Рішення № 138221824, 22.06.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року Справа № 915/69/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Сулейманової С.М.,

представника позивача: Марковської В.В. (поза межами суду),

представника відповідача: Сергєєвої К.О. (в залі суду),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Ясно+,

до відповідача: Фермерського господарства Органік сістемc,

про: стягнення заборгованості у розмірі 31823083,15 грн.

Згідно заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог №24/5/11/7/8954 від 25.02.2026 (вх.№2578/26 від 25.02.2026): стягнення заборгованості у розмірі 13614510,15 грн.

Згідно заяви позивача про закриття провадження у справі в частині основного боргу б/н від 03.04.2026 (вх.№4783/26 від 06.04.2026): стягнення заборгованості у розмірі 8142126,88 грн, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ясно+ звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №24/5/11/7/3522 від 22.01.2026 (вх.№1058/26 від 23.01.2026) в електронному вигляді, в якій просить стягнути з Фермерського господарства Органік сістемс заборгованість у загальному розмірі 31823083,15 грн за Договором постачання природного газу №977-ПВ від 17.03.2025, з якої: 23680956,27 грн - сума основного боргу, 4985640,06 грн - пеня, 2208477,25 грн - штраф, 451903,60 грн збитки від інфляції та 496105,97 грн - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено умови Договору постачання природного газу №977-ПВ від 17.03.2025 в частині своєчасної та повної оплати за газ за розрахункові періоди серпень та вересень 2025 року, у зв`язку з чим позивачем було також нараховані до стягнення з відповідача на користь позивача пеню, штраф, збитки від інфляції та 3% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2026, - справу №915/69/26 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 28.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 26.02.2026.

12.02.2026 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву №120220261 від 12.02.2026 (вх.№1970/26), в якому він надав свої пояснення та заперечення на позовні вимоги та зазначив наступне:

- відповідач належним чином та своєчасно виконував свої зобов`язання зі сплати поставленого природного газу у довоєнний період, однак на даний час, невиконання зобов`язань за Договором пов`язано із обставинами непереборної сили, а саме: неможливістю здійснення господарської діяльності внаслідок окупації, розкраданням та пошкодженням майна, що вплинуло на фінансовий стан відповідача, здійснення відповідачем відновлення та розмінування після деокупації території та активних бойових дій, що підтверджується доказами та інформацією в матеріалах справи. Знаходження відповідача на тимчасово окупованій території в період з 04.03.2022 по 10.04.2022 та виробничих об`єктів (в м.Снігурівка, вул.Суворова, 4К) в період з 19.03.2022 по 11.11.2022, підтверджується Наказом Мінінтеграції від 22.12.2022 №309 із змінами та доповненнями, яким затверджено Переліки територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). У травні 2022 року вказаний завод було зруйновано ракетними ударами та пожежею внаслідок цих ракетних ударів, що підтверджується загальнодоступною інформацією в інтернеті, а також додатково підтверджується відповідними актами РТПП про обстеження. Додатково, у 2025 року протягом весни, літа та осені були несприятливі погодні умови, внаслідок чого відповідачем був вирощений та зібраний врожай в меншому обсязі, ніж планувалося. З метою відновлення виробничих об`єктів, та як наслідок - збереження робочих місць та забезпечення сплати податків до бюджету, відповідачем були отримані кредити, із щомісячними графіками погашення, що є додатковим фінансовим навантаженням на відповідача. Понесені відповідачем збитки, кредити та витрати підтверджуються фінансовою/податковою звітністю. Станом на сьогоднішній день, в провадженні Господарського суду Миколаївської області є ще судові справи про стягнення з ФГ Органік сістемc заборгованості, що також впливає на фінансовий стан відповідача та здійснює додаткове навантаження на можливість здійснення платежів;

