Рішення № 138208456, 13.07.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3843/26

пр.№ 2-о/464/190/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

секретар судових засідань Константинова С.С.

представника заявника ОСОБА_1

представник заінтересованої особи Потапова К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління пенсійного фонду України в Львівській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и в :

заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення а саме факт приналежності заявниці трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої (заповненої) 14 липня 1983 року на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви покликається на те, що 04 травня 2026 року з метою оформлення та призначення пенсії за віком звернулася до Пенсійного фонду України у Львівській області. Під час звернення до ПФУ надала необхідні документи згідно переліку, однак, 11.05.2026 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову їй в призначенні пенсії відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Відмова мотивована тим, що на титульній сторінці її трудовій книжки помилково зроблений запис прізвища: замість прізвища « ОСОБА_4 » вказано помилково прізвище « ОСОБА_5 ». Також зазначено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу прізвище ОСОБА_2 не відповідає паспортним даним, а саме вказано « ОСОБА_6 » замість « ОСОБА_7 ». В подальшому заявниця також звернулась у Галицький відділ реєстрації актів цивільного стану у м. Львові ЗМУ МЮ з заявою про внесення змін до актового запису про шлюб де отримала відмову. Заявниці також роз`яснили, що різниця у написані її прізвища, є можливим наслідком помилки працівника, при перекладі та написанні прізвища з російської на українську мови. В зв`язку із вище наведеними обставинами, просить заяву задоволити.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримала, надала пояснення аналогічні змісту заяви, просить таку задоволити.

Представник заінтересованої особи - Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій в судовому засіданні надала пояснення по справі, в яких зазначила, що зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по-батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів і з посиланням на номер і дату цих документів, а зазначені зміни вносяться на першій сторінці трудової книжки, а саме, однією рискою закреслюється колишнє прізвище, ім`я або по батькові і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи. Тому при вирішенні вказаного питання покладається на розсуд суду.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення . Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно роз`яснень, що містить п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У пункті 12 вказаної Постанови роз`яснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені та по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, зокрема трудової книжки.

Згідно зі ст. 48 Кодексу законів про працю України, у редакції, чинній на час трудової діяльності заявника, трудова книжка була основним документом про трудову діяльність працівника.

Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року № 58, визначено порядок встановлення факту належності трудової книжки та внесення до неї змін.

Пунктом 2.13. Інструкції визначено, що зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 290/412/17 та від 08 лютого2023 року у справі № 938/792/21, провадження № 61-5405 св 22

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 12серпня 1993року №637 , основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування є трудова книжка.

Згідно із п. 26 зазначеного Порядку № 637 якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Висновки про можливість вирішення даного питання у порядку окремого провадження містяться у постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 554/3600/19 (провадження № 61-8937св20), від 25 листопада 2020 року у справі № 636/4087/19 (провадження № 61-13847св20), від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19), від 10червня 2020року у справі N 347/576/18 (провадження N 61-45995св18), від 15 вересня 2021 року у справі № 733/324/21 (провадження № 61-11108св21).

Судом встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 16 квітня 2002 року Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 м. Вижниця, Вижницького району Чернівецької області. Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 засвідчуєть факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 10.03.1989.

З трудової книжки НОМЕР_4 (дата заповнення 14.07.1983) вбачається, така видана ОСОБА_10 , закреслено та виправлено, у зв`язку із зміною прізвище на російській мові як « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, всі дані у трудовій книжці повністю співпадають із даними заявниці, у т.ч. відомості про її роботу у Тролейбусному депо ДМКП «Львівелектротранс», які були зараховані як стаж для обчислення заробітку для нарахування пенсії.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.11.-2.12. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затверджена Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами. Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Водночас, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

У правовій позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17 (провадження № К/9901/110/17) зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Таким чином, за результатом дослідження вищевказаних документів суд встановив, що заявнику належить трудова книжка НОМЕР_4 (дата заповнення 14.07.1983) на прізвище « ОСОБА_5 », а відомості про прізвище заявника зазначено неправильно, за що остання не може нести відповідальності.

Судом також з`ясовано, що встановлення даного факту необхідне для ОСОБА_2 для вирішення питання про призначення пенсії. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про підставність заяви ОСОБА_2 , а тому її заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 265, 268, 315-319, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

заяву задоволити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме - факт приналежності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої 14 липня 1983 року.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення буде складено 13.07.2026.

Головуюча: