Ухвала суду № 138217435, 15.07.2026, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/581/26

провадження № 2/624/415/26

УХВАЛА

15 липня 2026 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Богачової Т.В., з участю секретаря Тикви А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Кегичівці, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №77137332 в розмірі 17273,38 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9273,38 грн - сума заборгованості за відсотками. Стягнути з відповідача також сплачений судовий збір 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 4500 грн.

Позовна заява обгрунтована тим, що 18.12.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики №77137332. Договір укладено в електронній формі та підписаний електронним підписом одноразового ідентифікатора. Згідно з умовами договору, сума позики складає 8000 грн, строк кредиту 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день. Товариство свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало позику, шляхом перерахування на картковий рахунок коштів в розмірі 8000 грн. Відповідач належним чином зобов`язання не виконав, загалом на повернення кредиту вніс 1552,22 грн. Заборгованість складає 17273,38 грн, з яких: 1) 8000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 2) 9273,38 грн сума заборгованості за відсотками. 02.11.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №029-021122, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики №77137332 від 18.12.2021. 05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики №77137332 від 18.12.2021від 19.04.2024 у розмірі 15085,52 грн, а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн судового збору.

Ухвалою суду від 17.06.2026 провадження у справі було відкрито. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони, належним чином повідомлені про розгляд справи, у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача заявив про розгляд справи без його участі.

Відповідач надіслав до суду клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання обґрунтував тим, що починаючи з 17.12.2021 відповідач проходить службу в Збройних силах України по мобілізації, на цей час за контрактом, у військовій частині НОМЕР_1 . З ухвалою суду ознайомився в додатку «Дія», з позовною заявою та доданими до неї матеріалами ознайомитися можливості не має. Враховуючи умови проходження служби, в даний час відсутня можливість участі в судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи, а також представлення його інтересів в суді представником. З метою забезпечення його процесуальних прав щодо безпосередньої участі в розгляді справи, надання відповідних аргументів та заперечень по суті підстав позовної заяви, виникає необхідність у клопотанні про зупинення провадження по справі.

Вирішуючи питання щодо подальшого розгляду справи суд виходить з таких положень Закону.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Мета законодавця у формулюванні такої конструкції ст. 251 ЦПК України в тому, щоб гарантувати недоторканність прав тих осіб, які у запроваджений в Україні воєнний стан виконують конституційний обов`язок, пов`язаний із захистом Батьківщини від ворога, - військовослужбовців.

За положеннями п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Тож ця норма закону, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.

За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов`язкове зупинення провадження у судовій справі.

Правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.

Така правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у постанові від 12.11.2025 у справі №754/947/22.

Відповідно до копії довідки з військової частини НОМЕР_1 від 01.07.2026 №331, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у цій військовій частині.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався. Станом на сьогодні воєнний стан не скасований.

Згідно з п. 2 Указу Президент України, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати визначені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Крім того, у п. 1 Указу від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Отже, враховуючи зазначені вище акти Президента України, з 24 лютого 2022 року та до цього часу в Україні (на всій її території) діє воєнний стан та проводиться загальна мобілізація. А отже, з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.

З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури Збройних Сил України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.

Отже, з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

Така правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у постанові від 12.11.2025 у справі №754/947/22.

За таких обставин, оскільки перебування відповідача на військовій службі підтверджена копією військового квитка та відповідною довідкою військової частини, провадження у справі підлягає зупиненню до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 251 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Зупинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 15-денний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.

Суддя Т.В. Богачова