Ухвала суду № 138222212, 14.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________

УХВАЛА

"14" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1077/26

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Божко Є.А.

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" (61124, м. Харків, вул. Каштанова, буд. 29) до Харківської торгово-промислової палати (61037, м. Харків, пр-т Героїв Харкова, 122Б) про зобов`язання виконати умови договору за участю представників:

позивача - Миронов О.А. (ордер серія АХ № 1321700 від 01.06.2026),

відповідача - Каутна І.Г. (в порядку самопредставництва), Мащенко Н.В. (в порядку самопредставництва)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвол А" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської торгово-промислової палати, в якій просить зобов`язати Харківську регіональну торгово-промислову палату (ЄДРПОУ 02944768) виконати умови договору, а саме вчинити дії з видачі сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвол А" (ЄДРПОУ 42583345) за заявою від 16.12.2025 року б/н за договором оренди комунального майна 376Н від 12.04.2019, судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.04.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" (вх.№ 1077/26) залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвол А" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвол А" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: уточнення повного найменування відповідача; зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надання доказів сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

07.04.2026 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (вх.№ 8339/26).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1077/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначити підготовче засідання 06 травня 2026 року об 11:30.

29.04.2026 від Харківської торгово-промислової палати через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 10234/26), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

05.05.2026 від Харківської торгово-промислової палати через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 10724/26), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У підготовчому засіданні 06.05.2026 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання на 26.05.2026 на 12:00.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 06.05.2026.

У підготовчому засіданні 26.05.2026 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.06.2026 на 11:00.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 26.05.2026.

17.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№ 14790/26).

17.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення (вх.№ 14792/26).

23.06.2026 від Харківської торгово-промислової палати через систему "Електронний суд" надійшло заперечення на клопотання про долучення доказів (вх.№ 15279/26).

23.06.2026 від Харківської торгово-промислової палати через систему "Електронний суд" надійшло заперечення на додаткові пояснення (вх.№ 15282/26).

У судовому засіданні 24.06.2026 постановлено ухвалу. яку внесено до протоколу судового засідання, про відмову в задоволенні клопотання про долучення доказів, про відкладення судового засідання на 14.07.2026 на 12:30.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 24.06.2026.

06.07.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження (вх.№16303/26 від 06.07.2026), в якому позивач просить суд:

1. Постановити ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження.

2. Після повернення до стадії підготовчого провадження розглянути клопотання ТОВ "Інвол А" про призначення судової будівельно-технічної експертизи, яке додається.

Позивач зазначає, що згідно відзиву на позов відповідач не заперечує факт пошкодження внаслідок ракетного обстрілу будівлі за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 37. Натомість відповідач посилається на відсутність належних доказів того, що пошкодження вказаної будівлі є такими, що перешкоджають (перешкоджали) позивачу в подальшій експлуатації орендованого майна згідно з умовами договору оренди комунального майна № 376Н від 12.04.2019 року. В листі КЗ "Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості" від 29.05.2026 року підтверджено, що станом на поточний час "відновлювальні роботи будівлі не завершені. Питання щодо технічного стану конструкцій, можливості їх подальшої експлуатації, демонтажу, ремонту або утилізації має вирішуватися з урахуванням результатів технічного обстеження, вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, будівельних норм та вимог безпеки". Будівля за адресою: м. Харків, вул. Сумська, будинок 37 є об`єктом культурної спадщини - пам`яткою архітектури місцевого значення, охоронний № 13 згідно рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих № 61 від 25.01.1972 року. Тому позивач не мав і не має права самостійно провести технічне/експертне обстеження будівлі, отримати відповідний висновок. Такі повноваження мають виключно власник будівлі та за дорученням власника - володілець будівлі (балансоутримувач). Позивач позбавлений можливості проведення експертизи за власною ініціативою поза межами судового процесу як на стадії звернення із заявою до відповідача про отримання сертифікату на підтвердження форс-мажорних обставин, так і до звернення з позовом до суду.

