Ухвала суду № 138222710, 15.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/16416/25

Провадження №: 2/755/326/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

"15" липня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Мовчан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває вказана цивільна справа.

30.06.2026 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

У судовому засіданні 15.07.2026 представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підтримала подану заяву та просила суд її задовольнити, представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення заяви про залишення позову без розгляду.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, суд про причини неявки не повідомили.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України.

Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України, однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.

Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду (пункт 5 частини першої статті 257 ЦПК України).

Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 548/2531/18, від 05.10.2021 у справі №308/13199/17, від 04.04.2022 у справі № 441/1609/19).

Окрім цього, суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті.

Аналогічна правова позиція висловлена 23.11.2022 Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 759/14677/21, провадження № 61-10292св22.

За таких обставин, перевіривши повноваження представника позивача, які згідно ордеру від 24.08.2025 не обмежуються, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду не суперечить вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 13, 133, 158, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: