Рішення № 138202688, 14.07.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12225/24

Провадження № 2/369/8067/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14.07.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Худинець Д.С.,

за участі представника позивача Лелюх Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в :

У липні 2024 року ТОВ «Зараз-4» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

ТОВ «Зараз-4» є виконавцем житлово-комунальних послуг в с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області, в тому числі по будинку АДРЕСА_2 . За період з 01 березня 2019 року по 31 травня 2024 року постійно надає житлово-комунальні послуги по всьому будинку АДРЕСА_2 . В даному будинку розташована квартира ОСОБА_1 , по якій виникла заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги.

ТОВ «Зараз-4» виконало свої зобов`язання щодо надання житлово-комунальних послуг у повному обсязі, надавши відповідні послуги своєчасно, а боржник ОСОБА_1 не належним чином виконував свої зобов`язання по їх оплаті.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку та інформації про особовий рахунок боржника за період з 01 травня 2021 року по 31 травня 2024 року сума заборгованості боржника перед заявником (з урахуванням часткових оплат здійснених відповідачем) складає 48 388,46 грн.

Крім того, за умовами агентського договору між ТОВ «КК «Реформа» (виконавець послуг з теплопостачання) та ТОВ «Зараз-4», товариство здійснює посередництво між теплопостачальною організацією та споживачами, які отримують послуги з теплової енергії на території с.Чайки, в тому числі по АДРЕСА_3 . По особовому рахунку відповідача за період з 2020 року по 2021 рік заборгованість складає 75 265,12 грн.

Враховуючи викладене, позивач ТОВ «Зараз-4» просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 123 653,58 грн. та понесені судові втрати в розмірі 3028 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 липня 2024 року відкрито провадження у цій справі та з урахуванням ст. 274, 279 ЦПК України вирішено її розглядати у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.07.2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-4» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у загальному розмірі 48 388,46 грн. (сорок вісім тисяч триста вісімдесят вісім грн. 46 коп.), за спожиті послуги з теплової енергії в розмірі 75 265,12 грн. (сімдесят п`ять тисяч двісті шістдесят п`ять грн. 12 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім грн.).

31.07.2025 року до суду надійшла заява від представника відповідача адвоката Медведської В.В. про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.12.2025 року заочне рішення скасовано та призначено справу до розгляду в спрощеному позовному провадженні.

22.12.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Медведської В.В. надійшов відзив на позовну заяву. Вказала, що позивач не уповноважений на надання послуги з постачання теплової енергії, тому не має права стягувати заборгованість за її постачання. Станом на 02.10.2023 Відповідачу ТОВ УК «ЗАРАЗ-5» пред`являли заборгованість за послуги теплопостачання за попередні опалювальні періоди всього на суму 46 156, 07 грн. Позивачем не надано рахунки за комунальну послугу з постачання теплової енергії, які б відповідали вимогам, встановленими законом. Також позивачем невірно визначена заборгованість щодо постачання теплової енергії - за період з 01.01.2020 по 31.12.2021, відповідно до довідки про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг, надану ТОВ «Зараз-4», розмір заборгованості за постачання теплової енергії складає лише 46 911, 86 грн., окрім того, Позивач, заявляючи вимоги до Відповідача про стягнення заборгованості щодо постачання теплової енергії за період з 01.01.2020 по 31.12.2021, визначив необґрунтований розмір заборгованість, а також стягнув заборгованість, яка вже сплачена Відповідачем по рішенню суду, а саме за листопад 2021 р. у розмірі 4 408,54 грн. та за грудень 2021 р. у розмірі 6 201,39 грн. Також, не надано підтвердження надання житлово-комунальних послуг у зазначеному розмірі. Зазначають, що позивачем нараховані житлово-комунальні послуги за незаконними тарифами. Тому, просили суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.

