Ухвала суду № 138221611, 13.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи

м. Київ

13.07.2026справа № 910/16202/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглядаючи у закритому судовому засіданні

справу № 910/16202/25

за позовом Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва» (вул. Купріна, 23-А, м. Маріуполь, Донецька обл., 87535; ідентифікаційний код 04011733)

до Міністерства розвитку громад та територій України (проспект Берестейський, буд. 14, м. Київ, 01135; ідентифікаційний код 37472062),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Міністерство фінансів України (вул. Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008; ідентифікаційний код 00013480) та

Маріупольська міська рада Донецької області (тимчасова адреса: вул. Княгині Ольги,11, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 33852448),

про стягнення 26 172 391 грн збитків,

за участю представників:

позивачів Бурикіна К.О. (довіреність 01.03.2026 №б/н);

відповідач Лов`як С.С. (довіреність від 12.01.2026 №471/15/14-26);

третьої особи-1 Лебідь Ю.В. (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань);

третьої особи-2 не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Міське управління капітального будівництва» (далі Комунальне підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Міністерства розвитку громад та територій України (далі Мінрозвитку) 26 172 391 грн збитків.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- відповідно до Фінансової угоди України та Європейського інвестиційного банку (проєкт «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України») від 22.12.2024, ратифікованої Законом України від 22.04.2015 №346-VIII (далі Фінансова угода), за погодженням з Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України і Міністерства фінансів України (далі Мінфін), укладено Мінфіном, Мінрозвитку, Маріупольською міською радою Донецької області (далі Маріупольська міськрада), Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради Донецької області та Комунальним підприємством Угоду про передачу коштів позики від 31.10.2019 №13010-05/168 (далі Угода);

- Комунальним підприємством відповідно до Угоди у 2020-2021 роках були проведені закупівлі та укладені договори підряду для реалізації проєктів у рамках «Надзвичайної кредитної програми із відновлення України»; за результатами виконаних робіт згідно з умовами укладених договорів підряду у грудні 2021 та лютому 2022 Комунальним підприємством та Товариством з обмеженою відповідальністю «Опитний завод М» (далі ТОВ «Опитний завод М») і Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання Герц» (далі ТОВ «Будівельне об`єднання Герц») були підписані акти приймання виконаних робіт, проте у зв`язку із не здійсненням оплати за актами протягом передбаченого умовами договорів строку, ТОВ «Опитний завод М» та ТОВ «Будівельне об`єднання Герц» звернулися до суду із позовами до Комунального підприємства про стягнення заборгованості;

- за результатами розгляду судових справ №905/1358/23, №905/1359/23, №905/1360/23, №905/1361/23, №905/515/24, №9058/619/24, №905/632/24 позовні заяви ТОВ «Опитний завод М» та ТОВ «Будівельне об`єднання Герц» були задоволені та стягнуто із Комунального підприємства заборгованість за договорами підряду;

- бюджет Маріупольської міської територіальної громади (далі Територіальна громада) поніс витрати у сумі 25 637 321,43 грн в результаті безспірного списання коштів органом Державної казначейської служби України та понесе в майбутньому витрати у сумі 535 059,57 грн у разі пред`явлення кредитором виконавчих документів для безспірного списання коштів до органу Державної казначейської служби України;

- Мінрозвитку виступає стороною Угоди і повинне дотримуватися умов вказаної Угоди, зокрема, в частині виконання зобов`язань;

- відповідач відмовив позивачу у фінансуванні проєктів на суму 25 637 321,43 грн і фактично не здійснив фінансування проєктів на суму 535 059,57 грн, що загалом складає 26 172 381 грн, а тому у позивача виникла необхідність у захисті свого порушеного права.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 (суддя Князьков В.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Мінрозвитку 26.01.2026 подало суду відзив на позовну заяву, в якому заперечило проти задоволення позову, оскільки: вимога щодо стягнення з Мінрозвитку на користь Комунального підприємства 26 172 391 грн збитків є неналежно обраним позивачем способом захисту; Мінфіном, Мінрозвитку, Маріупольською міськрадою, Департаментом з питань розвитку житлового фонду та ремонтів комунальної власності Маріупольською міською радою та Комунальним підприємством укладено додаткову угоду до Угоди, якою, зокрема, внесено зміни до Угоди про передачу коштів позики; позивачем не доведено те, що Мінрозвитком відмовлено Комунальному підприємству у фінансуванні проєктів на суму 25 637 321,43 грн і фактично не здійснено фінансування проєктів на суму 535 059,57 грн, що зумовило необхідність у захисті порушеного на думку позивача права загалом на суму 26 172 391 грн позики; посилання Комунального підприємства на норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України) стосується виконання Комунальним підприємством господарських договорів з підрядними організаціями та не мають жодного відношення до виконання Україною Угоди; оцінювання таких коштів позики як збитків є юридично неспроможним та абсурдним з урахуванням того, що саме Комунальне підприємство є особою, яка порушила зобов`язання та має нести відповідальність за такими договорам або законом; Комунальне підприємство не було власниками коштів позики, які мають чітке спрямування; позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами позовні вимоги у даній справі; Комунальним підприємством не доведено правових підстав для стягнення з Мінрозвитку збитків, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

30.01.2026 позивачем подано суду відповідь на відзив, в якій зазначиено, що: бюджет Територіальної громади зазнав збитків саме через бездіяльність відповідача і не виконання ним взятих на себе зобов`язань, то кошти в сумі 26 172 381 грн підлягають стягненню з Мінрозвитку незалежно від джерел фінансування останнього; копія додаткової угоди до Угоди, яка додана до відзиву, містить підпис зі сторони Мінрозвитку, але не містить підпису зі сторони Мінфіну, тобто додаткова угода не підписана усіма сторонами, а отже не може вважатись укладеною; доказом відмови у здійсненні фінансування проєктів на суму 25 637 321,43 грн є лист Мінрозвитку від 29.09.2025 № 25241/31/10-25, в якому відповідач зазначає, що в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України законодавством не передбачено відшкодування витрат місцевим бюджетам, проте зазначене не позбавляє позивача права отримати відшкодування витрат місцевого бюджету в інший спосіб, зокрема, в судовому порядку; щодо фактичного не здійснення фінансування проєктів на суму 535 059,57 грн відповідачем не надано жодних доказів здійснення такого фінансування, якщо, на думку відповідача, воно мало місце.

Мінрозвитку 05.02.2026 подано суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що:

- Комунальним підприємством не доведено те, що воно є розпорядником коштів місцевих бюджетів, за приписами ж Фінансового угоди та Угоди кошти позики спрямовуються або ж розпоряднику коштів за місцевим бюджетом, тобто до бюджетів адміністративно-територіальних одиниць або ж перераховуються безпосередньо виконавцю робіт (постачальнику товарів, робіт, послуг), проте жодним чином не на рахунки Комунального підприємства;

- позивач вбачає своє право на отримання за рахунок коштів позики Європейського інвестиційного банку відшкодування не своїх витрат, а витрат Територіальної громади у вигляді компенсації Комунальному підприємству, а не Територіальній громаді, за невиконання власне Комунальним підприємством вимог умов Угоди, Фінансової угоди, Порядку та умов надання субвенції, що призвело до низки судових справ, в яких Комунальне підприємство було відповідачем та позовні вимоги виконавців робіт у яких задоволено, для того, щоб у подальшому перерахувати таку компенсацію до бюджету Територіальної громади, стягнутих за рахунок бюджетних асигнувань діяльності апарату Мінрозвитку;

- Мінрозвитку належно виконано абсолютно всі зобов`язання за Угодою та воно контролює цільове використанням коштів позики виключно на фінансування цілей субпроєктів, а також вживає в межах своїх повноважень всіх необхідних заходів для досягнення цілей Фінансової угоди, проте позивачем такі зобов`язання не виконувалися; Комунальне підприємство не було та не є власником коштів позики, які мають чітке спрямування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 повідомлено Комунальне підприємство та Мінрозвитку про призначення підготовчого засідання на 04.03.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2026 залучено до участі у справі Мінфін та Маріупольську міськраду як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; підготовче засідання у справі призначено на 25.03.2026.

