Рішення № 138198347, 13.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10086/25

РІШЕННЯ

іменем України

13 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом приватного підприємства "МУНЛАЙТ ТРЕЙД" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості і картки відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Приватне підприємство "МУНЛАЙТ ТРЕЙД" звернулося в суд з позовом до Рівненської митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA204000/2025/000016/2 від 14.04.2025 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2025/000092.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не мав підстав не застосовувати основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що відсутні достатні відомості, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 18.06.2025 суддя залишив позову заяву без руху.

Ухвалою від 24.06.2025 суд відкрив провадження у справі та вирішив її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 13.07.2026 суд у задоволенні клопотання Рівненської митниці про розгляд справи №560/10086/25 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовив.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між SUNPAL POWER CO., LIMITED (постачальник) та позивачем (покупець) 13.09.2024 укладено договір поставки №SC-31SP240904UKR-30, відповідно до умов якого:

- постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму; асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики товару визначені в додатках до цього договору (пункт 1.1);

- додатками до договору деталізуються умови поставки, термін поставки (графік поставки у разі потреби) товару (пункт 1.2);

- товар за цим контрактом поставляється партіями, на умовах ІНКОТЕРМС 2020 (пункт 1.3);

- орієнтовна сума контракту становить на момент його укладення 68895.00 доларів США; ціни на товар вказуються у специфікації, що міститься у відповідному додатку до цього договору (пункт 3.1);

- ціна договору складає суму вартості усього поставленого згідно з додатками до договору товару (пункт 3.2);

- ціни розраховуються на умовах FOB, включаючи вартість упаковки, маркування, завантаження на борт судна, розміщення і кріплення в трюмі, а також вартість матеріалів, які використовуються для цієї мети (пункт 3.3);

- платежі за даним договором виконуються у доларах США (пункт 3.4);

- постачальник зобов`язаний надати покупцю в момент поставки товару оригінали наступних документів: рахунок-фактура; пакувальний лист; сертифікат походження товару; у разі необхідності, інші документи, передбачені чинним законодавством України (пункт 4.4);

- цей договір набуває чинності з дати його укладення і діє до 31 грудня 2024 р. (включно); якщо на дату закінчення строку дії цього договору які-небудь з зобов`язань сторін невиконані, вони залишаються чинними до їх повного виконання (пункт 10.1).

За вказаним договором позивачу поставлено партію товару (Специфікація №1 до зазначеного договору, інвойс від 23.07.2024 №SC-31SP241004UKR-31).

З метою митного оформлення поставленої партії товару, загальною вартістю 50395,00 дол. США, позивач 11.04.2025 подав до Рівненської митниці митну декларацію №25UA204150000956U7. Митна вартість імпортованого товару заявлена декларантом за ціною контракту та сплачена відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті (МТ103 вихідний через SWIFT) дата ОДБ: 03-10-2024 р. №: (MUR) 2 0410001 у сумі 68895,00 дол.США.

Різниця в сумі вартості товару полягає в тому, що деякий товар вилучений Рівненською митницею на підставі протоколу про порушення митних правил №0061/UA204000/2025.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом, разом з митною декларацією №25UA204150000956U7 від 11.04.2025, надано до митного органу документи: договір поставки від 13.09.2024 №SC-31SP240904UKR-30; специфікацію №1 до договору; інвойс від 23.07.2024 №SC-31SP241004UKR-31; пакувальний лист; квитанцію SWIFT на загальну суму 68895,00 дол.США; лист №21/03/2025-1 від 21.03.2025.

За результатами перевірки митної декларації №25UA204150000956U7 від 11.04.2025 та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2025/000092, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000016/2 від 14.04.2025, відповідно до якого митну вартість товару було збільшено.

У спірному рішенні зазначено, що:

І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення документи містять неточності:

- інвойс від 23.07.2024 №SC-31SP241004UKR-31 виписаний раніше за укладений договір поставки від 13.09.2024 №SC-31SP240904UKR-30;

- в інвойсі від 23.07.2024 №SC-31SP241004UKR-31 зазначені умови поставки CFR BY AIR, що суперечить специфікації №1 від 13.09.2024 до договору поставки від 13.09.2024 №SC-31SP240904UKR-30 (FOB Шенжень);

- в графі 44 МД під кодом документу «4103» (доповнення до зовнішньоекономічного контракту) зазначений документ від 13.09.2024 Додаток №1. Разом з цим під`єднана фотокопія специфікації №1 від 13.09.2024 до договору поставки від 13.09.2024 №SC-31SP240904UKR-30;

- в інвойсі від 23.07.2024 №SC-31SP241004UKR-31 та специфікації №1 від 13.09.2024 до договору поставки від 13.09.2024 №SC-31SP240904UKR-30 зазначена знижка в розмірі 1600USD. Разом з цим умовами договору поставки від 13.09.2024 №SC31SP240904UKR-30 не передбачено порядок та умови надання знижок;

- заявлене декларантом числове значення митної вартості товарів за МД не піддається логічному розрахунку та документально не підтверджене. Відповідно до інвойсу від 23.07.2024 №SC-31SP241004UKR-31 та специфікації №1 від 13.09.2024 до договору поставки від 13.09.2024 №SC-31SP240904UKR-30 розмір знижки становить 1600 USD з врахуванням всього асортименту товарів. Згідно поданої МД до митного оформлення заявлено всі товари зазначені в інвойсі від 23.07.2024 №SC-31SP241004UKR-31 та специфікації №1 від 13.09.2024 до договору поставки від 13.09.2024 №SC-31SP240904UKR-30 окрім товару - літієва батарея 200.7 Wh Sunpal (позиція 16). Разом з цим в МД декларантом застосована знижка в повному обсязі 1600 USD без відрахування відсутнього товару.

- вартість позиції №3 в інвойсі від 23.07.2024 №SC-31SP241004UKR-31 не відповідає специфікації №1 від 13.09.2024 до договору поставки від 13.09.2024 №SC-31SP240904UKR-30;

- відповідно до специфікації №1 від 13.09.2024 до договору поставки від 13.09.2024 №SC-31SP240904UKR-30 порт завантаження Шенжень. Разом з цим в коносаменті від 15.12.2024 №ZM24110877 зазначено порт завантаження SHANGHAI;

- відповідно до п. 1.3 договору транспортного експедирування від 14.11.2024 №14.11.2024/1412 ОД умови надання послуг узгоджуються в Заявці яка є частиною договору. Разом з цим до митного оформлення не надано Заявку;

- листом від 21.03.2025 №21/03/2025-1 отримувачем товарів вказано на помилки в інвойсі від 23.07.2024 №SC-31SP241004UKR-31 який виписав продавець.

Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

ІІ. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом:

товар №1- МД від 03.02.2025 №25UA209150000981U6 - 3,03USD/кг;

товар №7- МД від 11.02.2025 №25UA500580001044U7 - 11,76USD/кг;

товари №№2-6, 8 - інвойс від 23.07.2024 №SC-31SP241004UKR-31 та специфікація №1 від 13.09.2024 до договору поставки від 13.09.2024 №SC-31SP240904UKR-30 без врахування знижки, рахунок від 24.02.2025 №TG240225002, довідка від 24.03.2025 №1.

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком:

1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

2) виписку з бухгалтерської документації;

3) відповідно до п. 1.3 договору транспортного експедирування від 14.11.2024 №14.11.2024/1412 ОД Заявку;

5) доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 13.09.2024 Додаток №1.

IV. Товари №1 та №7 - за результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МКУ процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МКУ), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митну вартість товарів №1 та №7 скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ.

Товари №№2-6, 8 - за результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МКУ процедури консультації з декларантом та у зв`язку із наявністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних товарів, митну вартість товарів №№2-6, 8 скориговано із застосуванням методу визначення митної вартості згідно положень статті 59 МКУ.

Митну вартість (далі - МВ) товару №1 визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 03.02.2025 №25UA209150000981U6 - 3,03USD/кг.

Числове значення митної вартості (далі - ЧЗМВ) товару №1 у валюті рахунку становить 29869,74 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1236699,83 грн (3,03 USD/кг* 9858 кг * 41,4031 грн/1USD).

МВ товару №7 визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 11.02.2025 №25UA500580001044U7 - 11,76USD/кг.

ЧЗМВ товару №7 у валюті рахунку становить 18345,60 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 759564,71 грн (11,76 USD/кг* 1560 кг* 41,4031 грн/USD).

МВ товару №2 визначено на підставі цінової інформації зазначеної в інвойсі від 23.07.2024 №SC-31SP241004UKR-31 (далі - інвойс) та специфікація №1 від 13.09.2024 до договору поставки від 13.09.2024 №SC-31SP240904UKR-30 (далі - специфікація), без врахування знижки, та з врахуванням фактично понесених транспортних витрат згідно рахунку від 24.02.2025 №TG240225002, довідки від 24.03.2025 №1 (далі - рахунок та довідка на перевезення).

ЧЗМВ товару №2 у валюті рахунку становить 964,21 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 39921,16грн ((928,00 USD* 41,4031грн/1USD) + 1499,08грн).

МВ товару №3 визначено на підставі цінової інформації зазначеної в інвойсі та специфікації, без врахування знижки, та з врахуванням фактично понесених транспортних витрат згідно рахунку та довідки на перевезення.

ЧЗМВ товару №3 у валюті рахунку становить 19503,70 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 807513,78 грн ((18900,00 USD* 41,4031грн/1USD) + 24995,19 грн).

МВ товару №4 визначено на підставі цінової інформації зазначеної в інвойсі та специфікації, без врахування знижки, та з врахуванням фактично понесених транспортних витрат згідно рахунку та довідки на перевезення.

ЧЗМВ товару №4 у валюті рахунку становить 1166,52USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 48297,69 грн ((1055,00 USD*41,4031грн/1USD) + 4617,42грн).

МВ товару №5 визначено на підставі цінової інформації зазначеної в інвойсі та специфікації, без врахування знижки, та з врахуванням фактично понесених транспортних витрат згідно рахунку та довідки на перевезення.

ЧЗМВ товару №5 у валюті рахунку становить 72,51USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 3002,10 грн ((72,00 USD* 41,4031грн/1USD) + 21,08грн).

МВ товару №6 визначено на підставі цінової інформації зазначеної в інвойсі та специфікації, без врахування знижки, та з врахуванням фактично понесених транспортних витрат згідно рахунку та довідки на перевезення.

ЧЗМВ товару №6 у валюті рахунку становить 6967,45USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 288473,90 грн ((6320,00 USD* 41,4031грн/1USD) + 26806,31грн).

МВ товару №8 визначено на підставі цінової інформації зазначеної в інвойсі та специфікації, без врахування знижки, та з врахуванням фактично понесених транспортних витрат згідно рахунку та довідки на перевезення.

ЧЗМВ товару №8 у валюті рахунку становить 4568,05USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 189131,57 грн ((4510,00 USD* 41,4031грн/1USD) + 2403,59грн).

Випуск у вільний обіг товарів здійснено за МД від 15.04.2025 №25UA204150000971U0 відповідно до положень ч.7 ст.55 МКУ, сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товару становить 189878,31 грн.

Вважаючи оскаржені рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 МК України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила № 598), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні цього рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (стаття 53), заборонено.

Наведені положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо наведених підстав для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, суд зазначає та враховує таке.

Оскаржене рішення не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не підтверджена позивачем під час його митного декларування та митного оформлення за митною декларацією №25UA204150000956U7 від 11.04.2025.

При цьому, зі змісту наданих позивачем для митного декларування документів слідує, що сама вартість товару в розмірі 50395,00 дол. США відповідає заявленій митній вартості товару в графах 22 митної декларації № 25UA204150000956U7.

Також відповідач не врахував наданий йому лист від 21.03.2025 №21/03/2025-1, в якому зазначено про помилки в інвойсі від 23.07.2024 №SC-31SP241004UKR-31 який виписав продавець, зокрема, правильними є дата 23.11.2024, FOB порт завантаження Шенжень.

Як встановив суд, різниця в сумі вартості товару зумовлена вилученням деякого товару Рівненською митницею на підставі протоколу про порушення митних правил.

Наведеним спростовується твердження відповідача, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України, тобто, неможливість встановити умови оплати за спірний товар позивача.

