Рішення № 138203576, 14.07.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2050/26

Провадження № 2/539/1760/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Овчаренко О.Л., за участі секретаря Ковтун І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулось до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором №1939802 від 15.11.2024 у розмірі 21887,99 грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 15.11.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1939802 в електронному вигляді. За умовами кредитного договору: сума кредиту - 4800,00 грн.; строк кредиту - 348 днів; підвищена процентна ставка 15% в день, яка застосовується в перший день користування кредитом; стандартна процентна ставка 3,00% в день, яка застосовується з другого дня користування кредитом; знижена процентна ставка 1,35% в день. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на карту позичальника № НОМЕР_1 . 27.06.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-17/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору за плату належні йому права вимоги, в т.ч. за кредитним договором №1939802 від 15.11.2024. Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за кредитним договором №1939802 від 15.11.2024 становить 21887,99 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 4799,99 грн.; заборгованість по відсотках 7488,00 грн.; пеня, штраф 9600,00 грн.

19.05.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, разом з позовною заявою подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, який про причини неявки не повідомив, неподання відповідачем відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення у даній справі, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1939802 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» (далі Договір).

На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.3., п. 1.4. Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 4800,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту - 348 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 29 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Положеннями п. 1.5. Договору передбачено, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

1.5.1. Підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит);

1.5.2. Стандартна процентна ставка становить 3 % в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 13.12.2024 включно;

1.5.2.1. Знижена процентна ставка 1,35% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до умов, зазначених в цьому пункті договору;

1.5.3. Пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 14.12.2024 (включно) до останнього дня строку кредиту (включно).

Згідно з п. 1.7. Договору денна проценти ставка на дату укладення договору складає: 0,972% в день, якщо застосовано стандартну проценту ставку протягом періоду її дії; 0,839% в день, якщо застосовано знижену проценту ставку протягом періоду її дії.

Загальні витрати на дату укладення договору складають: 16236,00 грн., якщо застосовано стандартну проценту ставку протягом періоду її дії; 14018,40 грн., якщо застосовано знижену проценту ставку протягом періоду її дії (п. 1.8. Договору).

Відповідно до п. 1.9. Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: 13222,48% річних, якщо застосовано стандартну проценту ставку протягом періоду її дії; 2,467,24% річних, якщо застосовано знижену проценту ставку протягом періоду її дії.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1. Договору).

Договір, паспорт споживчого кредиту та інші супутні документи підписано відповідачем 15.11.2024 електронним підписом, створеним за допомогою одноразових персональних ідентифікаторівВ197 та М718.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно ст. ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором №1939802, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 4800,00 грн., що підтверджується інформацією ТОВ «ПАЙТЕК» вих.№20250708-3255 від 08.07.2025 (дата і час виконання - 15.11.2024 09:49:34, призначення платежу - зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 ).

Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до відповідача слід вказати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

27.06.2025 між ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (фактор) та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (клієнт) укладено договір факторингу №01.02-17/25, у відповідності до умов якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Згідно реєстру боржників до договору факторингу №01.02-17/25 від 27.06.2025 ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 в сумі 21887,99 грн., з яких: сума основного боргу - 4799,99 грн.; сума нарахованих процентів 7488,00 грн.; сума штрафних санкцій 9600,00 грн.

Даний факт підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №10110 від 01.07.2025, що свідчить про виконання фактором своїх обов`язків за вищевказаним договором факторингу.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Щодо розміру заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню та правових підстав стягнення заборгованості за цим договором слід вказати наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказана норма була введена в дію на підставі Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Згідно наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором №1939802 від 15.11.2024 загальна заборгованість відповідача складає 21887,99 грн., з яких: заборгованість по тілу 4799,99 грн., заборгованість по відсотках 7488,00 грн.; заборгованість по штрафу 9600,00 грн. Також з наданого розрахунку вбачається, що відповідач частково сплатив тіло кредиту у розмірі 0,01 грн. та відсотки у розмірі 2340,00 грн.

Доказів виконання умов кредитного договору та погашення заборгованості у повному обсязі відповідачем до суду не надано. Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 4799,99 грн. є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом, суд приходить до наступного.

Як вбачається із позовної заяви, змісту кредитного договору №1939802 від 15.11.2024 та розрахунку заборгованості, проценти за договором нараховувалися 15.11.2024 (за календарний день в якому надано кредит) виходячи із відсоткової ставки 15% на день, з 16.11.2024 по 13.12.2024 виходячи із відсоткової ставки 1,35% на день, з 14.12.2024 по 27.06.2025 виходячи з відсоткової ставки 0,75 % на день. Крім того, первісним кредитором було додатково нараховано відсотки за 12.01.2025 у розмірі 237,60 грн.

Разом з тим, 24.12.2023 набрав чинності Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, з 15.11.2024 (дата укладення договору та надання кредиту) максимальний розмір денної процентної ставки за кредитним договором не міг складати більше 1% на день.

Під час укладення кредитного договору первісний кредитодавець міг врахувати вказані вимоги закону, оскільки станом на день укладення договору ці положення закону вже були чинними та були уведені в дію відповідно 22.04.2024 та 20.08.2024. Неврахування цих вимог є проявом недобросовісності з боку первісного кредитодавця, а таку поведінку суд розцінює як таку, що спрямована на ухилення від виконання вимог закону щодо ліміту денної відсоткової ставки за користування кредитом.

З 14.12.2024 по 27.06.2025 відсотки нараховані кредитодавцем за 196 днів за ставкою, передбаченою умовами кредитного договору, 0,75 % на день (4800,00 грн. х 0,75 % х 196 дн = 7056,00 грн.).

За таких обставин судом встановлені підстави для проведення власного розрахунку заборгованості за процентами за період з 15.11.2024 по 13.12.2024 за ставкою 1 % на день наступним чином (4800,00 грн. х 1 % х 29 дн = 1392,00 грн.)

Отже, судом встановлено, що розмір простроченої заборгованості по процентам за кредитним договором №1939802 від 15.11.2024 складає загалом 8448,00 грн.

Оскільки відповідач здійснив платіж у розмірі 2340,00 грн., які були зараховані кредитодавцем в рахунок погашення процентів, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами у розмірі 6108,00 грн.

Стосовно заявленої до стягнення пені (штрафу) у розмірі 9600,00 грн. суд зазначає, що вказаний розмір коштів не підлягає стягненню з відповідача, оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. При цьому виключення зі змісту Закону України «Про споживче кредитування» норм щодо заборони стягнення під час воєнного стану з боржника неустойки за невиконання позикових (кредитних) зобов`язань не має правового значення, оскільки якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України (п.75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17).

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та частково обґрунтованими, а тому суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню на суму 10907,99 грн. У задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №1117 від 30.04.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 21887,99 грн., однак позов підлягає задоволенню на суму 10907,99 грн., тому сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 1326,82 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1939802 від 15.11.2024 у загальному розмірі 10907,99 грн. (десять тисяч дев`ятсот сім гривень дев`яносто дев`ять копійок), з яких: заборгованість за сумою кредиту - 4799,99 грн. (чотири тисячі сімсот дев`яносто дев`ять гривень дев`яносто дев`ять копійок); заборгованість по відсотках 6108,00 грн. (шість тисяч сто вісім гривень).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 1326,82 грн. (одна тисяча триста двадцять шість гривень вісімдесят дві копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Л. Овчаренко