Постанова № 138212025, 09.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12837/26

Провадження №: 3/752/4156/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Гаврищук А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

За ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №883189 від 18.05.2026, вбачається, що ОСОБА_1 , 18.05.2026 близько 08 години 23 хвилин, за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 , а саме: ображала нецензурною лексикою, принижувала, штовхала, спричинила фізичний біль без нанесення тілесних ушкоджень, чим завдала шкоду фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої, що виразилось в порушенні сну, підвищеному серцебитті та дратівливості, у зв`язку з чим її дії кваліфіковані за ч. 2 ст.173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , вину не визнала, просила закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в її діях подій та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Вказувала що вона гарна мати, яка займається та піклується про свої дітей, ніколи не кричить на дітей та не піднімає на них руку. Конфлікти з донькою виникають через колишнього чоловіка, який налаштовує доньку проти неї.

З приводу події 18.05.2026 зазначила, що жодного фізичного чи психологічного насильства до дочки не застосовувала, а поліцію дочка викликала через незгоду ОСОБА_1 здійснити продаж квартири за для забезпечення можливості дочки навчатися у м. Відні.

Свідок ОСОБА_3 підтвердила що ОСОБА_1 гарна та добра мати, донька ОСОБА_4 дійсно після того як повертається від батька має неадекватну поведінку та маніпулює мамою.

Дослідивши адміністративний матеріал, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За правилами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає за умисне вчинення домашнього насильства (фізичного, психологічного чи економічного), якщо воно було скоєно стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, або за вчинення будь-якого з цих діянь повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вини ОСОБА_2 органом, який склав протокол, надано рапорт працівника поліції, заяву потерпілої, а також письмові пояснення потерпілої та особи на яку складено протокол про адміністративне правопорушення.

Разом із тим зазначені матеріали самі по собі не є безумовним підтвердженням події адміністративного правопорушення та підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП.

У даній ситуації фактично вбачається, що дочка стверджує про психологічне та фізичне насильство матері без надання жодних доказів наявності такого насильства. ОСОБА_2 категорично заперечує сам факт фізичного та психологічного насильства щодо дочки та посилається на маніпулювання дочкою з метою досягти бажаного результату у виді забезпечення фінансової можливості навчання її у м. Відні. Належних доказів наявності складу адміністративного правопорушення, як того покази сторонніх (незацікавлених) свідків, висновків експертиз, фото, відео доказів тощо, матеріали долучені до протоколу не містять.

Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що вони не містять достатніх, належних та допустимих відомостей, які б об`єктивно підтверджували факт події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого належного підтвердження під час судового розгляду, а наявні матеріали не дають можливості достовірно встановити, що інкримінована подія мала місце.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десятиденного строку з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: А.В. Гаврищук