Ухвала суду № 138232689, 09.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8763/26

1-кп/308/751/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву адвоката ОСОБА_5 про відвід процесуального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відомості про яке 26.10.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071170000782 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 347 та ч. 2 ст. 194 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 26.106.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071170000782 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 347 та ч. 2 ст. 194 КК України.

В судовому засіданні захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_5 було заявлено відвід прокурору ОСОБА_3 з підстав та мотивів, раніше поданого відводу прокурору ОСОБА_6 .

Мотивуючи відвід вказує, що на розгляді в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 347 та ч. 2 ст. 194 КК України.

Заявник зауважує, що потерпілим у справі є ОСОБА_7 працівник прокуратури, який на момент вчинення кримінального правопорушення був відряджений до Закарпатської обласної прокуратури та обіймав посаду прокурора відділу. На час розгляду справи потерпілий ОСОБА_7 продовжує працювати в Закарпатській обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу.

На думку заявника, оскільки прокурор ОСОБА_3 , який підтримує обвинувачення, та потерпілий ОСОБА_7 є співробітниками однієї установи Закарпатської обласної прокуратури, існують підстави вважати, що прокурор ОСОБА_3 може бути заінтересований у результатах провадження та ставитися до справи упереджено з позиції «корпоративної солідарності». Заявник також зазначає, що достовірно знаючи про наявність підстав для самовідводу, прокурор самовідвід не заявив, чим порушив вимоги ст. 80 КПК України.

Посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 77, ст.ст. 80, 81 КПК України, адвокат ОСОБА_5 просить задовольнити заяву про відвід прокурора ОСОБА_3 від участі у розгляді кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 .

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні підтримали заявлений відвід та просили суд задоволити такий.

Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяв про його відвід та вказав, що підстави для його відводу відсутні.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, суд приходить до висновку, що заяви про відвід прокурора задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Вичерпний перелік підстав для відводу прокурора визначений ст. 77 КПК України. Такими підставами є: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

У відповідності до ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, прокурор зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Прокурор Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 є процесуальним прокурором у кримінальному провадженні №12023071170000782 від 26.10.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 347 та ч. 2 ст. 194 КК України, що підтверджується постановою виконувача обов`язків керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 17.06.2026 року.

В основу заявленого відводу прокурору вказано на те, що потерпілим у справі працівник Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , який продовжує працювати в прокуратурі на посаді прокурора відділу.

На думку заявника, оскільки прокурор ОСОБА_3 , який підтримує обвинувачення, та потерпілий ОСОБА_7 є співробітниками однієї установи, існують підстави вважати, що прокурор ОСОБА_3 може бути заінтересований у результатах провадження та ставитися до справи упереджено.

Проте, на переконання суду, наведене заявником обґрунтування саме по собі не свідчить про наявність передбачених законом підстав для відводу прокурора. Той факт, що прокурор, який підтримує публічне обвинувачення, та потерпілий є працівниками одного органу прокуратури, не є обставиною, яка відповідно до положень КПК України автоматично виключає участь прокурора у кримінальному провадженні.

Крім того, заявником не наведено жодного фактичного доказу існування між прокурором ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_7 таких службових, особистих чи інших взаємовідносин, які могли б реально вплинути на об`єктивність прокурора під час здійснення процесуального керівництва або підтримання публічного обвинувачення. Посилання виключно на факт роботи в одному органі прокуратури має припущений характер і не підтверджене жодними належними та допустимими доказами. Сам по собі службовий статус потерпілого не створює конфлікту інтересів у прокурора, який здійснює підтримання державного обвинувачення.

Суд вказує, що прокурор у кримінальному провадженні представляє не приватні інтереси потерпілого, а інтереси держави щодо забезпечення законності та реалізації публічного обвинувачення. Відтак, його процесуальна діяльність не може ототожнюватися із захистом особистих інтересів потерпілого лише через їхню належність до одного органу прокуратури.

Таким чином, доводи заявника фактично ґрунтуються виключно на припущенні про можливу упередженість прокурора через його місце роботи, тоді як жодних об`єктивних даних, які б підтверджували особисту заінтересованість прокурора ОСОБА_3 у результатах кримінального провадження або наявність інших обставин, що викликають обґрунтований сумнів у його неупередженості, заявником не наведено.

Інших обставин, які б викликали сумнів в необ`єктивності та неупередженості прокурора ОСОБА_3 судом не встановлено. Суд зазначає, що в ході розгляду заяви про відвід прокурора не знайшли підтвердження підстави заявленого відводу, оскільки відвід не вмотивований та не обґрунтований, та судом не встановлено підстав, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 77 КПК України, які виключають участь прокурора ОСОБА_3 у розгляді кримінального провадження.

Таким чином, суд вважає, що підстави для відводу прокурору, передбачені ст. 77 КПК України в даному кримінальному провадженні відсутні, а заявлений захисником обвинуваченого відвід прокурору є невмотивованим та безпідставним, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 77, 80, 81 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката ОСОБА_5 про відвід процесуального прокурора ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1