Рішення № 138219702, 15.07.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1150/26

Провадження № 2/548/677/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.07.2026 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у приміщенні суду м. Хорола у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал", представник позивача Столітній Михайло Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позиції позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Представник позивача Столітній М.М. 15.05.2026, діючи в інтересах свого довірителя ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", за допомогою підсистеми "Електронний суд" звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором та клопотанням про витребування доказів.

На обґрунтування своїх вимог вказує про те, що відповідно до укладеного у електронній формі 30.09.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ "Лінеура Україна" договору № 4022025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідачка отримала кредит в сумі 2500,00 грн на строк 360 днів.

24.05.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" укладено договір факторингу № 24/05/2024, відповідно до умов якого позивач отримав право вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 за договором № 4022025 від 30.09.2023. Заборгованість відповідачки за кредитним договором станом на дату відступлення права вимоги склала 13730,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2500,00 грн, за процентами - 11230,00 грн.

У зв`язку із отриманням права вимоги до ОСОБА_1 та тим, що строк дії договору не закінчився, позивач здійснив подальші нарахування відсотків за кредитом, у зв`язку із чим станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачки по кредитному договору складає 19880,00 грн, з яких 2500,00 грн - тіло кредиту, 11230,00 грн - нараховані первісним кредитором проценти; 6150,00 грн - нараховані позивачем проценти за 123 календарних дні, яку позивач просив стягнути з неї разом із судовими витратами.

Ухвалою судді від 20.11.2024 провадження у справі відкрито та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, витребувано від АТ "Полтава-банк" інформацію, про яку прохав позивач, а саме щодо належності банківської картки відповідачці та факту зарахування кредитних коштів в сумі 2500,00 грн 30.09.2023 на вказану картку.

Зазначена інформація надійшла до суду 03.06.2026.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзив від відповідачки не надходив.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідачка та/або позивач до суду не подавали.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Слід вважати відповідачку ОСОБА_1 належним чином повідомленою про відкриття провадження у справі, оскільки відповідні судові документи (копія ухвали про відкриття провадження) отримані нею за місцем реєстрації 22.05.2026, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що за результатами розгляду справи в межах спрощеного позовного провадження має бути ухвалене рішення, яким позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 30.09.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ "Лінеура Україна" у електронній формі укладено договір № 4022025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

За умовами цього договору відповідачка отримала кредит в сумі 2500,00 грн на строк 360 днів, тобто до 29.09.2024 на споживчі особисті цілі зі сплатою відсотків за користування кредитом кожні 30 днів. Стандратна процентна ставка становить 2,0% в день та застосовується у межах строку кредиту. Знижена процентна ставка - 0,01% в день. Орієнтовна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою на весь період користування кредитом - 20500,00 грн.

Вказаний договір, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, паспорт споживчого кредиту підписані відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором В142.

Відповідно до відповіді АТ "Полтава-банк" 30.09.2023, на банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 , зараховано кошти в сумі 2500,00 грн. Вказане підтверджується також повідомленням ТОВ "Пейтек Україна" від 31.05.2024, адресованого ТОВ "Лінеура Україна".

Згідно з розрахунком заборгованості за вказаним договором, складеним первісним кредитором станом на 24.05.2024, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 складала 13730,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2500,00 грн, за процентами - 11230,00 грн.

24.05.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" укладено договір факторингу № 24/05/2024, відповідно до умов якого позивач отримав право вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 за договором № 4022025 від 30.09.2023. Згідно з копією витягу із реєстру боржників за вказаним договором факторингу заборгованість відповідачки за кредитним договором станом на дату відступлення права вимоги склала 13730,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2500,00 грн, за процентами - 11230,00 грн.

Про заміну кредитора в зобов`язанні первісний кредитор повідомив ОСОБА_1 шляхом надіслання їй відповідного повідомлення у особистому кабінеті боржника, що підтверджується повідомленням ТОВ "Лінеура Україна", адресованого ТОВ "ФК "Фінтраст капітал" 27.05.2024.

Позивачем після отримання права грошової вимоги до ОСОБА_1 на момент звернення до суду нараховано відсотки за користування кредитними коштами за 123 календарні дні (до моменту закінчення строку дії договору) в розмірі 6150,00 грн, про що зазначено у позовній заяві та що підтверджується копією озрахунку заборгованості за період з 25.05.2024 по 24.09.2024, складеного ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал".

Загальна заборгованість ОСОБА_1 , виначена позивачем станом на час звернення з позовом до суду складає 19880,00 грн, з яких 2500,00 грн - тіло кредиту, 11230,00 грн - нараховані первісним кредитором проценти; 6150,00 грн - нараховані позивачем проценти за 123 календарних дні, яку позивач просив стягнути з неї разом із судовими витратами.

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1-2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За статтею 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України ''Про електронний цифровий підпис'', за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

При цьому, згідно з частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту. Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, висловленому у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Матеріалами справи безспірно стверджується дійсність грошової вимоги позивача до ОСОБА_1 .

Договір № 4022025 від 30.09.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, як і договір факторингу від 25.05.2024, є чинними, доказів повного погашення заборгованості ні позивачу, ні первісному кредитору відповідачкою не надано.

Отже, позивач, як новий кредитор, отримав право вимоги до боржниці ОСОБА_1 .

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до нового кредитора.

При укладенні цього договору сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Отож, укладений між сторонами кредитний договір є обов`язковим до виконання.

Відповідачка не надала суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що вона не укладала з первісним кредитором вказаного вище договору кредиту.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк в повному об`ємі не була погашена (доказів погашення заборгованості суду не надано).

Отже, відповідачкою були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача загальну заборгованість за кредитним договором, що становить 19880,00 грн, яка складається із: 2500,00 грн - тіла кредиту, 11230,00 грн - нарахованих первісним кредитором процентів; 6150,00 грн - нарахованих позивачем проценти за 123 календарних дні.

На переконання суду ця заборгованість нарахована правомірно, сторонніх нарахувань не містить, відповідачкою не спростована.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги ТОВ ''ФК "Фінтраст капітал" про стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4113 від 21.04.2026.

Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідачки на його користь понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн на підставі: копії договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 про надання правової допомоги, укладеного між позивачем та адвокаом Столітнім М.М., акту № 18469 від 21.04.2026, заявки № 18469 від 23.03.2026 на виконання доручення до цього договору; копії ордеру на надання правничої допомоги серія АІ № 2175695 від 21.04.2026, копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, серія КС № 9422/10.

Загальна вартість робіт склала 10000,00 грн.

Суд, проаналізувавши надані докази, доходить висновку про таке.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Витрати позивача на правову допомогу наведені в орієнтовному розрахунку судових витрат в тексті позовної заяви та підтверджуються належними та допустимими вищенаведеними доказами. Однак, адвокатом зазначено у акті прийому-передачі про надання послуги з представництва інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за цією позовною заявою, в тому числі участь у судових засіданнях - 2 год, вартість - 1640 грн. Суд констатує, що провадження у справі здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання. Тому адвокат Столітній М.М., який здійснював підготовку матеріалів позовної заяви та клопотання про витребування доказів, подавав їх до суду та ін., участі у судових засіданнях не брав, тому на переконання суду у цій частині розмір судових витрат є необгрунтованим та недоведеним. За винятком цього, розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає характеру та обсягу дій, вчинених представником позивача у справі, не є завищеними чи необґрунтованими, є пропорційними предмету спору та складності справи, тому ці витрати мають бути стягнуті із відповідачки на користь позивача в сумі 8360,00 грн (10000,00 грн - 1640,00 грн).

Оскільки позов майнового характеру задоволено повністю, тому понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн та на професійну правничу допомогу в сумі 8360,00 грн підлягають стягненню із відповідачки на користь позивача.

На підставі ст. ст. 526, 611, 612, 1049, 1054, 1056-1 України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 83, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал", представник позивача Столітній Михайло Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" заборгованість за договором № 4022025 від 30.09.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в загальному розмірі 19880 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп понесених ним і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору та 8360 (вісім тисяч триста шістдесят) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Фінтраст Україна'', 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15 оф. 118/2, ЄДРПОУ 44559822.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий