Постанова № 138197998, 14.07.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/698/26

Провадження 3/681/134/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2026 р. м. Полонне

Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Іллюк С.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , відомості про місце роботи відсутні, громадянина України,

за ч. 2 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких обставин.

Так, він 06.05.2026 о 00 год. 38 хв поблизу будинку № 27-Г по вул. Лесі Українки у м. Полонне Шепетівського району Хмельницької області, керував транспортним засобом марки «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. На пропозицію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер 6810» або у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху,

Крім того, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 01.07.2025, яка 14.07.2025 набрала законної сили.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно, що встановлено даними протоколу про вчинення адміністративного правопорушення (судове засідання на 21.05.2026 о 09 год. 00 хв) та даними повідомлення № R067182248166 відділення АТ «Укрпошта», згідно з яким судову повістку «вручено особисто». Також останній повідомлявся про судове засідання телефонограмою через засоби зв`язку, які вказані у протоколі. Жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Статтею 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік статей при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за цією статтею у судовому засіданні не є обов`язковою.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява № 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Також, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарна Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров`я, оскільки вони пов`язані з форс-мажорними обставинами. Таким чином, неодноразова неявка позивача, яким було ініційовано судовий спір, без поважних причин у судове засідання цілком об`єктивно була розцінена судами, як зловживання сторони своїми процесуальними правами, що є неприпустимими.

На думку суду, неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи та суперечить завданням КУпАП, якими є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

У зв`язку з цим суд, на виконання вимог ст. 277 КУпАП, з дотриманням строків розгляду цієї справи, здійснює судовий розгляд у відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до таких висновків.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її згідно з законом.

Згідно з приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП. Таким чином, обов`язок проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану сп`яніння є не правом, а обов`язком особи, яка керує транспортним засобом, а відмова від такого огляду є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Разом з тим, ОСОБА_1 вимоги указаних вище пунктів Правил дорожнього руху не виконав.

Суд доходить до такого висновку на підставі оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що вина ОСОБА_1 об`єктивно підтверджується сукупністю доказів у справі.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 658275 від 06.05.2026 (а.с. 1) ідентифіковано особу правопорушника ОСОБА_1 , транспортний засіб, яким здійснював керування останній. Окрім даних, які зазначені вище, щодо часу, місця та обставин вчинення правопорушення, також у цьому документі зазначено, що причиною огляду на стан алкогольного сп`яніння є явні ознаки такого стану у цієї особи.

Згідно з п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09.11.2015 №1452/735, до ознак сп`яніння відносяться, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці. Конкретний перелік ознак, що були виявлені у ОСОБА_1 та стали підставою для огляду, уточнено у протоколі та в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3) та направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 2).

Також на виконання вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, поліцейським проводився безперервний відеозапис подій, який міститься на DVD-диску, долученому до матеріалів справи (об`єм 403 МБ, містить два файли, а.с. 11).

Аналіз досліджених відеофайлів в сукупності з матеріалами справи дозволяє встановити таку послідовність подій. Відеозапис розпочинається з фіксації зупинки транспортного засобу у комендантську годину під керуванням ОСОБА_1 . У ході спілкування у ОСОБА_1 виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, які озвучені цій особі. Зокрема, на запитання працівника поліції чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, останній відповів, що вживав, але не керував транспортним засобом (час на відео 01 год. 14 хв). На підставі виявлених ознак поліцейський запропонував водієві пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, ОСОБА_1 висловив чітку відмову від проходження такого огляду (час на відео 01 год. 17 хв). За таких обставин, ОСОБА_1 було роз`яснено, що такі його дії будуть кваліфіковані як відмова від проходження огляду, з чим останній погодився.

Ця відмова, зафіксована відеозаписом, є юридичним фактом невиконання водієм вимог п. 2.5 ПДР.

З урахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що даними відеозапису недвозначно підтверджено, що ОСОБА_1 кількаразово в категоричній формі відмовився від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, мотивуючи це тим, що він транспортним засобом не керував, вимагаючи від працівників поліції пояснення з приводу того, чому він має проходити такий огляд. При цьому, суд звертає увагу, що після зупинки транспортного засобу, коли ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, на переднє сидіння за кермо сіла інша особа та під час всього спілкування з працівниками поліції вказана особа знаходилась на місці водія. Разом з тим, ОСОБА_1 жодного разу не зазначав анкетні дані особи, яка, на його ствердження керувала зупиненим транспортним засобом, а лише стверджував, що йому необхідні докази керування транспортним засобом. При цьому, суд вважає за необхідне закцентувати увагу на тому, що візуально явно виражених ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 не вбачається, однак останній сам особисто повідомив, що спиртні напої вживав та форма його спілкування з працівниками поліції була зухвала. Також суд бере до уваги підтверджену на відеозаписі обставину, що саме ОСОБА_1 вийшов з переднього сидіння автомобіля, де знаходиться водій транспортного засобу, (час на відео 00 год. 39 хв.), що спростовує будь-які пояснення останнього з приводу того, що зупиненим транспортним засобом керував не він.

ОСОБА_1 роз`яснено його права (час на відео 01 год. 17 хв.) та повідомлено про розгляд справи на 21.05.2026 на 09 год. 00 хв.

За даними довідки, виданої відділом поліцейської діяльності № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області згідно баз «НАІС АРМОР», за ОСОБА_1 не обліковується посвідчення водія (а.с. 7).

Згідно з довідкою, виданою відділом поліцейської діяльності № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, згідно з базою «НАІС АРМОР», ОСОБА_1 протягом року на час вчинення адміністративного правопорушення притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП 01.07.2025 (а.с. 7).

Відповідно до даних постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 01.07.2025 у справі № 278/2242/25, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Постанова набрала законної сили 14.07.2025 (а.с. 8-10).

Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Підстави ставити під сумнів надані суду докази відсутні.

Суд вважає, що під час цих подій поліцейськими не було допущено жодних істотних процесуальних та процедурних порушень при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та виконання вимог нормативних актів, які регулюють направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права. Так, ЄСПЛ дотримується у своїх рішеннях позиції того, що суд має право обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Таким чином суд доходить до висновку, що за результатами дослідження усіх поданих Національною поліцією доказів у сукупності та взаємозв`язку, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та його вина у вчиненні доведена поза розумним сумнівом.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності й застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги суспільну небезпечність вчиненого правопорушення, ступінь його вини, дані про особу правопорушника, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Частиною 3 статті 30 КУпАП визначено, що якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Отже, встановлено, що постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 01.07.2025, яка набрала законної сили 14.07.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Однак, станом на 14.07.2026 строк позбавлення права керування транспортними засобами, призначений ОСОБА_1 згідно з вищезазначеною постановою, є повністю відбутим.

Окрім того, оскільки автомобіль «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_2 , на правах власності належить ОСОБА_2 , а не правопорушнику, суд не застосовує до ОСОБА_1 додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 665 грн 50 коп.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень (отримувач ГУК у Хмельницькій області 21081300, код отримувача ЄДРПОУ37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 50 коп. (отримувач ГУК у м. Києві 22030106, код отримувача ЄДРПОУ37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу стягнення судового збору на користь держави).

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, що становитиме 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців.

Суддя Сергій ІЛЛЮК