Постанова № 138216172, 14.07.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Єдиний унікальний номер справи 175/5492/26

Номер провадження 3/175/2281/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року селище Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Качаленко Є.В., за участю секретаря Савченко О.О., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Нікітані В.В., розглянув в режимі відеоконференції матеріали справи, які надійшли від Батальйону патрульної поліції в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

14.03.2026 о 09:36 по вул. Тріумфальна, біля будинку №2 в м. Краматорськ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi а4 нз НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, та від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні захисник Нікітін В.В. просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Зазначив, що відсутні підстави для зупинки, огляд мали провести службові особи ВСП, права не роз`яснено, порушено процедуру огляду, а відеозапис не безперервний.

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Незважаючи на захисну позицію ОСОБА_1 , його вина підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: протокол серії ЕПР1 №614549 від 14.03.2026, матеріалами відеофіксації порушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.03.2026, відповідно до якого огляд не проводився, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, рапорт. Вказані докази досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Так, у судовому засіданні досліджено диск з відеозаписом, на якому серед іншого зафіксовано, що на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку водій ОСОБА_1 відмовився.

Порядок проходження огляду передбачено статтею 266 КУпАП, а саме:

Особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння.

У випадку, якщо особа відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння поліцейські складають протокол за відповідною частиною ст.130 КУпАП за складом "відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".

Перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 були роз`ясненні його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та наслідки за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Вимоги діючого КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 не передбачають проведення окремого огляду на встановлення ознак сп`яніння, при цьому виявлення таких ознак є суб`єктивним судженням поліцейського, за його внутрішнім переконанням, оскільки саме він спілкується із водієм та спостерігає за його поведінкою. При цьому, спростування чи підтвердження стану такого сп`яніння, відбувається шляхом проведення відповідного огляду на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров`я. Отже, виявлення поліцейським ознак сп`яніння у водія, є лише підставою для вимоги пройти відповідний огляд на стан сп`яніння.

Переглядом відеозапису встановлено, що під час спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, поліцейський повідомив про запах та тремтіння пальців рук, вказував на інші ознаки, які навів у протоколі. Сам ОСОБА_1 не заперечував наявність такої ознаки стану сп`яніння, як тремтіння пальців рук, проте надавав інше пояснення такому прояву.

Однак вказані обставини безперечно вказують на наявність у поліцейського обґрунтованих підстав вимагати проходження огляду на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 відмовився.

Також працівник поліції роз`яснив наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Однак водій ОСОБА_1 не виконав свій обов`язок, передбачений п. 2.5 ПДР України, оскільки відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина перша статті 130 КУпАП передбачає три альтернативні склади правопорушення, за вчинення будь-якого з них однаково і рівнозначно настає адміністративна відповідальність:

1. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,

2. а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів,

3. а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У цій справі протокол складено саме за відмову пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку.

На посилання захисника про порушення співробітниками поліції вимог ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», оскільки матеріали справи не містять доказів, які свідчать про правові причини зупинки транспортного засобу, слід зазначити наступне.

Згідно до приписів ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема зупинення транспортних засобів та перевірку документів особи.

Застосування цієї статті працівниками поліції має обумовлюватися зовнішніми чинниками або обставинами, які можуть надавати право або зобов`язувати поліцейського застосувати певні превентивні заходи.

При цьому належить врахувати те, що згідно Указу Президента України №64/2022 в Україні введено режим «воєнний стан», який діяв і на час події, яка зафіксована в протоколі.

Згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Статтею 24 вказаного Закону встановлено додаткові повноваження поліції, зокрема забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Відповідно до п. 7 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» «в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України. Вказані заходи покликані на забезпечення безпеки цивільного населення, виявлення диверсійних дій противника, забезпечення завдань військового стану.

Отже, в суду відсутні сумніви в законності дій поліцейського щодо зупинки і перевірки документів водія ОСОБА_1 у м. Краматорськ Донецької області.

До того ж поліцейським було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП за керування тз із забрудненим номерним знаком, що вказує на наяність такої підстави для зупинки, як порушення ПДР, що передбачено п.1 ч.1 ст.35 ЗУ "Про національну поліцію".

