Ухвала суду № 138222273, 14.07.2026, Господарський суд Харківської області

УХВАЛА

14 липня 2026 року м. ХарківСправа № 922/2035/26

Господарський суд Харківської області у складі судді Ольшанченка В.І., розглянувши заяву представниці ТОВ "Завод "Будінвест" Кузнецової А.А. від 13.07.2026 (вх.№17027) про відвід судді Ольшанченка В.І. по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" (61066, м. Харків, вул. Велозаводська, 1) доТовариства з обмеженою відповідальністю "Куликівська Брама" (61002, м. Харків, вул. Куликівська, 2) простягнення 1379989,84 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" (позивач) через підсистему "Електронний суд" надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликівська Брама" (відповідач), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликівська Брама" (61002, м. Харків, вул. Куликівська, буд. 2, код 41772886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" (61066, м. Харків, вул. Велозаводська, буд. 1, код 14103790) суму заборгованості у розмірі 1367568,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 8889,18 грн та 3% річних у розмірі 3532,66 грн, а також судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 16559,88 грн та 60000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що укладений між сторонами договір оренди нежитлових приміщень №Апп 8.20 від 02.09.2020 є недійсним у силу вимог ст. 12 Закону України "Про іпотеку", однак відповідач фактично користується переданими йому приміщеннями виробничої будівлі літ. «У-2» площею 431,9 кв м та нежитловим приміщенням №1 площею 16,2 кв м за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 1. У зв`язку з цим у відповідача утворилася заборгованість за фактичне користування майном, яка, відповідно до ст. 1212 - 1214 ЦК України, підлягає стягненню як безпідставно набуте майно у сумі 1379989,84 грн.

Ухвалою від 10.06.2026 суд залишив без руху позовну заяву та надав позивачу строк 5 днів для усунення недоліків позовної заяви.

15.06.2026 позивач через підсистему "Електронний суд" надав заяву про усунення недоліків. Проте серед додатків до вказаної заяви був відсутній документ, зазначений у п. 2 переліку додатків, а саме: довідка про відкритий рахунок на 1 арк.

У зв`язку з цим 15.06.2026 відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Харківської області складено акт про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушення цілісності, пошкодження конверта (паковання).

16.06.2026 позивач через підсистему "Електронний суд" надав заяву, до якої додав довідку про відкриття рахунку.

Ухвалою від 18.06.2026 Господарський суд Харківської області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №922/2035/26 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 13 липня 2026 року о 12:30 год, у яке викликав уповноважених представників учасників справи.

13.07.2026 представниця ТОВ "Завод "Будінвест" - Кузнецова А.А. надала заяву (вх.№17027) про відвід судді Ольшанченка В.І. по справі №922/2035/26, в якій просить відвести суддю Ольшанченка В.І. від розгляду справи №922/2035/26 у зв`язку з недопуском до правосуддя в порядку п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України

В обґрунтування своєї заяви посилається на п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України та зазначає про недопуск у судове засідання, у зв`язку з відсутністю паспорта громадянина України.

Дослідивши надану заяву про відвід судді та матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 3 статті 38 ГПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Посилання позивача на наявність у нього сумнів у неупередженості та об`єктивності судді з вказаних у заяві підстав не відповідають вимогам, визначеним у п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність заявленого відводу судді від розгляду справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 ГПК України до повноважень секретаря судового засідання належить, зокрема, перевірка явки учасників судового процесу, встановлення осіб, які беруть участь у судовому засіданні, у тому числі в режимі відеоконференції, та повідомлення про це головуючого у судовому засіданні.

Отже, саме секретар судового засідання здійснює організаційні дії щодо перевірки присутності учасників процесу та інформування судді про їх явку.

За приписами ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Частиною 4 статті 201 ГПК України визначено, що головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряє повноваження представників.

Отже, встановлення особи учасника судового процесу є передбаченою процесуальним законом процедурою, спрямованою на забезпечення належної участі осіб у судовому розгляді та дотримання гарантій здійснення правосуддя.

Встановлення особи можливе лише за документом, який посвідчує її.

Перелік таких документів визначений у ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Так, відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" документами, що посвідчують особу, є, зокрема, паспорт громадянина України, посвідчення водія, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу.

Цей перелік документів визначений імперативною нормою, є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Зазначені дії суду спрямовані на забезпечення ключових завдань господарського судочинства, зокрема застосування до кожного учасника справи належної та уніфікованої правової процедури, а також на неухильне дотримання однієї з основоположних засад судочинства - рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона мала при собі посвідчення адвоката України та Єдокументи в дії щодо встановлення її особи, є безпідставними, оскільки: по-перше, це нічим не підтверджено; по-друге, посвідчення адвоката України та Єдокумент не є належними та допустимими документами, які посвідчують особу, оскільки вони відсутні у переліку статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", який має вищу юридичну силу над постановою Кабінету Міністрів України.

Посилання представниці позивача на те, що вказані дії суперечать п. 2 ч. 4 ст. 60 ГПК України та викликають сумнів у неупередженості судді, є надуманими та безпідставними, оскільки: по-перше, вона не спілкувалася з суддею; по-друге, Кузнецова А.А., яка є адвокатом, мала би знати положення частини 4 статті 60 ГПК України, за якою повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Отже, частина 4 статті 60 ГПК України визначає перелік документів, якими підтверджуються повноваження адвоката як представника, а не особу.

Ордер про надання правничої допомоги та договір, які нібито в неї були, як зазначила ОСОБА_1 у своїй заяві, підтверджують тільки повноваження адвоката Кузнецової А.А. як представника ТОВ "Завод "Будінвест".

Натомімсть, документи, що посвідчують особу ОСОБА_1 не було надано ані секретарю судового засідання, ані судді.

За таких обставин, встановити особу, яка з`явилася у суд, та назвала себе ОСОБА_1 не вбачається можливим.

Представницею позивача Кузнецовою А.А. не наведено в своїй заяві про відвід судді жодної конкретної обставини, визначеної частиною 1 ст. 35 ГПК, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність заявленого відводу судді.

Згідно зі ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Положенням статті 126 Конституції України надано офіційне тлумачення у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу).

Відповідно до ч. 1 4 ст. 6 Закону України "Про судоустрій України" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Оцінивши наведені представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Будінвест" адвокатом Кузнецовою А.А. підстави для відводу головуючого у справі судді Ольшанченка В.І., суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді за відсутності жодних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді цієї справи.

На підставі викладеного суд вважає заяву представника позивача Кузнецової А.А. від 13.07.2026 (вх.№17027) про відвід судді Ольшанченка В.І. у справі №922/2035/26 необґрунтованою.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 39 ГПК України, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про відвід надійшла до суду більше ніж за три робочі дні до наступного засідання, з метою уникнення сумнівів у неупередженості судді Ольшанченка В.І., суд вважає за необхідне передати заяву представника позивача Кузнецової А.А. від 13.07.2026 (вх.№17027) про відвід судді Ольшанченка В.І. у справі №922/2035/26 на автоматизований розподіл справи між суддями з метою вирішення питання про відвід в іншому складі суду.

Керуючись ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", ст. 33, 35, 38, 39, 60, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву представниці позивача Кузнецової А.А. від 13.07.2026 (вх.№17027) про відвід судді Ольшанченка В.І. у справі №922/2035/26 необґрунтованою.

2. Передати матеріали справи №922/2035/26 на автоматизований розподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Повне судове рішення складено та підписано 14.07.2026.

СуддяВ.І. Ольшанченко