Ухвала суду № 138221437, 07.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про відмову у закритті провадження у справі та

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

м. Київ

07.07.2026Справа № 911/1238/26

За позовом Громадської організації «Мархалівка.Підтримка»

до 1) Державної установи «Національне військове меморіальне кладовище»

2) Міністерства у справах ветеранів України

про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом їх звільнення

Суддя Г.П. Бондаренко-Легких

Помічник судді (за дорученням виконує функції секретаря)

Конон В.В.

Представники сторін:

Від позивача: Невечеря К.П. - адвокат, ордер АА № 1731423 від 07.07.2026 року.

Від відповідача-1: не прибули

Від відповідача-2: не прибули

Вільні слухачі відповідно до протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Громадської організації «Мархалівка.Підтримка» (далі - позивач) до Державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» (далі - перший відповідач), Міністерства у справах ветеранів України (далі - другий відповідач) про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками з кадастровими номерами 3222481200:05:002:0457 (далі ЗД-0457), 3222481200:05:002:0458 (далі ЗД -0458) шляхом зобов`язання Державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» й Міністерства у справах ветеранів України звільнити вищевказані земельні ділянки Смарагдової мережі на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області.

11.05.2026 Господарський суд Київської області відповідною ухвалою передав матеріали справи №911/1238/26 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

20.05.2025 справа №911/1238/26 надійшла до Господарського суду міста Києва та протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями передана на розгляд судді Бондаренко-Легких Г. П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 року справу № 911/1238/26 було прийнято до провадження судді Бондаренко-Легких Г.П., розгляд справи ухвалено здійснювати в загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання у справі на 07.07.2026 року.

В підготовче судове засідання прибув представник позивача, а також вільні слухачі, представники відповідачів в судове засідання своїх уповноважених представників не направили, просили відкласти розгляд справи, в зв`язку з великою завантаженістю та неможливістю направити представників в перше підготовче судове засідання.

Крім того, через підсистему "Електронний суд" від сторін у справі надійшов ряд клопотань з процесуальних питань, а також заяви по суті справи.

Вказані заяви та клопотання були озвучені судом, а також встановлено порядок розгляду таких клопотань.

Так, в підготовчому судовому засіданні 07.07.2026 року судом було здійснено розгляд клопотань відповідачів про закриття провадження у справі, а також розгляд клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

1) Щодо вирішення клопотань відповідача-1 від 06.06.2026 року та відповідача-2 від 09.06.2026 року про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч.1 статті 231 та ч. 3 статті 175 ГПК України, оскільки в провадженні іншого суду є справав між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Заявники клопотань про закриття провадження у даній справі посилаються на те, що Києво-Святошинським районним судом Київської області було вирішено справу №369/4377/25 (провадження № 2/369/6357/25) за позовом ГО "Марахлівка.Підтримка", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ДУ "Національне військове меморіальне кладовище", третя особа - Міністерсво у справах ветеранів України про визнання протиправною, припинення діяльності, усунення перешкод в користуванні та спростуванні недостовірної інформації та винесено рішення від 09.12.2025, а отже вказаний спір є спором між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих самих підстав, що й спір у даній справі.

Від позивача 06.07.2026 року надійшли заперечення на вказані заяви про закриття провадження у справі, які мотивовані тим, що у вказаних справах відсутня тотожність предмету позову, склад сторін є різним, а також заявлено інші підстави позову.

Суд, порадившись на місці вважає, що заяви відповідача-1 від 06.06.2025 року та відповідача-2 від 09.06.2026 року про закриття провадження у даній справі не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У цивільній справі № 369/4377/25, яка розглядалась Києво-Святошинським судом Київської області, було заявлено позовні вимоги щодо захисту прав фізичних осіб та Громадської організації як представника інтересів даних фізичних осіб на безпечне довкілля, а також спростування недостовірної інформації, та стягнення моральної шкоди.

Разом з тим, предметом даної справи визначено усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, оскільки таке користування здійснюється з порушенням природоохоронного законодавства та нанесенням шкоди довкіллю.

Суд зазначає, що склад сторін, предмет позову, його обґрунтування та підстави позову у цивільній справі № 369/4377/25 та у даній справі є різним, а отже не вбачає підстав для застосування норм п. 3 ч. 1 статті 231 ГПК України.

Посилання заявників на те, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства взагалі не обґрунтував у заявах про закриття провадження у справі, а суд при відкритті провадження у справі вирішив питання підвідомчості даного спору господарським судам України.

Отже, суд відмовляє у задоволенні клопотань відповідачів про закриття провадження у справі № 911/1238/26.

2) Щодо вирішення клопотання позивача від 06.07.2026 року про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі.

Так, від позивача в підсистемі електронний суд надійшло клопотання, сформоване 03.07.2026 (зареєстроване судом 06.07.2026 року) про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом:

- заборони Державній установі «Національне військове меморіальне кладовище» (код ЄДРПОУ 45022710) вирубки лісу, проведення будівельних робіт, поховань на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222481200:05:002:0457, 3222481200:05:002:0458, що знаходяться на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області

- зобов`язання Державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» (код ЄДРПОУ 45022710), як замовника будівництва, вжити заходів щодо вирубки лісу, щодо зупинення будівельних робіт на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222481200:05:002:0457, 3222481200:05:002:0458, що знаходяться на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області, зокрема, повідомити підрядників про судове рішення про забезпечення позову.

В ході розгляду даного клопотання в судовому засіданні 07.07.2026 року представник позивача підтримав заяву та зазначив про технічну описку в пункті 2 клопотання, а саме щодо зобов`язання відповідача-1 утриматись від вжиття заходів щодо вирубки лісу тощо та зазначив, що вжиття заходів до забезпечення позову необхідне для забезпечення виконання рішення суду та запобіганню подальшому порушенню прав позивача, відновлення яких буде утруднене у разі не вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідачі в письмових запереченнях на заяву про вжиття заходів до забезпечення позову проти задоволення заяви заперечували, посилаючись на відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, невідповідності заходів, про які клопоче позивач, предмету позову, а також не доведеність обставин, які зазначені позивачем у заяві про вжиття заходів до забезпечення , а саме вчинення відповідачем-1 дій, які зможуть утруднити виконання рішення чи відновлення прав позивача у справі.

Розглянувши в судовому засіданні заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд вирішив відмовити у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову за наступних підстав.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову (частина 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України - забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може:

а) істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду

б) істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Оскільки позов у даній справі носить немайновий характер, а саме позивачем заявлено вимогу про усунення перешкод позивачеві у користуванні земельними ділянками та зобов`язання звільнити відповідача-1 земельні ділянки, а отже позовні вимоги носять зобов`язальний характер саме до відповідача-1 вчинити певні дії, то суд має оцінити чи невжиття заходів може призвести до неможливості ефективного захисту прав та інтересів позивача, та встановити чи є достатньо обґрунтованим припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому частина четверта статті 137 ГПК України визначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Як вказує Верховний суд у своїх сталих позиціях щодо вжиття заходів до забезпечення позову, у немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. (Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20, від 19.05.2021 у справі №910/19775/20, від 08.06.2021 у справі №910/18400/20, від 12.03.2021 у праві №910/16796/20).

Разом з тим, нормами ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18 та від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, які можуть вчинятися на майбутнє чи вчинення яких зумовить необхідність звернення до суду з новим позовом для ефективного захисту прав та інтересів позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, насамперед, повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку, не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог (див. ухвалу Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №906/824/17 та постанову від 21.01.2019 у справі №902/483/18).

Предметом позову у даній справі позивачем визначено усунення йому перешкод в користуванні земельними ділянками, які як вказує сам позивач надані в користування відповідачеві-1, проте позивач стверджує, що таке надання було незаконним та здійснено з порушенням прав позивача (його членів) на безпечне довкілля, а отже діяльність відповідача-1, за твердженням позивача є незаконною, і має бути припинена шляхом звільнення земельних ділянок від побудованого нерухомого майна.

Позивач стверджує у заяві про вжиття заходів до забезпечення позову, що відповідач-1 продовжує вирубку лісу, здійснення поховань та будівництво на спірних земельних ділянках, проте відповідних доказів таким твердженням до заяви не надає, а надає фотографії та статті датовані 2024 роком.

Отже, заявником не доведено, що станом на момент подання заяви відповідач-1 чинить дії, що можуть утруднити захист прав позивача, не зазначає, в чому існує необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, а також не наводить які права позивача як землекористувача (на якій підставі позивач є землекористувачем) порушуються відповідачами.

За таких обставин, суд вважає, що заходи забезпечення позову, про які клопоче позивач є неспівмірними предмету позову, позивачем не подано належних та допустимих доказів необхідності вжиття таких заходів, а також не пояснено суду яким чином не вжиття цих заходів може утруднити виконання рішення суду чи/або унеможливити захист прав позивача, у разі задоволення позовних вимог.

Враховуючи вказане, суд відмовляє у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Оскільки за результатами проведеного підготовчого судового засіданні 07.07.2026, залишились не вирішені процесуальні клопотання, зокрема про запобігання зловживання процесуальними правами, зупинення провадження у справі, виклик експерта, а також враховуючи неявку представників відповідачів, суд відкладає розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відповідно до норм 182, 183, ч. 1 статті 185 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 182-185, 175, 231, 136- 136, 137, 140 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотань відповідача Державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» та Міністерства у справах ветеранів України про закриття провадження у справі.

2. Відмовити у задоволенні заяви ГО "Мархалівка. Підтримка" про вжиття заходів до забезпечення позову.

3. Відкласти розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 06.08.2026 року о 11:30. Розгляд справи відбудеться в приміщенні Господарського суду міста Києва.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255-257 ГПК України, в частині відмови у вжитті заходів до забезпечення позову та відмови у закритті провадження у справі.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.07.2026

Суддя Г.П. Бондаренко-Легких