Ухвала суду № 138210780, 14.07.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/2302/25

Провадження № 1-кп/185/104/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглядаючи в період воєнного стану у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317, ч.1 ст.310 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, -

за участю

прокурора ОСОБА_11 (дистанційно),

захисників адвокатів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (дистанційно),

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (дистанційно), ,-

В С Т А Н О В И В :

13 липня 2026 року прокурором були подані письмові клопотання про продовження застосування до обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожному окремо, запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки строк дії запобіжних заходів завершується, до зазначеної дати немає можливості розглянути провадження по суті. Підстав для звільнення обвинувачених з під варти немає. Ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були враховані при обрані та продовженні обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожному окремо, запобіжних заходів не відпали: останні обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів, під загрозою можливого покарання обвинувачені можуть переховуватись від суду, знаходячись на свободі можуть перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків, є ризик вчинення обвинуваченими нових кримінальних правопорушень. Інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Прокурор просить не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченому ст.255 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_12 заперечували проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 . Обвинувачений ОСОБА_3 , просив змінити запобіжний захід на домашній арешт або визначити заставу. Захисник зазначив, що ризики, заявлені прокурором для продовження запобіжного заходу, не доведені, надумані, є припущенням прокурора. Захисник зазначив про тривалий час перебування підзахисного під вартою, у підзахисного міцні соціальні зв`язки, він є офіцером, тому є підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту або визначити помірний розмір застави. Захисник зазначив про недоведеність винуватості підзахисного.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти клопотання прокурора та продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів. Його захисник ОСОБА_13 підтримав думку підзахисного.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив його змінити на домашній арешт. Його захисник ОСОБА_14 просив змінити запобіжний захід підзахисному на домашній арешт. Захисник зазначив, що прокурором не доведені ризики для продовження такого запобіжного заходу та відсутні докази існування таких ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора. Захисник ОСОБА_15 клопотав про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 на домашній арешт за місцем його проживання: АДРЕСА_1 . В обґрунтування захисник зазначив про відсутність актуальних ризиків, на які посилається прокурор в клопотанні про продовження його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обвинувачений тримається під вартою майже два роки. Судове слідство триває, жодних ризиків втечі, впливу на свідків чи вчинення нового злочину не доведено прокурорам та в матеріалах кримінального провадження відсутні тому докази. Обвинувачений має міцні соціальні зв`язки та житло, одружений, раніше не судимий, тому є підстави для зміни запобіжного заходу на інший, більш м`який домашній арешт з носінням електронного засобу контролю.

Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Його захисник ОСОБА_16 заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підзахисного, просив змінити запобіжний захід на інший, більш м`який особисте зобов`язання, або визначити розмір застави в мінімальних межах. Захисник послався на практику ВС та ЕСПЧ щодо продовження запобіжного заходу стосовно обвинувачених, які надмірно довго перебувають під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_8 заперечував проти клопотання прокурора, просив надати йому можливість проходити військову службу. Його захисник ОСОБА_17 заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підзахисного. Захисник зазначив, що доказів винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих злочинів прокурором не надано, матеріали кримінального провадження не доводять причетності його підзахисного до інкримінованих злочинів, ОСОБА_8 соціально адаптований, має сім`ю та дітей на утриманні, раніше не судимий, він є військовослужбовцем, має бажати служити, тому є підстави змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Обвинувачені ОСОБА_19 та ОСОБА_10 та їх захисник ОСОБА_18 заперечували проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим та наполягали на відмові в таких клопотаннях, скасувавши діючий запобіжний захід, надавши можливість обвинуваченим надалі проходити військову службу. Захисник ОСОБА_18 в черговий раз звернула увагу, що вона разом з обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 звертались до прокурора з проханням скасувати запобіжний захід для подальшого проходження підзахисними військової служби, надавши письмові згоди командирів ВЧ для продовження проходження обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 військової служби, проте прокурор тривалий час ігнорує їх заяви та не звертається з відповідним клопотанням до суду. Захисник зазначила, що ризики, заявлені прокурором для продовження запобіжного заходу підзахисним, не доведені, надумані, обґрунтованість обвинувачення у вчиненні інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 злочинів прокурором не доведена. Обвинувачені ОСОБА_19 та ОСОБА_10 висловили своє бажання продовжити військову службу.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора, суд встановив наступне.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинувачених завершується 24.07.2026 року. Завершити розгляд кримінального провадження до вказаної дати неможливо, були допитані обвинувачені, відбувається дослідження доказів сторони обвинувачення.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких злочинів, покарання у разі доведеності вини останньому передбачено у виді позбавлення волі до тринадцяти років з конфіскацією майна. Тобто, зазначений прокурором ризик про можливість переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду продовжує існувати, бо під загрозою можливого покарання обвинувачений ОСОБА_3 може ухилитись від правосуддя.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, тяжких злочинів та кримінального проступку, покарання у разі доведеності вини останньому передбачено у виді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тобто, зазначений прокурором ризик про можливість переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду продовжує існувати, бо під загрозою можливого покарання обвинувачений ОСОБА_4 може ухилитись від правосуддя.

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , кожен окремо, обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, покарання у разі доведеності вини останнім передбачено у виді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тобто, зазначений прокурором ризик про можливість переховування обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від суду продовжує існувати, бо під загрозою можливого покарання обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 можуть ухилитись від правосуддя.

