Ухвала суду № 138226132, 30.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14654/23

Провадження №8-а/522/1/26

УХВАЛА

30 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевій О.П.,

за участі секретаря судового засідання Сафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання противоправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2025 року представник Юссеф Ахмед Абделхакім Елсаєд Мохамед звернувся з заявою про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви зазначено, що 22.02.2022 року ОСОБА_1 будучи старшим помічником капітана та працевлаштованим на Судні під прапором Республіки Панама зайшли до Морського порту Херсона, яке до тепер перебуває на 6 причалі ДП «ХМТП».

В подальшому, рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 21 серпня 2023 року було відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання противоправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства.

На момент заходу Судна, ОСОБА_1 не вчиняв та не зобов`язаний був вчиняти формальності після приходу Судна в Морський порт Херсон чи будь-які інші дії, необхідні для оформлення приходу Судна в морський порт Херсон в лютому 2022 року, у зв`язку з цим, він не був та не міг бути обізнаний про те, чи було вчинено такі формальності.

Про ці обставини, заявнику стало відомо після звернення до адвоката за наданням правової допомоги та отримання відповідей на адвокатські запити, а саме 22.10.2025 року. В зв`язку з чим, останній звернувся до суду з даною заявою.

В заяві про перегляд за нововиявленими обставинами представник позивача просив суд:

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2023 року у справі №522/14654/23 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимог громадянина Арабської Республіки Єгипет ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення №219 від 05.07.2023 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Єгипту ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що прийнято провідним спеціалістом відділу адміністративного провадження Головного управління Державної міграційної Служби України в Одеській області Андріаном Гавацьким та затверджено тимчасово виконуючим обов`язки начальника Головного управління Державної міграційної Служби України в Одеській області Іваном Безкищенко.

Судові витрати покласти на відповідача Головне управління Державної міграційної Служби України в Одеській області.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справа була передана на розгляд судді Шенцевій О.П.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2025 року провадження по справі за нововиявленими обставинами відкрито. Призначено розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на 18 грудня 2025 року на 16-00 годину.

26 листопада 2025 року до суду від представника Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області Саркісяна А.Р.подав письмові пояснення, в яких просили суд відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21.08.2023 у справі №522/14654/23 в повному обсязі, з підстав викладених у них.

18 грудня 2026 року судове засідання не відбулося у зв`язку з відсутністю світла в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси. Суд оголосив перерву на 24.02.2026 о 15:10.

04 лютого 2026 року представник Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області Саркісян Артур подав заяву про розгляд справи №522/14654/23 без участі представника та просив в задоволенні вимог відмовити в повному обсязі.

19 лютого 2026 року на адресу суду представник Юссеф Ахмед Абделкахім Елсаєд подав додаткові пояснення у справі (заперечення проти письмових пояснень стосовно заяви про перегляд за нововиявленими обставинами), в яких просив суд долучити їх до матеріалів справи та врахувати доводи при ухваленні рішення.

24 лютого 2026 року позивач та його представник не з`явилися до суду. Суд ухвалив оголосити перерву ув`язку з неявкою позивача на 04.06.2026 о 15:30.

04 червня 2026 року представник позивача подав через канцелярію суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із необхідністю отримання пояснень (усних або письмових) відповідача, з урахуванням неявки представника відповідача на судове засідання.

30 червня 2026 року в судовому засіданні представник заявника підтримав подану заяву, наполягаючи на її задоволенні.

Інші учасники по справі, в судове засідання не з`явились, про дату та час повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи, аргументи та доводи сторін, суд приходить до наступних висновків:

До Приморського районного суду м. Одеси 25.07.2023 надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання противоправним та скасування рішення.

В адміністративному позові ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення №219 від 05.07.2023 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Єгипту ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що прийнято провідним спеціалістом відділу адміністративного провадження Головного управління Державної міграційної Служби України в Одеській області Андріаном Гавацьким та затверджено тимчасово виконуючим обов`язки начальника Головного управління Державної міграційної Служби України в Одеській області Іваном Безкищенко.

21 серпня 2023 року Приморський районний суд м Одеси у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управлення Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання противоправним та скасування рішення відмовив у повному обсязі.

Ухвалюючи вищезазначене рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач порушив правила перебування іноземців на території Україні, ухилився від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, жодних дій з метою легалізації свого перебування на території України не вчиняв. Враховуючи порушення позивачем вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, так суд дійшов висновку про правомірність прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу.

13 вересня 2023 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Димерлія О.О., суддів Крусяна А.В., Танасогло Т.М., постановив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21.08.2023 року у справі №522/14654/23 без змін.

