Рішення № 138194231, 13.07.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

13 липня 2026 року

Справа № 642/1538/26

Провадження № 2/642/1060/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07 липня 2026 року Холодногірський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді- Пашнєва В.Г.,

за участю секретаря- Степанової А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2111658293405 від 26.04.2021 у розмірі 32 604,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 4400.00 грн. та заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 28204.00 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2622,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.

В обґрунтування позову представник позивача вказує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого реагування» та відповідачем було укладено Кредитний договір № 2112968576405, на виконання умов якого, Товариство надало позичальнику грошові кошти у сумі 4400,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами, у розмірі та строки встановлені договором. Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі надавши відповідачеві кредитні кошти.

На підставі договору факторингу №1-12 від 01 грудня 2021 року ТОВ «Служба миттєвого реагування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальника ОСОБА_1 .

Далі, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь позивача право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним договором на підставі Договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку із чим, станом на день формування позовної заяви має заборгованість у розмірі 81 876,08 грн., яка складається з наступного: 4400,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 77 476,08 грн. - заборгованість за відсотками.

З урахуванням принципу розумності, співмірності та пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 32 604,00 грн., з яких: 4400,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 28 204,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Окрім того представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2622,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 09 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Копію цієї ухвали, позовної заяви та доданих до неї документів надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням за його останнім відомим зареєстрованим місцем проживання, але відправлення повернуто до суду не отриманим.

Представник позивача в позові просив розглянути справу без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи. Відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 01.12.2023 № 591/4832/22 (61-10261св23) -довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

В постанові Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі № 752/5046/22 вказано, що: «Аргументи заявника про те, що суд не повідомив його про розгляд справи, є необґрунтованими, оскільки кореспонденція, а саме судова повістка-повідомлення про розгляд справи була повернена до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». З огляду на те що кореспонденція, яка була повернена до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України він є таким, що її отримав».

Аналогічна правова позиція викладена 05 лютого 2025 року Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 128/240/20, провадження № 61-10183св24 (ЄДРСРУ № 125005548) та 24 березня 2025 року Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 706/208/15-ц, провадження № 61-11296св23 (ЄДРСРУ № 126088362).

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 26.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого реагування» та ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансових послуг № 2111658293405, відповідно до п.1.1 якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4400 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору, його додатків та правил.

Згідно п. 1.2- 1.4.1. Кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів. Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б)починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в)починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г)починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). Нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати.

Відповідно до п. 4.3 Договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Окрім того, 26.04.2021 ОСОБА_1 підписав Заяву-анкету (для отримання кредиту), згідно якого відповідач ознайомившись з примірним (типовим) кредитним договором та усіма його додатками, включаючи Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ "Служба миттєвого кредитування", що розміщені на Офіційному сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.ua, та погодившись з ними, просив Товариство надати йому кредит на особисті потреби у розмірі: 4400,00 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов`язався повернути кредит у розмірі 4400,00 грн. та сплатити проценти у розмірі 1408,00 грн.

У паспорті споживчого кредиту, підписаного відповідачем у електронному вигляді зафіксовані усі умови кредитування, а саме валюта кредиту, строк кредитування, відсоткова ставки та інші істотні умови договору.

Договір про надання фінансових послуг №2111658293405 від 26.04.2021, заява-анкета та паспорт споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 , електронним підписом одноразовим ідентифікатором S2.

Відповідно до довідки ТОВ «Фінансова компанія «Вей Фор Пей» від 19.01.2024, товариство здійснило перерахування грошових коштів 26.04.2021 о 19:16:50 на номер карти НОМЕР_1 в сумі 4400,00 грн. за договором № 2111658293405.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 627 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з п. 6 ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір № 2111658293405 від 26.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді, із застосуванням відповідачем електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора S5, який відповідач використав для підписання договору та додатків до нього.

Вказане також підтверджується інформацією щодо порядку, хронологією дій щодо укладання електронного договору, вчинених сторонами, наданою позивачем.

Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитні договори не були б укладені сторонами, а тому, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Такий висновок суду узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, провадження № 61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, провадження № 61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, провадження № 61-2902св21.

З огляду на вказане суд доходить висновку, що між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 дійсно був укладений кредитний договір, в якому узгоджені усі обов`язкові умови, а також підтверджено факт перерахування первісним кредитором на рахунок відповідача грошових коштів в узгодженому розмірі на рахунок відповідача, відповідно до умов договору.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі і за договором №2111658296405.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 1-12 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2111658296405 у сумі 32604.00грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 4400.00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 28 204,00 грн.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 (далі договір про відступлення прав вимоги), відповідно до умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, включно права вимоги до правонаступників боржників, їх спадкоємців, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (п. 1.1. договору про відступлення прав вимоги).

Відповідно до п. п. 5.2., 5.4. договору про відступлення прав вимоги права вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому вигляді. З моменту відступлення первісним кредитором новому кредитору прав вимоги новий кредитор є таким, що замінив первісного кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення прав вимоги та мають відношення до прав вимоги.

Пунктами 7.1., 7.2. договору про відступлення прав вимоги передбачено, що за відступлення прав вимоги за договорами позики новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 794 503,18 грн. Ціна договору сплачується новим кредитором кредитору в будь-який передбачений законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок кредитора або зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2111658296405 у сумі 81 876.08грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 4400.00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 77 476,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним директором ТОВ «Служба миттєвого кредитування» загальний розмір заборгованості станом на 30.11.2021 за Договором №2111658296405 від 26.04.2021 у ОСОБА_1 становить 32604.00грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 4400.00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 28 204,00 грн.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що представником позивача доведено факт переходу права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання за вимогою кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

Нарахування заборгованості здійснено первісним кредитором з дотриманням умов кредитного договору та сумніву в їх правильності в суду не викликають.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Коллект Центр» підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при подачі позовної заяви до суду позивачем сплачено 2622,40 грн судового збору, які підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи суд також враховує практику Верховного Суду, а саме те, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатись у ці правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Коллект Центр» (клієнт) в особі директора ОСОБА_2 та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» (адвокатське об`єднання) укладено договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 (далі договір про надання правової допомоги), згідно з умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. договору про надання правової допомоги).

Відповідно до п. 2.1. договору про надання правової допомоги адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги.

Пунктами 4.1., 4.3. договору про надання правової допомоги вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору. Факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги.

Згідно з п. 7.1. договору про надання правової допомоги цей договір набирає чинності з моменту його підписання та є безстроковим у своїй дії.

Розділом 4 договору врегульовано питання в частині сум та строків виплати винагороди адвокату за надання останнім правничої допомоги клієнтові.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду копію прайс-листа адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс», копію заявки на надання юридичної допомоги № 1195 від 01.01.2026, копію витягу з акту № 18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026, відповідно до яких адвокатом адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» надано ТОВ «Коллект Центр» правові послуги щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 загальною вартістю 13 000 грн, а саме: надання усної консультації вартістю 4000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду вартістю 9000,00грн.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21, постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 638/6000/22, від 05 липня 2023 року у справі № 759/24141/19.

Водночас при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання щодо оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268). Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22, від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.

Суд ураховує, що з 01.07.2024 між ТОВ «Коллект центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» діє рамковий договір, який не вимагає усної консультації та попереднього правового аналізу щодо кожної судової справи.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження; правові позиції у цій категорії справ усталені, а також ту обставину, що адвокатом подано до суду кілька аналогічних позовних заяв, які практично є ідентичними за змістом, обґрунтуванням та викладеними обставинами; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд вважає, що сума витрат у розмірі 13 000 грн є завищеною та з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 4 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 76-82, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 280, 281, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за Кредитним договором № 2111658293405 від 26.04.2021 у розмірі 32 604 (тридцять дві тисячі шістсот чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» судовий збір в сумі 2 622 (дві тисячі шістсот двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 13.07.2026.

Відомості про сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, б. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926.

Відповідач: Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя: