Рішення № 138198000, 14.07.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 678/57/26

Провадження № 2/681/657/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 липня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області у складі головуючої - судді Горгулько Н.А.,

розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

В березні 2026 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі Товариство) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 17460 грн.

В обґрунтування вимог зазначено, що 23.03.2025 між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» був укладений договір надання коштів у кредит №49700-03/2025.

28.08.2025 між ТОВ «Стар файненс груп» та Товариством укладено договір факторингу №28082025, відповідно до якого було відступлено права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, в тому числі і до відповідача за кредитним договором №49700-03/2025 від 23.03.2025 на загальну суму 17460 грн, з яких 9000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 7290 грн сума заборгованості за процентами, 1170 грн заборгованості по штрафу.

Ухвалою судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 04.02.2026 справу передано за підсудністю до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.

Ухвалою судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.03.2026 справу передано до Полонського районного суду Хмельницької області за підсудністю.

Ухвалою судді Полонського районного суду Хмельницької області від 28.04.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та постановлено справу розглядати без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 23.03.2025 між ОСОБА_1 та Товариством був укладений договір надання коштів у кредит №49700-03/2025, за яким відповідачу надано кредит на суму 9000 грн, процентна ставка фіксована 0,90% в день, одноразова комісія 10% від суми кредиту, що становить 900 грн комісія за надання кредиту 10% від суми кредиту, строк кредитування 120 днів, дата повернення кредиту 20.07.2025, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 19620 грн. Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y491, про що свідчить п.12 договору «Юридичні адреси та реквізити сторін».

За умовами кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 .

Також відповідно до умов договору відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, комісію та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Даними довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення», підтверджено перерахунок 23.03.2025 о 14:50:07 на рахунок отримувача ОСОБА_1 9000 грн на номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

28.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) укладено договір факторингу № 28/08/2025, за умовами якого Клієнт зобов`язався за плату відступити для Фактора права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимог, а Фактор зобов`язався прийняти такі вимоги та передати грошові кошти у розпорядження Клієнта за відповідний реєстр.

За даними витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 28/08/2025 позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 49700-03/2025 від 23.03.2025 в сумі 17460 грн, з яких 9000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 7290 грн сума заборгованості за процентами, 1170 грн заборгованості по штрафу.

Отже, у відповідності до умов зазначеного договору факторингу ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату прийняло належні клієнтам права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, зокрема до відповідача за вище зазначеним кредитним договором.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №49700-03/2025 від 23.03.2025 за ОСОБА_1 рахується заборгованість в загальному розмірі 17460 грн, з яких 9000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 7290 грн сума заборгованості за процентами, 1170 грн заборгованості по штрафу.

Із вказаного розрахунку вбачається, що відповідач не здійснював жодних платежів за кредитним договором.

Вирішуючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає про таке.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ст.11 ЦК України, зокрема, ними є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Кредитні договори підписані електронним підписом позичальника, шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідають вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та вимогам до кредитних договорів. Кредитні кошти надані в безготівкову порядку. Проте, доказів повернення отриманих коштів відповідачем матеріали справи не містять.

Зважаючи на оформлені у встановленому порядку кредитні договори та договори факторингу, позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів в сумі 9000 грн, процентів за користування ними в сумі 7290 грн з боржника.

Сукупністю досліджених судом доказів, які містяться в матеріалах справи, доведено наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства в частині стягнення суми основних зобов`язань, відсотків за користування кредитом та комісії за його надання в заявлених позивачем розмірах.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідачки заборгованості по штрафу у розмірі 1170 грн суд зазначає про таке.

Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного відсутні підстави для стягнення з відповідача 1170 грн штрафу, оскільки такий нарахований позивачем у період дії в Україні воєнного стану.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в загальній сумі 16290 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено на 93,30% (16290 грн х 100/17460 грн), то на користь позивача з відповідачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2484,02 грн (2662,40 грн х 93,30%).

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 280-285, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором надання коштів у кредит № 49700-03/2025 від 23.03.2025 в розмірі 16290 (шістнадцять тисяч двісті дев`яносто) грн, яка складається з: 9000 грн заборгованості за основною сумою боргу, 7290 грн заборгованості за відсотками.

В решті вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2484 грн 02коп.

Відповідачкою може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, поштовий індекс 01032.

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А.Горгулько