Ухвала суду № 138198085, 14.07.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/236/26

1-кп/683/185/2026

УХВАЛА

14 липня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі судових засідань м.Старокостянтинова клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №22025240000000170, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 жовтня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.2 ст. 111 КК України,

встановив:

На розгляді Старокостянтинівського районного суду перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні №22025240000000170 про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.2 ст. 111 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під варту обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 діб, оскільки такий закінчується 19 липня 2026 року, однак до цього часу розгляд справи завершити неможливо, не зменшились ризики, визначені ст.177 КПК України. ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, який визначається високим ступенем небезпечності для суспільства та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`ятнадцяти років, в тому числі і довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значнення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни ними показань, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від суду з метою уникнення покарання, продовжити вчиняти нові злочини.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 просять змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, або визначити розмір застави. Уважали, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема не вказано на яких свідків він може впливати, яким чином буде продовжувати злочинну діяльність чи ухилятись від суду та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, не погоджуються із кваліфікацією дій обвинуваченого за ч.2 ст. 111 КК України, що є підставою, на їх переконання, для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Заслухавши думку учасників провадження, суд уважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.1-3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Обвинуваченому ОСОБА_6 під час досудового розслідування обрано запобіжний захід у виді тримання під, який продовжувався ухвалами Старокостянтинівського районного суду, востаннє до 19 липня 2026 року.

До спливу цього строку судове провадження завершити не представляється можливим, оскільки не досліджені письмові докази, не допитані свідкі та обвинувачений.

Суд відхиляє твердження сторони захисту щодо відсутності ризиків, наведених клопотанні прокурора з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, який визначається високим ступенем небезпечності для суспільства та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`ятнадцяти років, в тому числі і довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

ОСОБА_6 не працює, не одружений, раніше не судимий, на утриманні неповнолітніх дітей не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків, які забезпечили б його належну процесуальну поведінку. Крім того, він є особою молодого віку, який дозволяє йому в умовах воєнного стану виїхати за межі України без будь-яких обмежень.

Разом з тим, сторона захисту не надала доказів, яким б свідчили про те, що обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту змінились, а ризики, заявлені прокурором перестали існувати.

Незгода з кваліфікацією дій обвинуваченого не є підставою для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, оскільки суд на цій стадії не надає оцінку доказам, а лише перевіряє чи не зменшились ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Таких обставин судом не встановлено.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінується, та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни ними показань, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від суду з метою уникнення покарання, продовжити вчиняти нові злочини.

За таких обставин уважаю, що суспільний інтерес у завершенні неупередженого розгляду даного кримінального провадження слід визнати виключними обставинами, згідно з якими лише продовження строку дії обраного раніше запобіжного заходу зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому йому слід продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, до 11 вересня 2026 року включно.

Відомості про те, що ОСОБА_6 за станом здоров`я не може перебувати в умовах слідчого ізолятора у суду відсутні, а тому його доводи з цього приводу судом до уваги не приймаються.

Посилання ОСОБА_6 на наявність у нього хворих баби та дядька не є визначальним у цьому випадку, існували на момент обрання йому запобіжного заходу, тому не є достатньою обставиною для зміни запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст.184 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, зокрема, передбаченого статтями 109-114-2 Кримінального кодексу України.

Ураховуючи те, що в Україні введено та діє воєнний стан, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, є особою молодого віку, має право виїзду за межі України, тому підстав для визначення розміру застави, колегія суддів у даному конкретному випадку не убачає.

Керуючись ст.ст.314-316, ст. 331, ст. 372 КПК України,-

постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, до 11 вересня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Головуюча суддя

Судді