Рішення № 138194136, 13.07.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/2172/2026 Справа № 638/1459/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зелінської І.В.,

за участю секретаря Земляної А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

АТ «ПУМБ» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №2018297442001 від 17.10.2019 року у розмірі 57 488, 09 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 17.10.2019 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2018297442001 та видано кредит у сумі 3000 грн. Відповідач не виконує зобов`язання за кредитним договором належним чином, у зв`язку з чим станом на 24.11.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2018297442001 від 17.10.2019 року становить 57 488, 09 грн, з яких: 35 978 грн- заборгованість за кредитом; 21 510, 09 грн - заборгованість за процентами.

Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, однак у наданий строк заборгованість відповідачем не погашена.

Провадження у справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Макарової О. В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог АТ «ПУМБ» в частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 7 082,43 грн та відсотків у сумі 1 404,24 грн. В обґрунтування посилалась на те, що дійсно, ОСОБА_1 користувався кредитною карткою АТ «ПУМБ», однак вважала заявлені позивачем суми основного боргу та процентів завищеними, оскільки відповідно до банківської виписки, доданої позивачем до позовної заяви, загальна сума операцій за «Дебетом» складає 139 379,28 грн, а за «Кредитом» - 103 971,01 грн, різниця між якими складає 35 408,27 грн. При цьому, операції з нарахування та погашення заборгованості по відсоткам винесені в окрему таблицю, а отже їх зазначення у основній частині виписки є безпідставним та необґрунтованим. Однак банком безпідставно включено до основної суми боргу суми відсотків по договору, комісій та рекласифікації заборгованості, що у дійсності не є банківськими операціями та не входять до тіла кредита. Загальна сума таких безпідставних нарахувань Банку, зазначених у банківській виписці, за «Дебетом» складає 7 728,71 грн, а за «Кредитом» - 1 216,01 грн, отже різниця між ними становить 6 512,70 грн. Таким чином, зазначила, що дійсна сума заборгованості ОСОБА_1 за тілом кредита дорівнює 28 895,57 грн, а отже позовні вимоги АТ «ПУМБ» у розмірі 7 082,43 грн не підтверджені належними доказами та не підлягають задоволенню. Щодо нарахованих позивачем відсотків посилалась на те, що у розрахунку заборгованості за процентами за користування кредитом позивачем було допущено арифметичну помилку та правильна сума відсотків, які Банк має право стягнути, дорівнює 20 105,85 грн. Тобто позовні вимоги АТ «ПУМБ» про стягнення з ОСОБА_1 відсотків на суму 1 404,24 грн є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

У судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, згідно позовної заяви просив розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач та його представник адвокат Макарова О. В. у судове засідання також не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, будь-яких заяв до суду не подали.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

17.10.2019 року відповідач ОСОБА_1 васноруч підписав заяву №2018297442001 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Підписанням заяви ОСОБА_1 беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості Банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням заяви підтверджує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.

У вказаній заяві відповідач просить відкрити на його ім`я поточний рахунок НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку № НОМЕР_2 . Тип кредитної картки персоніфікований. Просить встановити на поточний рахунок, відкритий за цією заявою, у гривнях кредитний ліміт у сумі 3 000 грн, розрахунковий день 30 числа місяця, платіжна дата 30 число місяця. Строк дії Кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної лінії встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки. Реальна процентна ставка становить 47,88%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом ( у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 1257, 86 грн.

Позивачем також надано підписаний власноруч ОСОБА_1 17.10.2019 року паспорт споживчого кредиту, згідно якого умовами кредитування є: тип кредиту: кредитна лінія, сума кредиту 3 000 грн, строк кредитування 12 місяців, зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін; мета: загальні споживчі цілі, в тому числі для оплати за договорами страхування; спосіб та строк надання кредиту: шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії в межах встановленого кредитного ліміту на картковому рахунку з дня прийняття рішення Банком, стандартна процентна ставка 47,88% річних, тип процентної ставки фіксований, реальна річна процентна ставка складає 47,88 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 1257, 86 грн.

Як встановлено судом та зокрема підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту по договору, 17.10.2019 року на підставі заяви №2018297442001 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У подальшому кредитний ліміт було неодноразово збільшено, останній раз 16.06.2021 року до 36 000 грн.

Позивачем надано розрахунок заборгованості по кредитним договорам станом на 24.11.2025 року за договором №2018297442001 від 17.10.2019 року у розмірі 57 488, 09 грн, з яких: 35 978 грн- заборгованість за кредитом; 21 510, 09 грн - заборгованість за процентами.

З виписки по особовому рахунку з 17.10.2019 року по 24.11.2025 року вбачається рух коштів за рахунками, відкритими на ім`я ОСОБА_1 .

Як вбачається з вимоги №КНО-44.2.1/1345 від 21.11.2025 року банк звертався до відповідача ОСОБА_1 з вимогами про виконання зобов`язань за кредитним договором №2018297442001 від 17.10.2019 та сплату заборгованості протягом тридцяти днів з моменту отримання листа.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частинами 1 та 2 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено у ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 року у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

За своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача».

У свою чергу, на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, які б свідчили про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Виходячи з наведеного, суд погоджується з наданими представником позивача розрахунками заборгованості відповідача та приймає їх.

Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягує з відповідача заборгованість за кредитним договором №2018297442001 від 17.10.2019 року у розмірі 57 488, 09 грн, з яких: 35 978 грн- заборгованість за кредитом; 21 510, 09 грн - заборгованість за процентами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662, 40 грн.

Керуючись ст.4,10 - 13,76 - 81,141, 247, 263 - 265,268,273, 354,355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитними договорами №2018297442001 від 17.10.2019 року станом на 24.11.2025 року у розмірі 57 488 (п`ятдесят сім тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн 09 (дев`ять) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 (сорок) коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829, місце знаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В.Зелінська