Ухвала суду № 138221434, 09.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про роз`яснення

09.07.2026Справа № 910/13200/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Батій О. В., розглянувши матеріали справи

за заявою Акціонерного товариства «Аттістібас фінаншу інституція Алтум» (Attistibas Finansu Institucija (ALTUM)

про роз`яснення ухвали

у справі за позовом Акціонерного товариства «Аттістібас фінаншу інституція Алтум» (Attistibas Finansu Institucija (ALTUM)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Промінвест Пластик»

про стягнення 290 613,20 євро

за участю представників:

від позивача (заявник) Вінниченко О.О.

від відповідача Каплієнко В. Є.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Акціонерне товариство «Аттістібас фінаншу інституція Алтум» (Attistibas Finansu Institucija (ALTUM) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Промінвест Пластик» (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 290 613,20 євро на підставі договору цесії № ЕКО/449/19 від 13.09.2022 за відступленим правом вимоги по договору поставки № 03102019 від 03.10.2019 (укладеним між ТОВ «Промінвест Пластик» та ТОВ «Полістилекс»), яке раніше належало ТОВ «Сведбанк Лізингз» на підставі договору факторингу № 221062А від 10.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13200/25 від 28.10.2025 (суддя Князьков В.В.) за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2026 справу № 910/13200/25 прийнято до свого провадження суддею Головіною К.І.; призначено підготовче засідання у справі; зобов`язано позивача надати суду нотаріально засвідчені переклади усіх заяв учасників справи по суті спору (позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення до відповіді) разом з доданими до них документами на латиську мову в одному екземплярі.

У підготовчому засіданні від позивача надійшла заява про роз`яснення ухвали суду від 02.06.2026, яка обґрунтована тим, що для належного виконання вимог цієї ухвали позивачу необхідно зрозуміти зміст пункту 3 цієї ухвали, яким зобов`язано позивача надати переклади заяв учасників по суті спору.

Зокрема, заявник просить суд роз`яснити: 1) чи поширюється обов`язок з перекладу на латиську мову на документи, які вже складені латиською мовою, та на документи з наявним нотаріально засвідченим перекладом, чи треба перекладати їх повторно; 2) за чий рахунок здійснюється переклад і чи підлягають пов`язані з ним витрати розподілу як судові витрати; 3) на якій підставі цей обов`язок у повному обсязі покладено на позивача; 4) з якою метою здійснюється такий переклад; 4) чи покладається на позивача функція суду щодо встановлення змісту норм іноземного права як його обов`язок, чи це є реалізацією позивачем свого права на сприяння суду у встановленні змісту норм іноземного права.

У підготовчому засіданні, призначеному на 09.07.2026, представник позивача свою заяву підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача проти заяви щодо роз`яснення ухвали суду заперечив, просив у її задоволенні відмовити.

Розглянувши заяву позивача, заслухавши думку представників сторін та дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку, що заява про роз`яснення ухвали підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Враховуючи зміст наведеної норми процесуального закону, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

У даному випадку позов АТ «Аттістібас фінаншу інституція Алтум» обґрунтований нормами законодавства України, проте, зі змісту укладених учасниками спірних відносин угод вбачається, що у спорах з виконання цих угод сторони керуються діючими нормативними актами Латвійської Республіки.

Тобто на розгляд суду надійшов позов, який підлягає розгляду за нормами іноземного права Латвійської Республіки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. З метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд чи інший орган може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів.

Міжнародним договором, що регулює процес інформації про іноземне право, є Європейська конвенція про інформацію щодо іноземного законодавства від 07.06.1968, до якої приєдналася Україна та Латвійська Республіка, передбачено, що договірні сторони зобов`язуються надавати одна одній інформацію з питань свого цивільного та торгового законодавства і процесуального права в цих галузях, а також з питань їхнього судового устрою (ч. 1 ст. 1 Конвенції).

У ст. 15 Договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних трудових, кримінальних справах між Україною та Латвійською Республікою зазначено, що Міністерство юстиції та Генеральна прокуратура України і Міністерство юстиції та Генеральна прокуратура Латвійської Республіки надають один одному на прохання інформацію про чинне або про те, що було раніше чинне в інших державах законодавство та щодо питань його застосування установами юстиції.

Зважаючи на обов`язок суду застосовувати норми іноземного права при розгляді справ у правовідносинах з іноземним елементом, встановлення судом змісту норм іноземного права здійснюється ex officio (за офіційним принципом). Для реалізації цього обов`язку суд використовує такі способи здобуття інформації про іноземне право: 1) власне з`ясування змісту іноземного права суддею, у провадженні якого є справа; 2) використання експертних висновків; 3) дипломатичний порядок отримання такої інформації; 4) офіційний запит через Міністерство юстиції України; 5) отримання довідок через систему правової допомоги; 6) обмін правовою інформацією; 7) безпосередні зносини судів різних держав та з іншими компетентними органами; 8) встановлення іноземного права сторонами тощо. Такі правові висновки викладено Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах від 19.05.2021 у справі № 501/1350/17 та від 16.09.2020 у справі № 642/3886/18.

За таких обставин, враховуючи, що встановлення змісту норм іноземного права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, є обов`язком суду в силу закону та здійснюється ex officio, з метою правильного вирішення спору, керуючись положеннями Закону України "Про міжнародне приватне право" в ухвалі Господарського суду міста Києва від 02.06.2026, суд витребував у позивача, як зацікавленої особи, нотаріально засвідчені переклади усіх заяв учасників справи по суті спору (позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення до відповіді) разом з доданими до них документами на латиську мову.

