Ухвала суду № 138222217, 14.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі про банкрутство

(підготовче засідання)

"14" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2110/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононової О.В.

при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.

розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сатаро Капітал" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лорето-Трейд" , код ЄДРПОУ 45096101 за участю :

учасники процесу в призначене судове засідання не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сатаро Капітал" звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Лорето-Трейд". В обґрунтування заяви кредитор зазначає, що у боржника ТОВ "Лорето-Трейд" наявна безспірна заборгованість перед кредитором у розмірі 22 959 494,34 грн., яка виникла на підставі Договору про надання фінансового кредиту №02-12-24/1 від 02.02.2024.

Розглянувши зазначену заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Лорето-Трейд", судом встановлено, що вона не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, тому ухвалою від 17.06.2026 суд залишив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сатаро Капітал" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лорето-Трейд" (вх. №2110/26 від 11.06.2026) без руху.

Цією ж ухвалою заявник був повідомлений про виявлені судом недоліки та зобов`язано заявника надати суду докази оплати судового збору у розмірі 26 624,00 грн. та докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень у розмірі 77 823,00 грн.

23.06.2026 до суду від ТОВ "Фінансова компанія "Сатаро Капітал" надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 15225), до якої заявник на виконання вимог ухвали від 17.06.2026 надав докази сплати судового збору та докази авансування винагороди арбітражному керуючому.

Розглянувши заяву ТОВ "Фінансова компанія "Сатаро Капітал" про усунення недоліків, судом встановлено, що заявник усунув недоліки, що були допущені при подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи, що заявником усунуті недоліки заяви в межах встановленого строку, суд ухвалою від 06.07.2025 прийняв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сатаро Капітал" про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду, призначив проведення підготовчого засідання по справі на "14" липня 2026 р. о(б) 15:20 год.

Зобов`язав боржника у відповідності до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства до дати проведення підготовчого засідання надати суду відзив на заяву кредитора, в якому викласти заперечення або визнання боргу кредитора, докази, що підтверджують обставини викладені у відзиві на заяву кредитора.

10.07.2026 від представника ініціюючого кредитора надійшла заява (вх. №16910) про розгляд заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за відсутності представника заявника.

10.07.2026 до суду від боржника ТОВ "Лорето-Трейд" надійшов відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство (вх. № 16919), в якому боржник зазначає, що не заперечує факту укладення з ініціюючим кредитором договору про надання фінансового кредиту, отримання кредитних коштів та наявності основної заборгованості. Водночас боржник вважає, що кредитором неправильно визначено розмір грошових вимог у частині процентів за користування кредитом, оскільки їх нарахування здійснено після закінчення погодженого сторонами строку кредитування, що, на думку боржника, суперечить правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду. У зв`язку з цим боржник вважає обґрунтованими вимоги щодо процентів лише за період дії кредитного договору відповідно до здійсненого ним розрахунку.

Крім того, боржник зазначає, що наразі не має можливості погасити заборгованість з причин, які не залежать від його волі, посилаючись на запровадження та тривалу дію воєнного стану, наслідки збройної агресії Російської Федерації, істотне ускладнення господарської діяльності, порушення логістичних процесів та зниження економічної активності. На думку боржника, саме ці обставини об`єктивно унеможливили своєчасне виконання зобов`язань, при цьому він діяв добросовісно та здійснював часткове погашення заборгованості.

Також боржник вважає заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство передчасною, оскільки, на його переконання, кредитором не доведено наявності ознак неплатоспроможності в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема не надано доказів безрезультатності вжиття заходів щодо примусового стягнення заборгованості поза межами процедури банкрутства. При цьому боржник наголошує, що визнає існування заборгованості та не відмовляється від її погашення після усунення обставин, які наразі унеможливлюють виконання грошових зобов`язань.

У зв`язку з наведеним боржник просить суд відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство та провести підготовче засідання за його відсутності.

Розглянувши та перевіривши у порядку ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства обґрунтованість вимог заявника у підготовчому засіданні суду, здійснивши всебічно та повно оцінку поданих суду кредитором доказів, що мають значення для розгляду судом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та вислухавши пояснення представників кредитора, суд встановив наступне.

