Рішення № 138194363, 14.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 953/4682/26

Провадження № 2/643/6333/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

за участю секретаря судового засідання Вишнякової Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 560892344 від 14.09.2021 у розмірі 32 405,93 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. 00 коп. (Документ сформовано в системі «Електронний суд» 16.04.2026)

В обґрунтування вимог, позивачем зазначено, що 14.09.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 560892344 на суму 5 000,00 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV6F58J. У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 5 000,00 шляхом перерахування через банк провайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 7 850,00 грн. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Відповідно до яких до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 560892344 від 14.09.2021. 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01. Відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 560892344 від 14.09.2021. 11.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №11/07/25-Е. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 32 405,93 грн. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 32 405,93грн, яка складається з: 7 850,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 24 555,93 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Відповідачем умови кредитного договору не виконуються, заборгованість за кредитним договором не погашена, а тому з останнього підлягає стягненню заборгованість.

22.06.2026 до суду, у межах строку встановленого судом, надійшов відзив представника відповідача Кузнецова В.О. на позовну заяву, в якому останній просить відмовити повністю в позові ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначає, що у наявному в матеріалах справи договорі кредитної лінії від 14.09.2021 №560892344 сторони погодили (п.1.7) строк кредитування: 29 днів (т.зв. «Дисконтний період »), а саме до 13.10.2021. Після закінчення «Дисконтного періоду » (13.10.2021) строк кредитування не продовжувався. Ввідповідачем не вчинялися дії з метою продовження дисконтного періоду та відповідно пролонгації договору. Відповідно до наявної в матеріалах справи виписки з особового рахунку (за підписом директора ТОВ «ФК «ЕЙС»), заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «ЕЙС» становить 32 405,93грн, проте в матеріалах справи відсутні документи, із яких можна було би точно встановити те, за який період відповідачем розрахована ця сума заборгованості за процентами. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється . У справі №953/4682/26 строк виконання зобов`язання у повному обсязі настав 13.10.2021 (дата закінчення «Дисконтного періоду », тобто строку кредитування). А тому, відповідно до п.1.9.1 Договору від 14.09.2021 №560892344, за період від дати видачі кредиту і до 13.10.2021 проценти становлять 1,35% від суми кредиту за кожен день користування ним; відтак відсотки в межах строку кредитування (тобто до 13.10.2021) становлять 2 554,27 грн. Також, в матеріалах справи відсутні докази оплати за договором факторингу на першому етапі відступлення права вимоги тобто за договором факторингу від 28.11.2018 №28/1118-01 (з додатковими угодами), відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Фактору) свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Таким чином, позивачем не доведений факт відступлення права грошової вимоги стосовно ОСОБА_1 за договором кредитної лінії від 14.09.2021 №560892344 від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс», а, значить, є недоведеними і факти двох наступних, похідних ланок ланцюжка відступлень права грошової вимоги стосовно ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Ейс». Крім того, відповідач заперечує щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті, з тих підстав, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу є явно завищеною та неспівмірною зі складністю виконаних представником позивача робіт і наданих послуг (документ сформований в системі «Електронний суд» 22.06.2026).

23.06.2026 до суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, в якій остання зазначила що відповідно до п. 1.9.1. Договору виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 492,75 процентів річних, що становить 1,35 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним. Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 5000,00 грн. (сума виданого кредиту)* 30 (строк Кредиту)*1,35 (процентна ставка)/100= 2025 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 30 днів) 2025/30=67,50 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 14.09.2021-22.09.2021. У період з 23.09.2021-30.09.2021, коли Первісний кредитор надавав додаткові Транші, відсотки нараховував за процентною ставкою відповідно до п.1.9.1. 7850,00 грн. (сума виданого кредиту)* 30 (строк Кредиту)*1,35 (процентна ставка)/100= 3 179,25 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 30 днів) 3179,25/30=105,98 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 30.09.2021-13.10.2021. 17.10.2021 оскільки Відповідач не вносив плати для погашення заборгованості, Первісний кредитор здійснив перерахування. До того ж, в п. 1.12.2 з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. 7850,00 (сума виданого кредиту)* 2,98 (процентна ставка)/100= 233,93 грн. . (сума за один день користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду), що здійснювалось за період 17.10.2021-10.01.2022. Також, в договорах факторингу визначено, що моментом набуття права вимоги є підписання Реєстру прав вимог або Реєстру боржників та Акту прийому-передачі реєстру, а тому факт переходу права вимоги підтверджено (документ сформований в системі «Електронний суд» 22.06.2026).