28.05.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивач Левченка Ф.М. надійшли пояснення, в яких зазначив, що до позовної заяви про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 123 653,58 грн. позивач в якості доказу долучив довідку про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.07.2018 р. по 01.06.2024 р. Звертаємо увагу, що в довідці є графа «Теплова енергія (до 31.10.2021)» в кінці якої зазначена сума заборгованості в розмірі 71 927,49 грн. На останній сторінці довідки також є графа, в якій зазначено: «Теплова енергія (до 31.10.2021) і поруч сума заборгованості в розмірі 71 927,49 грн. Дана заборгованість виникла за період з 01.01.2018 року до 31.10.2021 року. До цієї заборгованості додається компенсація витрат теплової енергії на підігрів води в розмірі 3 337,63 грн. Таким чином, загальна заборгованість за постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_4 , власницею якої є ОСОБА_1 складає 75 265,12 грн. Отже, при заявленні позовних вимог про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії, позивач вірно провів розрахунок суми такої заборгованості і жодних накладень на період розрахунку заборгованості листопад грудень 2021 року не відбулося. Тому, просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

У судовому засідання представник позивача підтримала подану позовну заяву в повному обсязі, просила суд задовольнити.

У судове засідання відповідач, представник відповідача не з`явились, представник відповідача адвокат Медведська В.В. подала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Вивченням матеріалів встановлено, що дану справу можливо вирішити в спрощеному позовному провадження, враховуючи положення ст. ст.19,274 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту вона відноситься до справ незначної складності.

Відповідно до ч. 1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Згідно із частинами 1, 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №382617009 від 12 червня 2024 року.

Щодо послуг з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини третьої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України та частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуги з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Частина перша статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Разом з тим, хоч у частині першій статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 вказаного Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а з таким правом споживача прямо кореспондується і його обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги (пункт 5 частина друга стаття 7 Закону).

Відсутність укладеного між сторонами договору про надання послуг не може слугувати підставою для відмови у позові, оскільки укладення вказаного договору є обов`язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі №176/456/17 (провадження №61-63св18) та у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідач споживає житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

У відповідності до статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежно ї якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

Відповідач у встановленому законом порядку не відмовився від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості відповідно до порядку, визначеному статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що б дало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачем надано не було.

Також з матеріалів справи вбачається, що протягом спірного періоду відповідач, споживаючи вказані в позові комунальні послуги, не надсилав позивачу жодних скарг чи претензій (передбачених пунктами 45-52 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року №712, та статтею 27, 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. Це свідчить про те, що позивач надавав відповідачу житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі.

Аналогічні висновки були зроблені у постановах Верховного Суду у справах від 29 листопада 2019 року № 645/5401/17 та від 31 жовтня 2019 року № 465/5138/15-ц.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що звертаючись з позовом до суду позивач ТОВ «Зараз-4» посилався на те, що ОСОБА_1 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

ТОВ «Зараз-4» є виконавцем житлово-комунальних послуг в с.Чайки на підставі рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Блорщагівьскої сільської ради №48 від 24 лютого 2016 року.

Згідно протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , від 16 травня 2016 р., ТОВ «ЗАРАЗ-4» визначено управителем будинку АДРЕСА_2 .

Згідно рішення виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26 квітня 2017 року № 138 погоджено та введено в дію з 07.05.2017 року відкориговані тарифи ТОВ «ЗАРАЗ-4» на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для споживачів, за адресою: АДРЕСА_2 .

За період з 2016 року по дату звернення з позовом до суду ТОВ «Зараз-4» постійно надає житлово-комунальні послуги по всьому будинку АДРЕСА_2 . В даному будинку розташована квартира ОСОБА_1 , по якій виникла заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 48 388,46 грн.

У поданій позовній заяві позивач просить стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 травня 2021 року по 31 травня 2024 року.

Згідно розрахунків наданих позивачем, за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01 травня 2021 року по 31 травня 2024 року нараховано 47 714,83 грн., водночас відповідачем сплачено 17.12.2021 року 4 649,98 грн. та 11.07.2022 року 44 914,10 грн., а разом 49 564,08 грн. Відомостей про те, що вказані оплати були за інші періоди матеріали справи не містять. Суд зауважує, що період, за який позивач просить стягнути заборгованість не відповідає сумі заборгованості, вказана заборгованість була нарахована за період з 01.07.2018 року по 31.05.2024 року.

Згідно розрахунків наданих позивачем, заборгованість відповідача за відшкодування витрат е/е для МЗК через зростання її вартості за період з 01 травня 2021 року по 31 травня 2024 року становила в загальному розмірі 1 297,68 грн.

Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, заборгованість за період з 01 травня 2021 року по 31 травня 2024 року відповідачем не сплачена лише щодо відшкодування витрат е/е для МЗК через зростання її вартості. Докази протилежного позивач суду не надав.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 1 297,68 грн. за відшкодування витрат е/е для МЗК через зростання її вартості.