Позивач вказує, що йому не зрозуміло, чи поширюється обов`язок з перекладу на латиську мову на документи, які вже складені латиською мовою, та на документи з наявним нотаріально засвідченим перекладом, чи треба перекладати їх повторно.

Задовольняючи заяву позивача у цій частині, суд зазначає, що позивачу необхідно надати суду нотаріально засвідчені переклади усіх заяв учасників справи по суті спору на латиську мову в одному екземплярі, а саме:

1) позовну заяву, а також додатки до неї: контракт на поставку товару № 03102019 від 03.10.2019, укладений між ТОВ «Полістилекс» та ТОВ Фірма «Промінвест Пластик»; додаткові угоди до цього контракту № 1 від 12.02.2021; № 70 від 21.12.2021; № 71 від 23.12.2021; № 72 від 29.12.2021; № 73 від 18.01.2022; № 74 від 10.02.2022; договір факторингу № 221062А від 10.12.2021, укладений між ТОВ «Сведбанк Лізингз» та ТОВ «Полістилекс»; договір цесії № ЕКО/449/19 від 19.03.2022, укладений між АТ «Аттістібас фінаншу інституція Алтум» та ТОВ «Полістилекс»; первинні документи, складені сторонами на виконання усіх вищевказаних договорів; листування між сторонами в частині, що стосується предмету даного спору;

2) відзив на позов ТОВ «Промінвест Пластик»;

3) відповідь на відзив АТ «Аттістібас фінаншу інституція Алтум»;

4) заперечення ТОВ «Промінвест Пластик» до відповіді на відзив.

При цьому суд зазначає, що обов`язок позивача з надання перекладу документів на латиську мову не поширюється на ті документи, які вже складені цією мовою та на документи з наявним нотаріально засвідченим перекладом, що містяться в матеріалах справи, а тому такі документи повторного перекладу не потребують.

Водночас на питання позивача за чий рахунок здійснюється переклад і чи підлягають пов`язані з ним витрати розподілу як судові витрати, суд роз`яснює, що витрати з перекладу документів на стадії судового розгляду першочергово несе заінтересована сторона (у даному випадку заявник, який звернувся до суду з відповідним позовом), а після розгляду справи згадані витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.07.2019 у справі № 910/16503/18, від 21.12.2023 № 910/12042/22.

Щодо питання позивача про мету перекладу матеріалів справи на латиську мову, то роз`яснення з цього питання судом надані вище з посиланням на норми Закону України «Про міжнародне приватне право» та міжнародні угоди, враховуючи імперативний обов`язок суду щодо встановлення змісту норм іноземного права.

Стосовно надання роз`яснення з інших питань позивача (на якій підставі обов`язок перекладу документів у повному обсязі покладено на позивача; чи покладає суд свій обов`язок зі з`ясування змісту іноземного права на позивача чи це є реалізацією позивачем права на сприяння суду), суд зазначає, що порушені заявником питання не є предметом роз`яснення судового рішення в розумінні процесуального закону, а фактично стосуються мотивів постановлення ухвали суду від 02.06.2026, у зв`язку з чим у роз`ясненні цій частині ухвали суд відмовляє.

Відповідно до частини 4 статті 245 ГПК України про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 234, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Аттістібас фінаншу інституція Алтум» (Attistibas Finansu Institucija (ALTUM) про роз`яснення ухвали задовольнити частково.

Роз`яснити пункт 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 02.06.2026 наступним чином:

1. Позивачу необхідно надати суду нотаріально засвідчені переклади усіх заяв учасників справи по суті спору на латиську мову в одному екземплярі, а саме:

1) позовну заяву, а також додатки до неї: контракт на поставку товару № 03102019 від 03.10.2019, укладений між ТОВ «Полістилекс» та ТОВ Фірма «Промінвест Пластик»; додаткові угоди до цього контракту № 1 від 12.02.2021; № 70 від 21.12.2021; № 71 від 23.12.2021; № 72 від 29.12.2021; № 73 від 18.01.2022; № 74 від 10.02.2022; договір факторингу № 221062А від 10.12.2021, укладений між ТОВ «Сведбанк Лізингз» та ТОВ «Полістилекс»; договір цесії № ЕКО/449/19 від 19.03.2022, укладений між АТ «Аттістібас фінаншу інституція Алтум» та ТОВ «Полістилекс»; первинні документи, складені сторонами на виконання усіх вищевказаних договорів; листування між сторонами в частині, що стосується предмету даного спору;

2) відзив на позов ТОВ «Промінвест Пластик»;

3) відповідь на відзив АТ «Аттістібас фінаншу інституція Алтум»;

4) заперечення ТОВ «Промінвест Пластик» до відповіді на відзив.

При цьому обов`язок позивача з надання перекладу документів на латиську мову не поширюється на ті документи, які вже складені цією мовою та на документи з наявним нотаріально засвідченим перекладом, що містяться в матеріалах справи, такі документи повторного перекладу не потребують.

2. Витрати з перекладу документів на латиську мову на стадії судового розгляду несе заінтересована сторона АТ «Аттістібас фінаншу інституція Алтум», а після розгляду справи такі витрати розподіляються між сторонами за правилами ст. 129 ГПК України.

3. Метою перекладу матеріалів справи на латиську мову є виконання імперативного обов`язку суду щодо встановлення змісту норм іноземного права відповідно до приписів Закону України «Про міжнародне приватне право» та умов міжнародних угод.

4. У іншій частині заяви про роз`яснення ухвали суду від 02.06.2026 відмовити.

Скорочена ухвала оголошена в судовому засіданні 09 липня 2026 року.

Повний текст ухвали складений 14 липня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та у строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Головіна К. І.