Частиною 1ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Так, судом встановлено, що в своїй заяві ТОВ "ФК "Сатаро Капітал" просить визнати його вимоги до боржника в загальному розмірі 22 986 118, 34 грн., у тому числі:

- вимоги першої черги в сумі 26 624,00 грн. (витрати по сплаті судового збору);

- вимоги четвертої черги в сумі 3 461 174,34 грн. (2 407 200,00 грн. - основний борг; 881 628,76 грн. - проценти за користування кредитом; 32 052,03 грн. - 3% річних та 140 293,55 грн. - інфляційні втрати);

- вимоги шостої черги в сумі 19 498 320,00 грн. (пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту у розмірі 5% за кожен день прострочення згідно з п. 7.2 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що 02.12.2024 між ТОВ "Фінансова компанія "Сатаро Капітал" та ТОВ "Лорето-Трейд" був укладений Договір про надання фінансового кредиту №02-12-24/1 (надалі Договір).

Відповідно до умов Договору, ТОВ "Фінансова компанія "Сатаро Капітал" (як Кредитодавец) надало ТОВ "Лорето-Трейд" (як Позичальник) фінансовий кредит у сумі 2 407 200,00 грн. (два мільйони чотириста сім тисяч двісті гривень 00 копійок) на строк до 31.12.2025. Згідно Договору Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю всю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 24% річних не пізніше зазначеного в Договорі строку.

У відповідності до вказаних умов Договору Кредитодавець перерахував на рахунки Позичальника грошові кошти в загальній сумі 2 407 200,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, а саме:

- платіжна інструкція № 20 від 02.12.2024 р. на суму 702 100,00 грн.;

- платіжна інструкція № 23 від 03.12.2024 р. на суму 1 003 000, 00 грн.;

- платіжна інструкція № 43 від 06.12.2024 р. на суму 702 100,00 грн.

До матеріалів справи доданий акт звірки розрахунків на вказану суму.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Пункт перший частини другої цієї ж статті визначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.39 Кодексу перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені ініціюючим кредитором грошові вимоги в частині основного боргу у розмірі 2 407 200,00 грн є належним чином підтвердженими, відповідають умовам укладеного між сторонами договору та вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню.

Згідно з п. 1.1. (б) Договору Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за користування Кредитом у розмірі 24% річних.

Відповідно до 2.3. Договору проценти за користування Кредитом нараховуються щомісяця та обчислюються від суми Кредиту, яка фактично знаходилась у користуванні Позичальника за кожен календарний день користування Кредитом за методом "факт/365 (366)" з моменту надання Кредиту до моменту повного повернення Кредиту, при цьому день надання Кредиту враховується, а день повернення Кредиту не враховується.

До матеріалів справи доданий розрахунок відсотків, відповідно якого кредитор просить суд визнати суму нарахованих 24% річних за період з 02.12.2024 по 11.06.2026 в загальній сумі 881 628, 76 грн.

Відповідно до п. 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, згідно з позицією Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від вказаного правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право Кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відтак, нарахування процентів за користування Кредитом припиняється після спливу визначеного Договору строку кредитування, а саме 31.12.2025.

З урахуванням наведеного, враховуючи визначений Договором строк його дії Позичальник повинен сплатити Кредитодавцю проценти за користування кредитом за період 02.12.2024 по 31.12.2025 у сумі 622 577,81 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені ініціюючим кредитором грошові вимоги в частині нарахованих відсотків є належним чином підтвердженими, відповідають умовам укладеного між сторонами договору та вимогам чинного законодавства на суму 622 577,81 грн., у зв`язку з чим є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню в цій частині. Решту вимог щодо нарахованих відсотків суд відхиляє.

Відповідно до п. 7.2 Договору за порушення строку строків повернення Кредиту та процентів за користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю додатково до встановленої процентної ставки: 5 (п`ять) відсотків від суми простроченої заборгованості за кредитом/відсотками за кожний день прострочки.

