Ухвала суду № 138199050, 14.07.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зобов`язання суб`єкта владних повноважень,

подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення

14 липня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5007/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення строку подання звіту про виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі №600/5007/24-а, яке набрало законної сили 16.05.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, - задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок отримання травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2024 по 31.08.2024, та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за періоди з 01.07.2024 по 05.07.2024 та з 01.09.2024 по 28.09.2024. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок отримання травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2024 по 31.08.2024, та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за періоди з 01.07.2024 по 05.07.2024 та з 01.09.2024 по 28.09.2024.

03.07.2026 представник позивача подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі № 600/5007/24-а та встановити строк для подання такого звіту - 30 календарних днів з дня отримання ухвали за результатами розгляду заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення. Вказана заява обґрунтована тим, що станом на день звернення до суду з цією заявою рішення суду у справі №600/4505/24-а не виконане, що фактично свідчить про тривале та безпідставне ухилення військової частини НОМЕР_1 від виконання обов`язків, покладених на неї рішенням суду.

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.

Так, статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Також суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів ймовірного невиконання рішення суду відповідачем.

В свою чергу у якості обставин, що можуть свідчити про невиконання рішення суду відповідачем-суб`єктом владних повноважень потрібно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №1-7/2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У рішенні від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Окрім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив на тому, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Як зазначалось вище, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі №600/5007/24-а зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок отримання травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, за період з 06.08.2024 по 31.08.2024, та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за періоди з 01.07.2024 по 05.07.2024 та з 01.09.2024 по 28.09.2024.

Вказане рішення суду у справі №600/5007/24-а набрало законної сили 16.05.2025.

Також судом встановлено, що 03.06.2025 заступником начальника Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юзефовичем Е.Е. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №78260275 з примусового виконання виконавчого листа у справі №600/5007/24-а виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом 30.04.2025.

Згідно Інформації про виконавче провадження ВП №78260275 станом на 14.07.2026 боржником - військовою частиною НОМЕР_1 вимоги виконавчого листа у справі №600/5007/24-а виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом 30.04.2025, не виконані.

Таким чином, суд приходить до висновку, що станом на день подання до суду цієї заяви рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі №600/5007/24-а, яке набрало законної сили, не виконано.

Суд зауважує, що згідно з частиною другою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Тобто, саме рішення, яке набрало законної сили, і є підставою для його виконання. Рішення суду виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Суд наголошує на обов`язковості судового рішення, яке набрало законної сили, для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб, і підлягає обов`язковому виконанню, зокрема, на всій території України органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями. У випадку невиконання судового рішення передбачається встановлена законом відповідальність.

Вказане передбачено положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, зміст якої наведено вище.

У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено порядок розгляду заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення.

Частинами другою, третьою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Враховуючи викладене, з метою ефективного та реального виконання рішення суду, яке набрало законної сили, однак яке відповідачем військовою частиною НОМЕР_1 безпідставно не виконано, суд вважає за необхідне зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , подати до суду звіт про виконання судового рішення у строк протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Крім цього, суд вважає за доцільне звернути увагу військової частини НОМЕР_1 на те, що відповідно до абзацу 1 частини першої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Згідно частини третьої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Частиною десятою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту чи подання його з порушенням встановленого судом строку, суд може вжити до суб`єкта владних повноважень заходи реагування у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини шостої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241, 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати безпосередньо до Чернівецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у справі №600/5007/24-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до частини шостої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Суддя В.О. Григораш