- відповідач оплачує поставлений товар частинами, в силу своїх фінансових можливостей, не уникає своїх зобов`язань за Договором та продовжує сплачувати заборгованість, у т.ч., після подання позову, що підтверджується платіжними інструкціями: 2000000,0 грн, ПДВ - 333333,33 грн, за платіжною інструкцією №138 від 23.01.2026, 2000000,0 грн, ПДВ - 333333,33 грн, за платіжною інструкцією №306 від 30.01.2026; 4736191,0 грн, ПДВ - 789365,17 грн, за платіжною інструкцією №395 від 06.02.2026; 4736191,0 грн, ПДВ - 789365,17 грн, за платіжною інструкцією №60 від 10.02.2026. Таким чином, станом на дату подання даного відзиву на позов, сума основного боргу становить 10208574,27 грн. Також, відповідач зазначає, що позивач необґрунтовано нарахував штраф в розмірі 179254,94 грн (2%) від 8962747,20 грн (вересень план, строк оплати до 20.09.2025), оскільки з розрахунків позивача виходить, що на дану суму нараховується пеня та 3% річних за період з 21.09.2025 по 20.10.2025, а з 21.10.2025 ця сума додана до суми (вересень факт, строк оплати до 20.10.2025), і пеня та 3% річних вже нараховуються на суму 75259131,0 грн за період з 21.10.2025 по 20.11.2025.

- з урахуванням фінансового стану та наявності кредитних зобов`язань, відповідач пропонував позивачу укласти мирову угоду про розстрочення сплати суми заборгованості.

- у зв`язку з викладеними обставинами відповідач просить суд зменшити суму нарахованих пені, штрафу, збитків від інфляції та 3% річних на 90% та розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців рівними частинами.

18.02.2026 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив б/н від 17.02.2026 (вх.№2179/26), в якій надав свої пояснення та заперечення на доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву. Так, позивач не заперечує здійснення відповідачем часткової оплати боргу після подачі позову. Враховуючи це останнім буде подано заяву про зменшення розміру позовних вимог згідно процесуальних строків, встановлених п.2) ч.2 ст.46 ГПК України. В то же час, керуючись ст.ст.161, 166 ГПК України, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення рішення суду.

23.02.2026 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на позивача у справі №915/69/26 №200220261 від 20.02.2026 (вх.№2364/26), в яких він зазначає, що не уникає від своїх зобов`язань за Договором та продовжує сплачувати заборгованість (що підтверджується платіжною інструкцією №731 від 19.02.2026 на суму 4736191,0 грн), у зв`язку з чим, станом на дату подання заперечень сума основного боргу становить 5472383,27 грн. Враховуючи раніше викладені обставини, відповідач повторно просить суд зменшити суму нарахованих пені, штрафу, 3% річних та збитків від інфляції на 90% та встановити виконання рішення суду, шляхом розстрочення на 12 місяців рівними частинами.

24.02.2026 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення №24/5/11/7/8719 від 24.02.2026 (вх.№2492/26), в яких він зауважує, що позивач, перебуваючи у рівних із відповідачем обставинах воєнного стану, своєчасно та в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо постачання природного газу відповідачу. У зв`язку з чим вважає, що клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій не підлягає задоволенню. Також, посилання відповідача на інші істотні обставини, які, на думку останнього, мають істотне значення для зменшення нарахувань за ст.625 ЦК України не можуть братись судом до уваги. Враховуючи усталену судову практику та неналежне виконання відповідачем свого зобов`язання, про що детально описано у відповіді на відзив, позивач вважає, що зменшення розміру 3% річних та інфляційної складової боргу є неможливим, оскільки така дія не передбачена нормами чинного законодавства та це призведе до порушення принципів справедливості та балансу інтересів сторін. Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.ст.42, 170 ГПК України, просить суд задовольнити позовні вимоги позивача до відповідача у повному обсязі. Приєднати додаткові пояснення та документи зазначені як додатки до матеріалів справи. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення нарахувань за ст.625 ЦК України та штрафних санкцій, а також в розстроченні рішення суду.

25.02.2026 від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог №24/5/11/7/8954 від 25.02.2026 (вх.№2578/26), в якій він повідомив суд, що у період з 23.01.2026 по 19.02.2026 відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості на суму 18208573,0 грн, у зв`язку з чим позивач зменшує розмір основного боргу на вказану суму та просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 13614510,15 грн за Договором постачання природного газу №977-ПВ від 17.03.2025, з якої: 5472383,27 грн - сума основного боргу, 4985640,06 грн - пеня, 2208477,25 грн - штраф, 451903,60 грн збитки від інфляції та 496105,97 грн - 3% річних.

Відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України, позивач скористався своїм правом зменшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача про зменшення розміру позовних вимог №24/5/11/7/8954 від 25.02.2026.

26.02.2026 підготовче засідання не відбулось, оскільки у період з 13:07 по 13:19 у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

26.02.2026 ухвалою суду призначено підготовче засідання на 06.04.2026.

04.03.2026 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі №26022061 від 04.03.2026 (вх.№2912/26), в яких він виклав свої пояснення та просить суд зменшити суму нарахованих пені, штрафу, 3% річних та збитків від інфляції на 90%.

06.04.2026 від позивача до суду надійшла заява про закриття провадження у справі в частині основного боргу б/н від 03.04.2026 (вх.№4783/26), в якій позивачем вказано, що відповідачем повністю погашено основний борг у справі №915/69/26, що відображено в довідці про надходження коштів, у зв`язку чим просить суд закрити провадження у справі в цій частині, а також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 8142126,88 грн, з яких: 4985640,06 грн - пеня, 2208477,25 грн - штраф, 451903,60 грн збитки від інфляції та 496105,97 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 06.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.05.2026.

07.05.2026 судове засідання не відбулось, оскільки у період з 13:02 по 13:35 у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 07.05.2026 призначено судове засідання на 15.06.2026.

У судовому засіданні 15.06.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та зазначив, що проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення відбудеться 22.06.2026.

Вступні та резолютивні частини ухвали та рішення оголошено судом 22.06.2026.

Дослідивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд встановив наступні обставини.

17.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю Ясно+ (надалі - Постачальник, позивач у справі) та Фермерським господарством Органік сістемс (надалі - Споживач, відповідач у справі) укладено Договір постачання природного газу №977-ПВ (надалі - Договір), відповідно до п.2.1 якого, Постачальник зобов`язується протягом строку дії цього Договору передавати Споживачеві природний газ, включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу (далі - Газ), а Споживач зобов`язується приймати та оплачувати Газ на умовах цього Договору. Споживач підтверджує, що він є кінцевим споживачем природного газу, що ознайомлений з тим, що передача Газу неможлива без замовлення відповідної потужності на відповідний обсяг газу, який належить до передачі, та підписанням до цього Договору надає згоду Постачальнику на замовлення (бронювання) потужності для Споживача.

Відповідно до п.3.1 Договору розрахунковим періодом за Договором є Газовий місяць, який розпочинається з першої газової доби поточного місяця і триває до початку першої газової доби наступного місяця (далі - Газовий місяць). Газова доба триває з 07:00 ранку за київським часом поточного дня до 07:00 ранку за київським часом наступного дня (далі - Газова доба).

У відповідності до п.3.2 Договору планові обсяги постачання газу, ціна на місяць постачання та графік оплати узгоджується у відповідних додаткових угодах до цього Договору на кожен розрахунковий період - Газовий місяць (місяць постачання, місяць передачі, звітний місяць). Зміни місячних обсягів Газу встановлюються Сторонами шляхом укладання відповідних додаткових угод до Договору.

Згідно п.5.1 Договору передачу фактично поставлено Споживачу Газу, кожного Газового місяця Сторони оформлюють Актом приймання-передачі Газу (надалі - Акт) Фактичний обсяг Газу, що переданий Постачальником Споживачу, визначається за даними, отриманими на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Відповідно п.5.5 Договору узгоджені Акти є підставою для остаточних розрахунків.

У відповідності до п.6.3.3 п.6.3 Договору споживач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату за Газ на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п.7.1 Договору розрахунки за поставлений Споживачеві Газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем для кожного Газового місяця. Підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує що ознайомлений з тим, що протягом дії Договору ціна на Газ узгоджується на щомісячній основі, про що Сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди, з огляду на це Споживач підтверджує, що в розумінні Сторін зміна ціни Газу та укладення щомісячних додаткових угод не є зміною умов Договолру в розумінні Правил постачання, як і передбачені пунктами 7.2-7.6 цього Договору нарахування.

В подальшому між сторонами було укладено, зокрема, наступні Додаткові угоди до Договору:

- 28.07.2025 Додаткову угоду №4 до Договору постачання природного газу №977-ПВ від 17.03.2025 (надалі - Додаткова угода №4), відповідно до п.1 якої, сторони узгодили умови постачання газу на календарний місяць «серпень» 2025 р.

Пунктом 1.2 Додаткової угоди №4 сторони погодили, що остаточний розрахунок за фактично спожитий газ, а також всі платежі, які повинні бути здійснені за газ, поставлений у розрахунковому періоді, Споживач має сплатити до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

27.08.2025 Додаткову угоду №5 до Договору постачання природного газу №977-ПВ від 17.03.2025 (надалі - Додаткова угода №5), відповідно до п.1 якої, сторони узгодили умови постачання планового обсягу газу на календарний місяць «вересень» 2025 р.

Пунктом 1.2 Додаткової угоди №5 сторони погодили, що 100% вартості (з ПДВ) загального замовленого обсягу має бути сплачено не пізніше 20.09.2025.

27.08.2025 сторонами укладено Додаткову угоду №6 до Договору постачання природного газу №977-ПВ від 17.03.2025 (надалі - Додаткова угода №6), відповідно до п.1 якої, сторони узгодили умови постачання газу на календарний місяць «вересень» 2025 р.

Пунктом 1.2 Додаткової угоди №6 сторони погодили, що розрахунок за фактично спожитий газ, а також всі платежі, які повинні бути здійснені за газ, поставлений у розрахунковому періоді, Споживач має сплатити до 20.10.2025.

Відповідно до п.7.6 Договору місячна вартість Газу визначається як сума вартості обсягу фактично поставленого (спожитого) Газу за ціною згідно додаткової угоди передбаченої п.7.1 цього Договору, вартості замовлення (бронювання), потужності і вартості добових небалансів. При складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором, фактична ціна формується шляхом ділення місячної вартості на фактичний обсяг споживання.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що передачу фактично поставленого Споживачу Газу, кожного Газового місяця Сторони оформлюють Актом приймання-передачі Газу (надалі - Акт). Фактичний обсяг Газу, що переданий Постачальником Споживачу, визначається за даними, отриманими на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Згідно з п.5.5 Договору узгоджені Акти є підставою для остаточних розрахунків.

Позивач стверджує, що відповідно до даних, отриманих на інформаційній платформі Оператора ГТС, у відповідності до Розділу 4 Договору позивачем для проведення остаточних розрахунків формувалися і видавалися Акти.

Інформація про обсяги фактично поставленого/розподіленого відповідачу газу у розрахункових періодах серпень 2025 р. та вересень 2025 р. додатково підтверджена оператором газотранспортної системи ТОВ Оператор газотранспортної системи України у відповіді на адвокатський запит листом №ТОВВИХ-25-16670 від 23.10.2025, який підписано за допомогою електронного підпису.

Для оплати планового обсягу газу за вересень 2025 р. згідно Додаткової угоди №5 та з урахуванням пунктів 3.5, 13.3 Договору позивачем сформовано, підписано та надіслано відповідачу Рахунок №33100000977/9/1/П1 перенесення обсягів від 12.09.2025 на суму 8962747,20 грн.

