «БАНК АВАНГАРД», ПАТ «АБ «ПІВДЕННИЙ», АТ «БАНК АЛЬЯНС», АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», АТ «АБ «РАДАБАНК», ПрАТ «КБ «АКОРДБАНК», АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», АТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ», АТ «РВС БАНК», АТ «КБ «ГЛОБУС», АТ «ПОЛТАВА БАНК».

Згідно відповідей від АТ «Таскомбанк», АТ «Кредобанк», АТ КБ «Приват Банк», АТ «Універсал Банк», АТ «Ідея Банк», АТ «Ощадбанк» від 03.04.2025 року арешт накладено.

У інших згаданих вище банківських установах у боржника відсутні відкриті рахунки.

09.04.2025 року та 16.04.2025 року на адресу приватного виконавця надійшли заяви боржника про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій у АТ «ІДЕЯ БАНК» та АТ «Універсал банк», відповідно, у яких боржник зазначив адресу свого проживання: АДРЕСА_1 .

Приватний виконавець у відповідь на заяви боржника приватний виконавець винесла постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи боржника в АТ «Універсал банк» для здійснення видаткових операцій ОСОБА_1 у ВП № 77696548.

25.04.2025 року виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП № 77696548 та скерувала таку для виконання ТОВ Виробничо-транспортне підприємство «ОРБІТА».

Проте згідно наказу № 17 від 02.12.2024 року боржника звільнено із займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України.

16.04.2026 року виконавцем надіслано боржнику вимогу виклик за адресою: АДРЕСА_1 , з вимогою з`явитись на 29.04.2026 року для пояснень.

Такий лист повернувся виконавцю із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно відповіді Західного міжрегіонального управління державної виконавчої служби з питань праці від 22.04.2026 року за боржником не зареєстровано рухомого майна, що підлягає реєстрації або взяття на облік.

Згідно відповіді Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 23.04.2026 року боржник документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 ,. Виданий 16.10.2012 року, та який дійсний до 16.10.2022 року.

Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України від 24.04.2026 року, відсутня інформація щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_1 у період з 25.02.2025 року по 24.04.2026 року.

Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

За приписами ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом, для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником, за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, серед іншого, у випадку, якщо діють договірні та інші невиконані зобов`язання; а також, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов`язань.

Положеннями ст. 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій, щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав уважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Тобто, застосовуючи ст. 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Застосовуючи викладені вище принципи, суд зауважує, що ОСОБА_1 дійсно має невиконані грошові зобов`язання, покладені на нього судовим рішенням, та про які йому достовірно відомо.

Звертаючись до суду з поданням, приватний виконавець посилався на те, що ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань полягає у його бездіяльності щодо повернення боргу, відсутності майна, за рахунок якого можна задовольнити вимоги стягувача, а також на те, що боржник обізнаний про те, що відносно нього ухвалено рішення та відкрито виконавче провадження, оскільки накладено арешт на належне йому майно та грошові кошти, що знайшло своє підтвердження у наданих матеріалах виконавчого провадження.

Також слід зауважити, що згідно з з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що боржник зобов`язаний, зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, своєчасно з`являтися на вимогу виконавця, надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Доказів на підтвердження того, що у боржника відсутня можливість за незалежних від нього обставин виконувати свої обов`язки по виконанню рішення суду, ні приватному виконавцю, ні суду не подано.

Судом встановлено, що рішення Галицького районного суду міста Львова на даний час не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживаючи заходів для виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Таким чином, виконавець не повинен пересвідчуватися в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки це суперечать положенню частини першої статті 28 Закону, за приписами якої копія постанови про відкриття виконавчого провадження направляється рекомендованим поштовим відправленням, та боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 28.012021 у справі № 643/8028/15 (провадження № 61-10442св20), від 18.03.2021 у справі №520/10954/15-ц (провадження № 61-7198св20).

Постанови, в тому числі про відкриття виконавчого провадження були надіслані на адресу, зазначену у виконавчому листі, тобто, боржник вважається належно повідомленим про відкриття виконавчого провадження та свій обов`язок виконувати рішення суду.

За вказаних обставин невиконання боржником рішення суду не зумовлено об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо, а тому суд доходить висновку, що обставини, які склалися, свідчать про те, що боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду, а також вчиняє дії, які роблять неможливим та ускладнюють його виконання, що є неприпустимим у силу вимог закону і порушують права стягувача на своєчасне виконання судового рішення і одержання власних коштів від боржника.

При цьому, суд враховує вимоги ст. 18 ЦПК України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У справі «Soering vs UK» від 07.07.1989 Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і сталий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов`язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд.

Також у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Судом встановлено, що обмеження боржника у праві виїзду за кордон за вищенаведених обставин є справедливим обмеженням у демократичному суспільстві, яке носить тимчасовий характер, та є дієвою юридичною санкцією, яка зумовить припинення нехтування своїми обов`язками та змусить боржника віднайти способи для виконання рішення суду.

Враховуючи зазначене, наявність доказів умисного ухилення від виконання рішення суду, а також те, що можливе встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України спонукатиме його до виконання рішення суду, проаналізувавши всі обставини справи, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення подання приватного виконавця.

Окрім того, суд вважає за необхідне роз`яснити боржнику ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Керуючись ст. 441ЦПК України, суд

постановив:

Подання задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до погашення заборгованості у виконавчому провадженні №77696548, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця Шелінської Ю.А.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Повний текст ухвали складено 14 липня 2026 року.

Суддя Ірина ЦІПИВКО