17 жовтня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г. відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою громадянина Єгипту ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Голосов Юрій Валерійович, на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 21 серпня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі №522/14654/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Таким чином, рішення Приморського районного суду м. Одеси набрало законної сили - 13 вересня 2023 року.

31 жовтня 2025 року адвокат Неділько С.М. в інтересах громадянина Арабської Республіки Єгипет ОСОБА_1 подав через канцелярію суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2023 року у справі №522/14654/23.

Нормами ст. 2, ч. 4 ст. 242 КАС України встановлено, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

Вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, встановлює стаття 361 КАС України.

За ч.1 ст.361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, що розглядалось саме за правилами Кодексу адміністративного судочинства України і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими обставинами судом першої інстанції, який його виніс.

Так, п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Суд, розглядаючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, на підставі положень частини 5 статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, Верховним Судом у постановах від 24 листопада 2019 року у справі №320/7612/16-а, від 12 серпня 2020 року у справі №826/17305/15, від 07 вересня 2020 року у справі №820/5989/15 зроблені наступні висновки.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

При цьому нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Як слідує з матеріалів справи та заяви, 14.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до адвоката Неділька С.М. за наданням правової допомоги, а саме консультації щодо правомірності його перебування на території України та права сходити з Судна на берег під час його стоянки в Морському порту Херсон в контексті правомірності рішення про примусове повернення № 219 від 05.07.2023 року.

Для надання відповіді на питання, щодо яких ОСОБА_1 мав намір отримати консультацію, принципове значення мала та обставина, чи було виконано всі формальності у розумінні пункту 3.19 Підрозділу F Розділу 3 Додатку до Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року (далі «Конвенція 1965 року») після прибуття (приходу) Судна в Морський порт Херсон у лютому 2022 року. Проте ОСОБА_1 ця інформація не була відома і не могла бути відома з огляду на його посаду та посадові обов`язки на Судні.

Як повідомив ОСОБА_1 , станом на момент заходу Судна до Морського порту Херсон, він працював на посаді старшого помічника капітана Судна, а тому до його посадових обов`язків не входило вчинення будь-яких формальностей після приходу Судна в порт.

Такі формальності уповноважений вчиняти виключно капітан Судна безпосередньо або через морського агента, що підтверджується положеннями чинного законодавства України.

Як зазначив ОСОБА_1 , його не інформували і не повинні були інформувати про вчинення таких формальностей.

У зв`язку з цим, щоб з`ясувати, чи було виконано всі пункту 3.19 Підрозділу F Розділу 3 Додатку до Конвенції 1965 року, до компанії, яка здійснювала морське агентування Судна під час суднозаходу в Морський порт Херсон у лютому 2022 року, - ТОВ «СКЛ ЕДЖЕНСІ» було направлено адвокатський запит б/н від 16.10.2025 року.

Суд критично ставиться до цих тверджень, що не міг знати, оскільки він за посадою старший помічник капітану. Більш того, ОСОБА_1 та його представник не довів факт того, що ОСОБА_1 не міг знати, що виконано пункт 3.19 Підрозділу F Розділу 3 Додатку до Конвенції 1965 року, до компанії, яка здійснювала морське агентування Судна під час суднозаходу в Морський порт Херсон.

Крім того, виконання капітаном Судна та судновим агентом ТОВ «СКЛ ЕДЖЕНСІ» всіх необхідних формальностей, зокрема щодо членів екіпажу у розумінні пункту 3.19 Підрозділу F Розділу 3 Додатку до Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року після прибуття (приходу) Судна в Морський порт Херсон у лютому 2022 року не досліджувалися судом, однак судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач з 01.05.2022 року по 05.07.2023 року не вчинив жодних спроб для легалізації власного становища, чим порушив вимоги діючого міграційного законодавства України та продовжив перебувати на її території без законних на те підстав, а від так не спростовує відповідний доказ.

Так, заявник та його представник обґрунтовують свою заяву доказом, а саме: листом-відповіддю ТОВ «СКЛ ЕДЖЕНСІ» № 22/10-25 від 22.10.2025 року. Проте, судами першої та апеляційної інстанції чітко встановлено, що 5 липня 2023 року працівники ГУ ДМС в Одеській області стосовно позивача склали протокол про адміністративне правопорушення серія ПР МОД №010076 у зв`язку із порушенням правил перебування іноземців, а саме: ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування.(а.с.67)

В результаті проведеної перевірки та відібраних у позивача пояснень, співробітниками ГУ ДМС України в Одеській області установлено, що останній прибув на територію України 30.01.2022 року.(а.с.65,74). Постановою про накладення адміністративного стягнення від 5 липня 2023 року серії ПН МОД №010177, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень.(а.с.68). 5 липня 2023 року ГУ ДМС України в Одеській області прийняте рішення за №219 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства відносно позивача. Означеним рішення позивача зобов`язано покинути територію України у термін до 03.08.2023 року, включно (а.с.76-80).