Пунктом 4.2.3 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми Кредиту та нарахованих процентів за його користування Позичальник повинен сплатити Кредитодавцю неустойку (пеню)

Відповідно до частин першої та третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, кредитор просить суд визнати нараховану суму пені у відповідності до п. 7.2 Договору в загальному у розмірі 19 498 320,00 грн. та включити її до 6-ї черги вимог кредиторів.

Крім того, статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з чим кредитор просить суд визнати нараховані суми інфляційних збитків в розмірі 140 293,55 грн та 32 052,03 грн - 3% річних.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

Водночас пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, містить приписи, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України введений в дію Законом України № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022.

Воєнний стан, що триває, введений в Україні із 24 лютого 2022 року, згідно Указу Президента України року № 64/2022 від 24.02.2022 та Закону України № 2102-IX від 24.02.2022.

У своїх постановах Верховний Суд від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24) та від 06 травня 2025 року у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24) виснував, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене, оскільки прострочення виконання зобов`язання за Договором про надання фінансового кредиту №02-12-24/1 від 02.12.2024 відбулось у період дії в Україні воєнного стану, суд дійшов висновку, що правовідносини сторін підпадають під дію імперативних приписів п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Законодавець, впроваджуючи зазначені зміни, мав на меті полегшити фінансовий тягар на боржників (позичальників) у надзвичайних умовах воєнного стану, встановивши тимчасову заборону на застосування заходів цивільно-правової відповідальності, передбачених статтею 625 ЦК України.

Враховуючи, що вимоги Кредитора в частині нарахування пені в розмірі 19 498 320,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 140 293,55 грн та 3% річних у розмірі 32 052,03 грн за своєю правовою природою є заходами відповідальності за порушення грошового зобов`язання, їх нарахування за період дії воєнного стану суперечить чинному законодавству.

За таких обставин, суд відхиляє вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Сатаро Капітал" щодо заявленої пені у розмірі 19 498 320,00 грн., інфляційних збитків у розмірі 140 293,55 грн та 32 052,03 грн - 3% річних.

Відтак, вимоги ініціюючого кредитора до боржника складають загальну суму 3 029 777,81 грн. грн., які не були задоволені боржником протягом встановленого для їх погашення строку.

Ініціюючим кредитором при подачі до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повністю дотримані вимоги ст.ст. 1, 34 Кодексу.

Відсутність спору про право в межах процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у вирішенні питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 39 Кодексу встановлено, що за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство, визнання вимог кредитора та їх розмір, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, введення процедури розпорядження майном та призначення розпорядника майна.

Оцінивши представлені сторонами докази, враховуючи, що між кредитором та боржником відсутній спір про право, суд на підставі ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства вважає за необхідне відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лорето-Трейд" (ЄДРПОУ 45096101), ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, визнати вимоги ініціюючого кредитора до боржника в загальній сумі 3 134 224,81 грн. (з яких 3 029 777,81 грн. сума заборгованості, 26 624,00 грн судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 77 823,00 грн. витрат пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати.

Приписами ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.

Проте, Законом України від 05.06.2020 N 686-IX "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства" доповнено Прикінцеві та перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства пунктом 2-1, відповідно до якого встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сатаро Капітал" при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство запропонував кандидатуру арбітражного керуючого Іваненко Євгена Володимировича (свідоцтво № 1412 від 19.07.2013) для призначення розпорядником майна та надав суду заяву Іваненко Є.В. на призначення його розпорядником майна.

Розглянувши заяву арбітражного керуючого Іваненко Євгена Володимировича (свідоцтво № 1412 від 19.07.2013), суд встановив наступне.

Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими особами у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;

4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів;

6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.

До призначення арбітражним керуючим особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до осіб, зазначених у цій частині.

Судом встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого Іваненко Євгена Володимировича (свідоцтво № 1412 від 19.07.2013) не належить до жодної з категорії осіб, перелічених в ч. 3 ст. 28 Кодексу, а отже відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича (свідоцтво № 1412 від 19.07.2013).

