Рішення № 138193765, 14.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 липня 2026 р. № 520/8457/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 39220630) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21034, код ЄДРПОУ 43997544) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови, -

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Національні традиції" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької митниці, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000013/2 від 17.03.2026 та картку відмови №UA401060/2026/000036 від 17.03.2026;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000014/2 від 18.03.2026 та картку відмови № UA401060/2026/000037 від 18.03.2026;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2026/000015/2 від 20.03.2026 та картку відмови № UA401060/2026/000038 від 20.03.2026.

2. Стягнути на користь Приватного підприємства "Національні традиції" (ідентифікаційний код юридичної особи: 39220630; адреса юридичної особи: 61191, Харківська обл., м. Харків, вул. Морозова, буд. 7) витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 19 816,22 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 166 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (ідентифікаційний код юридичної особи: 43997544, Адреса: 21034, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Лебединського, 17).

В обґрунтування позову зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмов у прийнятті митної декларації, митному оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначає, що оскаржувані позивачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Представник позивача, не погодившись з доводами відзиву надав відповідь на відзив, в якій додатково аргументував вимоги позовної заяви та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.

До Вінницької митниці ПП "Національні Традиції" для митного оформлення (випуску) товарів, які поставлено за зовнішньоекономічним контрактом № WCSW-20250605 від 05.06.2025 з підприємством WENZHOUCHENKAI SANITARY WARE CO., LTD подані митні декларації від 16.03.2026 №26UA401060003372U0, від 17.03.2026 №26UA401060003445U0, від 19.03.2026 №26UA401060003532U6.

На підтвердження заявленої в митній декларації № 26UA401060003372U0 від 16.03.2026 інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 42936,77 доларів США, разом із декларацією подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № CNK26-0105 від 05.01.2026; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № CNK26-0105 від 05.01.2026; коносамент (Bill of lading) № COSU6440269170 від 08.01.2026; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 5670 від 10.03.2026; декларація (Dispatch note model T1) №26ROCT1970YN4864M5 від 11.03.2026; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № CNK26-0105 від 05.01.2026; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-19/03-2026 від 13.03.2026; розрахунок ціни (калькуляція) № CNK26-0105 від 05.01.2026 (з перекладом); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № WCSW-20250605 від 05.06.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 11.11.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 23.12.2025; видаткова накладна №CNK26-0105 від 05.01.2026 (з перекладом); відвантажувальна специфікація №WENZHOU20260105/2 від 05.01.2026 (з перекладом); комерційна пропозиція №WENZHOU20250528 від 28.05.2025 (з перекладом); лист №03/07-1 від 07.03.2026 з інформацією від ПП "Національні Традиції", що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; лист №03/07-2 від 07.03.2026 з інформацією від ПП "Національні Традиції", що страхування вантажу не здійснювалося; лист №WENZHOU20260105/3 від 05.01.2026 з інформацією від продавця про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); лист №WENZHOU20260105/4 від 05.01.2026 з інформацією від продавця про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист №WENZHOU20260105/5 від 05.01.2026 з інформацією від продавця про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист №WENZHOU20260105/6 від 05.01.2026 з інформацією від продавця про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист №WENZHOU20260105/7 від 05.01.2026 з інформацією від продавця про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); прейскурант (прайс-лист) №WENZHOU20251111/2 від 11.11.2025 (з перекладом); якісний опис №WENZHOU20260105/1 від 05.01.2026 (з перекладом).

Відповідачем 17.03.2026 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2026/000013/2, в якому вказано, що проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 29.01.2026 №26UA401060001122U5, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар "Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено зсинтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 340 (+/-10) г/м2:Fabric -34604,00м.Виробник ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO., LTD Торговельна марка немає даних Країна виробництва CN" та складає 3,97 USD за кг.

Митним органом також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2026/000036 від 17.03.2026.