Позивач стверджує, що так як предметом даного спору є оскарження неправомірних дій відповідача, встановити істину по справі неможливо без застосування спеціальних знань, тобто необхідне призначення експертизи, у зв`язку з чим позивач просить суд:

1. Призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу.

2. Проведення експертизи доручити експерту (експертам) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Контракт-Проект» (ЄДРПОУ 23318489, юридична адреса: 61166, м. Харків, проспект Науки, буд.40. Електронна пошта - proekt@meta.ua, директор Слєпєнков Сергій Анатолійович).

3. На вирішення експерта (експертів) поставити наступні питання:

3.1. Які саме пошкодження були спричинені конструктивним елементам будівлі Комунального закладу «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості», розташованої за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 37, внаслідок ракетного обстрілу 01.03.2022 року, та чи вони мали (мають) вплив на технічну можливість і безпеку розміщення та експлуатації рекламних конструкцій ТОВ «Інвол А» відповідно до договору оренди комунального майна від 12.04.2019 року № 376Н?

3.2. Чи є технічно можливим та безпечним розміщення та експлуатація рекламних конструкцій ТОВ «Інвол А» відповідно до договору оренди комунального майна від 12.04.2019 року № 376Н на конструктивних елементах будівлі Комунального закладу «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості», розташованої за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 37, без проведення відновлювальних робіт (поточного та/або капітального ремонту) щодо отриманих будівлею пошкоджень внаслідок ракетного обстрілу 01.03.2022 року?

4. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого експертного висновку.

5. Витрати за проведення експертизи покласти на позивача.

Позивач просить врахувати, що факт пошкодження будівлі, на якій розміщувався рекламний носій позивача, внаслідок ракетного обстрілу 01.03.2022 року не заперечується відповідачем, піддаються сумніву лише технічні наслідки пошкоджень, чи перешкоджають вони експлуатації відповідних частин будівлі для розміщення і експлуатації рекламного носія позивача. Згідно витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого чи знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, станом на 08.12.2025 року (тобто протягом всього строку дії договору оренди та після припинення його дії) роботи з відновлення пошкодженої будівлі не були розпочаті. Також позивач звертає увагу на перевантаженість державних експертних установ, що може істотно вплинути на строки проведення експертизи.

06.07.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" через систему "Електронний суд" надійшла заява про уточнення позовної вимоги (вх.№ 16329/26 від 06.07.2026). Позивач підтримує своє твердження про надання відповідачем неякісної послуги згідно публічного зобов`язання, проте, враховуючи нечіткість формулювання позовної вимоги та те, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є покладення судом на відповідача обов`язку виконання зобов`язання в натурі з дотриманням відповідних вимог якості публічної послуги, зокрема принципів повноти дослідження фактичних обставин, об`єктивності та неупередженості, позовна вимога підлягає уточненню. З урахуванням уточнення позивач просить розглянути та вирішити по суті наступну позовну вимогу: Зобов`язати Харківську регіональну торгово-промислову палату (ЄДРПОУ 02944768) повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвол А» (ЄДРПОУ 42583345) від 16.12.2025 року про засвідчення форс-мажорних обставин за договором оренди комунального майна № 376Н від 12.04.2019 року.

14.07.2026 від Харківської торгово-промислової палати через систему "Електронний суд" надійшло заперечення на клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження (вх.№ 17150/26), в якому відповідач просить:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвол А» у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 922/1077/26.

2. Відмовити в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи та прийнятті до розгляду документів, долучених до клопотання від 04.07.2026 про повернення до стадії підготовчого провадження.

3. Визнати подання Позивачем клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 922/1077/26 з долученими до нього клопотанням про призначення судової експертизи і додатковими документами зловживанням процесуальними правами.

Відповідач наголошує на тому, що у позивача було достатньо часу та можливостей скористатись своїми процесуальними правами на стадії підготовчого провадження, якими він не скористався без поважних причин, позивачем не наведено достатньо переконливих і виключних підстав для повернення до стадії підготовчого провадження. В свою чергу, обґрунтування повернення на стадію підготовчого провадження необхідністю призначення судової експертизи у справі є безпідставним, оскільки результати проведення експертизи не існували на момент розгляду Харківською ТПП Заяви 376 та надання відмови 22.01.2026 року, тому будуть вважатися новими та такими, що не належать до предмету спору, а саме відмови Харківської ТПП від 22.01.2026 року у засвідченні форс-мажорних обставин за Заявою 376 від 16.12.2025 року.