Як установлено судом, ОСОБА_1 є громадянином республіки Єгипет та з 30 січня 2022 року перебуває на території України у законний спосіб. Між тим, законодавством України передбачено, що строк перебування іноземця на території України обмежений, а саме: не більш як 90 днів протягом 180 днів. За таких обставин, органом міграційного контролю 5 липня 2023 року прийнято рішення про примусове повернення позивача в країну походження або третьої країни.

Як з`ясовано, ОСОБА_1 прибув на територію України у 2022 році, однак, до відповідних органів після закінчення дозволеного терміну перебування в Україні, не звертався.

Крім того, представник в позовній заяві зазначав підставу позову щодо можливості позивачу перебувати на території України поза вказаним строком, оскільки має спеціальний статус фізичної особи моряка, який очікує репатріацію до країни походження, а в заяві представник зазначає, щодо виконання всіх формальностей у розумінні пункту 3.19 Підрозділу F Розділу 3 Додатку до Конвенції 1965 року після прибуття приходу) Судна в Морський порт Херсон у лютому 2022 року.

Res judicata - це юридичний принцип, який означає, що справа, яка вже була остаточно розглянута судом і щодо якої винесено рішення, не може бути розглянута повторно між тими самими сторонами.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 3.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п.40).

Окрім цього, Верховий Суд в постанові від 02.05.2023 у справі № 420/20522/21 зазначив, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Верховний Суд наголосив, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Перегляд рішення у справі, яке набуло законної сили, без наявності достатніх підстав, зокрема у силу помилкового віднесення обставин до нововиявлених, суперечить принципу правової визначеності. Верховний Суд також зазначив, що інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом «правової визначеності» та «правом на справедливий суд», але останній (з урахуванням того ж принципу «правової визначеності», в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору, не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами глави 3 розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зауважує, що перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення, суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Суд приходить до висновку, що в заяві та в первинному позові наявні різні підстави позову, представник заявника та заявник зазначає нові обставини, які йому могли бути відомі в силу займаної судової ролі.

За ч. 6 ст. 361 ЦПК України, при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Як слідує з матеріалів справи, порядок виконання всіх необхідних формальностей, зокрема щодо членів екіпажу у розумінні пункту 3.19 Підрозділу F Розділу 3 Додатку до Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року, не був підставою позову.

Суд зазначає, що обставини на які посилається заявник не були підставою для прийняття спірного рішення, а тому не можуть бути прийняті як доказ правомірності такого. Процедура перегляду остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду, при цьому особа, яка звертається із заявою про перегляд рішення, повинна довести, що у неї не було можливості представити цей доказ під час судового розгляду справи до винесення судового рішення, а також те, що цей доказ має суттєве значення.

Отже, суд критично ставиться, що представник позивача фактично змінює підставу позову в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, і як наслідок, посилається на інші норми матеріального права: Конвенцію про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року, Порядок оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.06.2013 року №430, Порядок оформлення, видачі, обміну, вилучення, повернення державі та знищення посвідчення особи моряка, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 року № 441.

Таким чином, керуючись ч. 6 ст. 361 ЦПК України, - суд не може розглядати інші підстави позову в межах цього провадження.

Суд вже оцінював посвідчення особи моряка № НОМЕР_1 при ухваленні рішення, а тому доводи з цього приводу є переоцінка доказу, і як наслідок не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами в розумінні п. 1 ч. 4 ст. 361 КАС України.

Порядок перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами врегульований главою 3 КАС України.

Частиною першою статті 361 КАС України обумовлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною другою цієї статті визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи (частина третя статті 361 КАС України).

Своєю чергою, відповідно до частини четвертої цієї норми, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Так, в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Аналогічний підхід до визначення підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами викладений в Узагальненні судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами (постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2015 року № 7).

Відтак, зазначені заявником обставини, не є нововиявленими в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, оскільки не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

За ч. 1 ст. 369 КАС України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Таким чином, суд відмовляючи в задоволенні заяви представнику ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами постановляє ухвалу.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, суд ураховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

За таких обставин, та виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2023 року залишається в силі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 361, 362, 368, 369 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2023 року в адміністративній справі №522/14654/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання противоправним та скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.07.2026 року.

Суддя: