Ухвала суду № 138227343, 10.07.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/544/26

Провадження № 1-кп/354/123/26

У Х В А Л А

10 липня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді: ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13

розглянувши у відкритому виїзному підготовчому судовому засіданні в залі суду у приміщенні Івано-Франківського апеляційного суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000113 від 03.02.2025 про обвинувачення ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.4 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189, ч.5 ст.190 КК України, ОСОБА_21 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189, ч.5 ст.190 КК України, ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.28, ч.1 ст.182, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 КК України,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебуває вказане кримінальне провадження.

У ході підготовчого провадження адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_27 звернувся до суду із клопотанням про часткове скасування арешту, який накладено у ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.04.2026 на автомобіль марки Mercedes Benz S 350, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 16.06.2023 є ОСОБА_27 - рідна сестра обвинуваченого ОСОБА_15 . В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що слідчий суддя в своїй ухвалі стверджує, що автомобіль, який належить законному власнику, не може бути конфіскований оскільки не належить обвинуваченому, до нього не може бути застосована спеціальна конфіскація, провадження за ст.209 КК України також не здійснюється, власнику автомобіля не вручена підозра, він не буде знищений за результатами завершення справи, оскільки не є забороненим до обігу, однак повинен і в подальшому триматися на спецмайданчику, псуватися і не використовуватися за цільовим призначення. Крім того, на вказаному автомобілі відсутні ознаки будь-якого речового доказу. Щодо пляшки з під води Моршинська, яка 06.02.2026 була виявлена в салоні автомобіля Mercedes Benz S 350, д.н.з. НОМЕР_1 у результаті проведення огляду через 5-ть місяців після його вилучення поліцією та проведення 04.09.2025 обшуку, захист звертає увагу на те, що полімерні поверхні не завжди забезпечують належні умови для утворення та збереження слідів рук (папілярних візерунків), оскільки їх властивості (гладкість, антиадгезійні характеристики, схильність до стирання) можуть перешкоджати фіксації слідів. В протоколі огляду зазначено, що пластикова пляшка з-під води «Моршинська» була виявлена в закутаною в ганчірку, тобто контактувала та знаходилась під постійним впливом руйнівних факторів, а саме тертя. У зв`язку з викладеним, сторона захисту вважає, що наявні обставини викликають обґрунтовані сумніви щодо самої можливості виявлення придатних для ідентифікації слідів рук на зазначеній поверхні, а відтак і щодо повноти та достовірності відповідних висновків у разі їх проведення. Таким чином, без урахування зазначених факторів будь-які твердження про можливість встановлення слідів рук не можуть вважатися беззаперечними та потребують критичної оцінки. 04.09.2025 перед затриманням обвинувачений ОСОБА_28 перебував у м. Коломия Івано-Франківської області на транспортному засобі Mercedes Benz S 350, д.н.з. НОМЕР_1 , на відпочинку, який всього на декілька днів попросив у рідної сестри ОСОБА_27 . Однак вказана ситуація короткотривалого користування автомобілем була помилкова розцінена слідчим та прокурором, як підстава застосування арешту майна та надання вказаному автомобілю статусу речового доказу, що не відповідає навіть формальним вимогам ст.98 КПК та критеріям/властивостям, які висуваються до речового доказу. Місцем вчинення кримінального правопорушення навіть за версією сторони обвинувачення є м. Яремче, а не м. Коломия де був затриманий ОСОБА_15 в закладі громадського харчування, відстань між зазначеними населеними пунктами становить понад 59 км. Разом з тим, в повідомленні про підозру від 04.09.2025 та в повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри не зазначено, що для вчинення вказаного правопорушення, навіть за версією сторони обвинувачення використовувався автомобіль Mercedes Benz S 350, д.н.з. НОМЕР_1 . Будь-якої додаткової кваліфікації у межах досудового розслідування кримінального провадження №12025090000000113 за ст.209 КК України не здійснено і підозра за вказаним складом злочину ні ОСОБА_15 ні ОСОБА_27 не пред`явлена. За результатами проведеного обшуку 04.09.2025 автомобіля Mercedes Benz S 350, д.н.з. НОМЕР_1 стороною обвинувачення не виявлено будь-яких доказів, які могли б хоч формально мати відношення до даного кримінального провадження. Такий вид покарання, як конфіскація майна згідно ст.59 КК України застосовується лише до майна або його частини, яке є власністю засудженого. Водночас тривале зберігання автомобіля на відкритому майданчику призведе до значних та нічим не обґрунтованих матеріальних збитків для власника автомобіля на проведення відновлювального ремонту. Досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчене, всі слідчі дії із арештованим автомобілем вже мали бути виконані, жодних перешкод для виконання таких слідчих дій не було, однак за наявною інформацією, будь-які експертизи щодо арештованого автомобіля взагалі не проводилися. Формальна тяжкість розслідуваного злочину (яка свідомо та умисно завищена стороною обвинувачення замість ст.355 КК України) слугує єдиною підставою для обмеження права власності в частині володіння та користування ОСОБА_27 , що на сьогодні є явно недостатнім аргументом в правовій державі. На даний час ОСОБА_27 розлучена та самостійно виховує двох дітей 2021 та 2011 року народження і у зимовий період часу їй особливо складно пересуватися з двома дітьми без автомобіля. Підозра ОСОБА_27 по кримінальному провадженні №12025090000000113 не пред"явлена, відповідно подальша заборона використання автомобіля є незаконною, навіть при наявній ухвалі суду від 10.04.2026. Відтак, із урахуванням вимог ст.41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ подальше обмеження власника у праві користування належним їй майном є невиправданим та безпідставним, що є підставою для скасування арешту у частині заборони ОСОБА_27 на володіння та користування автомобілем Mercedes Benz S 350, д.н.з. НОМЕР_1 vin НОМЕР_3 .

