Рішення № 138214692, 15.07.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/532/26

провадження №2/176/1033/26

РІШЕННЯ

Іменем України

15 липня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Гусейнова К.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Керівника Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Величка Андрія Петровича, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Дніпровської обласної ради, Військово-медичного клінічного центру Західного регіону до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача Комунальне підприємство «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова» Дніпропетровської обласної ради, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Керівника Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Величка Андрія Петровича, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Дніпровської обласної ради, Військово-медичного клінічного центру Західного регіону до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача Комунальне підприємство «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова» Дніпропетровської обласної ради, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до вироку Великоновосілківського районного суду Донецької області від 01.12.2023 у справі №220/1314/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк 3 роки. Вирок суду набрав законної сили 02.01.2024. Відповідно до вироку суду, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді майстра номера обслуги гармати самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», п.п.2.1.а; 12.1; 12.4; 12.9.б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, 15.06.2023 року, приблизно о 17:32 год., керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-2104», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на передньому пасажирському сидінні якого перевозив пасажира ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухався на ньому по проїжджій частині автодороги сполученням «Донецьк - Запоріжжя» зі сторони с. Богатир Великоновосілківської селищної громади Волноваського району Донецької області в напрямку м. Курахове Донецької області. На території с.Костянтинопіль Великоновосілківської селищної громади Волноваського району Донецької області, проїжджаючи ділянку дороги поблизу перехрестя з вул.Трифонова, діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не будучи уважним, не маючи перешкод технічного характеру для об`єктивного сприйняття дорожньої обстановки, не реагуючи на зміну дорожньої обстановки, не впоравшись з керуванням автомобіля, виїхав за межі проїжджої частини вліво, відносно напрямку свого руху, де правою бічною частиною кузова керованого автомобіля скоїв наїзд на будівельну споруду у вигляді гаража, яка розташована на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого пасажир автомобіля марки «ВАЗ-2104», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла. Від отриманих травм 21.06.2023 о 09:00 год. у КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова» ДОР» настала смерть потерпілого ОСОБА_2 . Дані судово-медичної експертизи трупа свідчать про те, що між отриманою травмою та настанням смерті потерпілого ОСОБА_2 є прямий причинний зв`язок.

ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні зазначеного злочину визнав повністю.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на стаціонарному лікуванні в наступних установах:

-у Комунальному підприємстві «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради» з 16.06.2023 по 21.06.2023, вартість лікування складає 5067,3 грн., з них за рахунок НСЗУ- 4053 грн., за рахунок обласного бюджету - 1014,3 грн.;

-у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону з 15.06.2023 по 16.06.2023, вартість лікування складає 6055 грн., за рахунок державного бюджету.

Загалом на лікування ОСОБА_2 витрачено 11122,3 грн, усі за рахунок державного бюджету. Оскільки саме злочинними діями відповідача ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження, внаслідок чого останній проходив лікування у зазначених установах та враховуючи те, що відповідачем в добровільному порядку шкода не відшкодована, є всі підстави для стягнення з відповідача витрат на лікування потерпілого, тобто матеріальних збитків, завданих державі внаслідок вчиненого відповідачем кримінального правопорушення.

Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я. Відповідно до:

- листа «Національної Служби здоров`я України» від 21.01.2026 року за №1863/2-17-26;

- листа КП «Дніпровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова ДОР» від 29.12.2025 за №15/2855;

- листів Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 09.01.2026 року за №550/434 та від 30.01.2026 року за №550/1546, кошти витрачені лікувальними закладами на лікування потерпілого в загальній сумі 11122,3 грн, добровільно не відшкодовані, чим порушують інтереси держави та територіальної громади.

Прокурор просив стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

-кошти, витрачені КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова Дніпропетровської обласної ради», на лікування потерпілого ОСОБА_2 у загальній сумі 4053 грн на користь Національної служби здоров`я України до державного бюджету;

-кошти, втрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 у сумі 6 055 грн. на користь Військово-медичного клінічного центру Західного регіону;

-кошти, витрачені КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова Дніпропетровської обласної ради» на лікування потерпілою ОСОБА_2 у загальній сумі 1014 грн. 30 коп. на користь Дніпропетровської обласної ради.

Ухвалою суду від 13 лютого 2026 року по справі було відкрито провадження та було вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач, Маріупольська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону, а також Національна служба здоров`я України, Дніпровська міська рада, в інтересах яких поданий позов, належним чином повідомлені про розгляд справи. Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження до суду на надійшло.

Відповідачу ОСОБА_1 , відповідно до вимог ЦПК України, направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з додатками, які були отримані відповідачем 27.02.2026 року. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву з наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень від відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надійшло. Заперечень щодо розгляду справи у його відсутності не надійшло. Відзив на позов відповідач не подав.

Третя особа Комунальне підприємство «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова» Дніпропетровської обласної ради, належним чином повідомлені про розгляд справи, пояснень щодо позову не надали.