Щодо послуг по теплопостачанню.

Рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30 вересня 2019 року № 317 визнано ТОВ «КК «Реформа» виконавцем послуг з постачання теплової енергії споживачам в АДРЕСА_5 ; погоджено та введено в дію від 01.10.2019 року тарифи ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «РЕФОРМА» на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання для споживачів ЖК «Чайка», які включають в себе всі передбачені податковим законодавством України податки, за адресою: АДРЕСА_5 .

24 жовтня 2019 року між ТОВ «Керуюча компанія «РЕФОРМА» (Товариство) та ТОВ «ЗАРАЗ-4» (Агент) укладено Агентський договір № 01/10/19 АД34, за умовами якого Агент уповноважений Товариством здійснювати посередництво у відносинах між Товариством, як теплопостачальною організацією та споживачами, які споживають послуги з теплової енергії на території АДРЕСА_5 .

За цим Договором Товариство уповноважує, а Агент зобов`язується надавати від імені та за рахунок Товариства агентські послуги - вчиняти юридичні та фактичні дії, визначені Договором: укладати угоди чи сприяти їх укладенню, що створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов?язки Товариства як теплопостачальної організації. Територія, у межах якої має діяти Агент, є територія с. Чайки, Бучанського району, Київської області по вулиці Лобановського Валерія, будинок № 5а.

06 листопада 2019 року ТОВ «Керуюча компанія «РЕФОРМА» та ТОВ «ЗАРАЗ-4» укладена Додаткова угода № 1 до Агентського договору № 0/10/19 АД34 від 24.10.2019 року, відповідно до якого стороно домовились викласти пункти 1.1, 1.2. Договору в наступній редакції:

«1.1. Територія, у межах якої має дійти Агент, є територія села Чайки Києво-Святошинського району Київської області по вулиці Лобановського Валерія, будинки № 5а, 16. (далі - Територія).

1.2. За цим Договором, Агент уповноважений Товариством здійснювати посередництво у відносинах між Товариством, як теплопостачальною організацією, та споживачами, які споживають послуги з теплової енергії на території АДРЕСА_6 .»

Дана Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з моменту підписання.

Товариство є суб`єктом господарської діяльності, що здійснює виробництво. транспортування та постачання теплової енергії (теплопостачальною організацією) у Київській області на підставі ліцензій на провадження зазначених видів господарської діяльності, виданих за розпорядженням від 15.08.2019 року № 470 Київської обласної державної адміністрації Товариство є теплопостачальною організацією і його діяльність регулюється Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року № 2633, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189, Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року № 830 та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють таку діяльність.

08 листопада 2019 року між ТОВ «КК «РЕФОРМА» (Виконавець) та ТОВ «ЗАРА3-4» (Колективний споживач), що є Управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , діє від імені та за рахунок співвласників зазначеного будинку на підставі рішень зборів співвласників багатоквартирного будинку № 16 від 16.05.2016 року, укладено договір № TE-16 про надання послуги з постачання теплової енергії.

За умовами даного договору виконавець зобов`язується надавати колективному споживачеві послугу з постачання теплової енергії на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а колективний споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим Договором.

Додатком 1 до договору № TE-16 сторони погодили, що на момент підписання договору № TE-16 про надання послуг з постачання теплової енергії від 08.11.2019 року, тарифи на теплову енергію затверджені в установленому законом порядку згідно рішення виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 317 від 30 вересня 2019 року (тариф - 1392,76 грн. за 1 Гкал).

29.11.2019 року рішенням виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради № 406 було погоджено ТОВ «КК «РЕФОРМА» відкориговані тарифи на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання для споживачів за адресою: АДРЕСА_7 (тариф 1543,15 грн. за 1 Гкал).

Рішенням виконкому Петропавлівсько-Боршагівської сільської ради від 08.10.2020 року № 235 було погоджено ТОВ «КК «РЕФОРМА» тарифи на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання дія споживачів за адресою: АДРЕСА_7 (тариф 1185,40 грн. за 1 Гкал). Застосування даного тарифу може бути введено в дію після переходу на нові договірні відносини між виконавцем комунальної послуги та споживачами, що відповідатимуть типовим договорам про надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21 серпня 2019 року (08 жовтня 2020 року).

24.12.2020 року рішенням виконкому Борщагівської сільської ради № 14-3-VIII було погоджено ТОВ «КК «РЕФОРМА» відкориговані тарифи на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання для споживачів за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Лобановського (тариф 1588,66 грн. за 1 Гкал). Застосування даного тарифу може бути введено в дію після переходу на нові договірні відносини між виконавцем комунальної послуги та споживачами, що відповідатимуть типовим договорам про надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21 серпня 2019 року (24 грудня 2020 року).

Вищевказане рішення Борщагівської сільської ради (від 24 грудня 2020 року) скасоване постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року (справа №320/1650/21). А саме: «Визнано протиправним та скасувати рішення Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 24.12.2020 №14-3-VIII "Про встановлення відкоригованих тарифів ТОВ "Керуюча компанія "Реформа" на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання з урахуванням коригування споживачам на території села Чайки Бучанського району Київської області по вулиці Лобановського Валерія". Відповідно до реєстру судових рішень дана постанова набрала законної сили 25 травня 2021 року.

02.02.2021 року рішенням виконкому Борщагівської сільської ради N? 10 було погоджено ТОВ «КК «РЕФОРМА» відкориговані тарифи на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання для споживачів за адресою: АДРЕСА_7 (тариф 1806,71 грн. за 1 Гкал). Застосування даного тарифу може бути введено в дію після переходу на нові договірні відносини між виконавцем комунальної послуги та споживачами, що відповідатимуть типовим договорам про надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21 серпня 2019 року (02 лютого 2021 року).

Позивач належним чином виконує свої зобов`язання щодо надання житлово-комунальних послуг, надає послуги своєчасно та у повному обсязі відповідно до затверджених тарифів та укладених договорів. Доказів протилежного відповідачем суду не надано, не заявлено клопотань про їх витребування у разі складнощів в їх отриманні, не повідомлено про причини неможливості подати докази.

Із матеріалів справи вбачається що між позивачем та відповідачем відсутній договір про надання житлово-комунальних послуг, однак відповідач користується наданими позивачем житлово-комунальними послугами.

Суд вважає, що відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Відповідна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказав, що відповідно до Довідки про нарахування на оплату житлово-комунальних послуг по особовому рахунку ОСОБА_1 станом на 31.05.2024 року розмір заборгованості за період з 2020 по 2021 роки за спожиті послуги з теплової енергії складає 75 265,12 грн., з яких: 71 927,49 грн. за послугу з постачання теплової енергії; 3 337,63 компенсація витрат теплової енергії на підігрів води.

Відповідно до поданих 28.05.2026 року пояснень позивача, що дана заборгованість виникла за період з 01.01.2018 року до 31.10.2021 року та до цієї заборгованості додається компенсація витрат теплової енергії на підігрів води в розмірі 3 337,63 грн., загальна заборгованість за постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_4 , власницею якої є ОСОБА_1 складає 75 265,12 грн., суд не бере до уваги, оскільки в поданій позовній заяві позивач просив стягнути заборгованість за послуги з теплової енергії за період з 2020 по 2021 роки. Заява про збільшення розміру позовних вимог, оформлену відповідно до чинного законодавства станом на час розгляду справи до суду від позивача не надходила. Тому, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума за період з 31 січня 2020 року по 31 жовтня 2021 року.

Згідно даних бухгалтерського обліку та інформації по особовому рахунку відповідача, що підтверджується Довідкою про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг станом на 31 жовтня 2021 року, за період з 31 січня 2020 року по 31 жовтня 2021 року, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед Позивачем ТОВ «Зараз-4» за послуги з теплової енергії (до 31.10.2021) становить 36 301,93 грн.

Позивач належним чином виконує свої зобов`язання щодо надання житлово-комунальних послуг, послуги з постачання теплової енергії, надає послуги своєчасно та у повному обсязі відповідно до затверджених тарифів та укладених договорів.

Із матеріалів справи вбачається що між позивачем та відповідачем відсутній договір про надання житлово-комунальних послуг, однак відповідач користується наданими позивачем житлово-комунальними послугами.

Суд вважає, що відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Відповідна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Разом з тим, відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по оплаті житлово-комунальних послуг, послуг з постачання теплової енергії, що і стало підставою для подання позову до суду.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 67 Житлового кодексу УРСР, плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

Згідно статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 322 Цивільного кодексу України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене правовідносини, які виникли між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) вимагати сплати грошей за надані послуги.

