Ухвала суду № 138203884, 13.07.2026, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа № 759/305/26

Провадження № 2/549/208/26

УХВАЛА

Чорнухинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Василюк Т.М.

за участю секретаря судового засідання Давиденко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді від 03 червня 2026 року дану справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідач відзив на позовну заяву не надала.

В судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не з`явився, однак в позові міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд виходить з наступного.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975 року, "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Принцип диспозитивності цивільного судочинства визначений у статті 13 ЦПК України, вимагає від суду розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, відповідно до частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно із ч. 2 ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно із ч. 1 та 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Встановлено, що позовну заяву від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» підписано адвокатом Усенком Михайлом Ігоровичем.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина 2 статті 26 Закону).

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом (частина третя статті 26 зазначеного Закону).

Ордер на надання правової допомоги, яким адвокат підтверджує свої повноваження, має бути оформлений відповідно до вимог, встановлених Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення про ордер).

Пунктом 9 Положення про ордер встановлено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Відповідно до п. 12 Положення про ордер, ордер містить наступні реквізити, зокрема:

12.1. Серію, порядковий номер ордера;

12.2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;

12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;

12.4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);

12.5. Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;

12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження);

12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер;

12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги;

12.9. Дату видачі ордера;

12.10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат").

Верховний Суд у своїх рішеннях дотримується позиції про те, що в разі коли ордер на надання правової допомоги не містить обов`язкових реквізитів, то він не може вважатися належним документом для здійснення представництва, а тому адвокат, який його надав, не мав права підпису .

Як встановлено судом, на підтвердження повноважень адвоката на представництво в суді товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до позовної заяви додано ордер ВС № 1381377 від 02.07.2025, із зазначенням в ордері у графі «назва органу, у якому надається правнича допомога» - «у судах загальної юрисдикції».

Водночас, ордер не містить відомостей на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у Чорнухинському районному суді Полтавської області, що не відповідає вимогам п. 15.4 Положення № 36, а зазначення в ордері «у судах загальної юрисдикції» не свідчить про дотримання вимог у частині зазначення такого обов`язкового реквізиту ордеру як назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 сформульовано висновок про те, що з огляду на підпункт 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, при цьому, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

У іншій постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому в ордері, який був предметом розгляду справі № 9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18).

Ордер про надання правничої допомоги має містити назву органу, в якому адвокатом надається така допомога. При цьому в ордері має бути зазначено не абстрактний орган, а конкретна назва такого органу чи групи органів, зокрема судових органів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 591/6387/21 від 19.08.2024.

За таких обставин, зазначений ордер не може бути належним та допустимим доказом на підтвердження наявності у адвоката Усенка Михайла Ігоровича достатнього обсягу повноважень на представництво інтересів позивача в суді, зокрема, на підписання від його імені позовної заяви.

Крім того, встановлено, що до матеріалів позовної заяви додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», згідно з якою Хробак Мар`ян Романович має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та має обмеження щодо представництва від імені юридичної особи.

Позивачем також до суду подано договір про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, згідно з яким товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» в особі Ломідзе Дмитра Вадимовича, який діє на підставі довіреності доручає Адвокатському об`єднанню «Апологет» в особі адвоката Усенка Михайла Ігоровича надавати правову допомогу, зокрема, представляти інтереси в усіх органах державної влади, судах загальної юрисдикції, організаціях будь яких форм власності.

При цьому встановлено, що вказаний договір підписаний Ломідзе Д.В.

Наданий до позовної заяви ордер Адвокатського об`єднання «Апологет» про надання правничої допомоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» від 01.07.2025 містить вказівку на те, що цей ордер видано на підставі договору про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року.

Однак, до заяви не надано документів на підтвердження наявності у Ломідзе Д.В. повноважень вчиняти дії від імені юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», в тому числі підписувати договір про надання правової допомоги, предметом якого є, зокрема, представництво інтересів юридичної особи в суді.

Так, матеріали позовної заяви не містять відомостей про те, що згідно з довіреністю або відповідно до закону, статуту позивача або трудового договору (контракту) із визначенням трудових (посадових) обов`язків, Ломідзе Д.В. уповноважена представляти інтереси товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал».

За таких обставин позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» підписана особою, повноваження якої не підтверджено.

Судом при постановленні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані висновки суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. ст. 257-261 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без розгляду.

Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» його право звернутися до суду повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Суддя Т. М. Василюк