На підтвердження заявленої в митній декларації № 26UA401060003445U0 від 17.03.2026 інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 41815,24 доларів США, разом із декларацією позивачем подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № CNK25-1231 від 31.12.2025; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № CNK25-1231 від 31.12.2025; коносамент (Bill of lading) № 142504066636 від 05.01.2026; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0213 від 12.03.2026; декларація (Dispatch note model T1) №26PL322080NS91KYK0 від 12.03.2026; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № CNK25-1231 від 31.12.2025; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-22/03-2026 від 16.03.2026; розрахунок ціни (калькуляція) № CNK25-1231 від 31.12.2025 (з перекладом); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № WCSW-20250605 від 05.06.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 11.11.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 05.01.2026; видаткова накладна №CNK25-1231 від 31.12.2025 (з перекладом); відвантажувальна специфікація №WENZHOU20251231/2 від 31.12.2025 (з перекладом); комерційна пропозиція №WENZHOU20250528 від 28.05.2025 (з перекладом); лист №02/18-1 від 18.02.2026 з інформацією від ПП "Національні Традиції", що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; лист №02/18-2 від 18.02.2026 з інформацією від ПП "Національні Традиції", що страхування вантажу не здійснювалося; лист №WENZHOU20251231/3 від 31.12.2025 з інформацією від продавця про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); лист №WENZHOU20251231/4 від 31.12.2025 з інформацією від продавця про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист №WENZHOU20251231/5 від 31.12.2025 з інформацією від продавця про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист №WENZHOU20251231/6 від 31.12.2025 з інформацією від продавця про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист №WENZHOU20251231/7 від 31.12.2025 з інформацією від продавця про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); прейскурант (прайс-лист) №WENZHOU20251105/3 від 05.11.2025 (з перекладом); якісний опис №WENZHOU20251231/1 від 31.12.2025 (з перекладом).

Вінницькою митницею 18.03.2026 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2026/000014/2, в якому вказано, що проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 02.01.2026 № 26UA500500000023U5, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар "Тканина трикотажна, пофарбована, синтетична, 100% поліестер, в рулоні, ширина 1,5-2,0 м Країна виробництва : CN" та складає 3,97 USD за кг.

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2026/000037 від 18.03.2026.

На підтвердження заявленої в митній декларації № 26UA401060003532U6 від 19.03.2026 інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 44008,07 доларів США, разом із декларацією позивачем подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № CNK26-0112 від 12.01.2026; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № CNK26-0112 від 12.01.2026; коносамент (Bill of lading) №UC2026011504 від 15.01.2026; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 5709 від 16.03.2026; декларація (Dispatch note model T1) №26PL322080NS95BIK4 від 13.03.2026; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № CNK26-0112 від 12.01.2026; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-26/03-2026 від 18.03.2026; розрахунок ціни (калькуляція) № CNK26-0112 від 12.01.2026 (з перекладом); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № WCSW-20250605 від 05.06.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 11.11.2025; видаткова накладна №CNK26-0112 від 12.01.2026 (з перекладом); відвантажувальна специфікація №WENZHOU20260112/2 від 12.01.2026 (з перекладом); комерційна пропозиція №WENZHOU20250528 від 28.05.2025 (з перекладом); лист №03/03-1 від 03.03.2026 з інформацією від ПП "Національні Традиції", що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; лист №03/03-2 від 03.03.2026 з інформацією від ПП "Національні Традиції", що страхування вантажу не здійснювалося; лист №WENZHOU20260112/3 від 12.01.2026 з інформацією від продавця про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); лист №WENZHOU20260112/4 від 12.01.2026 з інформацією від продавця про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист №WENZHOU20260112/5 від 12.01.2026 з інформацією від продавця про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист №WENZHOU20260112/6 від 12.01.2026 з інформацією від продавця про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист №WENZHOU20260112/7 від 12.01.2026 з інформацією від продавця про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); прейскурант (прайс-лист) №WENZHOU20251111/1 від 11.11.2025 (з перекладом); якісний опис №WENZHOU20260112/1 від 12.01.2026 (з перекладом).

Вінницькою митницею 20.03.2026 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2026/000015/2, в якому вказано, що проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 02.01.2026 № 26UA500500000023U5, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар "Тканина трикотажна, пофарбована, синтетична, 100% поліестер, в рулоні, ширина 1,5-2,0 м Країна виробництва : CN" та складає 3,97 USD за кг. Джерелом числового значення митної вартості товару №2 є МД від 11.02.2026 № 26UA401060001740U0, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар "Текстильний матеріал просочений акриловим просоченням. Виготовлений з синтетичних комплексних поліефірних ниток на 100 %. Країна виробництва: CN" та складає 3,97 USD за кг.

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2026/000038 від 20.03.2026.

Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При цьому, п. 23 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Як передбачено положеннями ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, положеннями ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд вважає необхідним зазначити, що якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст. 55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

При цьому, відповідно до п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що приписами ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно правової позиції, викладеної в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.10.2014 у справі №К/800/39236/14, відомості з інформаційних баз даних відповідача мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

У цьому випадку митний орган повинен здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

За позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 23.02.2021 у справі №805/5039/16-а, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митна вартість використовується для нарахування митних платежів, тому збільшення митної вартості призводить до збільшення розміру податків, належних до сплати з позивача.

Проаналізувавши матеріали справи суд зазначає, що митний орган не вказав, який саме документ містить розбіжності, та які конкретно були розбіжності. Крім цього, у запиті митний орган не зазначив які саме розбіжності містилися в товаросупровідних документах, а тому декларант був позбавлений можливості усунути сумніви, які виникли у митного органу, на етапі консультацій перед винесенням рішення про коригування митної вартості.

До того ж, відповідачем у жодному документі не зазначено та не надано доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності або ознаки підробки. Відповідач не надав підтверджень того, що декларант у декларації митної вартості зазначив не усі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок.

Тобто, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди подібні (аналогічні) товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Отже, суд дійшов висновку, що прийнявши рішення про коригування митної вартості, відповідач діяв неправомірно, оскільки митна вартість є базою для визначення розміру належних до сплати позивачем митних платежів: мита та податку на додану вартість, наслідком коригування митної вартості товарів є збільшення розміру цих платежів.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності його дій.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2026/000013/2 від 17.03.2026, № UA401060/2026/000014/2 від 18.03.2026, №UA401060/2026/000015/2 від 20.03.2026 та картки відмов №UA401060/2026/000036 від 17.03.2026, № UA401060/2026/000037 від 18.03.2026, № UA401060/2026/000038 від 20.03.2026, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 166 000,00 грн, суд зазначає таке.

Позивачем на підтвердження витрат з оплати правової допомоги, понесених ним при розгляді позовної заяви в суді подано наступні документи: договір про надання правової допомоги № б/н від 31.03.2026, додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги від 31.03.2026, додаткова угода №2 до договору про надання правової допомоги від 31.03.2026, платіжна інструкція від 07.04.2026 №293215 про сплату позивачем адвокатському бюро 166000,00 грн за надання правової допомоги.

Відповідачем надано заперечення щодо заявлених до відшкодування витрат позивача на надання професійної правничої допомоги, зокрема, на оплату послуг адвоката, в яких вказав на їх необґрунтований, неспівмірний до розглядуваної справи розмір і просив відмовити у стягненні цих витрат.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При цьому, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України в контексті ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що відповідно до частини шостої статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 30 червня 2022 року у справі №640/1175/20, від 11серпня 2022 року у справі №300/2050/19.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги клопотання відповідача про не співмірність понесених позивачем витрат при розгляді справи, а також про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне, що позивачем не подано доказів щодо кількісних характеристик послуги, вартості послуг, загальної суми, а також які саме з визначених сторонами послуг було надано. При цьому, стосовно визначення фіксованої ставки гонорару адвоката, суд зауважує, що в аспекті визначення співмірності наданих правничих послуг адвоката, їх обсяг та характер підлягають доведенню.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, спираючись на досліджені докази, а також беручи до уваги принцип обґрунтованості та пропорційності розміру витрат на сплату послуг адвоката (правничу допомогу) до предмета спору, складності справи, суд вважає обґрунтованою суму для відшкодування витрат на правничу допомогу в цій справі в розмірі 15000,00 грн.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову, відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову 19816,22 грн за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 39220630) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21034, код ЄДРПОУ 43997544) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2026/000013/2 від 17.03.2026 та картку відмови №UA401060/2026/000036 від 17.03.2026.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2026/000014/2 від 18.03.2026 та картку відмови № UA401060/2026/000037 від 18.03.2026.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2026/000015/2 від 20.03.2026 та картку відмови № UA401060/2026/000038 від 20.03.2026.

Стягнути з Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21034, код ЄДРПОУ 43997544) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 39220630) сплачений судовий збір у розмірі 19816 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 22 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21034, код ЄДРПОУ 43997544) на користь Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 39220630) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Шляхова