Крім того, до компетенції митного органу не входить перевірка правильності визначення постачальником (продавцем) по зовнішньоекономічному договору ціни товару чи віднесення такого товару до певних категорій.

Що стосується твердження відповідача, що підставою для проведеного коригування стало не надання позивачем у відповідь на його запит, витребуваного повного пакету документів, то суд оцінює його критично з огляду на таке.

Обов`язок надати документи на обґрунтований запит митниці виникає в декларанта, в силу частини 3 статті 53 МК України, лише за умови їх наявності в нього.

Ненадання повного пакету витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніви у достовірності наданої інформації.

Отже, ненадання документів, які відсутні в декларанта, не свідчить про неналежне виконання вимог митниці надати додаткові документи та, в цілому, не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих документах.

Крім того, положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Суд зазначає, що зі змісту спірного рішення слідує не дотримання відповідачем наведених вимог Правил № 598, а саме, у ньому зазначено лише номери та дати митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товару, але не наведено пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Тобто відповідач здійснив коригування митної вартості спірного товару без урахування відмінностей у складових вартості товару.

Таким чином, митний орган не виконав обов`язку з належного порівняльного аналізу, що є самостійною підставою для визнання рішення про коригування митної вартості протиправним.

Зазначена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 19.09.2022 у справі № 1.380.2019.004890, від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17.

Відповідно до частини 3 статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно з Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Суд звертає увагу, що за приписами наведених правових норм у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган повинен витребувати, а декларант - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви. Тобто, необхідність подачі додаткових документів має бути обумовлена тим, які факти в аспекті митної вартості товару мав на меті встановити (спростувати) митний орган.

Стосовно зазначення в направленому декларанту електронному повідомлені про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості, зокрема, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, то суд вважає, що вони не можуть слугувати підставою для невизнання заявленої позивачем митної вартості, так як вказані висновки є додатковим документом, який подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та повинні оцінюватися у комплексі з іншими документами, поданими позивачем, а інформація, що міститься в таких висновках має виключно інформаційний характер і не може бути визначальною при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів. Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 826/7411/15.

Також, у повідомленні зазначено про необхідність подання копії митної декларації країни відправлення. Щодо цього суд зазначає таке.

Митна декларація країни відправлення відповідно до пункту 7 частини 3 статті 53 МК України є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, у випадку якщо в документах, визначених частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідач не обґрунтував яким чином митна декларація країни відправлення впливає на рівень митної вартості та метод заявлення митної вартості. Митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість і обраний метод її визначення.

Посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Отже, наданими документами підтверджується, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу необхідні документи, які належним чином ідентифікували оцінювані товари, містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору (контракту) згідно з вимогами частин 4 та 5 статті 58 МК України.

Натомість, відповідач не надав суду належних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення, були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності спростовували достовірність заявленої позивачем інформації.

Враховуючи викладене, рішення № UA204000/2025/000016/2 від 14.04.2025 про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204150/2025/000092 є протиправними і їх слід скасувати.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає та враховує таке.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві зазначено, що позивачем буде понесено витрати на професійну правничу допомогу адвоката , орієнтовний розмір яких становитиме 20000,00 грн. Детальний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу разом із підтверджуючими документами буде наданий суду додатково.

Щодо цього суд зазначає та враховує таке.

Згідно з частинами 1 - 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, стосовно вирішення питання про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу позивач скористався своїм правом, визначеним частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне встановити позивачу строк для надання відповідної заяви та доказів про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу - 5 днів з дня ухвалення цього рішення.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов приватного підприємства "МУНЛАЙТ ТРЕЙД" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості № UA204000/2025/000016/2 від 14.04.2025.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Рівненської митниці № UA204150/2025/000092.

Стягнути на користь приватного підприємства "МУНЛАЙТ ТРЕЙД" судові витрати у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці.

Встановити приватному підприємству "МУНЛАЙТ ТРЕЙД" строк для надання відповідної заяви та доказів про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу - 5 днів з дня ухвалення цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне підприємство "МУНЛАЙТ ТРЕЙД" (вул. Вайсера, буд. 75/1, кв. 8, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29000 , код ЄДРПОУ - 41182254) Відповідач:Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028 , код ЄДРПОУ - 43958370) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк