Рішення № 138225030, 15.07.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Дата ухвалення
15.07.2026
Номер справи
487/3516/26
Номер документу
138225030
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 487/3516/26

Провадження № 2/487/2684/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ЮНІТ КАПІТАЛ», через свого представника Куксу К.О. звернулося у Заводський районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 322972417 від 01.10.2024 у загальному розмірі 17 927,00 грн, а також судових витрат.

В обґрунтування позову представник зазначив, що 01.10.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 322972417 на суму 9 100,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «ADES-5933».

У позові представник вказав, що відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

Зазначив, що у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно з умовами Кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі - 9 100,00 грн на банківську карту відповідача.

Представник позивача у позові також зазначив, що 17.12.2024 між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/13 (далі - Договір факторингу 1).

04.12.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 04/1225-01 (далі - Договір факторингу 2).

Представник зазначив, що відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 04.12.2025 за Договором факторингу 2 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до Позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 21 609,00 грн, яка складається з: 9 100,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 8 827,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за комісією; 3 682,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Пред`являючи вимоги, позивач просив остаточно стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 17 927,00 грн, з яких: 9 100,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 8 827,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Посилаючись на викладене, а також те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання по поверненню отриманих кредитних коштів, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Ухвалою суду від 19.05.2026 провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Заводського районного суду міста Миколаєва заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов.

Копію ухвали надіслано сторонам.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 заперечувала проти позову та просила відмовити у його задоволенні.

Вважала, що у позові позивач стверджує, що він направив відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону, який зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті. Проте, Анкета клієнта, яка являє собою таблицю із зазначеними в ній даними не містить підпису Відповідача, зокрема й електронним цифровим підписом. Вважала, що будь-які належні та достовірні докази, які свідчать про те, що вказана анкета заповнена саме відповідачем, в матеріалах справи відсутні.

Вказувала, що в матеріалах справи відсутній договір підписаний одноразовим ідентифікатором, наявна лише роздруківка договору не підписана у жодний спосіб відповідачем.

Відповідач вважала, що позивачем не доведений факт прийняття (акцепту) відповідачем пропозиції (оферти) щодо укладення договору про надання кредиту.

У відзиві вказувала, що належність відповідачу банківської картки, на яку перераховувались кредитні кошти не підтверджується належними та допустимими доказами, а також ним не підтверджено факту видачі відповідачу кредиту у зазначеному розмірі.

Також відповідач вважала, що не підлягають стягненню проценти, посилаючись при цьому на Закон України «Про споживче кредитування».

У відповіді на відзив представник позивача вважав заперечення відповідача, викладені у відзиві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вказував, що відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» ( далі - Алгоритм), Позичальник через сайт/ мобільний додаток або програмне забезпечення партнерів Первинного кредитора отримує доступ до інформаційно-телекомунікаційної системи та самостійно обирає суму кредиту і строк його надання за допомогою вбудованого калькулятора, здійснюючи волевиявлення для укладення електронного договору.

Проходячи увесь встановлений Алгоритм, Позичальник особисто обирає умови кредиту, включно із сумою та строком його надання, і надає всі необхідні дані для оформлення договору, зокрема прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків та іншу інформацію, передбачену законодавством та правилами. Подаючи зазначені відомості та підтверджуючи їх достовірність, Позичальник не лише засвідчує своє свідоме та повне розуміння умов кредитного договору, але й визнає факт ознайомлення з усіма його положеннями, включаючи права та обов`язки сторін, порядок нарахування та сплати процентів, строки виконання зобов`язань, а також можливі наслідки їх невиконання. Одночасно Позичальник підтверджує свою згоду дотримуватись умов договору та бере на себе зобов`язання належним чином і в установлені строки виконувати всі обов`язки, що прямо чи опосередковано випливають із умов договору та чинного законодавства України.

У відповіді на відзив позивач звертав увагу суду, що при укладенні кредитного договору Первинний кредитор здійснює комплекс заходів, спрямованих на повну ідентифікацію та верифікацію особи Позичальника. Такий процес розпочинається із надання Позичальником своїх персональних та ідентифікаційних даних під час заповнення Заявки на офіційному вебсайті Первинного Кредитора. Надані відомості проходять перевірку у бюро кредитних історій та звіряються з інформацією, отриманою з відповідних джерел, що забезпечує достовірне підтвердження особи Позичальника та унеможливлює укладення договору від імені іншої чи сторонньої особи. Вказував, що обов`язковим елементом процедури є перевірка дійсності платіжної картки та верифікація її власника.

Товариство належним чином вжило всіх необхідних заходів для ідентифікації та перевірки особи Позичальника, що повністю відповідає вимогам законодавства України та усталеній практиці укладення договорів у сфері фінансових послуг. Перед погодженням заявки на отримання кредиту Первинний кредитор здійснив комплексну перевірку не лише персональних даних Відповідача, але й його кредитоспроможності. Здійснені дії забезпечили достовірне підтвердження особи Відповідача та унеможливили укладення договору будь-якою іншою особою.