13.03.2026 Мінфін подало суду письмові пояснення у справі, в яких зазначило, що:

- рішеннями судів у справах №905/1358/23, №905/1359/23, №905/1360/23, №905/1361/23, №905/515/24, №9058/619/24, №905/632/24, на які посилається позивач, як обґрунтування заявлених позовних вимог у частині стягнення на підставі означених рішень заборгованості за договорами підряду, судами при задоволенні позовних вимог було встановлено, що саме із боку позивача мало місце неналежне виконання умов договорів підряду, зокрема, сформування повного пакету документів у відповідності до договорів підряду та Угоди та їх подальшого направлення до Мінрозвитку;

- згідно з розподілом у 2025 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України між місцевими бюджетами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2025 №1289, було передбачено 26 172 381,00 грн для бюджету Територіальної громади;

- як протягом 2021-2022 років, так і протягом 2025 року до Мінфіну не надходили жодні платіжні документи для оплати виконаних робіт та послуг за субпроєктами Територіальної громади;

- розподілом у 2026 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України між місцевими бюджетами, затвердженим постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №270, кошти для бюджету Територіальної громади не передбачені;

- положеннями Фінансової угоди визначено, що для банку наведені нижче витрати є такими, що не задовольняють критеріям: ПДВ та інші податки і збори, придбання землі, купівля будівель, технічне обслуговування та інші експлуатаційні витрати, придбання активів, що були у вжитку, відсотки під час будівництва, придбання ліцензій на використання негенерованих державних ресурсів (наприклад, телекомунікаційних ліцензій), патентів, торгових марок і товарних знаків; суто фінансові операції також є такими, що не задовольняють критеріям;

- згідно з порядком субвенція не може бути спрямована на погашення штрафних санкцій та/або пені, що нараховується за порушення умов договорів, та на витрати, пов`язані з перерахуванням та конвертацією коштів за рахунком для одержання коштів та проектними рахунками;

- необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди (збитків) є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу; наявність шкоди (розмір шкоди також підлягає доведенню позивачем); причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою; довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

13.03.2026 Маріупольська міськрада подала суду письмові пояснення, в яких просило суд задовольнити позовні вимоги, оскільки: Комунальне підприємство повинно отримати компенсацію відповідної суми завданих відповідачем збитків для подальшого перерахування до бюджету Територіальної громади, розпорядником коштів якого є виконавчий орган Маріупольської міськради; позивач правильно визначив предмет позовних вимог - компенсація збитків, понесених бюджетом Територіальної громади; у Комунального підприємства виникли обґрунтовані правові підстави вимагати від Мінрозвитку відшкодування завданих збитків у сумі 26 172 381 грн в судовому порядку.

Разом з тим, у письмових поясненнях Маріупольська міськрада просила суд розгляд справи здійснювати без участі уповноваженого представника.

Мінрозвитку 25.03.2026 подало суду письмові пояснення, в яких зазначило, що:

- позиція Маріупольської міськради дублює позицію позивача, що дозволяє стверджувати про те, що представник Маріупольської міськради або ж рада на власний розсуд трактують умови як Фінансової угоди, так і Угоди за повного нерозуміння закладених у них умов, обов`язків та прав;

- відповідно до пункту 4.4 Угоди частина коштів позики кінцевому бенефіціару здійснюється шляхом їх перерахування безпосередньо виконавцю робіт (постачальнику товарів, робіт, послуг) за договорами, укладеними позивачем як кінцевим бенефіціаром в рамках реалізації субпроєктів;

- згідно з цим же пунктом Порядку та умов відповідний розпорядник субвенції за місцевим бюджетом та/або одержувач, відповідна місцева рада чи військово-цивільна адміністрація забезпечують співфінансування проекту за власний рахунок у тій частині, що не покривається субвенцією; субвенція не може бути спрямована на погашення штрафних санкцій та/або пені, що нараховується за порушення умов договорів, та на витрати, пов`язані з перерахуванням та конвертацією коштів за рахунком для одержання коштів та проектними рахунками;

- з рахунку коштів Європейського інвестиційного банку здійснюються оплати за виконані будівельні роботи, послуги технічного нагляду та інженера-консультанта без ПДВ відповідно до укладених договорів на основі наданих на оплату платіжних документів;

- зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1068 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.03.2025 №320) щодо передбачення бюджету Територіальної громади коштів в обсязі 26172,381 тис. грн першочергово зумовлено для забезпечення оплати актів виконаних робіт відповідно до ухвалених судових рішень та відкритих судових справ, розгляд яких у свою чергу зумовлено саме не здійсненням Комунальним підприємством оплати виконаних робіт у 2022 році;

- Мінрозвитку стверджує про належне виконання абсолютно всіх зобов`язань за Угодою та контролює цільове використанням коштів позики виключно на фінансування цілей субпроєктів, а також вживає в межах своїх повноважень всіх необхідних заходів для досягнення цілей Фінансової угоди; у свою чергу позивачем такі зобов`язання не виконувались, що підтримується Маріупольською міськрадою зважаючи на викладене у наданих останньою поясненнях;

- на противагу твердженням як позивача, так і Маріупольської міськради, на додаток до викладеного Мінрозвитку у документах по суті цієї справи, для додаткового підтвердження відсутності будь-якої бездіяльності Мінрозвитку та вжиття дій у межах повноважень за Угодою, надано на розгляд суду лист Мінрозвитку від 15.04.2025 №6186/31/14-25, яким до Мінфіну направлено для опрацювання та підписання додаткову угоду до Угоди та відповідь Мінфіна від 07.05.2025 № 19030-08/13-5/13058 (вх. Мінфіну №38409/0/7-25), яка спростовує твердження та підстави позову Комунального підприємства у цій справі та повністю підтверджує викладене у правових позиціях Мінрозвитку, зокрема, щодо того, що відповідно до статті 1.10A Фінансової угоди кошти позики можуть бути виділені виключно на субпроєкти, визначені як такі, що задовольняють критерії фінансування, згідно із технічним описом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2026 повідомлено Маріупольську міськраду та Мінрозвитку про відкладення підготовчого засідання на 22.04.2026.

13.04.2026 Комунальне підприємство подало суду додаткові пояснення, в яких зазначило, що: пояснення Маріупольської міськради підтверджують дійсність фактів і змістовність аргументів, які складають правову позицію позивача, що свідчить про обґрунтованість і правомірність позовних вимог; у своїх заявах по суті справи відповідач і Мінфін невірно трактують норми законодавства, маніпулюючи фактами і намагаючись перекласти на позивача відповідальність за бездіяльність Мінрозвитку; як вбачається з назви Фінансової угоди та її змісту, позивач не виступав стороною цієї угоди та не отримував жодних коштів за Фінансовою угодою; Фінансова угода не містить жодних прав та обов`язків відносно позивача; посилання сторін на положення Фінансової угоди такими, що не можуть бути прийняті до уваги у межах розгляду даної справи; позивач є стороною Угоди; помилковим є твердження відповідача та Мінфіну щодо того, що позивач, нібито, намагається стягнути з відповідача кошти позики, наданої Європейським інвестиційним банком Україні або кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам; вимагаючи стягнути з відповідача суму 26 172 381 грн, Комунальне підприємство не вимагає стягнути кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам; джерело фінансування коштів, що є предметом позову, не є вирішальним і визначення цього джерела виходить за межі позовних вимог; позивач вимагає стягнути з відповідача лише 26 172 381 грн - суму, яка відповідає сумі фінансування згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2025 № 320 і наказу Мінрозвитку від 04.04.2025 №662, що свідчить про добросовісну поведінку Комунального підприємства; у позивача виникло законне право вимагати відшкодування відповідачем понесених збитків в порядку регресу; внаслідок не вжиття Мінрозвитку необхідних заходів для підписання надісланих на його адресу документів, не інформування позивача та ігнорування листів Комунального підприємства, позивач не мав змоги перейти до наступного етапу - підготовки платіжних документів і направлення їх відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по сут; розгляд справи по суті призначено на 20.05.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 прийнято справу №910/16202/25 до свого провадження; призначено справу № 910/16202/25 до судового розгляду по суті на 13.07.2026.

У судове засідання 13.07.2026 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи-1; представник третьої особи-2 не з`явився; про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету вказаної особи, яке наявне в матеріалах справи; про причини неявки суду не повідомила.

13.07.2026 у судовому засіданні суд розпочав розгляд справи по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила.

Представник третьої особи-1 надала пояснення по суті спору.

Відповідно до частин першої третьої статті 216 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Частиною другою статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

З огляду на неявку представника третьої особи-2 в судове засідання суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи №910/16202/25.

Керуючись статтями 202, 216, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відкласти розгляд справи №910/16202/25 по суті на 07.09.26 о 12:45 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал №12.

2. Копію даної ухвали надіслати третій особі-2.

Ухвала набрала законної сили 13.07.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана Марченко