Від Дніпровської обласної ради на адресу суду надійшла заява, в якій вони зазначили, що просять позовні вимоги Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до вироку Великоновосілківського районного суду Донецької області від 01.20.2023 року у справі №220/1314/23 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. Вирок суду набрав законної сили 02.01.2024 (а.с.9-10).

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді майстра номера обслуги гармати самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», п.п.2.1.а; 12.1; 12.4; 12.9.б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, 15.06.2023 року, приблизно о 17:32 год., керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-2104», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на передньому пасажирському сидінні якого перевозив пасажира ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухався на ньому по проїжджій частині автодороги сполученням «Донецьк - Запоріжжя» зі сторони с. Богатир Великоновосілківської селищної громади Волноваського району Донецької області в напрямку м. Курахове Донецької області. На території с.Костянтинопіль Великоновосілківської селищної громади Волноваського району Донецької області, проїжджаючи ділянку дороги поблизу перехрестя з вул.Трифонова, діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не будучи уважним, не маючи перешкод технічного характеру для об`єктивного сприйняття дорожньої обстановки, не реагуючи на зміну дорожньої обстановки, не впоравшись з керуванням автомобіля, виїхав за межі проїжджої частини вліво, відносно напрямку свого руху, де правою бічною частиною кузова керованого автомобіля скоїв наїзд на будівельну споруду у вигляді гаража, яка розташована на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого пасажир автомобіля марки «ВАЗ-2104», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла. Від отриманих травм 21.06.2023 о 09:00 год. у КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова» ДОР» настала смерть потерпілого ОСОБА_2 . Дані судово-медичної експертизи трупа свідчать про те, що між отриманою травмою та настанням смерті потерпілого ОСОБА_2 є прямий причинний зв`язок.

ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні зазначеного злочину визнав повністю. (а.с.9-10).

Оскільки саме злочинними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження, внаслідок чого останній проходив лікування у зазначених установах та враховуючи те, що відповідачем в добровільному порядку шкода не відшкодована, є всі підстави для стягнення з відповідача витрат на лікування потерпілого, тобто матеріальних збитків, завданих державі внаслідок вчиненого відповідачем кримінального правопорушення.

Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Відповідно до:

- листа «Національної Служби здоров`я України» від 21.01.2026 року за №1863/2-17-26 (а.с.13-14);

- листа КП «Дніпровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова ДОР» від 29.12.2025 за №15/2855 (а.с.17);

- листів Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 09.01.2026 року за №550/434 та від 30.01.2026 року за №550/1546 (а.с.23,24), кошти витрачені лікувальними закладами на лікування потерпілого в загальній сумі 11122,3 грн, добровільно не відшкодовані, чим порушують інтереси держави та територіальної громади.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» №11 від 07.07.1995, питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного Державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно абз.2 п.2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У відповідності до ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Частиною 7 вказаної статті передбачено, що особа, яка не пред`явила цивільний позов в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом.

Згідно ч.4 ст.56 Цивільного процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Цивільний позов у вказаному кримінальному провадженні до початку судового розгляду в порядку вимог ст.128 КПК України прокурором не заявлено, що підтверджується резолютивною частиною вищевказаного судового рішення.

Приймаючи до уваги, що витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого здійснені внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 , тому між діями останнього та цими витратами є прямий причинний-наслідковий зв`язок, що встановлено вироком суду, а тому обов`язок по відшкодуванню витрат необхідно покласти на відповідача.

Матеріалами справи доведено факт неправомірних дій відповідача та спричинення ним внаслідок таких дій матеріальної шкоди на загальну суму 11122 грн 30 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача шкоду, заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення (злочину) у розмірі 11122 грн 30 коп.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст.1166ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Керівника Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Величка Андрія Петровича, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Дніпровської обласної ради, Військово-медичного клінічного центру Західного регіону до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача Комунальне підприємство «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова» Дніпропетровської обласної ради, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 :

-кошти, витрачені КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова Дніпропетровської обласної ради», на лікування потерпілого ОСОБА_2 у загальній сумі 4053 (чотири тисячі п`ятдесят три) гривні на користь Національної служби здоров`я України до державного бюджету, зарахувати їх на рахунок UА978999980313080115000026011, отримувач: ГУК у м.Києві/Шевченківський район/24060300, код отримувача (СДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ел.адм.подат.);

-кошти, втрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 у сумі 6055 (шість тисяч п`ятдесят п`ять) гривень на користь Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, зарахувати їх на рахунок: НОМЕР_5 , одержувач: Військово-медичний клінічний центр Західної о регіону, адреса: 79010, м.Львів, вул.Личаківська, 26, МФО 820172, код ЄРДПОУ 08160677, Банк ДКСУ м.Київ;

-кошти, витрачені КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова Дніпропетровської обласної ради» на лікування потерпілого ОСОБА_2 у загальній сумі 1014 (одна тисяча чотирнадцять) гривень 30 копійок на користь Дніпропетровської обласної ради до обласного бюджету, зарахувати їх на рахунок UА928999980314080544000004001, отримувач: ГУК у Дніпропетровській обл./Дн-ка об/24060300, Код ЄДРПОУ: 37988155, Банк: Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету: 24060300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 3328 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суд

Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