Щодо надання кредитних коштів, позивач вказував, що до позовної заяви ним було долучено копію платіжного доручення про перерахування коштів, що у свою чергу підтверджує факт виконання первісним кредитором обов`язків щодо надання кредитних коштів, при цьому Відповідачем жодних доказів, що спростовують вимоги Позивача або докази неотримання кредитних коштів не надано.

У відповіді на відзив підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Своїм правом на подачу заперечень на відповідь на відзив відповідач не скористався.

Приймаючи до уваги те, що відповідач у встановлений судом строк клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, суд, згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ними обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 01.10.2024 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 уклали Договір кредитної лінії № 322972417, за умовами якого Товариство надало відповідачу кредит в сумі 9 100,00 грн з встановленням дисконтного періоду строком на 30 днів та кінцевою датою повернення кредиту - 31.10.2029 (п.2.1, 3.1., 7.3. Договору, а.с. 34-45).

Вказаний договір підписаний сторонами в електронному виді із застосуванням відповідачем одноразового ідентифікатора «ADES» (а.с. 45).

Слід зазначити, що порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Зокрема, в ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно з ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12, ч. 1 ст. З Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є повідомлення з кодом "ADES", відправлене відповідачу 01.10.2024 о 15:12 год та введений останнім 01.10.2024 о 15:13 год, про що вказано у кредитному договорі у розділі 15 «Реквізити сторін». У названому розділі реквізитів сторін кредитного договору навпроти кожного підписанта договору також вказаний графічний елемент (QR-код), який містить зашифровані відомості сторін договору та при скануванні якого відображаються, зокрема, дані позичальника ОСОБА_1 , її номер ідентифікаційного номера платника податків, номер мобільного телефон, адреса електронної пошти, номер договору, одноразовий ідентифікатор, дата його відправи та введення позичальником (а.с. 45).

А отже, відповідач прийняв пропозицію позивача на укладення кредитного договору та погодився з умовами, які викладені у ньому. Доказів протилежного суду не надано.

У пункті 2.3 Договорі кредитної лінії сторони визначили, що кредитодавець надає відповідачу (позичальнику) перший Транш за Договором в сумі 9100,00 грн 01.10.2024, що є датою надання Кредиту.

Другий та решта Траншів з Договором надаються позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії Договору.

Сторони узгодили, що відповідачу, як позичальнику, надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору.

Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена (п. 3.2. Договору).

У розділі 7 «Порядок погашення кредиту та сплати процентів» кредитного договору сторони домовилися, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 31.10.2024, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.

В обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору, тобто протягом 5 років або дострокового розірвання, в частині розрахунків до повного та належного їх виконання; дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

Пунктом 7.3. Договору узгоджено, що кінцева дата повернення (виплати) кредиту становить 31.10.2029 (а.с 37).

Крім того, у пункті 5.1. Договору кредитної лінії сторони узгодили, що кредитний транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_3, що не відбувається не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладання Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за Договором.

Факт виконання кредитором своїх зобов`язань щодо надання у користування відповідача, як позичальника кредитних коштів, підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученнями № 38648812-7ab9-47e3-b76d-bc8ba81cd173 від 01.10.2024, Довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» про перерахування кредитних коштів в розмірі 9 100,00 грн 01.10.2024 (а.с. 31, 66).

Факт належності відповідачці платіжної картки № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ) та зарахування на вказану картку (яка була вказана у п. 5.1. кредитного Договору) грошових коштів в сумі 9 100,00 грн 01 жовтня 2024 року також підтверджений відомостями, наданими АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 07.07.2026 на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження та витребування доказів по справі від 19.05.2026.

Назване спростовує твердження відповідачки у відзиві про те, що матеріалами справи не доведено факту належності банківської картки, на яку перераховувалися кредитні кошти, відповідачу та факту видачі кредиту у зазначеному в договорі розмірі.

На переконання суду, доданими до позову документами, підтверджуються існування між сторонами кредитних відносин.

Доказів того, що персональні дані відповідача, зокрема, копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків тощо були використані первісним кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору від її імені не надані. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій позичальник не зверталася.

Також не спростовано, що банківська платіжна картка № НОМЕР_3 (повний номер 4149497504220460), на яку відбулося зарахування коштів, належить не відповідачу, а іншій особі.

Крім того, з отриманої відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 07.07.2026 слідує, що номер мобільного телефону НОМЕР_4 , який вказаний у Договорі кредитної лінії № 322972417 як контактний номер ОСОБА_1 , був/є фінансовим номером та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .

Назване у сукупності спростовує заперечення відповідача про неотримання нею кредитних коштів від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Ухвалюючи рішення, суд також бере до уваги, що Договір кредитної лінії № 322972417 від 01.10.2024 не оспорений відповідачем, протягом 14 календарних днів з дня укладення такого договору відповідач не відмовилася від кредитного договору та, як слідує з наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості, частково сплатила борг, здійснивши відповідний перерахунок 22.11.2024 у розмірі 5 600,00 грн, використовувала отримані кредитні кошти на власний розсуд, тобто була обізнана, що кошти взяті в борг підлягають поверненню на умовах визначених договором, а тому суд доходить висновку, що надані кредитодавцем кошти підлягають поверненню відповідачем ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що у кредитному договорі сторони узгодили між собою, що за користування кредитними коштами відповідач зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом.

Домовилися, що процентна ставка за користування кредитом є Базовою процентною ставкою. Процентна ставка за Договором є фіксованою і не підлягає зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. У разі якщо Позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання Позичальника по оплаті процентів за користування Кредитом визначаються шляхом множення Базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування Кредитом (від дати видачі першого Траншу до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання). Фактичне значення загальних витрат за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному у пункті 8.3. кредитного договору.

Згідно з п.п., 8.3., 8.4. кредитного договору, Базова процентна ставка складає 1,00% в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 365,00 відсотків річних. Для суми кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 30 днів Дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 11 830,00 грн та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 2730,00 грн та суму кредиту у розмірі 9100,00 грн.

Слід зазначити, що у підпункті 8.5.1. кредитного договору визначено, що за період від 01.10.2024 до 31.10.2024 (включно) кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 30,00% від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,70 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 255,50 відсотків річних.

Проценти в розмірі визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору. Проценти нараховуються щоденно у відсотках від суми Кредиту за кожний день користування ним, за ставкою визначеною в порядку зазначеному вище, із розрахунку наявності 365 днів у році.

У Договорі кредитної лінії № 322972417 від 01.10.2024, зокрема пунктах 7.6., 7.7. сторони перебачили, що сума кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки та інших платежів передбачених Договором підлягають безготівковому перерахуванню на поточний рахунок Кредитодавця у строки, встановлені Договором та чинним законодавством України. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Кредитодавця у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума Кредиту та прострочені проценти за користування Кредитом; у другу чергу сплачуються сума Кредиту та нараховані проценти за користування Кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору.

Як слідує з наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості, 22.11.2024 відповідачем у добровільному порядку були сплачені кошти в сумі 5 600,00 грн, з яких 4 732,00 грн були зараховані кредитодавцем в рахунок сплати процентів за користування кредитними коштами, а 868,00 грн - на погашення боргу за неустойкою, відповідно до узгодженої між сторонами у кредитному договорі черговості погашення вимог кредитодавця (а.с. 20).

Крім того, судом встановлено, що 17.12.2024 між первісним кредитором, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/13 (Договір факторингу 1).

На виконання умов названого договору факторингу сторони підписали Реєстр прав вимоги № Б/Н від 17.12.2024, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

04.12.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та позивачем, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», укладено Договір факторингу № 04/1225-01 (Договір факторингу 2) відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025 ОСОБА_1 є боржником за Договором № 322972417 від 01.10.2024, загальна сума заборгованості - 21 609,00 грн.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги за названим кредитним договором до відповідача.

У позовній заяві представник позивача не ставив перед судом питання про стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 3 682,00 грн та остаточно просив стягнути з відповідачки заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9 100,00 грн і заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 8 827,00 грн, а всього - 17 927,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд бере до уваги, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення вимог з урахуванням висновків, зроблених судом під час розгляду цієї справи.

Крім того, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,4 грн, а тому він підлягає до стягнення із відповідача.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. ч. 1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений між ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ " та Адвокатським бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ»; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої від 20.01.2026; Додаткова угода № 25771519279 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026; Акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026 на загальну суму 7 000,00 грн; свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю № 4267 /10 від 26.08.2010; довіреність на представництво інтересів від 20.02.2026.

Квитанцію на підтвердження оплати послуг адвоката суду не надано проте, з цього приводу суд вважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вищевказаному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вирішуючи питання щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд ураховує, що публічний інтерес до справи відсутній, справа належить до категорії незначної складності, має невелику ціну позову, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження та правові позиції у цій категорії справ є усталеними, та доходить висновку, що заявлена ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн є завищеною, непропорційною та неспівмірною із ціною позову, яка складає 17 927,00 грн.

З врахуванням вищевикладене, оцінивши подані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатським об`єднанням на надання правової допомоги, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на професійну правничу допомогу, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, з 7 000,00 грн до 5 500,00 грн.

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 322972417 від 01.10.2024 у загальному розмірі 17 927,00 грн, з яких: 9 100,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 8 827,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163; адреса місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: К.М. Скоринчук

Часті запитання

Який тип судового документу № 138225030 ?

Документ № 138225030 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 138225030 ?

Дата ухвалення - 15.07.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 138225030 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 138225030 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 138225030, Заводський районний суд м. Миколаєва

Судове рішення № 138225030, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 15.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 138225030 відноситься до справи № 487/3516/26

Це рішення відноситься до справи № 487/3516/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 138225029
Наступний документ : 138225031