Доводи захисника, що відеозапис, нібито, не є безперервним, не відповідають дійсності, оскільки після перегляду відеозапису в засіданні, встановлено, що він хоча і складається з декількох фрагментів, проте за своєю суттю є безперервним та фіксує повну картину розвитку подій від моменту зупинки водія до моменту завершення оформлення протоколу.

Водночас, положення чинного законодавства визначають доказом, зокрема, всі ті відеозаписи, які містять у собі інформацію, що підлягає встановленню в межах справи. Неповнота (фрагментарність) відеозапису з нагрудної камери працівників поліції не може свідчити про те, що даний відеозапис не може бути використаний як доказ в межах справи, якщо на ньому зафіксовані відомості, обставини та факти, що мають значення для цієї справи. Тим більше вказані обставини не свідчать про те, що відеозапис отриманий з порушенням встановленого законодавством порядку з неналежного джерела, неналежним суб`єктом тощо. У будь-якому випадку наявність кількох відеозаписів, на які посилається сторона захисту, не є тим істотним порушенням, що якось вплинуло на встановлення належності обставин і подій та їх учасників, співставлення їх з обставинами даної справи.

Посилання адвоката на вимоги ст. 266-1 КУпАП, не є слушними, оскільки вказана норма є спеціальною, і передбачає огляд військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Якщо військовослужбовець як водій керує транспортним засобом, то його огляд проводиться відповідно до вимог ст.266 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 15 КУпАП, військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

А згідно ст.255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції мають право складати протоколи про правопорушення, в тому числі, за ст.130 Кодексу.

Водночас чинне законодавство не зобов`язує поліцейських залучати ВСП для оформлення протоколу за ст.130. Суд відмічає, що ОСОБА_1 рухався на цивільному автомобілі у цивільному одязі.

Аргумент стосовно того, що відмова була викликана браком часу і виконанням завдання, суд відкидає як неспроможний і переконливо спростований матеріалами справи.

Зокрема, на дослідженому відеозаписі зафіксовано, що попри стверджувану зайнятість ОСОБА_1 використав багато часу на зайве спілкування з поліцейськими та оформлення протоколу, замість продуття Драгеру. Так, ОСОБА_1 згаяв більше 40 хвилин часу на оформлення протоколу. Хоча б продуття алкотестеру зайняло б від сили 2 хвилини. Із цього слідує, що ОСОБА_1 умисно відмовився від огляду, оскільки не мав наміру спростовувати підозру поліцейського про керування із ознаками сп`яніння, і таким чином порушив визначений п.2.5 ПДР обов`язок.

Суд вважає доведеною повністю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки він порушив Правила дорожнього руху України:

«п.2.5» - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З приводу клопотання адвоката про призначення ОСОБА_1 стягнення із застосуванням аналогії права щодо призначення більш м`якого покарання ніж визначено законом, без позбавлення права керування транспортними засобами, суд зазначає наступне.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст.33 КУпАП враховує всі обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП не є альтернативною, а передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу із обов`язковим застосуванням додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Законодавство про адміністративні правопорушення не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м`якого, ніж передбачено законом.

Законодавець не передбачає можливості призначення водієві за ч.1 ст.130 КУпАП стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, що унеможливлює задоволення клопотання адвоката.

При цьому, дана категорія правопорушень вчиняється водіями тільки навмисно, вчинене правопорушення законодавець відносить до грубого порушення, а водій не може не розуміти загрози для оточуючих внаслідок власної поведінки.

Відомості стосовно особи ОСОБА_1 який провину не визнав, перебуває на військовій службі, не можуть слугувати підставою для задоволення клопотання, виходячи з встановленої законодавцем санкції, характеру вчиненого діяння та суспільної небезпеки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою та є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне призначити стягнення в межах санкції ч.1ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП слід стягнути судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, ч.2 ст.268, ст.283-285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Реквізити для оплати штрафу: Отримувач ГУК у Дніпр-кій області/ Дн-ка обл, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету - 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету - Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту винесення постанови.

Суддя Є.В.Качаленко