Відповідач вважає, що подання позивачем на друге судове засідання розгляду справи по суті клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та клопотання до нього про призначення судової експертизи після завершення підготовчого провадження слід визнати зловживанням процесуальними права в порядку ст. 43 ГПК України, оскільки такі дії спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

14.07.2026 від Харківської торгово-промислової палати через систему "Електронний суд" надійшло заперечення на клопотання про призначення судової експертизи (вх.№ 17152/26), в якому відповідач просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвол А» у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи у справі № 922/1077/26, оскільки судова експертиза, на проведенні якої наполягає позивач та якої не існувало на момент розгляду Заяви 376 і відмови відповідача, є новим доказом та виходить за межі предмету спору, а саме відмови від Харківської ТПП від 22.01.2026 року №15/2/63.01-6 у засвідченні форс-мажорних обставин за Заявою позивача від 16.12.2026 року №б/н за договором оренди комунального майна №376Н від 12.04.2019 року.

14.07.2026 від Харківської торгово-промислової палати через систему "Електронний суд" надійшло заперечення на заяву про уточнення позовної вимоги (вх.№ 17153/26), в якому відповідач просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвол А» у задоволенні заяви про уточнення позовної вимоги, оскільки, по-перше, позивач без поважних причин пропустив строк, встановлений ст. 46 ГПК України, по-друге, вимагаючи зобов`язати Харківську ТПП повторно розглянути Заяву 376, позивач фактично просить суд підмінити зазначений орган, що є недопустимим, оскільки вирішення цього питання не відноситься до компетенції господарського суду, по-третє, повторний розгляд заяви позивача про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не тягне за собою виникнення у Харківської ТПП обов`язку видати позивачу сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин.

У судовому засіданні 14.07.2026 представник позивача підтримав клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" про повернення до стадії підготовчого провадження, заяву про уточнення позовної вимоги та клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Присутні у судовому засіданні 14.07.2026 представники відповідача заперечували щодо вказаних заяв та клопотань та просили суд відмовити в їх задоволенні.

У судовому засіданні 14.07.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" про повернення до стадії підготовчого провадження (вх.№16303/26 від 06.07.2026), суд встановив наступне.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Белеш та інші проти Чеської Республіки").

Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Господарським процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Втім, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21 зроблено висновок, що "відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі ч.4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті".

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі №234/11607/20 (провадження №61-15126св21) зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Згідно зі ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Виходячи з наведених норм, вбачається, що позивач може реалізувати своє право на подання заяви про зміну предмета або підстав позову та клопотання про призначення експертизи лише на стадії підготовчого провадження.

Отже, для з`ясування обставин справи, які мають істотне значення для вирішення спору, а також для надання учасникам справи можливості скористатися процесуальними правами, суд вбачає за необхідне повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач мав достатньо часу для подання клопотання про призначення експертизи протягом підготовчого провадження, проте цим правом не скористався без поважних причин, суд зазначає, що сам факт активної процесуальної поведінки позивача в інший спосіб, зокрема подання доказів, пояснень, не є доказом відмови позивача від права на подання клопотання про призначення експертизи, навпаки, він підтверджує, що позивач добросовісно намагався забезпечити розгляд справи.

Суд зауважує, що обов`язок сторони сприяти оперативності процесу не є абсолютним і не може превалювати над правом сторони на всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи.

Щодо посилань відповідача на неявку представника позивача в судові засідання 26.05.2026 та 24.06.2026 без поважних причин суд зазначає, що неявка сторони в засідання сама по собі є підставою для настання відповідних процесуальних наслідків, передбачених ГПК України, однак не є самостійною підставою для відмови в клопотанні про повернення до стадії підготовчого провадження, якщо обставини, покладені в основу такого клопотання, є об`єктивно вагомими.

Оцінюючи вагомість підстав для повернення на стадію підготовчого провадження в сукупності, суд враховує, що предметом спору є встановлення технічного стану пам`ятки архітектури, обстеження якої позивач не міг ініціювати самостійно, а єдиним способом отримання відповідних доказів є призначення судової експертизи. За таких обставин, клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" про уточнення позовної вимоги (вх.№ 16329/26 від 06.07.2026), суд встановив таке.

Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ГПК України одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Крім того, суд звертаючись до правових висновків ВС у постанові від 28.09.2021 у справі №902/743/18, зазначає таке. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Згідно з висновками Верховного суду, викладеними у постанові ВС КГС від 22.07.2021 у справі №910/18389/20: предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

З поданої позивачем заяви про уточнення позовної вимоги та з тексту позову вбачається, що обставини, якими позивач обґрунтовує порушення свого права, залишилися тими ж самими, тобто підстава позову не змінюється. Водночас, у даному випадку відбувається зміна предмету позову.

Тому в даному випадку судом розцінює заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" про уточнення позовної вимоги (вх.№ 16329/26 від 06.07.2026) саме як заяву про зміну предмету позову, приймає її до розгляду та долучає до матеріалів справи. Подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням вказаної заяви.

Суд відхиляє посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 910/7036/17, згідно з якою вимога про зобов`язання торгово-промислової палати розглянути заяву про засвідчення форс-мажорних обставин є неприпустимою підміною судом компетенції зазначеного органу, оскільки рішення суду про зобов`язання розглянути заяву не тягне виникнення обов`язку видати сертифікат, оскільки уточнена позовна вимога полягає у зобов`язанні відповідача повторно розглянути заяву від 16.12.2025, тобто вчинити процедурну дію, а не в зобов`язанні відповідача засвідчити форс-мажорні обставини чи видати сертифікат, тобто такий спосіб захисту не покладає на суд функції, віднесені законом до виключної компетенції Харківської торгово-промислової палати, а спрямований на усунення можливих процедурних недоліків розгляду, який мав місце 22.01.2026.

Доводи відповідача про те, що повторний розгляд заяви за тими самими документами не призведе до іншого результату і, відповідно, не відновить прав позивача, суд вважає передчасним, оскільки стосується питання обґрунтованості позову по суті.

Щодо клопотання Харківської торгово-промислової палати про визнання подання позивачем клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 922/1077/26 з долученими до нього клопотанням про призначення судової експертизи і додатковими документами зловживанням процесуальними правами, викладеного у запереченні на клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження (вх.№ 17150/26 від 14.07.2026), суд зауважує наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з положень ст. 43 ГПК України учасники судового процесу мають добросовісно користуватись процесуальними правами, враховуючи завдання та основні засади господарського судочинства, визначені ст. 2 ГПК України, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права, надані законом тим особам, які беруть участь у процесі при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Водночас, під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи.

Слід зазначити, що подання доказів, наведення своїї доводів, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, є безумовним правом учасників справи.

Заявник вважає, що подання позивачем на друге судове засідання розгляду справи по суті клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та клопотання до нього про призначення судової експертизи після завершення підготовчого провадження слід визнати зловживанням процесуальними права в порядку ст. 43 ГПК України, оскільки такі дії спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Суд зауважує, що зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань судочинства. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні "схожі" на юридичні факти, з якими закон пов`язує настання певних наслідків.

Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин (постанова Верховного Суду від 11.11.2019 у справі №337/474/14).

Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.

Відповідно до ст. 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Заходами процесуального примусу, згідно зі ст. 132 Господарського процесуального кодексу України є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.

Положеннями ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника (ч. 3 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що дії позивача щодо звернення до суду з клопотанням про повернення до стадії підготовчого провадження та клопотанням про призначення судової експертизи після завершення підготовчого провадження не може визнаватися зловживанням процесуальними правами, адже відповідні дії вказують лише на здійснення ним права на звернення до суду з відповідними клопотаннями, передбаченими положеннями ГПК України. Звертаючись до суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвол А" мало та має дійсний намір захистити свої права в судовому порядку.

Крім того, суд зазначає, що у вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить ці повноваження до виключної компетенції судів.

Судом не виявлено вчинення дій, які б могли бути розцінені судом як зловживання процесуальними правами. Відтак, суд відмовляє у задоволенні клопотання Харківської торгово-промислової палати про визнання подання позивачем клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 922/1077/26 з долученими до нього клопотанням про призначення судової експертизи і додатковими документами зловживанням процесуальними правами, викладеного у запереченні на клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження (вх.№ 17150/26 від 14.07.2026).

Щодо клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до частин 1 - 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Частиною 1 статті 100 ГПК України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 910/2605/17).

Господарський суд враховує, що відповідно до частин 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з частиною 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо (аналогічна права позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі №920/611/19).

Обґрунтовуючи клопотання про призначення експертизи, позивач зазначає, що згідно відзиву на позов відповідач не заперечує факт пошкодження внаслідок ракетного обстрілу будівлі за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 37, натомість відповідач посилається на відсутність належних доказів того, що пошкодження вказаної будівлі є такими, що перешкоджають (перешкоджали) позивачу в подальшій експлуатації орендованого майна згідно з умовами договору оренди комунального майна № 376Н від 12.04.2019 року. Згідно витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого чи знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, станом на 08.12.2025 року (тобто протягом всього строку дії договору оренди та після припинення його дії) роботи з відновлення пошкодженої будівлі не були розпочаті.

Суд бере до уваги, що будівля за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 37 є пам`яткою архітектури місцевого значення. З огляду на це, позивач, який не є власником або балансоутримувачем будівлі, не мав і не має права самостійно провести технічне обстеження будівлі та отримати відповідний висновок.

Суд зауважує, що в кожному конкретному випадку в силу приписів статті 99 ГПК України саме суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Суд зазначає, що встановлення наявності чи відсутності пошкоджень конструктивних елементів будівлі, їх характеру, ступеня руйнування, а також впливу цих руйнувань на безпечну експлуатацію рекламних конструкцій вимагає фахових знань у галузі будівництва та інженерії. Суд не володіє спеціальними технічними знаннями для самостійного встановлення зазначених фактів, які входять до предмета доказування у цій справі.

Стосовно посилань відповідача щодо того, що предметом доказування у справі є виключно правомірність відмови відповідача від 22.01.2026, яка має оцінюватися лише на підставі документів, що існували на момент прийняття цього рішення, суд зазначає, що наведена відповідачем практика КГС ВС (зокрема у справі №910/5217/20) стосується розмежування нововиявлених обставин, нових доказів і доказів, здобутих після ухвалення рішення у контексті процесуального інституту перегляду судових рішень та апеляційного оскарження, тобто регулює зовсім іншу процесуальну ситуацію. Крім того, предметом експертного дослідження за клопотанням позивача є не оцінка правильності дій Харківської ТПП станом на 22.01.2026, а встановлення об`єктивного технічного стану будівлі та її конструктивних елементів, пошкоджених внаслідок ракетного обстрілу 01.03.2022, і технічної можливості (неможливості) експлуатації рекламного носія позивача. Ця обставина є фактом об`єктивної дійсності, що виник у момент пошкодження будівлі та зберігається дотепер.

Посилання відповідача на практику відмови в аналогічних клопотаннях у справах № 922/1076/26, № 922/1074/26, № 922/1075/26 суд не приймає як таке, що має преюдиційне значення для цієї справи, оскільки обставини кожної справи підлягають самостійній оцінці судом, що її розглядає.

Таким чином, обставини цієї справи свідчать про об`єктивну необхідність призначення експертизи для з`ясування наявності чи відсутності пошкоджень конструктивних елементів будівлі, їх характеру, ступеня руйнування, а також впливу цих руйнувань на безпечну експлуатацію рекламних конструкцій, натомість суд не володіє спеціальними технічними знаннями у галузі будівництва та інженерії для самостійного встановлення зазначених фактів, які входять до предмета доказування у цій справі.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, суд вважає, що в силу положень частини першої статті 99 ГПК України існує потреба у спеціальних знаннях для вирішення питання щодо наявності або відсутності належних доказів того, що пошкодження вказаної будівлі є такими, що перешкоджають (перешкоджали) позивачу в подальшій експлуатації орендованого майна згідно з умовами договору оренди комунального майна № 376Н від 12.04.2019 року, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до ч. 4-5 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідач питання, з яких має бути проведена експертиза, та експертну установу не запропонував.

