Ухвала суду № 138197638, 13.07.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/67/26

Провадження № 2-п/670/5/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Голуба О.Є.

за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.

представник позивача не з`явився

відповідач не з`явилася

представника відповідача Шокурова Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шокурова Юрія Леонідовича, про перегляд заочного рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2026 в електронній формі за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» до Віньковецького районного суду Хмельницької області надійшла заява представника відповідача про перегляд заочного рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 29 травня 2026 року у цивільній справі № 670/67/26 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що відповідач не має зареєстрованого кабінету в підсистемі Електронний суд, а тому позбавлена можливості отримувати інформацію щодо судових процесів. У заяві, серед іншого, зазначено, що відповідач за місцем реєстрації не отримувала позов додатками та інші докази у справі, що позбавило її можливості подати відзив на позовну заяву. Також заперечує факт отримання нею коштів за спірним кредитним договором. Вважає, що наявні всі правові підстави для скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Тому просить скасувати заочне рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 29 травня 2026 року у цивільній справі № 670/67/26 та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 29.06.2026 заяву представника відповідача Шокурова Ю.Л. про перегляд заочного рішення залишено без руху та надано заявнику строк десять днів з дня отримання ухвали суду для усунення зазначених у ній недоліків.

06.07.2026 в електронній формі через електронний кабінет до суд надійшла зава представника відповідача про усунення недоліків.

Ухвалою від 08.07.2026 заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду та призначено судове засідання 13.07.2026.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про день, час та місце судового засідання.

Представник відповідача адвокат Шокуров Ю.Л. в судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення підтримав з підстав, зазначених у ній. Пояснив, що інформацію про неотримання позовної заяви з додатками надала йому відповідач, підтверджується лише наданими йому поясненнями відповідача. Якщо в матеріалах справи є докази такого отримання, підстав не довіряти суду в нього немає. На вимогу суду АТ «Універсал банк» надано суду довідку про те, що на ім`я відповідача банком емітовано карту та підтверджено факт зарахування 27.02.2025 коштів в розмірі 6000,00 грн. Не заперечував, що суд надав йому можливість ознайомитися із довідкою АТ «Універсал банк» до даного судового засідання шляхом завантаження даної довідки до Електронного суду. Крім того, не піддає сумніву про наявність даної довідки у матеріалах справи та відповідність вказаної у ній інформації про зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 , як зазначено судом у рішенні. Також зазначив, що ОСОБА_1 не повідомила йому як представнику причин її неявки у судові засідання. Будь-які докази, які б мали істотне значення для вирішення справи, окрім тих, що були дослідженні судом під час розгляду справи та ухваленні рішення у сторони відповідача відсутні.

Заслухавши пояснення представника відповідача, оглянувши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом встановлено, що відповідач не з`явився та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, законодавець передбачив сукупність умов, за одночасної наявності яких заочне рішення підлягає скасуванню, тобто такі умови не є альтернативними. Це означає, що відсутність хоча б однієї з них виключає можливість скасування рішення суду, ухваленого за наслідками заочного розгляду справи. В протилежному випадку суд має обов`язок, а не право скасувати таке заочне рішення.

Використання законодавцем в конструкції статті 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє дійти висновку, що для скасування заочного рішення необхідним є не лише встановлення поважності причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, та поважності причин неподання відзиву на позовну заяву, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи (докази, на які він посилається) мали істотне значення, тобто впливали на правильне її вирішення. Лише сукупність цих умов дають підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду.

Так, 04.02.2026 в електронній формі через електронний кабінет до суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивачем відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додано доказ надсилання відповідачу копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Згідно відстеження поштового відправлення за трек-номером 0505544886333 встановлено, що копія позовної заяви з додатками була відправлена відповідачці 28.01.2026 та отримана нею із відміткою «вручено одержувачу» 17.02.2026, що спростовує твердження відповідача про неотримання нею позовної заяви з додатками, інших доказів у справі.

Ухвалою від 09.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Цією ж ухвалою надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву. Судове засідання призначено на 03.03.2026.