У підготовчому судовому засіданні представник власника майна та захисник обвинуваченого ОСОБА_15 адвокат ОСОБА_4 подане клопотання підтримав та просив його задовольнити із наведених мотивів.

Власник майна ОСОБА_27 у судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву, в якій просила розгляд даного клопотання проводити у її відсутності, за участю її представника адвоката ОСОБА_4 також подала до суду заяву про відсутність конфлікту інтересів.

Обвинувачений ОСОБА_15 та його захисник адвокат ОСОБА_6 подане клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Прокурор просив у задоволенні клопотання про часткове скасування арешту майна відмовити, посилаючись на те, що автомобіль Mercedes Benz S 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 є засобом вчинення кримінального правопорушення та визнаний речовим доказом у кримінальномому провадженні, так як використовувався обвинуваченим під час вчинення кримінальних правопорушень, що підтверджується отриманими у ході досудового розслідування доказами, на яких зафіксовано рух даного автомобіля зі зміненим номерним знаком, а тому повернення його власнику не зможе забезпечити належне збереження його як речового доказу до вирішення кримінального провадження по суті.

Інші учасники судового провадження щодо задоволення клопотання про скасування арешту майна не заперечили.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У частині першій ст.16 КПК України зазначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною першою ст.100 КПК України визначено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст.ст. 160-166, 170-174 КПК України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є серед іншого арешт майна.

Згідно положень ч.ч.1-3 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як зазначено у ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Статтею 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно положень статей 391, 392 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як встановлено судом, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025090000000113 від 03.02.2025 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.09.2025 накладено арешт на автомобіль марки Mercedes Benz S 350, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебував у фактичному користуванні обвинуваченого ОСОБА_15 та належить на праві власності ОСОБА_27 шляхом заборони на користування, розпорядження та відчуження.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.01.2026 вказаний арешт у частині заборони на користування автомобілем скасовано.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.02.2026 накладено арешт на автомобіль марки Mercedes Benz S 350, державний номерний знак НОМЕР_4 , за реєстрацією НОМЕР_1 , заборонивши ним користуватися з 10.02.206 по 10.04.2026.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.04.2026, залишеною без змін ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30.06.2026, повторно накладено арешт із забороною користування на автомобіль марки Mercedes Benz S 350, vin ТЗ НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_27 РНОКПП: НОМЕР_5 , та 04.09.2025 вилучений у ОСОБА_15 із закріпленим на ньому номерним знаком НОМЕР_4 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 16.06.2023 власником автомобіля марки Mercedes Benz S 350, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_27 , яка на момент накладення арешту на майно перебувала у статусі третьої особи щодо майна якої вирішувалось питання про арешт.

Долученими до клопотання доказами підтверджується, що ОСОБА_27 розлучена та виховує двох неповнолітніх дітей: доньок ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за однією адресою із обвинуваченим ОСОБА_15 .

Як слідує із ухвали слідчого судді від 10.04.2026 метою застосування арешту майна зазначено необхідність забезпечення кримінального провадження, запобігання зникненню, втрати або пошкодження автомобіля як речового доказу чи настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, тобто забезпечення збереження арештованого автомобіля як речового доказу у кримінальному провадженні.

На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні завершене і воно перебуває на стадії підготовчого судового провадження.

Порядок зберігання майна, на яке накладено арешт, врегульовано Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою спільним наказом ГПУ, МВС, ДПА України, СБУ, ВСУ, ДСА України від 27.08.2010 року №51/401/649/471/23/125, відповідно до якої таке майно може зберігатися в тому числі у власника, якому роз`яснюється його відповідальність за зберігання прийнятого майна, про що у нього відбирається розписка.

При вирішенні питання про скасування арешту майна суд також враховує положення п.4 ч.1 ст.96-2 КК України відповідно до якого спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

За таких обставин, при розгляді клопотання із обґрунтуваннями представника власника майна щодо необхідності скасування арешту, суд приходить до висновку, що в даному випадку подальше застосування арешту на автомобіль марки «MercedesBenz S 350», державний номерний знак НОМЕР_1 , в частині заборони на володіння та користування вказаним транспортним засобом та його утримання на арешт майданчику в даному випадку є необґрунтованим, мета накладеного арешту виправдала свої цілі, а відтак невиправданим є обмеження власника майна у реалізації права володіння і користування належним йому майном протягом значного проміжку часу, чим завдається істотна шкода майну без його належного утримання для забезпечення товарного вигляду та вартості.

Таким чином, зважаючи на те, що у ході розгляду клопотання не встановлено підстав, що виправдовують подальше втручання у право власника майна на його використання, суд вважає за можливе скасувати частково арешт, який накладений у кримінальному провадженні №12025090000000113 від 03.02.2025 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.04.2026 на автомобіль марки Mercedes Benz S 350, vin ТЗ НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 , в частині заборони на користування, передавши вказане майно на відповідальне зберігання законному власнику ОСОБА_27 та попередивши її про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України та необхідність збереження арештованого майна до завершення судового розгляду та набрання законної сили вироком суду у кримінальному провадженні №12025090000000113 від 03.02.2025, без скасування арешту у частині заборони на розпорядження та відчуження транспортного засобу. Суд вважає, що скасування арешту у вказаній частині не завдасть шкоди кримінальному провадженню, не перешкоджатиме встановленню істини та не вплине на його об`єктивний розгляд, а тому клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_27 слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 100, 170, 174, 369-372, 392 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_27 про часткове скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.04.2026 в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за№12025090000000113 від 03.02.2025 на автомобіль марки Mercedes-Benz S 350 vin ТЗ НОМЕР_3 державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передавши вказаний транспортний засіб на відповідальне зберігання власнику майна- ОСОБА_27 , без скасування арешту у частині заборони на розпорядження та відчуження даного транспортного засобу.

Попередити ОСОБА_27 про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України - необхідність збереження арештованого майна до завершення судового розгляду та набрання законної сили вироком суду у кримінальному провадженні №12025090000000113 від 03.02.2025.

Копію ухвали направити/вручити ОСОБА_27 , адвокату ОСОБА_4 , прокурору Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_31 .

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Повний текст ухвали суду складений 15 липня 2026 року.

Головуючий суддя: ОСОБА_32