Дослідивши перелік питань, які визначено позивачем, суд констатує, що він складений відповідно до Закону України "Про судову експертизу" та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами).

Щодо запропонованої позивачем експертної установи ТОВ Фірма «Контракт-Проект» суд враховує надані відомості про кваліфікацію фахівців: сертифікат інженера-проектувальника Слєпєнкова С.А. (серія АР № 019016, виданий 10.02.2022) та сертифікат експерта будівельного I категорії Кіріцевої О.В. (серія АЕ № 007302, виданий 11.07.2023), що є достатнім для покладення на них проведення відповідного дослідження. Заперечень щодо кваліфікації запропонованих експертів або конфлікту інтересів відповідач не заявив.

Враховуючи заявлення відповідного клопотання про призначення експертизи позивачем, суд вважає за необхідне витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвол А".

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому у пункті 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання строків розгляду справи, визначених ГПК України, провадження у справі №922/1077/26 підлягає зупиненню до закінчення проведення експертизи

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 43, 46, 73, 74, 76, 99, 100, 177, 182, 228, 229, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" про повернення до стадії підготовчого провадження (вх.№16303/26 від 06.07.2026) задовольнити.

Повернутися до стадії підготовчого провадження у справі №922/1077/26.

2. Прийняти до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" про уточнення позовної вимоги (вх.№ 16329/26 від 06.07.2026) як заяву про зміну предмету позову та подальший розгляд справи здійснювати з її урахуванням.

3. У задоволенні клопотання Харківської торгово-промислової палати про визнання подання позивачем клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 922/1077/26 з долученими до нього клопотанням про призначення судової експертизи і додатковими документами зловживанням процесуальними правами, викладеного у запереченні на клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження (вх.№ 17150/26 від 14.07.2026), відмовити.

4. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" про призначення судової будівельно-технічної експертизи задовольнити.

5. Призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експерту (експертам) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Контракт-Проект» (ЄДРПОУ 23318489, юридична адреса: 61166, м. Харків, проспект Науки, буд. 40, електронна пошта - proekt@meta.ua, директор Слєпєнков Сергій Анатолійович).

6. На вирішення експерта (експертів) поставити наступні питання:

- Які саме пошкодження були спричинені конструктивним елементам будівлі Комунального закладу «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості», розташованої за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 37, внаслідок ракетного обстрілу 01.03.2022 року, та чи вони мали (мають) вплив на технічну можливість і безпеку розміщення та експлуатації рекламних конструкцій ТОВ «Інвол А» відповідно до договору оренди комунального майна від 12.04.2019 року № 376Н?

- Чи є технічно можливим та безпечним розміщення та експлуатація рекламних конструкцій ТОВ «Інвол А» відповідно до договору оренди комунального майна від 12.04.2019 року № 376Н на конструктивних елементах будівлі Комунального закладу «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості», розташованої за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 37, без проведення відновлювальних робіт (поточного та/або капітального ремонту) щодо отриманих будівлею пошкоджень внаслідок ракетного обстрілу 01.03.2022 року?

7. Попередити експерта (експертів) про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

8. Направити матеріали справи для проведення експертизи до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Контракт-Проект».

9. Рахунок на оплату витрат на проведення експертизи направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвол А" (61124, м. Харків, вул. Каштанова, буд. 29).

10. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Контракт-Проект» повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу Господарського суду Харківської області разом із матеріалами справи.

11. Запропонувати експерту реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

12. Провадження у справі зупинити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку ст. 255-257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Ухвалу складено та підписано 14.07.2026.

СуддяО.О. Присяжнюк