Рішення № 138209582, 13.07.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1284/26

Провадження № 2/559/1359/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що 30.01.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1340-5768 відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 29500 грн., строк кредитування 300 днів, знижена процентна ставка 1,20%% в день, стандартна процентна ставка 1,50% в вдень, комісія за надання кредиту - 15% від суми кредиту. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за Договором не виконує належним чином, у зв`язку з чим, станом на 06.03.2026 утворилася заборгованість у розмірі 69 319,88 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 18097,80 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 51222,08 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати у справі.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористався.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 15.04.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження отримав 30.04.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзиву на позовну заяву не подав, заяв та клопотань по суті позовних вимог від нього не надходило.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 30.01.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1340-5768 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 29500 грн. Строк кредитування 300 календарних днів. Стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту - 15% від суми кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строку користування складає 152 338,60 грн., та включає в себе суму кредиту, комісію за надання кредиту та проценти. Дата повернення кредиту - 24.11.2024 (а.с.11-14).

Вказаний Договір підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

У Додатку №3 та Додатку №4 до Договору сторонами погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів та встановлено, що орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою процентною ставкою складає 128 656,04 грн., з яких 29500 грн. - сума кредиту за договором, 94731,04 грн. - проценти, 4425 грн. - комісія; за стандартною процентною ставкою становить 152 338,60 грн., з яких 29500 грн. - сума кредиту за договором, 118413,60 грн. - проценти, 4425 грн. - комісія (а.с.19 зворот - 21).

Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.18 зворот - 19 зворот).

ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 29500 грн. шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 через платіжну систему LiqPay, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту №1340-5768 від 30.01.2024 та електронною квитанцією від 30.01.2024 (а.с.22-23).

Номер банківської картки № НОМЕР_1 співпадає із реквізитами банківської картки, зазначеному у кредитному договорі № НОМЕР_2 у розділі 13 «Реквізити сторін».

Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 06.03.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 69319,88 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 18097,80 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 51 222,08 грн. Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 на виконання умов договору, здійснив часткову оплату за Договором №1340/5768 на загальну суму 51163,59 грн. Вказана сума відображена у розрахунку заборгованості (а.с.24-33).

IV. Норми права, які застосував суд.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Також, при вирішенні справи суд бере до уваги висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 за подібних правовідносин з цим же позивачем - ТОВ "Укр Кредит Фінанс", але до іншого боржника, в якій зазначено таке. Відповідно до п.5 ч.3 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч.3 ст. 509, ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Також у цій постанові вказується, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Справедливість, добросовісність та розумність згідно із пунктом 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд робить висновок, що 30.01.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням Договору про відкриття кредитної лінії. ОСОБА_1 будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. Кредитні кошти було надано безготівково шляхом зарахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 через платіжну систему LiqPay, що також підтверджується матеріалами справи. При цьому, реквізити банківської картки збігаються із номером, зазначеним у кредитному договору у розділі 13 «Реквізити сторін». Відтак, ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Отож, суд вважає підтвердженою суму заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18097,80 грн.

Щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками суд зазначає наступне. Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування відсотків здійснювалося за обумовленою у Договорі відсотковою ставкою за фактичну кількість календарних днів користування кредитними коштами та до закінчення строку дії Договору. Разом з тим, на думку суду, нарахована відповідачу сума відсотків у розмірі 51 222,08 грн. є явно завищеною та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно. Тому, суд вважає, що до даних спірних правовідносин підлягає застосуванню норма п.5 ч.3 ст. 18 ЗУ "Про захист прав споживачів", яка передбачає можливість зменшення нарахованої заборгованості за процентами (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання позичальником зобов`язань за договором. Крім того, суд бере до уваги факт частково виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором та сплати заборгованості у розмірі 51163,59 грн. Враховуючи викладене вище суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягнення 50 % від суми нарахованих процентів, згідно розрахунку заборгованості позивача, що становить 25 611,04 грн. Відтак, вимогу в частині стягнення заборгованості за відсотками суд задовольняє частково.

В підсумку суд задовольняє позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1678,75 грн. (43708,84 грн. х 2662,40 грн. \ 69319,88 грн.)

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", ЗУ «Про захист прав споживачів», суд -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково: стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованості за Кредитним договором №1340-5768 від 30.01.2024 у 43 708 (сорок три тисячі сімсот вісім) гривень 84 копійки, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 18097,80 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 25611,04 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрати по сплаті судового збору у 1678 (одна тисяча шістсот сімдесят вісім) гривень 75 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407, м. Київ, код ЄДРПОУ 38548598, електронна адреса esud@creditkasa.ua.

Представник позивача: Бовсуновська Юлія Сергіївна, РНОКПП НОМЕР_3 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя О.Ю. Жуковська