30.06.2026 до суду надійшли заперечення представника відповідача ОСОБА_3 на відповідь на відзив (документ сформований в системі «Електронний суд» 28.06.2026).

30.06.2026 до суду надійшли письмові пояснення представника позивача ОСОБА_2 (документ сформований в системі «Електронний суд» 29.06.2026).

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 17.04.2026, цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Салтівського районного суду міста Харкова.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 07.05.2025, позов залишено без руху.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 15.05.2026 провадження по справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано докази.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідні до них правовідносини, приходить до наступного.

Відповідно до положень ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 у справі №524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Судом встановлено, що 14.09.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №560892344 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора MNV6F58J.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надає ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі Кредитного ліміту на суму 13 500, 00 грн., перший транш на суму 5 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Кредитна лінія надається строком на 29 днів від дати отримання кредиту позичальником (Дисконтний період) до 13.10.2021 (п.1.1, 1.3, 1.7 договору).

На підтвердження укладення договору ТОВ «ФК «ЕЙС» надало довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в якій зазначено, що договір №560892344 від 14.09.2021 був підписаний відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора № MNV6F58J, направленого останньому 14.09.2021 о 15:27:35 год., на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів НОМЕР_1 , а також вказані додаткові угоди до договору збільшення суми кредиту.

На підтвердження надання кредиту шляхом безготівкового зарахування грошей позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» надав копії електронних платіжних доручень, відповідно до яких ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ грошових коштів: 14.09.2021 у розмірі 5 000 грн.; 23.09.2021 у розмірі - 200, 00 грн.; 24.09.2021 у розмірі - 400, 00 грн.; 25.09.2021 у розмірі 300 грн.; 27.09.2021 у розмірі 200, 00 грн. та 100,00 грн; 28.09.2021 у розмірі - 100, 00 грн. та 100, 00 грн.; 29.09.2021 у розмірі 200,00грн., 150, 00 грн., 100, 00 грн., 30.09.2021 у розмірі 1 000, 00 грн., призначення платежу: переказ коштів згідно з договором №560892344 від 14.09.2021 ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № 5355-57XX-XXXX-2218. Всього загальна сума кредиту становить 7 850 грн.

З повідомлення, наданого АТ «Сенс Банк» від 12.06.2026 на виконання ухвали суду, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в Банку емітовано картку № 5355-57XX-XXXX-2218, на яку було зарахування коштів: за період з 14.09.2021 по 19.09.2021 в сумі 5000,00 грн.; з 23.09.2021 по 28.09.2021 в сумі 200,00 грн.; з 24.09.2021 по 29.09.2021 в сумі 400,00 грн.; з 25.09.2021 по 30.09.2021 в сумі 300,00 грн.; з 27.09.2021 по 02.10.2021 в сумі 100,00 грн.; з 27.09.2021 по 02.10.2021 в сумі 200,00 грн.; з 28.09.2021 по 03.10.2021 в сумі 100,00 грн.; з 28.09.2021 по 03.10.2021 в сумі 100,00 грн.; з 29.09.2021 по 04.10.2021 в сумі 100,00 грн.; з 29.09.2021 по 04.10.2021 в сумі 150,00 грн.; з 29.09.2021 по 04.10.2021 в сумі 200,00 грн.; з 30.09.2021 по 05.10.2021 в сумі 1000,00 грн.

З досліджених судом доказів встановлено, що між сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, відповідач отримав кредитні кошти відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо відсутності доказів відступлення права грошової вимоги стосовно ОСОБА_1 до позивача.

Так, 28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до п.2.1. якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.4.1 договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру права вимог.

Відповідно до п.8.2. договору строк дії цього договору закінчується 28 листопада 2019 року.

28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року продовжено до 31 грудня 2020 року.

31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2021 року.

Додатковою угодою №27 від 31 грудня 2021 року строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року продовжено до 31 грудня 2022 року. Укладанням додаткової угоди №31 від 31 грудня 2022 року та додаткової угоди №32 від 31 грудня 2023 року строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року продовжено до 32 грудня 2023 та 31 грудня 2024 року відповідно.

Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, у зв`язку з чим 16.11.2021 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги за кредитним договором №560892344 від 14.09.2021 до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 19 539,78 грн, відповідно до підписаного сторонами реєстру прав вимоги №160.

30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01. Предметом даного договору є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору. Відповідно до п.4.1 договору факторингу №30/1023-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру права вимог.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 до договору факторингу №30/1023-01 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №560892344 від 14.09.2021 до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 32 405,93 грн.

11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до боржників. Відповідно до п.1.5 Догоовру права вимоги вважаються прийнятими фактором для здійснення факторингу шляхом підписання ним Акта прийому-передачі Реєстру Боржників.

Акт прийому-передачі Реєстру Боржників до Договору факторингу №11/07/25-Е, підписано ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» 14.07.2025.

Відповідно до Реєстру боржників від 14.07.2025 до договору факторингу №11/07/25-Е від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги за кредитним договором №560892344 від 14.09.2021 до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 32 405,93 грн.

Таким чином, право вимоги по кредитному договору №560892344 від 14.09.2021 були передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому позивачу на підставі реєстрів, які оформлені належним чином.

Щодо нарахування процентів за користування кредитом, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 (провадження № 14-318цс18), викладено правові висновки про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).

Згідно з п.1.8 Договору кредитної лінії сторони погодили, що встановлений в п.1.7 договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.

Згідно з п.1.9 Договору, за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

1.9.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 492,75 процентів річних, що становить 1,35 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;

1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 704,63 процентів річних, що становить 1,93 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.

1.9.3. Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору

Відповідно до п.1.12 сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст.212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії на наступних умовах:

п.1.12.1 зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду;

п.1.12.2 з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Як вбачається з виписки з особового рахунку наданого ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором №560892344 від 14.09.2021, заборгованість відповідача становить 32 405,93грн., що складається з: 7 850,00 грн. - сума заборгованості за тілом; 24 555,93грн. - сума заборгованості за процентами .

З розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що заборгованість про процентам у розмірі 11 689,78 грн. була розрахована за період з 14.09.2021 по 16.11.2021.

При цьому, з розрахунку вбачається, що відповідач ОСОБА_1 здійснив оплату 16.10.2021 у розмірі 5, 00 грн. та 24.10.2021 у розмірі 5, 00 грн., які віднесено на погашення процентів.

З розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Таліон Плюс» вбачається, що до розміру процентів 11 689,78 грн., які були нараховані станом на 16.11.2021, були також додані проценти за період з 17.11.2021 по 10.01.2022, а всього нараховано 24 555,93 грн. процентів.

З наданих розрахунків вбачається, що відповідачу нараховано заборгованість за процентами у загальному розмірі 24 555,93 грн., що нараховані в межах строку кредитування, відповідно до умов Договору.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості по тілу кредиту у розмірі 7 850, 00 грн. та заборгованості по відсоткам у розмірі 24 555,93грн., суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Щодо витрат на правову допомогу.

У позовній заяві представник позивача, крім іншого, просив суд стягнути на його користь судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7000 грн.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

На підтвердження розміру понесених ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги в суді, позивачем подані наступні документи: копія довіреності від 11.08.2025, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копія акту прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 на суму 7 000 грн., копія договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, копія Додаткової угоди №25770937773 від 01.09.2025.

Згідно із п. 3.6 договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь Клієнта сплачується на користь Адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок Клієнта.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданих позивачем документів, суд вважає, що наведений адвокатом обсяг послуг з їх вартістю (7000,00 грн.) є неспівмірним із складністю справи та затраченим часом на надання таких послуг. Заявлені витрати не відповідають критерію їх реальності, розумності їхнього розміру, а тому суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 4000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265,274-279,354ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за Договором кредитної лінії №560892344 від 14.09.2021 у розмірі 32 405 /тридцять дві тисячі чотириста п`ять/ грн. 93 коп. яка складається із: 7 850,00 гривень заборгованості за тілом кредиту та 24 555,93 гривень заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 4000 грн 00 коп., а всього 6 662 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 14.07.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», місце знаходження юридичної особи: 02094, м. Київ, вулиця Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.М.Довготько