Ухвала суду № 138212122, 15.07.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13419/26

провадження № 2/753/12691/26

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні клопотання відповідача

"15" липня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В. розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи клопотання представника Відповідача про розгляд справи з викликом сторін за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року до суду надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

23.06.2026 ухвалою суду відкрито провадження по справі без повідомлення сторін.

09 липня 2026 року через систему "Електронний суд" представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Білоногом Олександром Олеговичем подано відзив на позовну заяву. У прохальній частині відзиву відповідач, зокрема, просить провести розгляд справи у судовому засіданні за викликом учасників справи. Відповідач у відзиві частково визнає позовні вимоги, заперечує проти частини заявленої заборгованості за гаряче водопостачання, посилається на показники лічильника, акти повірки та зняття контрольних показань, заяву про проведення перерахунку, а також просить застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Водночас відповідно до ч. 6 ст. 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з ч. 6 п.1 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дослідивши матеріали справи та зміст відзиву, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем заперечення стосуються правильності нарахування плати за житлово-комунальні послуги, обсягу спожитої гарячої води за показниками вузла обліку, наявності підстав для перерахунку, застосування позовної давності та правових наслідків дії карантинних обмежень. Такі обставини можуть бути перевірені судом на підставі письмових доказів, поданих сторонами, зокрема розрахунків заборгованості, рахунків, актів, свідоцтв про повірку, заяв та інших документів.

Сам факт подання відповідачем відзиву із запереченнями та доказами не свідчить про безумовну необхідність проведення усного судового засідання. Відповідач реалізувала право на подання письмової позиції по суті спору, виклала заперечення проти позову, надала докази та заявила про застосування позовної давності. У клопотанні не наведено конкретних обставин, які неможливо встановити на підставі письмових матеріалів справи, а також не обґрунтовано, які саме докази потребують безпосереднього дослідження за участю сторін у судовому засіданні.

Суд також враховує, що учасники справи не позбавлені права подавати письмові пояснення, відповіді, заперечення, додаткові докази та інші заяви по суті справи у строки і порядку, визначені ЦПК України. Такий порядок розгляду забезпечує дотримання принципів змагальності та рівності сторін, а також відповідає завданню цивільного судочинства щодо своєчасного розгляду справи.

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Суд приходить до висновку, що відповідач не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Відтак, суд бере до уваги міркування ефективності й економі, щоне є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. При цьому суд зауважує, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників. (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц).

Зважаючи на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника Відповідача.

Керуючись статтями 274-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення клопотання представника Відповідача про розгляд справи з викликом сторін за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Комаревцева Л.В.