Для остаточного розрахунку за розрахункові періоди серпень 2025 р. та вересень 2025 р. позивачем сформовано, підписано та надіслано відповідачу, у відповідності до умов пунктів 3.5, 5.2 та 13.3 Договору, розрахункові документи: Акт від 31.08.2025 та Рахунок №3310000977/8/1 від 10.09.2025 на суму 29701984,27 грн - за серпень 2025 р.; Акт від 30.09.2025 та Рахунок №33100000977/9/1 від 10.10.2025 на суму 75259131,0 грн - за вересень 2025 р..

Акти за серпень 2025 р. від 31.08.2025 та вересень 2025 р. 30.09.2025 підписані відповідачем та є підставою для остаточних розрахунків відповідно до п.5.5 Договору.

Відповідно до п.8.3 Договору за наявності заборгованості у Споживача за Договором Постачальник зараховує кошти, що надійшли від Споживача, в першу чергу, як погашення заборгованості за минулі періоди (Газові місяці) по цьому Договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу, а переплата (повна або часткова) зараховується в наступні періоди постачання (Газові місяці).

Як вбачається з матеріалів справи, в рахунок погашення нарахувань за фактично спожитий газ (остаточний розрахунок) у розрахунковому періоді серпень 2025 р. загалом сплачено 29701984,27 грн, наступними оплатами: від 26.09.2025 на суму 3500000,0 грн; від 02.10.2025 на суму 3000000,0 грн; від 17.10.2025 на суму 3000000,0 грн; від 07.11.2025 на суму 6000000,0 грн; від 11.11.2025 на суму 3000000,0 грн; від 14.11.2025 на суму 9000000,0 грн; від 21.11.2025 на суму 2201984,27 грн.

Позивач у позові стверджує, що відповідачем станом на дату подачі позову повністю оплачено нарахування фактичного обсягу споживання за серпень 2025 р., однак не в строки, визначені умовами відповідної додаткової угоди. Нарахування планового обсягу за розрахунковий період вересень 2025 р. не були здійснені у встановлений відповідною додатковою угодою строк, зокрема, не надійшло жодної оплати за вересень 2025 р. до 20.09.2025.

В рахунок погашення нарахувань за фактично спожитий газ у розрахунковому періоді вересень 2025 р. загалом сплачено 51578174,73 грн, наступними оплатами: від 21.11.2025 на суму 10578174,73 грн; від 28.11.2025 на суму 10000000,0 грн; від 05.12.2025 на суму 9000000,0 грн; від 05.12.2025 на суму 1000000,0 грн; від 12.12.2025 на суму 10000000,0 грн; від 19.12.2025 на суму 9000000,0 грн; від 15.01.2026 на суму 2000000,0 грн.

Тобто станом на дату подачі позову за вересень 2025 р. залишилися не сплаченими 23680956,27 грн. Вказані вище оплати підтверджуються виписками по банківському рахунку та Довідкою про надходження коштів.

Інші оплати в рахунок погашення описаних нарахувань відповідачем не здійснювалися, що і стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Таким чином, станом на момент подачі позову за відповідачем обліковувалась заборгованість за Договором у розмірі 23680956,27 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач у позові вказував, що всупереч умов Договору відповідачем не здійснена оплата за переданий відповідачу природній газ у сумі 23680956,27 грн.

У період з 23.01.2026 по 19.02.2026 відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості на суму 18208573,0 грн, у зв`язку з чим позивач зменшив розмір основного боргу на вказану суму та просить стягнути з відповідача заборгованість 13614510,15 грн, з якої: 5472383,27 грн - сума основного боргу, 4985640,06 грн пені, 2208477,25 грн штрафу, 451903,60 грн збитків від інфляції та 496105,97 грн - 3% річних, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог №24/5/11/7/8954 від 25.02.2026.

Під час розгляду справи відповідачем було сплачено решту суми основного боргу у розмірі 5472383,27 грн, у зв`язку з чим 06.04.2026 від позивача до суду надійшла заява б/н від 03.04.2026 (вх.№4783/26) про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу 5472383,27 грн, в якій позивачем вказано, що відповідачем повністю погашено основний борг у справі №915/69/26, що відображено в довідці про надходження коштів, у зв`язку чим просить суд закрити провадження у справі в цій частині, а також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 8142126,88 грн, з яких: 4985640,06 грн - пеня, 2208477,25 грн - штраф, 451903,60 грн збитки від інфляції та 496105,97 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 22.06.2026 провадження у справі закрито в частині стягнення 5472383,27 грн основного боргу.

Враховуючи викладене, по суті судом розглядаються вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 4985640,06 грн пені, 2208477,25 грн штрафу, 451903,60 грн збитків від інфляції та 496105,97 грн - 3% річних.

Щодо вимог позивача про стягнення збитків від інфляції та 3% річних, суд дійшов наступних висновків.

В силу приписів ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що у даній справі позивачем нараховано на суму заборгованості та заявлено до стягнення з відповідача 451903,60 грн збитків від інфляції за період з жовтня по грудень 2025 року та 496105,97 грн - 3% річних за період з 21.09.2025 по 21.01.2026.

Відповідачем такі розрахунки не спростовано, контррозрахунки не надано.

Судом перевірено розрахунки збитків від інфляції та 3% річних та встановлено, що такі розрахунки є арифметично вірним та правильним, а вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення пені та штрафу, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.3) ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п.10.2 Договору, в разі порушення умов оплати (неповної або несвоєчасної оплати), визначених Договором, Споживач, за письмовою вимогою Постачальника, сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язання по оплаті.

Відповідно до п.10.3 Договору, в разі порушення умов оплати (неповної або несвоєчасної оплати), більше, ніж на 10 (десять) календарних днів від строку передбаченого умовами Додаткової угоди на відповідний місяць, Постачальник має право застосувати штраф у розмірі 2% від простроченої суми.

Пунктом 10.5 Договору передбачено, що нарахування та сплата штрафних санкцій, передбачених Договором, відшкодування збитків за Договором здійснюється на підставі Письмової вимоги (надалі - «Вимога») Сторони, яка має право на застосування/нарахування таких санкцій, і у строки, визначені в такій письмовій Вимозі.

Відповідна вимога про стягнення штрафних санкцій була направлена позивачем на адресу відповідача.

На підставі п.10.2 Договору позивачем нарахована пеня у розмірі 4985640,06 грн на суму заборгованості за загальний період з 21.09.2025 по 14.01.2026, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов`язання за кожний день прострочення.

Відповідачем розрахунок пені не спростовано, конррозрахунку не надано.

На підставі п.10.3 Договору позивачем також заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 2208477,25 грн.

Відповідачем заперечується нарахування позивачем штрафу на суму 179254,94 грн з посиланням на подвійне нарахування штрафних санкцій, спочатку на суму планового обсягу, який мав бути сплачений до 20.09.2025, а потім на цю ж суму фактично спожитого, але не сплаченого до 20.10.2025 обсягу природного газу.

Вказані заперечення судом відхиляються, враховуючи, що пунктом 10.3 Договору сторони передбачили, що в разі порушення умов оплати (неповної або несвоєчасної оплати), більше, ніж на 10 (десять) календарних днів від строку передбаченого умовами Додаткової угоди на відповідний місяць, постачальник має право застосувати штраф у розмірі 2% від простроченої суми.

Відповідні умови оплати природного газу були визначені сторонами у п.1.2 Додаткової угоди №5, де сторони погодили, що 100% вартості (з ПДВ) загального замовленого обсягу має бути сплачено не пізніше 20.09.2025, а також у п.1.2 Додаткової угоди №6, де сторони погодили, що розрахунок за фактично спожитий газ, Споживач має сплатити до 20.10.2025.

Обидва терміни сплати за природний газ були прострочені відповідачем більше, ніж на 10 календарних днів.

Таким чином, на думку суду, у позивача виникли правові підстави для нарахування штрафу, як за несвоєчасну сплату планового обсягу газу, так і за несвоєчасну оплату фактично спожитого газу.

Судом перевірено виконані позивачем розрахунки пені та штрафу та встановлено, що вони є арифметично та методологічно вірними.

В той же час, відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Правовий аналіз норм, які регулюють стягнення неустойки свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення. Законодавством надано право суду зменшити неустойку, яка є надмірною порівняно з наслідками порушення грошового зобов`язання, що спрямовано на встановлення балансу між мірою відповідальності і дійсного (а не можливого) збитку, що завданий правопорушенням, а також проти зловживання правом.

Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 15.03.2019 у справі №910/3652/18 дійшов висновку, що вирішення питання зменшення належних до сплати штрафних санкцій перебуває в межах дискреційних повноважень господарських судів.

Таким чином, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6) ст.3, ч.3 ст.509 та ч.1 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язань, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо.

Керуючись вказаними нормами права, господарський суд здійснив оцінку ступеня вини відповідачів в простроченні виконання зобов`язання за договором поставки та дійшов наступних висновків:

- вартість поставленого позивачем природного газу була частково сплачена відповідачем до подання позову та повністю погашена під час розгляду справи судом;

- терміни прострочки платежів не можна вважати значними (оплата мала відбутись у вересні, жовтні 2025 року; погашення боргу відбувалось протягом вересня 2025 року лютого 2026 року, а повна сплата відбулась 26.02.2026);

- надані відповідачем докази свідчать про пошкодження та руйнування належних відповідачу виробничих об`єктів під час активних бойових дій та окупації у період з 04.03.2022 по 11.11.2022 та понесення у зв`язку з цим відповідачем значних майнових втрат;

- Звіти про фінансові результати та Баланс ФГ Органік сістемc за 9 місяців 2025 року та за 2025 рік вказує на збитковість підприємства;

- матеріали справи свідчать, що відповідач не ухилявся від сплати заборгованості, а регулярно здійснював погашення заборгованості на значні суми та звертався з пропозицією до позивача про рострочення сплати боргу;

- позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства, саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору;

- позивачем нараховані не один, а декілька видів штрафних санкцій за порушення вчинені відповідачем. При цьому, на думку суду, нараховані позивачем розміри штрафних санкцій не відповідають наслідкам порушення, і стягнення усієї нарахованої позивачем суми неустойки, вочевидь не буде відповідати критерію співмірності;

- судом враховано кризову ситуацію, яка склалася в країні внаслідок військової агресії російської федерації проти України, що призводить до фінансових труднощів усіх підприємств, без виключення. При цьому, застосування такого правового наслідку, як нарахування пені та штрафів, спрямовано на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не має виступати засобом збагачення.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний випадок є винятковим, та існують об`єктивні підстав для зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій на 90% (пені до 498564,0 грн та штрафу до 220847,73 грн), що є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для обох сторін.

Також, на думку суду, стягнення з відповідачів на користь позивача 451903,60 грн збитків від інфляції та 496105,97 грн - 3% річних у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки пов`язані з порушенням відповідачами умов договору, а застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки. Стягнення ж з відповідачів неустойки у повному обсязі, на думку суду, не є співмірними з можливими негативними наслідками від порушення останніми зобов`язань.

Стосовно клопотання відповідача щодо зменшення нарахованих позивачем 451903,60 грн збитків від інфляції та 496105,97 грн - 3% річних на 90%, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні такого клопотання відповідача, оскільки, збитки від інфляції та 3% річних не є штрафними санкціями, а також така дія не передбачена нормами чинного законодавства.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, однак без урахування зменшення судом суми штрафних санкцій.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства Органік сістемc (57263, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Шевченкове, (колишня Шевченківська с\р), Шевченківська ТГ, вул.Дорожна, буд.19, код ЄДРПОУ 35521091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ясно+ (04119, м.Київ, вул.Ґарета Джонса, буд.8, літера 20Д, код ЄДРПОУ 45179093) 498564,0 грн пені, 220847,73 грн штрафу, 451903,60 грн збитків від інфляції, 496105,97 грн - 3% річних та 97705,52 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 14.07.2026.

Суддя М.В.Мавродієва