При цьому, за приписами ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

У зв`язку з викладеним вище, враховуючи відсутність у справі відомостей про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за останні 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, суд встановлює розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Іваненку Є.В. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень, джерелом оплати встановити кошти, авансовані кредитором на депозитний рахунок Господарського суду Харківської області.

Враховуючи, що на час проведення підготовчого засідання боржник не може у повному обсязі задовольнити вимоги кредитора, з метою виявлення всіх кредиторів і осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника, суд здійснює оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Щодо правової позиції боржника про необхідність відмови в задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про його банкрутство, то суд критично оцінює доводи боржника про передчасність звернення ініціюючого кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з дією воєнного стану та наявністю обставин непереборної сили.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

Обрання способу судового захисту є правом особи, яка вважає, що її право порушене. Саме кредитор визначає спосіб захисту свого права, який, на його думку, є належним та ефективним, за умови що такий спосіб передбачений законом або договором чи відповідає змісту порушеного права та характеру його порушення. При цьому ні боржник, ні суд не вправі підміняти волевиявлення кредитора щодо обрання способу судового захисту, якщо такий спосіб прямо передбачений законодавством.

Кодексом України з процедур банкрутства передбачено право кредитора звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі наявності підстав, визначених цим Кодексом (статті 1, 34 КУзПБ).

При цьому положення Кодексу не ставлять реалізацію такого права у залежність від попереднього вжиття кредитором інших способів захисту, від спливу будь-якого додаткового строку чи від оцінки боржником доцільності такого звернення. Сам по собі факт визнання боржником наявності заборгованості та посилання на неможливість її погашення у зв`язку із запровадженням воєнного стану, обставинами непереборної сили або складним фінансовим становищем не свідчить про передчасність звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та не є самостійною підставою для відмови у відкритті провадження у справі. Такі обставини можуть підлягати оцінці судом лише в межах застосування відповідних норм матеріального права, однак не обмежують гарантоване законом право кредитора на судовий захист.

Керуючись ст.ст. 233-234 ГПК України, ст. ст.1,11,28, 36, 39,41,44-45 Кодексу України з процедур банкрутства,

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лорето-Трейд", код ЄДРПОУ 45096101.

2. Визнати розмір вимог ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сатаро Капітал" (ЄДРПОУ 42309514) в загальному розмірі 3 134 224,81 грн. (з яких 3 029 777,81 грн. сума заборгованості, 26 624,00 грн судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 77 823,00 грн. витрат пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства).

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

4. Ввести процедуру розпорядження майном боржника.

5. Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Іваненко Євгена Володимировича (свідоцтво № 1412 від 19.07.2013), адреса: 61050, м. Харків, вул. Юр`ївська, 14/7,), та встановити розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Лорето-Трейд" у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, джерелами сплати грошової винагороди розпоряднику майна є авансування кредитором, що внесено на депозитний рахунок господарського суду.

6. Здійснити офіційне оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України про відкриття справи про банкрутство боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Лорето-Трейд", м. Харків, код ЄДРПОУ 45096101із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

7. Встановити строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 01.09.2026.

8. Встановити строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника до 30.09.2026.

9. Попереднє засідання господарського суду призначити на "15" вересня 2026 р. о(б) 15:00 год.

10. Зобов`язати розпорядника майна боржника надати до суду не пізніше 30.09.2026 звіт про поведену роботу.

11. Зобов`язати розпорядника майна провести аналіз фінансово - господарської діяльності боржника та надати його до суду до 30.09.2026.

12. Ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство надіслати кредитору, боржнику, власнику майна, розпоряднику майна, державному реєстратору, органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника, Київському районному суду м. Харкова, Київському відділу державної виконавчої служби м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, установам, що здійснюють облік нерухомого та рухомого майна (органу державної реєстрації речових прав, органам державної автомобільної інспекції за місцезнаходженням боржника), установам банків, що обслуговують рахунки боржника, державному органу з питань банкрутства.

Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена та підписана 14.07.2026.

СуддяКононова О.В.