Як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування обвинувачених, суд враховує введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Судове слідство за даним кримінальним провадженням триває, допитані обвинувачені, відбувається дослідження письмових доказів сторони обвинувачення. Заявлені прокурором ризики ймовірних перешкод кримінальному провадженню з боку обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у разі зміни запобіжних заходів продовжують існувати, оскільки після відкриття матеріалів кримінального провадження, зокрема анкетних даних свідків, - існує ймовірність позапроцесуального незаконного впливу з боку обвинувачених на вказаних учасників кримінального провадження, які ще судом не допитані. При цьому, суд зважає, що ризик можливого впливу на вказаних учасників кримінального провадження існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Висунення обвинувачення у вчиненні декількох кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , наявність судимостей у обвинуваченого ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , невідбуте покарання за попереднім вироком у обвинуваченого ОСОБА_9 , направлення 31.09.2019 року до суду обвинувального акту стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України, - підтверджують ймовірність схильності обвинувачених до вчинення іншого кримінального правопорушення. Крім того, обвинувачені ОСОБА_19 та ОСОБА_10 були засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, в межах яких тримались під вартою на гауптвахті під час інкримінованих подій. Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27.12.2024 року обвинуваченому ОСОБА_9 призначено реальне покарання у виді 4 років позбавлення волі, який обраховується з 15 травня 2023 року.

Жодних доказів на підтвердження неможливості тримання обвинувачених в умовах установи попереднього ув`язнення стороною захисту не надано. Так само доводи обвинувачених та захисників про те, що обвинувачення не доведене та є видумкою прокурора - суд відкидає, бо оцінку доведеності чи не доведеності обвинувачення суд надає за результатами судового розгляду під час ухвалення вироку.

Посилання захисників на міцні соціальні зв`язки, наявність сімей у обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , не є беззаперечною підставою для зміни запобіжного заходу. Дані зв`язки існували на момент інкримінованих подій, разом з тим, виходячи з обвинувального акту, не втримали обвинувачених від вчинення інкримінованих злочинів.

Щодо ствердження захисників про відсутність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, суд вчергове зазначає наступне.

Кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду і оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають лише характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності вчинення ним дій, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі обставини, досліджені в ході судового засідання, у сукупності не дають достатні підстави про зміну запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 з тримання під вартою на інший, більш м`який.

Враховуючи вищенаведене, вислухавши думку сторін, суд дійшов висновку, що прокурором доведено, що обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 представляють ризики рецидиву та втечі, а зазначені фактичні обставини та дані характеристики їх осіб суд вважає такими, що не стримуватимуть обвинувачених, кожного оремо, від порушення покладених на них процесуальних обов`язків, спроби перешкоджати кримінальному провадженню, тому є підстави для продовження відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожному окремо, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно вимог ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні п.4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального Кодексу України; та п.5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Однак враховуючи практику ЄСПЛ, вимоги ст.183 КПК України, які наділяють суд дискреційними повноваженнями щодо питання визначення застави, при цьому зобов`язують суд визначити розмір застави застосовуючи чи продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, беручи до уваги стадію розгляду провадження, тривалість строку ув`язнення обвинувачених, їх особу, а також ризики, що зменшились, суд вважає, що в даному випадку можливо визначити заставу.

Згідно з ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинувачених, даних про їх особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків та не може бути завідомо непомірним для них.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справи «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням даних про особи обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , беручи до уваги обставини кримінального провадження та участі даних обвинувачених, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за можливе визначити обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 розмір застави у 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, внесення якої зможе забезпечити належну процесуальну поведінку вказаних обвинувачених та запобігти ризикам.

З урахуванням даних про особи обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , беручи до уваги обставини кримінального провадження та участі даних обвинувачених, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за можливе визначити обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 розмір застави у 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, внесення якої зможе забезпечити належну процесуальну поведінку вказаних обвинувачених та запобігти ризикам.

Суд стосовно клопотань захисників ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про скасування запобіжного заходу обвинуваченим вкотре зазначає, що зміна запобіжного заходу з тримання під вартою для проходження військової служби відповідно до ст.616 КПК України відбувається виключно за клопотанням прокурора. Саме прокурор ініціює це питання перед судом. За клопотанням сторони захисту суд скасувати запобіжний захід для проходження військової служби обвинуваченим, який тримається під вартою, не може, це не передбачено діючим КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 331, 177, 616 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожному окремо, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

В задоволенні клопотань обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжного заходу відмовити.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожному окремо, у виді тримання під вартою на гауптвахті продовжити терміном на 60 днів, тобто до 11 вересня 2026 року, включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» продовжити терміном на 60 днів, тобто до 11 вересня 2026 року, включно.

Встановити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , кожному окремо, заставу у сумі 998400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 11 вересня 2026 року, включно.

Встановити ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожному окремо, заставу у сумі 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 11 вересня 2026 року включно.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 з під варти у зв`язку з внесенням застави.

Після внесення застави обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 будуть вважатися такими, до яких застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області на визначений час;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вони зареєстровані та проживають, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватись від спілкування зі свідками кримінального провадження.

У разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 обов`язків до 11 вересня 2026 року включно.

Строк дії ухвали до 11 вересня 2026 року, включно.

Копію ухвали вручити прокурору, захисникам, обвинуваченим, начальнику гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальнику гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 та начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1