Крім того, обов`язок сплатити за надані й спожиті послуги випливає також з положення частини першої статті 11 ЦК України про те, що цивільні права та обов`язки випливають із дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства.

Як вказувалось вище, позивач здійснив нарахування за теплову енергію за період з 24 грудня 2020 року по 02 лютого 2021 року на підставі рішення сільської ради від 24 грудня 2020 року, яке було скасовано в судовому порядку. Відповідно до поданого розрахунку у вказаний період позивач нарахував за послуги за постачання теплової енергії: 31 грудня 2020 року на суму 3 957,41 грн. та 31 січня 2021 року на суму 6 040,07 грн. Тому суд виключає ці нарахування на загальну суму 9 997,48 грн. із заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача.

Позивач жодного аргументу у своїй відповіді на відзив не навів щодо нарахувань по скасованому рішенню, а у позовній заяві посилається на вищевказане рішення, при цьому вказує його як рішення виконавчого комітету, а до позовної заяви додав саме рішення сільської ради. У відповіді на відзив позивач вказує, що всі нарахування здійснюються на підставі затверджених тарифів.

З поданого позивачем суду розрахунку заборгованості (довідка про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг) вбачається, що графа «постачання теплової енергії» містить нарахування з 31 січня 2020 року по 30 жовтня 2021 року, 30 жовтня 2021 року сума заборгованості переведена в графу «теплова енергія».

Згідно квитанції від жовтня 2021 року ТОВ УК «Зараз-5» вбачається, що заборгованість за постачання теплової енергії по квартирі АДРЕСА_4 , станом на 01.11.2021 року немає.

Посилання відповідача на вищевказану довідку як необґрунтованість наявного боргу за постачання теплової енергії, суд до уваги не бере, оскільки відсутність боргу станом на 01 листопада 2021 року саме за постачання теплової енергії відповідає розрахунку, поданому позивачем. Оскільки відповідачка як власник майна отримувала та споживала теплову енергію, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 26 304,45 грн. підлягають до задоволення. Інші доводи відповідача щодо неправомірності та неможливості нарахувань позивачем таких оплат не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, спростовуються укладеними договорами, прийнятими рішеннями виконавчого комітету, судовими рішеннями, наявними в Єдиному реєстрі судових рішень. Суд враховує також й те, що належних та допустимих доказів не надання теплової енергії позивачем суду надано не було. Не знайшли свого підтвердження і доводи відповідача про незаконні тарифи, рішення, укладені договори, та спростовується тим, що відповідачем суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність кримінального провадження стосовно вказаних обставин або обвинувального вироку суду.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача компенсації витрат теплової енергії на підігрів води, суд зазначає, що згідно Довідки про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг, заборгованість по вказаній послузі у сумі 3 337,63 грн. нарахована 01.07.2018 року, будь-яких інших нарахувань вказана довідка не містить. Тому, з урахуванням того, що позивач просив стягнути вказану заборгованість за період 2020 по 2021 роки, суд виключає ці нарахування на загальну суму 3 337,63 грн. із заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача.

На підставі належним чином оцінених доказів поданих позивачем, встановивши наявність у відповідачів заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ЗАРАЗ-4» суми заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг в сумі 26 304,45 грн. (за спожиті послуги з теплової енергії).

На підставі належним чином оцінених доказів поданих позивачем, встановивши наявність у відповідача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ЗАРАЗ-4» суми заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг в сумі 1 297,68 грн. та за спожиті послуги з теплової енергії на загальну суму 26 304,45 грн.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Розподіляючи судові витрати суд керується наступним.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Згідно ст.141 ЦПК України, на користь ТОВ «ЗАРАЗ-4» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 675,85 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог (задоволено 22,32 %).

Керуючись ст. 526, 611, 625 ЦК України, ст. 2, 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-4» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у загальному розмірі 1 297,68 грн. (одна тисяча двісті дев`яносто сім грн. 68 коп.), за спожиті послуги з теплової енергії на загальну суму 26 304,45 грн. (двадцять шість тисяч триста чотири грн. 45 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 675,85 грн. (шістсот сімдесят п`ять грн. 85 коп.).

Інформація про позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-4», місцезнаходження за адресою: вул. Лобановського, буд. 23, с.Чайки, Бучанський район, Київської області, ЄДРПОУ 40254118.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 14 липня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