У судове засідання 03.03.2026 відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, належним чином повідомлялася судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення судом поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання, поштовий конверт повернувся до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Судове засідання відкладено на 26.03.2026.

Суд зауважує, що зазначену ухвалу про відкриття провадження у справі та повістку про виклик до суду відповідач ОСОБА_1 вважається такою, що отримала, відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України та п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України.

У судове засідання 26.03.2026 відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явилася, належним чином повідомлялася судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення судом поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання, поштовий конверт повернувся до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Розгляд справи відкладено у зв`язку із ненадходженням витребуваних судом документів та неявкою відповідача на 09.04.2026.

У судове засідання 09.04.2026 відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явилася, належним чином повідомлялася судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення судом поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання, поштовий конверт повернувся до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Розгляд справи відкладено у зв`язку із ненадходженням витребуваних судом документів та неявкою відповідача на 05.05.2026.

У судове засідання 05.05.2026 відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явилася, до суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою «вручено члену сім`ї». Судове засідання відкладено на 29.05.2026.

У судове засідання 29.05.2026 відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, до суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою «вручено особисто».

Суд звертає увагу на те, що згідно відповіді старости Нетечинецького старостинського округу Віньковецької селищної ради Хмельницької області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Враховуючи пункт 4 частини 8 статті 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою «Судова повістка», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Разом із цим, відповідачкою не спростовано презумпцію добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків при врученні їй відповідного рекомендованого листа, оскільки докази на підтвердження цих обставин у справі відсутні.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Суд також враховує позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові № 755/4829/23, провадження № 61-73 св 24 від 13.05.2024, згідно якої вказано, що суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.

Отже, враховуючи п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судом встановлено, що відповідач була належним чином повідомлена про розгляд даного провадження.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.

Встановивши, що будучи обізнаною про розгляд справи в суді, відповідач всупереч положенням статті 44 ЦПК України, яка покладає на учасника обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами, не вчинила жодних дій для з`ясування інформації про стан судового провадження, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та рівноваги інтересів сторін щодо розгляду справи упродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у її відсутність за наявними у матеріалах справи доказами, які відповідачем не спростовано.

Отже, відповідач до дня ухвалення судового рішення мала час та можливість скористатись правами, наданими їй статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України. Однак станом на день ухвалення заочного рішення відзив чи будь-які докази, які спростовують позовні вимоги позивача до суду не надходили.

Залишаючи заяву про перегляд заочного рішення без руху, суд звернув увагу відповідача на вимоги до форми і змісту такої заяви, встановлені статтею 285 ЦПК України, та запропонував зазначити обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, і докази про це.

Однак такі вимоги виконані не були та станом на день розгляду заяви про перегляд заочного рішення обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, і докази про це суду не відомі.

Відтак заявником не доведено, а судом не встановлено, що відповідач не з`явилася та (або) не повідомила про причини неявки, а також не подала відзив на позовну заяву з поважних причин.

Також у заяві відсутні посилання на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та не були предметом дослідження суду під час ухвалення заочного рішення.

Доводи відповідача та її представника, викладені в заяві про перегляд заочного рішення і підтримані ним в судовому засіданні, фактично зводяться до заперечення позовних вимог та його власної оцінки доказів, яких, на його думку, недостатньо для підтвердження законності позовних вимог.

Разом з тим, суд надав оцінку усім доказам, наданим позивачем разом з позовною заявою та витребуваних судом, під час ухвалення рішення та виклав свої аргументи щодо них у рішенні суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Згідно з ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не скористалася своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, не подала відзиву на позовну заяву, не надала будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача.

Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення не обґрунтована, а тому суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення.

За цих обставин заочне рішення скасуванню не підлягає, тому заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 2, 12, 19, 43, 76-78, 81, 83, 258, 260-261, 268, 280, 287-288, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шокурова Юрія Леонідовича, про перегляд заочного рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Відповідно до положень ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя О.Є. Голуб